Ухвала суду № 98117009, 05.07.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 липня 2021 року Чернігів Справа № 620/5435/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного підприємства "Укрінтеркомпані" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення регіональної комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі регіональна комісія) від 26.01.2021 №2342715/36339132, №2342714/36339132, №2342716/36339132, від 11.02.2021 №2394128/36339132, №2394129/36339132, від 01.03.2021 №2437505/36339132;

визнати протиправними і скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.02.2021 № 5213/36339132/2, № 5261/36339132/2, № 5226/36339132/2, від 22.02.2021 № 8929/36339132/2, від 23.02.2021 № 9194/36339132/2, від 18.03.2021 № 11470/36339132/2;

зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, оформлені приватним підприємством «Укрінтеркомпані»: №1 від 02.01.2021 на суму 18813,50 грн., в т.ч. ПДВ 3135,58 грн., №2 від 06.01.2021 на суму 30705,00 грн., в т.ч. ПДВ 5117,50 грн., № 3 від 08.01.2021 на суму 11828,88 грн., в т.ч. ПДВ 1971,48 грн., №5 від 20.01.2021 на суму 34569,36 грн., в т.ч. ПДВ 5761,56 грн., №9 від 23.01.2021 на суму 25037,16 грн., в т.ч. ПДВ 4172,86 грн., № 1 від 03.02.2021 на суму 18202,08 грн., в т.ч. ПДВ 3033,68 грн.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

На виконання ухвали від 31.05.2021 позивачем подано до суду клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку. Клопотання обґрунтоване перебуванням директора ПП «Укрінтеркомпані» у черговій щорічній відпустці з 26.04.2021 по 22.05.2021 включно та запровадженням карантинних обмежень.

Вирішуючи дане клопотання, суд зазначає про таке.

Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, в Кодексі встановлено скорочений строк звернення до суду.

Зокрема, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19), інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абзац 3 пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: тримісячний строк з для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.

При цьому, застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, тоді як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Відповідно до матеріалів справи, приватним підприємством "Укрінтеркомпані" використано процедуру адміністративного оскарження рішень, а тому саме з моменту коли позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів у межах тримісячного строку, повинен був звернутися до суду з позовом. Таким чином, позивач пропустив встановлений законом строк для звернення до адміністративного суду.

Разом з тим, суд не вважає поважними посилання позивача на перебування директора ПП «Укрінтеркомпані» у черговій щорічній відпустці та існування карантинних обмежень, як на поважні підстави для пропуску строку звернення до суду.

Положеннями ч. 1 ст. 122 КАС України регламентовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, з аналізу наведеної норми слідує, що строк звернення до суду з позовом може бути поновлено судом у разі наведення поважних причин його пропуску.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання скарги. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд про що останнім зазначається, зокрема, у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 140/965/18, від 06 квітня 2021 року у справі 823/2363/18 та інших.

Так, відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.02.2020, Кабінет Міністрів України починаючи з 12.03.2020 по всій території України встановив карантин (постанова від 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями)).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX (набрав чинності 02.04.2020) розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Зазначена редакція пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України діяла до 16.07.2020 включно.

У подальшому, 17.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, яким унормовано, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно із пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, зміст наведених норм права дає підстави для висновку, що визначені Кодексом адміністративного судочинства України процесуальні строки за період з 02.04.2020 по 16.07.2020, у тому числі на подання позовної заяви, були продовжені на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Водночас, починаючи з 17.07.2020 законодавець змінив порядок застосування процесуальних строків в адміністративному судочинстві, визначивши обов`язкові умови, з настанням яких закон пов`язує можливість поновлення строків. Також із внесеними Законом № 731-IX змінами, законодавець з метою забезпечення основоположних гарантій учасників справи на оскарження судових рішень передбачив додатковий 20-денний строк, який обчислюється з дня набрання цим Законом чинності, протягом якого особи мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Тобто, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону № 540-IX, закінчилися 06.08.2020.

Водночас, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин про поновлення строку зокрема, на підтвердження того, що існували будь які непереборні та об`єктивні перешкоди або труднощі, які при цьому не залежали від волі позивача та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання відповідного адміністративного позову.

Отже, суд не знаходить правових підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.

Положеннями пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою без поважних причин, тому позовна заява підлягає поверненню.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду – відмовити.

Позовну заяву приватного підприємства "Укрінтеркомпані" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, – повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, позовну заяву разом з доданими до неї документами направити позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у строк, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Заяць