Рішення № 98115950, 05.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 р. № 520/6823/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022), в якому просить суд:

- визнати протиправною дію Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у відмові зарахування до трудового стажу періоду роботи з 01.02.1980 р. по 02.01.1984 р. на посаді начальника клубу на підставі направлення обласного управління культури у Ворошиловградському навчальному авіаційному центрі;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.04.2021 р. про відмову в зарахування до трудового стажу періоду роботи з 01.02.1980 р. по 02.01.1984 р. на посаді начальника клубу на підставі направлення обласного управління культури у Ворошиловградському навчальному авіаційному центрі;

- зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву та зарахувати до трудового стажу періоду роботи з 01.02.1980 р. по 02.01.1984 р. на посаді начальника клубу на підставі направлення обласного управління культури у Ворошиловградському навчальному авіаційному центрі.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідач безпідставно не зарахував до трудового стажу період роботи з 01.02.1980 р. по 02.01.1984 на посаді начальника клубу на підставі направлення обласного управління культури у Ворошиловградському навчальному авіаційному центрі. Дані дії відповідача погіршують становище позивача щодо виплати пенсії у належному розмірі, а відтак є протиправними.

Ухвалою суду від 21.04.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана та вручена відповідачу, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, через канцелярію суду надав відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що надана позивачем до органу пенсійного фонду трудова книжка заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, оскільки, в трудовій книжці, при звільненні, не було підпису посадової особи. З огляду на викладене, в управління були відсутні підстави для зарахування період роботи ОСОБА_1 з 01.12.1980 по 02.01.1984 до загального трудового стажу у зв`язку з непідтвердженими даними. Просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суддя у період з 17 червня 2021 року по 02 липня 2021 року перебував у щорічній відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З 12.09.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003.

При призначенні пенсії за віком, позивачу не було зараховано період роботи з 01.02.1980 по 02.01.1984, у зв`язку із чим ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Харківській області зі зверненням, надавши комсомольський квиток, як документ підтверджуючий трудовий стаж.

Листом ГУ ПФУ в Харківській області від 22.01.2021 розглянуто звернення позивача та зазначено, що при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 не було зараховано період роботи з 01.02.1980 по 02.01.1984 роки, оскільки в трудовій книжці при звільненні не було підпису посадової особи, а саме запис внесено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції У України 17 серпня 1993 року № 110. Також зазначено, що підтвердження трудового стажу на підставі комсомольського квитка є неможливим, оскільки в переліку документів, згідно якого підтверджується стаж він відсутній.

У березні 2021 року позивач знову звернулась до відповідача надавши довідки 37 та 38 від 25.12.2020, на підтвердження, що позивач працювала з 01.02.1980 по 02.01.1984 на посаді начальника клубу на підставі направлення обласного управління культури у Ворошиловградському навчальному авіаційному центрі.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.04.2021 фактично відмовлено в зарахуванні трудового стажу за період роботи з 01.02.1980 по 02.01.1984 та зазначено, що для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник подає трудову книжку та зазначає у заяві данні про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.

Вважаючи протиправним вказане рішення, а також незарахування відповідачем до стажу спірних періодів роботи, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що суть спору полягає у наявності чи відсутності правових підстав для зарахування до загального стажу позивача періоду роботи на посаді начальника клубу на підставі направлення обласного управління культури у Ворошиловградському навчальному авіаційному центрі з 01.02.1980 по 02.01.1984.

Згідно з ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Частиною 2 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п.20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 01.02.1980 року, у періоди, не зараховані відповідачем, позивач працювала: з 01.02.1980 по 02.01.1984 начальником клубу (директором клубу).

Суд зазначає, що спірним при вирішенні даної справи є не право позивача на призначення пенсії, оскільки таке призначення вже відбулось, а обрахунок загального стажу позивачу станом на дату звернення з урахуванням вказаного періоду роботи.

Не зараховуючи період роботи: з 01.02.1980 по 02.01.1984 - відповідач зазначає, що в трудовій книжці при звільненні не було підпису посадової особи.

Поряд з тим, суд звертає увагу, що на сторінці « 3» трудової книжки НОМЕР_1 від 01.02.1980 у якості підпису, на момент звільнення позивача з вказаної посади, міститься прізвище посадової особи, а також печатка Ворошиловградського учбового авіаційного центру (а.с. 17).

Також суд зазначає, що аналогічна печатка міститься на титульній сторінці зазначеної трудової книжки, разом із прізвищем тієї самої посадової особи, замість підпису (а.с. 17).

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На час первісного заповнення трудової книжки діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985 №252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 №412.

Відповідно до п.1.2 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.

Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки робітників та службовців" та даною Інструкцією.

Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки робітників та службовців" встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 13 вказаної постанови "Про трудові книжки робітників та службовців" при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.

При цьому, відповідно до пункту 18 вказано постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.

У період внесення записів про роботу позивача, не зарахованих відповідачем, порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (надалі - Інструкція №58).

Згідно пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п.4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

З положень пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вбачається, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка.

Разом з тим, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року, справа №275/615/17, провадження №К/9901/768/17.

Вказана позиція кореспондується з нормами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок №637), відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, відсутність підпису у трудовій книжці на записах про звільнення не може бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивачу буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Зазначення прізвища замість підпису на записах в трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні спірного періоду роботи, а тому порушені позивачем права підлягають відновленню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 257-262, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною дію Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у відмові зарахування до трудового стажу періоду роботи з 01.02.1980 р. по 02.01.1984 р. на посаді начальника клубу на підставі направлення обласного управління культури у Ворошиловградському навчальному авіаційному центрі.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.04.2021 р. про відмову в зарахування до трудового стажу періоду роботи з 01.02.1980 р. по 02.01.1984 р. на посаді начальника клубу на підставі направлення обласного управління культури у Ворошиловградському навчальному авіаційному центрі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву та зарахувати до трудового стажу періоду роботи з 01.02.1980 р. по 02.01.1984 р. на посаді начальника клубу на підставі направлення обласного управління культури у Ворошиловградському навчальному авіаційному центрі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Тітов