Рішення № 98112484, 06.07.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2021 р. справа № 300/1296/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000530706 від 16.09.2020 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 33 314,00 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ФОП ОСОБА_1 , платник податків) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також – відповідач, Головне управління ДПС в області, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000530706 від 16.09.2020 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 33 314,00 гривень (надалі по тексту також – оскаржуване рішення).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, з порушенням норм матеріального права, правової процедури та невірного встановлення фактичних обставин, а також недотримуючись порядку організації і проведення фактичної перевірки господарської одиниці магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", прийнято податкове повідомлення-рішення №0000530706 від 16.09.2020, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 33 314,00 гривень. За доводами позивача акт перевірки №548/09/09/РРО/ НОМЕР_1 від 27.08.2020 на адресу позивача від податкових органів не надходив і такий акт не містить додатку щодо обліку товарних запасів. Податкове повідомлення-рішення №0000530706 від 16.09.2020, за аргументами позивача, оформлене з порушенням пункту 3 та пункту 9 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 за №1204 "Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків", оскільки оскаржуване рішення містить загальну суму застосованих санкцій по всіх порушення, до якого не додано жодних документів щодо розрахунку та визначення суми штрафу. Як наголосила позивач, нею ведеться у встановленому законодавством порядку, облік товарних запасів на підставі первинних документів, складених за правилами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (надалі по тексту також – П(С)БО 9 "Запаси"), втім дані реєстри та первинні документи при перевірці не були взяті до уваги перевіряючими, а також не було проведено інвентаризацію залишків товару відповідно до підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України. Як наслідок неправомірно визначено недотримання платником податків порядку ведення товарних запасів та необґрунтовано вказано на наявність невідображених товарних запасів в сумі 16 657,00 гривень, а отже безпідставно застосовано штрафні санкції в сумі 33 314,00 гривень. За наведених підстав просила позов задовольнити в повному обсязі та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000530706 від 16.09.2020.

За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 05.04.2021 (а.с.22, 26-33), Івано-Франківським окружним адміністративним судом 23.04.2021 відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також – КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.34-35).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 17.05.2021 за №5146/5/09-19-20-01, який надійшов на адресу суду 18.05.2021 із відповідними письмовими доказами (а.с.43-46, 47-67). В даному відзиві відповідач не погоджується із доводами позивача наведеними у позовній заяві та вказує на наступні обставини. Стосовно проведення фактичної перевірки відповідач зазначив, що до початку її проведення ОСОБА_1 ознайомлено з направленням на право проведення перевірки від 20.08.2020 за №1052 і №1053 та вручено копію наказу про проведення перевірки, свідченням чого є проставлення позивачем відповідної відмітки. Перевіркою встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а саме, не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації в книзі обліку доходів і витрат та не забезпечення відповідності сум готівкових коштів за місцем проведення розрахунків, сумі коштів, зазначених у денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Вартість не облікованого товару становить 16 657,00 гривень, згідно відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів. Як пояснив відповідач, перевірка проводилась у присутності, зокрема, продавця ОСОБА_2 , якою і було підписано акт перевірки без зауважень. На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС в області прийнято податкове повідомлення-рішення, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 33 314,00 гривень, за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання. Оскаржуване рішення направлено на адресу позивача та отримане останньою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. А тому відповідач вважає твердження позивача щодо порушення організації і проведення фактичної перевірки належної позивачу господарської одиниці, а також порушення правової процедури, не обґрунтованими та безпідставними. За доводами контролюючого органу, відповідно до норм статті 177 Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Відмітив, що належне ведення Книги обліку доходів і витрат дає змогу відобразити придбання товарів та послуг, відповідно обліковувати товарні запаси на підставі записів до Книги, а також відповідних документів, які підтверджують придбання. Вказане, на переконання відповідача, свідчить про правомірність прийнятого контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за №0000530706 від 16.09.2020, у зв`язку з чим наявні обґрунтовані підстави для відмови в задоволенні позовних вимог.

Позивач, в свою чергу, направив на адресу суду відповідь на відзив, який надійшов 31.05.2021 (а.с.68-71). Позивач вважає, що перевірка проведена відповідачем в порушення пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, яким встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період карантину, так як, на переконання ФОП ОСОБА_1 , перевірка ведення обліку товарних запасів не відноситься до перевірки обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Окрім вказаного, на думку платника податків, згідно норм законодавства підтвердженням факту наявності не облікованих товарних запасів є сукупність ряду факторів, таких як відсутність первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Щодо книги обліку доходів і витрат, то така була втрачена позивачем, про що повідомлено посадових осіб, які здійснювали перевірку. Втім відповідачем в порушення підпункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України не надано позивачу терміну для відновлення книги.

Розглянувши матеріали адміністративної справі, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлені наступні обставини.

Посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області в період з 20.08.2020 по 27.08.2020, на підставі наказу №786 від 20.08.2020 (а.с.50) та направлень на перевірку №№1052, 1053 від 20.08.2020 (а.с.51, 52), проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належать суб`єкту господарської діяльності – фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .

При здійсненні перевірки посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області встановлено ряд порушень, серед яких зокрема, порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, наказу Міністерства доходів і зборів України №481 від 16.09.2013 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", а саме: порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

По завершенню перевірки, 27.08.2020, посадовими особами Головного управління ДПС в області складено акт №548/09/09/РРО/ НОМЕР_1 , за наслідками розгляду якого позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000530706 від 16.09.2020, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції в розмірі 33 314,00 гривень (а.с.57-60, 64).

Слід відмітити, що перевірка господарської одиниці магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 " здійснена у присутності ОСОБА_2 (продавця), про що зроблено відповідний запис в акті перевірки №548/09/09/РРО/ НОМЕР_1 від 27.08.2020. Будь-яких зауважень (заперечень) до акту перевірки вказаною особою надано не було (а.с.57-60).

ОСОБА_1 надано письмові пояснення від 27.08.2020, за змістом якого, зокрема, книгу обліку доходів і витрат неможливо надати до перевірки, оскільки останню втрачено (а.с.63).

Податкове повідомлення-рішення №0000530706 від 16.09.2020 направлено на адресу позивача 22.09.2020, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься супровідний лист №3195/10/09-19-07-06-22 від 16.09.2020 та квитанція поштового відправлення. Таке податкове повідомлення-рішення 26.09.2020 отримане позивачем, свідченням чого є відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 76018 6692753 6 (а.с.65, 66).

Позивач, вважаючи протиправним прийняття Головним управлінням ДПС в області податкового повідомлення-рішення за №0000530706 від 16.09.2020 про застосування до неї штрафних санкцій в сумі 33 314,00 гривень, звернулася до суду за захистом свого порушеного права .

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до статті 244 КАС України, суд вирішуючи питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, а також дати застосування фінансових санкцій зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, які діяли в часі на момент їх виникнення.

Предмет адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульований положеннями Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 за №265/95-ВР (надалі по тексту також – Закон №265/95-ВР), Податковим кодексом України (надалі по тексту також – ПК України), наказом Міністерства доходів і зборів України №481 від 16.09.2013 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення" (надалі по тексту також – Порядок №481).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також – ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У відповідності до пунктів 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Пунктом 80.10. статті 80 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Так, згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Водночас згідно пункту 86.5. статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Перевіряючи аргументи позивача про недотримання посадовими особами Головного управління ДПС в області процедури вручення (надіслання) платнику податків акту про результати фактичної перевірки, а також порядку складання податкового повідомлення-рішення, суд виходить із наступного.

В досліджуваному випадку фактична перевірка дотримання суб`єктом господарювання здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, у спірних відносинах проводилась на підставі направлень на перевірку від 20.08.2020 за №№1052, 1053, а також на виконання наказу від 20.08.2020 за №786 (а.с.50, 51, 52), виданих з метою реалізації листа Державної податкової служби України від 24.06.2020 за №10183/7/99-00-07-05-02-07 (а.с.49).

Як свідчать матеріали справи, всі направлення на перевірку та наказ про проведення перевірки, містять належні відомості, передбачені Податковим кодексом України, зокрема, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та дані про суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), а також підстави.

Як насамперед відзначає позивач, відповідачем не надіслано на її адресу акту перевірки №548/09/09/РРО/ НОМЕР_1 від 27.08.2020, на підставі якого контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Стосовно таких доводів суд зазначає, що платник податків ознайомлена із актом про результати фактичної перевірки №548/09/09/РРО/ НОМЕР_1 від 27.08.2020, примірник якого отримала, про що свідчить особистий підпис позивача, проставлений у відповідному акті на примірнику, поданого в суд контролюючим органом (а.с.60).

Вказане свідчить про дотримання відповідачем вимог пунктів 86.1. і 86.5. статті 86 ПК України, а твердження відповідача з даного приводу є безпідставним і не обґрунтованим.

