Рішення № 98115392, 06.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2021 року Справа №480/3175/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 01.04.2021 №18-3764/16-21-СГ Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації з землеустрою та зобов`язати відповідача винести наказ про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Катеринівської сільської ради Лебединського району Сумської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, з тих підстав, що землі за рахунок яких планується формування земельної ділянки відносяться до категорії земель природно-заповідного фонду. Проте вказана підстава відмови є необґрунтованою та не передбачена нормами Земельного кодексу України. Тому позивач не погоджується із таким наказом відповідача у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що розглянувши клопотання позивача, ГУ Держгеокадастру у Сумській області спірним наказом відмовило у наданні дозволу на розробку проекту документації із землеустрою, у зв`язку з тим, що землі за рахунок яких планується відведення земельної ділянки відносяться до категорії земель природно-заповідного фонду.

Згідно п. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків визначених ч. 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до інформаційної довідки від 16.03.2021 відділу у Лебединському районі Головного управління зазначена на викопіюванні земельна ділянка знаходиться на землях природного заповідника " Михайлівська цілина ", та підтверджується наявними у відділі матеріалами щодо об`єкту природно - заповідного фонду України природного заповідника "Михайлівська цілина".

Відповідно до ст. 43, 44 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду- це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно- заповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, зоологічні парки, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Таким чином, земельна ділянка, яку бажає отримати позивач відноситься до категорії земель природно - заповідного фонду та знаходиться на землях природного заповідника " Михайлівська цілина ", яка не може передаватись у колективну та приватну власність.

Також відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог у формі зобов`язання ГУ Держгеокадастру надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки це є виключними повноваженнями ГУ Держгеокадастру і суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень.

Судом було відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 01.03.2021 (зареєстрована в ГУ Держгеокадастру 02.03.2021 за №БП-2750/0/94-21) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Катеринівської сільської ради Лебединського району Сумської області (а.с. 21).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 01.04.2021 №18-3764/16-21-СГ відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Катеринівської сільської ради Лебединського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, з тих підстав, що бажана до відведення земельна ділянка відносяться до категорії земель природно-заповідного фонду. Згідно п. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків визначених ч. 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (а.с. 11).

Не погоджуючись із винесеним наказом від 01.04.2021 №18-3764/16-21-СГ та підставами зазначеними в ньому, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства.

У відповідності до ч. 1, п. а ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам. Відповідач в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов`язків зобов`язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з`ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви та прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому у випадку надання відмови ГУ Держгеокадастру у Сумській області повинно керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у ст. 118 Земельного кодексу України, з відповідним обґрунтуванням.

Судом встановлено, що розглянувши заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, відповідач оскаржуваним наказом від 01.04.2021 №18-3764/16-21-СГ відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з тих підстав, що бажана до відведення земельна ділянка накладається на землі природно-заповідного фонду.

У той же час, у спірному рішенні відповідачем не зазначено, яка площа бажаної для позивача земельної ділянки накладається на землі природно-заповідного фонду.

У наданій відповідачем інформаційній довідці від 16.03.2021 №468/406-21 відділу у Лебединському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області зазначається, що землі за рахунок яких планується формування та надання у власність земельної ділянки відносяться до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, зазначені на викопіюванні земельні ділянки знаходяться на землях природного заповідника " Михайлівська цілина " (а.с. 22).

Проте в оскаржуваному наказі, взагалі відсутні посилання на те, що спірна земельна ділянка накладається на землі природного заповідника " Михайлівська цілина ".

Також відповідачем надано копію плану проектованого об`єкту природно-заповідного фонду України природного заповідника "Михайлівська цілина" Ділянка "Цілина" (а.с. 25, 26), з якого не вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться на території вказаного природного заповідника.

Будь-яких інших доказів того, що бажана до відведення земельна ділянка станом на момент звернення позивача із заявою, відноситься до земель природно-заповідного фонду відповідачем не надано, а тому відповідачем не доведено обґрунтованість підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та правомірність оскаржуваного рішення.

Водночас, суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку вказаного проекту, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 360/2334/17.

У спірних правовідносинах відповідач не розглянув заяву позивача у встановленому порядку. Отже, відповідачем при розгляді заяви позивача не надана її оцінка на предмет відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, тому вказана заява підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

Враховуючи викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги в частині скасування наказу ГУ Держгеокадастру в Сумській області від 01.04.2021 №18-3764/16-21-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Катеринівської сільської ради Лебединського району Сумської області.

Щодо вимоги позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, то судом враховується та обставина, що з 27.05.2021 набрав чинності Закон України №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", а тому органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Таким чином суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, оскільки на даний час у відповідача взагалі відсутні повноваження на розпорядження спірною земельною ділянкою.

Разом із тим, спірний наказ прийнятий відповідачем до набрання чинності Законом України від 28.04.2021 №1423-IX, та не був підставою під час розгляду заяви позивача, а тому, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов`язати ГУ Держгеокадастру повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 908,00 грн., сплачену позивачем при зверненні до суду, що підтверджується квитанцією від 12.04.2021 (а.с. 4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 01.04.2021 №18-3764/16-21-СГ про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Катеринівської сільської ради Лебединського району Сумської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) від 01.03.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Катеринівської сільської ради Лебединського району Сумської області.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 06.07.2021.

Суддя С.М. Гелета