Рішення № 98116083, 05.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

05 липня 2021 р. № 520/6402/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецагроторг трейд" (вул. Залізнична, буд. 76, м. Первомайський, Харківська область, 64107, РНОКПП 24489939) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

- скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 05.04.2021 №2384, яким вирішено про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦАГРОТОРГ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 24489939) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦАГРОТОРГ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 24489939) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (код - 43983495; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦАГРОТОРГ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 24489939) сплачений судовий збір.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.04.2021 №2384, прийняте комісією Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправним та таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню, у зв`язку з чим просить суд зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду по справі відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Від ГУ ДПС України в Харківській області надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що оскаржувані рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та чинним законодавством.

У поданій позивачем відповіді на відзив, представник позивача зазначає, що не погоджується із висловленою відповідачем у відзиві правовою позицією, відповідачем не наведено жодної належної обставини в обґрунтування власної позиції та не надано належних та допустимих доказів. У зв`язку з чим, вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач, ТОВ «СПЕЦАГРОТОРГ ТРЕЙД», є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 24489939, за юридичною адресою: 64107, Харківська область, місто Первомайський, вулиця Залізнична, будинок 76. Основним видом діяльності Товариства за КВЕД є 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля.

05.04.2021 відповідачем було прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2384, в якому зазначено, що комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165, прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Підставою для прийняття такого рішення слугувала податкова інформація, а саме лист ДПС України від 27.01.2021 №2516/7/99-00-18-01-03-07, крім того, при прийнятті рішення до уваги було взято те, що основний вид діяльності позивача - неспеціалізована оптова торгівля, чисельність працюючих - 4 осіб, при цьому відповідно до повідомлення за формою 20-ОПП у платника лічаться переробний цех, скла, СТО, автоцистерна, паливно-заправний комплекс, колісна техніка для всіх видів робіт, за результатами аналізу реєстрації в ЄРПН встановлено, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій (Указ Президента України від 02.04.2021 №140/2021).

У вказаному рішенні також вказано, що у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація. Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вказано, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведені ризикових операцій.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1. статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

За приписами пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно - аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пунктів 74.1,74.3 статті 74 вказаного Кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (далі - Закон №2245-VIII), змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на час виникнення спірних правовідносин визначав Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117) з аналізу якого вбачається, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування.

Так , відповідно до п. 2 Порядку № 117, моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризики порушення норм податкового законодавства, які проявляються у ймовірності складання та надання податкових накладних з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ж ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер для останніх.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), так само як і протокол Комісії, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція неоднарозово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 20.11.2019 по справі №480/4006/18, від 3.03.2020 по справі №240/3665/19, від 10.07.2020 по справі № 520/5168/19, від 17.07.2020 по справі № 280/1098/19.

Разом з тим платник податків має право на адміністративне та/або судове оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, що випливає з норм п. 6 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165. Право на звернення до суду також передбачене в затвердженій формі Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до цього Порядку), а саме: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

(Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 р. у справі № 340/474/20)

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, з огляду на викладене вважає також за необхідне зазначити, що віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до вимог Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що у правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі №280/3235/20 адміністративне провадження № К/9901/2087/21 зазначено, що «при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання, характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.»

Суд зазначає, що затверджена Порядком №1165 форма рішення (додаток 4) не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 7 критеріїв ризиковості платника податку, податкова інформація в такому разі не заповнюється. У разі відповідності платника податку пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку у рішенні розшифровується, яка саме податкова інформація стала підставою для такого рішення.

Так, в протоколі засідання відповідної комісії Відповідача від 05.04.2021 зазначено, що податкова інформація свідчить про ймовірність задіяння платника ТОВ «СПЕЦАГРОТОРГ ТРЕЙД» (п.н. 24489939) у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ.

Також у Протоколі вказано яку саме використано інформацію (Указ Президента України від 02.04.2021 №140/2021, лист ДПС України від 27.01.2021 №2516/7/99-00-18-01-03-07), та з Протоколу вбачається що комісією проведено моніторинг діяльності позивача, та вказано ким саме ( Лагутін Ігор ) перед тим, як винести рішення про віднесення його до переліку ризикових.

До Протоколу долучено розшифровки інформації контролюючого органу, яка стала підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відповідність платника 8 критерію ризиковості, з яких, зокрема, вбачається, що одним із основних Постачальників Позивача у березні 2021 року були Товариство з обмеженою відповідальністю "Маковій" ідентифікаційний код юридичної особи - 33816897(сума ПДВ 42 456 254,97 грн.), Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадро", ідентифікаційний код юридичної особи - 34210990(сума ПДВ 6 173 926,76 грн.), щодо яких Указом Президента України від 02.04.2021 №140/2021 запроваджено обмежувальні заходи (санкції) строком на три роки.

Отже, у податкового органу були всі підстави для прийняття відповідного рішення.

Також з позовної заяви вбачається, що позивач не спробував скористатися правом, передбаченим п. 6 Порядку №1165, на подання до ДПС інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 05.08.2020 у справі №520/5692/19, адміністративне провадження №К/9901/32189/19.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецагроторг трейд" (вул. Залізнична, буд. 76, м. Первомайський, Харківська область, 64107, РНОКПП 24489939) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Шляхова