В силу приписів пункту 86.8. статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як визначено пунктом 58.2. статті 58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 за №1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (надалі по тексту також – Порядок №1204), відповідно до пункту 3 і 9 Розділу ІІ якого:

- податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пункт 3);

- до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення (пункт 9).

За доводами ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення №0000530706 від 16.09.2020 складене позивачем з порушенням вимог пунктів 3 і 4 Розділу ІІ Порядку №1204, оскільки у такому податковому повідомленні-рішенні зазначено загальну суму застосованих санкцій по всіх порушення, до якого не додано жодних документів щодо розрахунку та визначення суми штрафу.

З таким твердженнями позивача, суд погодитися не може, оскільки, як свідчить зміст наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі акт перевірки та податкове повідомлення-рішення, штрафні санкції в сумі 33 314,00 гривень застосовані до позивача виключно за порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку на підставі статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", норми якої передбачать застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Контролюючим органом при перевірці встановлено, що вартість не облікованого товару становить 16 657,00 гривень. А тому, виходячи із подвійного розміру не облікованого товару на суму 16 657,00 гривень, контролюючим органом винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 33 314,00 гривень.

Досліджуючи основні доводи ФОП ОСОБА_1 щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №0000530706 від 16.09.2020, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 33 314,00 гривень, оскільки позивачем при перевірці надано всі первинні документи, суд відзначає слідуюче.

За змістом пункту 15.1 статті 15 коментованого Кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Обов`язки платника податків встановлено статтею 16 Податкового кодексу України.

Так, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2. пункту 16.1 статті 16 ПК України), а також забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом (підпункт 16.1.12 пункту 16.1. статті 16 ПК України).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).

Пунктом 177.10 статті 177 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент спірних правовідносин) визначено, що фізичні особи-підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У відповідності до вказаної правової норми Податкового кодексу України, наказом Міністерства доходів і зборів України №481 від 16.09.2013 затверджено Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Згідно пункту 1 Порядку №481, фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (надалі по тексту також - самозайняті особи), зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат (надалі по тексту також - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Відповідно до вимог пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, поряд з іншим, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку про відсутність обов`язку ведення обліку товарних запасів тільки у фізичних осіб-підприємців, які здійснюють підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, при продажі товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Недотримання вказаного обов`язку має наслідком застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації.

Аналогічна правова позиція висвітлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.06.2019 у справі №809/886/15), від 12.03.2020 у справі №808/2540/16 і від 23.10.2020 у справі №816/2932/15.

Судом встановлено, що, підставою для застосування до позивача штрафних санкцій згідно рішення №0000530706 від 16.09.2020, слугували доводи контролюючого органу щодо порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а саме: не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації в Книзі обліку доходів і витрат загальною вартістю 16 657,00 гривень.

На переконання ФОП ОСОБА_1 саме наявність первинних документів (видаткові накладні, фіскальні чеки) підтверджує облік товарних запасів, які підлягають подальшій реалізації, у зв`язку з чим долучила до матеріалів справи видаткові накладні за №115188 від 06.08.2020 і №18248 від 13.08.2020 (а.с.14), розхідні накладні за №ASОЦ-021749 від 05.08.2020 і №ASОЦ-024046 від 26.08.2020 (а.с.13), а також оборотно-сальдову відомість по рахунку 2822 і по рахунку 631 за серпень 2020 року (а.с.15-17, 18), які за доводами останньої підтверджують належність ведення нею обліку товарних запасів.

При цьому оборотно-сальдові відомості по рахунку 2822 і по рахунку 631 за серпень 2020 року, за аргументами відповідача, не були надані суб`єктом господарювання при проведенні перевірки.

На спростування таких доводів відповідача, ОСОБА_1 не надала жодних доказів.

З даного приводу суд зазначає, що первинні документи наявні у суб`єкта господарювання, в силу приписів пункту 177.10 статті 177 ПК України є свідченням про походження товару, втім наявність таких документів не позбавляє обов`язку суб`єкта підприємницької діяльності відображати облік товарних запасів за місцем їх реалізації в Книзі обліку доходів і витрат

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 за №481 затверджено форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (надалі по тексту також - Книга обліку доходів і витрат).

Так, у графі 5 Книги обліку доходів і витрат зазначаються "реквізити документа, який підтверджує понесені витрати", що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом.

Документами, які підтверджують витрати можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг.

