Рішення № 98115691, 30.06.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2495/21

30 червня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 66% винагороди судді, який працює на відповідній посаді без врахування до стажу роботи, що дає судді право на відставку: строку проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою навчання у вищому юридичному навчальному закладі, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 половину навчання у Львівському державному університеті ім.І.Франка на юридичному факультеті з 15.12.1972 по 27.06.1978, період проходження строкової військової служби в період з 23.11.1968 по 28.11.1970 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та здійснити перерахунок, нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 76% суддівської винагороди згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Тернопільській області №116 від 11.03.2020, з 19.02.2020 із урахуванням фактично виплачених сум.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Тернопільській області було протиправно зменшено йому розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 66%, та не взято до розрахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання період проходження військової служби та половину строку навчання на денній формі, що порушує гарантії матеріального забезпечення та соціального захисту позивача, як судді у відставці та суперечить Конституції України та нормам чинного законодавства. Вважає, що такий стаж на підставі законодавства, чинного на час призначення позивача на посаду судді, підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та в сукупності зі стажем роботи на посаді судді дає право на призначення позивачу щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 76% від грошового утримання працюючого судді. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 21.05.2021 о 10:00 год.

Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що суддівський стаж позивача становить 28 років 05 місяців 10 днів, що дає право на обчислення щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 66% суддівської винагороди судді (50 відсотків +2 відсотки за кожний рік понад 20). Представник відповідача вважає, що відсоток для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання визначено відповідно до наявного стажу роботи на посаді судді. Тому підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 76% суддівської винагороди немає.

21.05.2021 у відкритому судовому засіданні розгляд справи відкладено до 30.06.2021 о 10:00 год.

30.06.2021 позивач та його представник у відкрите судове засіданні не прибули, представник позивача подав письмову заяву, в якій просив дану справу розглядати в порядку письмового провадження, позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у відкрите судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій просив розгляд даної справи здійснювати без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев`ятої ст.205, частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що наказом Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.11.2015 року №251-К позивача звільнено з посади судді з 30.11.2015 року з зв`язку із відставкою на підставі Постанови Верховної Ради України від 12.11.2015 року №788- VIІІ.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.03.2016 року у справі №607/1313/16-а, яке 10.05.2016 року набрало законної сили, зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі призначити позивачу щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з суми 21924,00 грн. визначеної в довідці про заробітну плату від 14.01.2016 року, виданій Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Тернопільській області, починаючи з 01.12.2015 року, без обмежень граничного розміру до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність

В подальшому, 14.08.2020 року Тернопільським окружним адміністративним судом винесено рішення по справі №500/1300/20 яким, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із його заявою від 16.03.2020 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Тернопільській області №116 від 11.03.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Вказане рішення залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020.

Так, за змістом частини четвертої ст.78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання вказаного рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області було здійснено відповідний перерахунок, та призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 66% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, що підтверджується викопіюванням з автоматизованої системи "Перерахунок пенсії. Версія 1.6.66.1".

Після цього, у відповідь на звернення позивача від 05.02.2021 №568/П-1900-21 та від 18.02.2021 №781/П-1900-21 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на виконання рішення суду, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 19.02.2021 №675-568/П-02/8-1900/21 позивача повідомлено, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 №500/1300/20 відділом перерахунків пенсій №1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області проведено перерахунок отримуваного позивачем щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 із врахуванням розміру суддівської винагороди згідно довідки Тернопільського апеляційного суду від 11.03.2020 №116 відповідно до частини третьої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Крім цього, позивач 02.04.2021 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати йому крім стажу на посаді судді половину навчання у Львівському державному університеті ім.І.Франка на юридичному факультеті з 15.12.1972 по 27.06.1978, період проходження строкової військової служби в період з 23.11.1968 по 28.11.1970, здійснити позивачу, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 76% винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Тернопільській області №116 від 11.03.2020 та урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

У відповідь на вказане звернення позивача щодо обчислення стажу судді листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 20.04.2021 №1896-1821/П-02/8-1900/21 позивача повідомлено, що підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 76% суддівської винагороди немає.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої ст. 112 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VIII «Про судоустрій і статус суддів» (надалі, Закон №1402), суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою ст. 126 Конституції України.

Рішення про звільнення судді з посади ухвалює ВРП у порядку, встановленому Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя».

Згідно частини першої ст. 116 Закону № 1402, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

До стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу (ст. 137 Закону № 1402-VIII).

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Також, відповідно до частини другої статті 43 Закону України «Про статус суддів» №2862 за суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку.

За змістом частини четвертої ст. 43 Закону «Про статус суддів» №2862-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України від 24.02.1994 №2862-ХІІ «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу на посаді судді не менше 10 років.

Крім цього, пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" встановлювалось, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів.

Статтею 1 Указу Президента України від 10.07.1995 року "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" визначено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Аналогічна правова норма є і в Постанові Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року №865 Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді, згідно якої до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби (абзац 2 пункту 3-1).

Так, з матеріалів справи слідує, що в період з 23.11.1968 по 28.11.1970 позивач проходив військову службу, що становить 02 роки 00 місяців 04 дні.

В період з 15.12.1972 по 27.06.1978 позивач навчався у Львівському державному університеті ім. І. Франка на юридичному факультеті, що становить 05 років 06 місяців 13 днів (з них з 15.12.1972 по 23.07.1973 підготовче відділення, з 24.07.1973 по 27.06.1978 - денна форма навчання на юридичному факультеті).

Така інформація підтверджується відомостями з трудової книжки позивача, військового квитка серії НОМЕР_1 , диплома серії НОМЕР_2 .

Пунктом 11 Перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року (надалі, Закон №2453) визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Абзацом 4 пункту 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402- VIII констатовано, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Таким чином, на думку суду, до стажу роботи позивача на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, необхідним є врахування строку проходження строкової військової служби (02 роки 00 місяців 04 дні), половини строку навчання за денною формою навчання у вищому юридичному навчальному закладі (02 роки 09 місяців 06 днів).

Крім цього, відповідачем у листах від 19.02.2021 та від 20.04.2021 не заперечується стаж роботі позивача на посаді судді 28 років 05 місяців 10 днів.

Відтак, суд вважає, що загальний стаж позивача, який враховується як стаж на посаді судді при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання, складає 33 роки 02 місяці 20 днів, та з врахуванням змісту частини третьої ст. 142 Закону України від 02.06.2016 №1402 кореспондує розрахунок такого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 76%.

При цьому, на думку суду, дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивача, виходячи з розміру 66% винагороди судді, є протиправними.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до задоволення повністю.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань в порядку, визначеному частиною третьою ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 66% винагороди судді, який працює на відповідній посаді без врахування до стажу роботи, що дає судді право на відставку, строку проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою навчання у вищому юридичному навчальному закладі.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 половину навчання у Львівському державному університеті ім.І.Франка на юридичному факультеті з 15.12.1972 по 27.06.1978, період проходження строкової військової служби в період з 23.11.1968 по 28.11.1970 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 76% суддівської винагороди згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Тернопільській області №116 від 11.03.2020, починаючи з 19.02.2020, із урахуванням фактично виплачених сум.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп, сплачений у відповідності до квитанції №55707290 від 05.05.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 30 червня 2021 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддя Дерех Н.В.