Рішення № 98117780, 05.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2021 року м. Київ № 640/32053/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві пропро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №20717-13 від 24.06.2016ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.06.2016 форми «Ф» №20717-13 та судові витрати покласти на відповідача.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є власником транспортного засобу TOYOTA HIGHLAND з об`ємом циліндрів двигуна 3,5 літра, 2014 року, який в розумінні підпункту 2.1 пункту 2 статті 267 Податкового кодексу України, з урахуванням Методики визначення середньо-ринкової вартості легкових автомобілів не є об`єктом оподаткування. Окрім цього, позивач вказує на порушення Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень, адже до спірного податкового повідомлення-рішення не долучено розрахунку грошового зобов`язання визначеного контролюючим органом. Також позивач посилається на порушення відповідачем положень підпункту 267.6.2 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній наполягає на правомірності прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та стверджує, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу TOYOTA HIGHLAND з об`ємом циліндрів двигуна 3,5 літра, 2014 року.

24.06.2016 ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.06.2016 №20717-13, яким визначено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за податковий період 2016 року у розмірі 25000,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набув чинності з 01 січня 2015 року, статтю 267 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, якою передбачено сплату транспортного податку.

Підпунктом 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Згідно із підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Відповідно до підпункту 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті, а ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пп. 267.4.1 п. 267.4 ст. 267 ПК України).

Згідно із підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Аналіз наведених положень дають суду підстави дійти до висновку, що власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року є платниками транспортного податку.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1 378 грн.

Таким чином, об`єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500, 00 грн.

При цьому, Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (далі - Методика) встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у п. 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Отже, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2019 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Разом з тим, обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.

Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.01.2016 до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати віднесено TOYOTA HIGHLAND, об`єм двигуна 3,5 літрів, бензин, строк експлуатації легкового автомобіля до 1 року.

Тобто, звідси слідує, що автомобіль TOYOTA HIGHLAND, об`єм двигуна 3,5 літрів, бензин віднесено до автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році зі строком експлуатації такого автомобіля до 1 року.

Судом встановлено, що TOYOTA HIGHLAND, об`єм двигуна 3,5 літрів, 2014 року випуску належить позивачу на праві приватної власності з 14.05.2016 (дата реєстрації), реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У відповідності до підпункту 14.1.124 пункту 14.1 статті 14 ПК України новий транспортний засіб - транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію.

Згідно із підпунктом 14.1.251 пункту 14.1 статті 14 ПК України транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

В свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу TOYOTA HIGHLAND, об`єм двигуна 3,5 літрів, 2014 року випуску зазначено в особливих відмітках: свідоцтво СВ-ВО НОМЕР_2 від 22.10.2014, договір купівлі-продажу №7177/01/8044/2016 від 14.05.2016.

Звідси слідує, що позивачем придбано новий транспортний засіб марки TOYOTA HIGHLAND, об`єм двигуна 3,5 літрів, 2014 року випуску, вказаний транспортний засіб не перебував у використанні.

Таким чином, строк експлуатації автомобіля TOYOTA HIGHLAND, об`єм двигуна 3,5 літрів, 2014 року випуску становить до одного року, який, в даному випадку, слід обчислювати з дати придбання позивачем такого автомобіля, тобто з 14.05.2016.

Враховуючи наведене, суд констатує, що транспортний засіб відноситься до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році та є об`єктом оподаткування транспортним податком.

В той же час, суд відхиляє доводи позивача в частині не врахування відповідачем Методики визначення середньо-ринкової вартості легкових автомобілів, адже як вже було вказано судом вище обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, а не на контролюючий орган.

Суд наголошує, що спірне рішення прийнято відповідачем з урахуванням наданої інформації Міністерством економічного розвитку і торгівлі України листом вих. №3252-08/4797-03 від 22.02.2016.

Окрім цього, суд залишає поза увагою посилання позивача на порушення Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень та положень підпункту 267.6.2 пункту 267.2 статті 267 ПК України, адже такі посилання не можуть бути самостійними підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Згідно із частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про відповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що, в свою чергу, виключає наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Окремо суд з приводу посилань контролюючого органу на пропуск позивачем строку звернення до суду та наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду зазначає, що згідно із наданих ГУ ДПС у м. Києві документів (копія поштового конверту) вбачається направлення контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не за місцем реєстрації позивача (замість: АДРЕСА_1 направлена за адресою: АДРЕСА_1 ).

Таким чином, підстави для застосування частини 4 статті 123 КАС України відсутні.

Разом з цим, приймаючи до уваги те, що адміністративний позов до задоволення не підлягає, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-73, 77-78, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева