Ухвала суду № 98113817, 05.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/10549/21

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

05 липня 2021 року місто Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївського районного суду Львівської області в особі слідчого судді Миколаївського районного суду Головатого А.П. про визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

30.06.2021 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Миколаївського районного суду Львівської області в особі слідчого судді Миколаївського районного суду Головатого А.П., в якій позивач просить:

- визнати порушення слідчим суддею Миколаївського районного суду Львівської області Головатим А.П. п. 4 ч. 1 ст. 137, п. 10 ч.1, ст. 137 КПК України – протиправними;

- відшкодувати за рахунок Державного бюджету ОСОБА_1 , людині похилого віку моральну шкоду, за приниження честі та гідності, а також ділової репутації у розмірі 900 млн грн.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви, у тому числі, з`ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується із порядком складення (підписано секретарем, а не слідчим суддею) та змістом повістки про виклик до суду (невірний номер кримінального провадження), наданої у межах розгляду слідчим суддею Миколаївського районного суду Львівської області Головатим А.П. скарги ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Миколаївського ВП Пустомитівського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Вирішуючи питання можливості розгляду у порядку адміністративного судочинства позовної вимоги про визнання протиправними дій слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області Головатого А.П., суддя вказує наступне.

Відповідно до понятійного апарату КАС України:

- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

- публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

- суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому вказаним Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Суддя зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснювала публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Натомість, дії суду (судді), вчинені при виконанні своїх обов`язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду й вирішення в судових засіданнях в особливій, установленій законом процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є процесуальними, а не управлінськими. Оскарження в будь-який спосіб процесуальних актів, дій (бездіяльності) судів і суддів при розгляді конкретної справи поза передбаченим процесуальним законом порядком не допускається.

Суддя при розгляді вказаного питання враховую висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 03.04.2018 у справі № 820/5586/16.

Таким чином, суддя вважає, що здійснення слідчим суддею функцій, пов`язаних з судовим розглядом справи, не може бути самостійним предметом судового розгляду, оскільки підлягає оскарженню в межах судового розгляду конкретно визначеного кримінального провадження.

У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності та не пов`язані зі здійсненням судом провадження у справі, результатом якого є прийняття акта органом судової влади.

Відтак, позовна вимога щодо оскарження дій слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області Головатого А.П. за своїм характером не є публічно-правовою та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Щодо позовної вимоги про відшкодування позивачу з Державного бюджету моральної шкоди, то суддя зазначає таке.

Відповідно до частини сьомої статті 1176 Цивільного кодексу України порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

У частині п`ятій статті 21 КАС України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

З огляду на висновок про те, що позовна вимога щодо оскарження дій слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області Головатого А.П. за своїм характером не є публічно-правовою та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, то заявлена з разом такою позовна вимога ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди також не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства. Одночасно суддя роз`яснює, що позовна вимога про відшкодування за рахунок Державного бюджету моральної шкоди підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. the United Kingdom») від 21.02.1975, заява № 4451/70 § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatisрішення Європейського суду з прав людини у справі «Станєв проти Болгарії» («Stanev v. Bulgaria») від 17.01.2012, заява №36760/06, § 230).

Згідно зі статею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Вказана позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 13.06.2018 у справі № 816/421/17, від 22.08.2018 у справі №815/1568/16, від 20.09.2018 у справі №813/1076/17, від 30.10.2018 у справі №813/3658/14.

Враховуючи наведене, у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського районного суду Львівської області в особі слідчого судді Миколаївського районного суду Головатого А.П. про визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди необхідно відмовити.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

На виконання положень частини шостої статті 170 КАС України суддя роз`яснює, що спір в частині відшкодування моральної шкоди підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 170, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського районного суду Львівської області в особі слідчого судді Миколаївського районного суду Головатого А.П. про визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди.

Роз`яснити позивачу, що спір в частині відшкодування моральної шкоди підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Суддя Мричко Н.І.