Ухвала суду № 98115883, 05.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05 липня 2021 р. Справа № 520/9632/21Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ) до Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15,м. Київ,01011, ) , Шістнадцятої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів регіональних прокуратур (вул. Різницька, буд. 13/15,м. Київ,01011, ) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора Шістнадцятої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів регіональних прокуратур , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 8 від 30.11.2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосовані закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора», яким ОСОБА_1 визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію;

- зобов`язати уповноважену кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур, створену на підставі наказу Генерального прокурора, призначити ОСОБА_1 новий час (дату) повторного проходження (складання) етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосовані закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

- стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 р. адміністративний позов залишено без руху. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви. Повідомлено позивачу про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду: оригіналу квитанції про сплату судового збору на суму 908,00 грн. (з урахуванням сплаченої суми у розмірі 908 грн.) за вимогу немайнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або докази звільнення особи від сплати судового збору; заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду або докази того, що строк звернення до суду не пропущено.

29.06.2021 року на зазначену ухвалу позивачем надано оригінал квитанції про доплату судового збору у розмірі 908 грн. та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначає, що позивач 11.11.2020 року приймав участь у першому етапі тестування прокурорів регіональних прокуратур. Рішенням Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 8 від 30.11.2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосовані закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» позивача визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію, оскільки він набрав 62 бали, що є менше ніж прохідний (70). Представник позивача зазначає, що після прийняття зазначеного рішення, копію цього рішення не було вручено позивачу.

Також представник позивач зазначає, що ОСОБА_1 з 23.12.2020 року прийнятий на військову службу за контрактом та знаходиться в зоні АТО (наказ № 3566к від 23.12.2020) та самостійно не зміг зібрати усі необхідні документи та письмові докази в обґрунтування свого адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, представник позивача просить суд визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду.

Між тим, суд не приймає до уваги вказані обставини як поважні причини пропуску строку звернення до суду з наступних підстав.

Згідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Представником позивача до позовної заяви додано відповідь Офісу генерального прокурора від 15.02.2021 року на запит адвоката, з якою, крім іншого, позивачу направлялося рішення шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 8 від 30.11.2020 року.

Представник позивача в вищезазначеної заяві зазначила, що оскаржуване рішення кадрової комісії від 30.11.2020 року отримано тільки на її адвокатський запит на початку березня 2021 року (відповідь на адвокатський запит Офісу Генерального прокурора від 15.02.2021).

Однак, з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 02.06.2021 року, тобто з пропуском строку, встановленого чинним Кодексом адміністративного судочинства України.

Посилання представника позивача на те, що ОСОБА_1 з 23.12.2020 року прийнятий на військову службу за контрактом та знаходиться в зоні АТО (наказ № 3566к від 23.12.2020) та самостійно не зміг зібрати усі необхідні документи та письмові докази в обґрунтування свого адміністративного позову, судом не беруться до уваги, оскільки в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги від 05.01.2021 року укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Зольніковою Віти Олександрівною, яким адвокат приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту з правових питань та у наступних обсягах: надання правової допомоги з питань оскарження рішень шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур. Даний адміністративний позов поданий саме вказаним представником.

Суд зазначає, що Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19, від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19 та від 03 червня 2019 року у справі № 640/3940/19.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та не підтверджені належними доказами.

При викладених вище обставинах, суд не вбачає поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. В матеріалах позовної заяви докази таких обставин відсутні.

Відтак твердження позивача про те, що строк звернення до адміністративного суду пропущено з поважних причин, суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до п.9 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачу у випадках, передбачених частиною 2 ст. 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. 123, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачу.

Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Рубан В.В.