Ухвала суду № 98116833, 06.07.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Черкаси

06 липня 2021 року справа № 580/4483/21

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Канівського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про скасування постанови,

встановив:

01 липня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Канівського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), в якій просить скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2021 у ВП №65685191.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У прийнятті позовної заяви слід відмовити з наступних підстав.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі “Сокуренко і Стригун проти України” зазначив, що фраза “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін “судом, встановленим законом” у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають розгляду судом, до компетенції якого належить розгляд такої категорії справ.

Суддя зазначає, що згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза “встановленого законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Ч. 1 ст. 448 ЦПК України передбачає, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Натомість відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Наведене свідчить, що оскарження позивачем дій та постанов державного виконавця при виконанні рішення суду, ухваленого за правилами ЦПК України, повинно здійснюватися шляхом подання скарги до суду, який видав виконавчий документ, за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

З позовної заяви вбачається, що виконавче провадження ВП №65685191, в рамках якого позивач просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, відкрите на підставі постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області у справі №697/2789/19.

Враховуючи викладене, заявлений позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства Канівським міськрайонним судом Черкаської області.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Канівського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про скасування постанови відмовити.

Роз?яснити позивачу, що він має право звернутись за захистом порушеного права в порядку цивільного судочинства до Канівського міськрайонного суду Черкаської області.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд.

Суддя В.П. Тимошенко