Ухвала суду № 98116930, 05.07.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

05 липня 2021 року справа № 580/4408/21

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального Управління Уктрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИЛА:

29.06.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) до Центрального міжрегіонального Управління Уктрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (18001, Черкаська обл., м.Черкаси; вул.Хрещатик, буд.223; код ЄДРПОУ 39821750) (далі – відповідач) про визнання протиправною і скасування постанови від 25.05.2021 №282126 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500.00грн (вісім тисяч п`ятсот гривень).

Додатково просив:

поновити процесуальний строк звернення до суду та визнати поважними причини його пропуску;

витребувати з відповідача в належним чином засвідчених копіях: Положення про Центральне міжрегіональне Управління Уктрансбезпеки Державної служби України; документи, на підставі яких було здійснено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт від 31.03.2021 №274474; документи, на підставі яких складено вказаний вище акт; чека або талона зважування, квитанції, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, документи, які слугували підставою для прийняття відповідачем постанови від 25.05.2021 №282126; пояснення з доказами на їх підтвердження щодо вимірювальної техніки, якою 31.03.2021 було здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля (тягача) марки DAF державний номерний знак НОМЕР_2 з причепом CODER, державний номерний знак НОМЕР_3 ; ТТН, яка була вилучена у водія автомобіля (тягача) марки DAF державний номерний знак НОМЕР_2 з причепом CODER, державний номерний знак НОМЕР_3 , на підставі якої він здійснював перевезення вантажу;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь судовий збір в сумі 2270,00грн.

В обґрунтування зазначено, що відповідач прийняв спірне рішення без дотримання норм чинного законодавства. Вказав, що перевозив зерно кукурудзи, яка є сипучим вантажем. Зазначив, що якби не дотримався визначеної маси транспортного засобу, не зміг би отримати відповідні дозволи на перевезення. Вважає, що зважування його транспортного засобу з сипучим вантажем, що під час руху змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу, було здійснено відповідачем з порушенням норм законодавства. Тому результати такого зважування не можуть вважатися правильними та достовірними. Щодо строків звернення до суду вказує, що 25.05.2021 отримав рекомендований лист з повідомленням, яким відповідач повідомив його про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначене на 25.05.2021. Розгляд справи відбувся без його участі. Стверджує, що спірну постанову відповідач направив йому 28.05.2021, що підтверджується копією трекінга-відстеження на офіційному сайті Укрпошти (відправлення №1800105199040), яку він отримав 01.06.2021. Зазначив, що не мав змоги її оскаржити, в зв`язку з тим що 02.06.2021 вибув у відрядження до м.Самбір Львівської області, з якого повернувся 11.06.2021, що підтверджується ТТН від 02.06.2021 №121020621.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, встановлено, що спір не відноситься до юрисдикції адміністративного суду з огляду на таке.

Згідно з п.6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єктом владних повноважень згідно п.7 вказаної вище статті КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частина 1 статті 2 КАС України визначає завдання адміністративного судочинства, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 17.04.2018 у справі №815/6956/15, відповідно до якої публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно з ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі – ЦК України) учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Статтею 170 цього Кодексу встановлено, що Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Нормами Господарського кодексу України (далі - ГК України) регулюються господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ч. ст.2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Частиною 2 статті 4 ГК України визначено, що особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Суд також врахував правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі №926/16/19. Визначаючи юрисдикцію суду під час розгляду вказаної справи, Велика Палата Верховного Суду керувалася таким:

«…6.10. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

6.11. Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

6.12. З наведеного вбачається, що позивач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

6.13. Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

6.14. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

6.15. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.

6.16. При цьому за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

6.17. Відповідно до положень частини п`ятої статті 21 КАС України адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

6.18. Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 803/3/18.

6.19. Аналіз зазначених вище правових норм та суб`єктний склад сторін, який відповідає статті 4 ГПК України, свідчить про те, що спір за позовом Прокурора в інтересах держави в особі Укртрансбезпеки до ПБВП «Новобуд-М» про стягнення з нього плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування відповідно до розрахунку в розмірі 24 747,26 грн в дохід Державного бюджету України підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.

6.20. З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду зазначає, що вказана категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів. Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 червня 2018 року у справі № 820/1203/17.

6.49. Зміст і призначення закріпленої у Порядку № 879 плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає насамперед у відшкодуванні матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Положення цього нормативного акта, оприлюдненого в установленому законом порядку, у повній мірі визначають механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

6.50. Отже, доводи відповідача щодо невідповідності підстав та порядку нарахування йому спірної плати положенням законодавства про адміністративні послуги та порядку застосування адміністративно-господарських санкцій спростовуються висновками суду, щодо визначення цього спору як цивільного спору про стягнення збитків.»

Оскільки предмет спору пов`язаний безпосередньо з цивільними майновими правовідносинами, на нього не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, згідно з ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України є завданням господарського судочинства та відповідно до ст.20 цього Кодексу підвідомчі господарським судам.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Тому наявні підстави відмовити у відкритті провадження та повернути позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами.

Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 27.02.2020 №3674-VI «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки відсутні докази сплати судового збору позивачем за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, відсутні підстави для вирішення вказаного питання.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 170-171, 242-245, 255, 295 КАС України, суд, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального міжрегіонального Управління Уктрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (18001, Черкаська обл., м.Черкаси; вул.Хрещатик, буд.223; код ЄДРПОУ 39821750) про визнання протиправною і скасування постанови від 25.05.2021 №282126 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00грн (вісім тисяч п`ятсот гривень).

Роз`яснити, що спір підвідомчий господарському суду.

2. Копію ухвали направити позивачу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 15 днів з моменту її складення.

Суддя А.М. Бабич