Такими документами також є видаткові накладні і розхідні накладні, на підставі яких ФОП ОСОБА_1 отримала у постачальників (контрагентів-продавців) товар (алкогольні напої розфасовані у пляшках і тютюнові вироби) на загальну суму 16 657,00 гривень, у відношенні до яких контролюючим органом встановлено порушення.

Отримання позивачем у постачальників товару із видатковими/розхідними накладними засвідчує набуття права на їх реалізацію в ході власної господарської (підприємницької) діяльності.

При цьому, у графі 6 Книги обліку доходів і витрат відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу за підсумками дня.

Отже наявність у Книзі обліку доходів і витрат графи "5" і "6" надає можливість суб`єкту підприємницької діяльності відображати облік товарних запасів за місцем їх реалізації, шляхом внесення у Книгу обліку доходів і витрат реквізитів документів, які підтверджують понесені витрати, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом, а також суми витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу за підсумками дня.

На переконання суд заповнення графи 5 також є можливим коли суб`єкт господарювання отримує товар під реалізацію, тобто коли він оплачує його вартість частково або із відтермінуванням. Такі правовідносини із постачальником зовсім не обмежують обов`язок отримувача товару облікувати прихідні документи (видаткові накладні) у графі 5 Книзі обліку доходів і витрат, без попереднього занесення фактичних сум витрат за такими накладними до графи 6 даної Книги.

Суд зазначає, що належне ведення Книги обліку доходів і витрат дає змогу відобразити придбання товарів та послуг, відповідно обліковувати товарні запаси на підставі записів до Книги, а також відповідних документів, які підтверджують придбання.

Таким чином, будь-яке посилання платників податку на відсутність у Книзі обліку доходів і витрат графи щодо ведення обліку товарних запасів, а отже неможливість ведення такого обліку, суд вважає необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є фізичною особою-підприємцем, яка перебуває на загальній системі оподаткування, у зв`язку з чим має обов`язок ввести облік товарних запасів у порядку, визначеному законодавством.

А тому з урахуванням вищевказаних висновків, а також норм статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у зв`язку з не відображенням позивачем обліку товарних запасів за місцем їх реалізації в Книзі обліку доходів і витрат, підлягають застосуванню до останньої штрафні санкції.

Разом з тим слід відмітити, що згідно відомості (додаток №3) про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 20.08.2020 (дата початку перевірки) при перевірці господарської одиниці магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який належать суб`єкту господарської діяльності - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , податковим органом виявлено не облікований товар на суму 16 303,00 гривень (підакцизний товар) і на суму 354,00 гривень, що в загальному становить 16 657,00 гривень (а.с.53-54, 55-56).

Позивач не заперечує з приводу визначення конкретної номенклатури кожного із найменування товару на загальну суму 16 657,00 гривень, ідентифікованого контролюючим органом під час проведення перевірки як не облікованого у встановленому порядку.

Отож, в силу приписів статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у спірних правовідносинах до позивача підлягає застосуванню фінансова санкція у розмірі 33 314,00 гривень, виходячи із подвійної вартості товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації.

Безпідставними є доводи позивача про ненадання контролюючим органом терміну, передбаченого пунктом 44.5 статті 44 ПК України, для відновлення Книги обліку доходів і витрат, оскільки позивач у разі втрати даного документу зобов`язана у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.

Разом з цим, як свідчать матеріали справи, а саме, пояснення позивача від 27.08.2020, про втрату Книги обліку доходів і витрат ОСОБА_1 повідомила податковий орган тільки 27.08.2020 – в останній день проведення перевірки. Доказів дотримання і виконання платником податків приписів пункті 44.5 статті 44 ПК України ФОП ОСОБА_1 суду не надала

Суд відхиляє покликання позивача на порушення відповідачем пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, яким встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період карантину, зокрема щодо проведення перевірки ведення платником податку обліку товарних запасів, та вказує на наступне.

Законом України від 17.03.2020 №533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (зі змінами, внесеними законами від 30.03.2020 за №540-IX та від 13.05.2020 №591-IX) підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 522 такого змісту: "Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу".

Таким чином, згідно вказаної правової норми законодавець обмежив право контролюючих органів на проведення відповідних перевірок платників податків, при цьому така заборона не стосується фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як слідує із змісту листа від 24.06.2020 за №10183/7/99-00-07-05-02-07 Державна податкова служба України надала Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області переліки суб`єктів господарювання, які здійснюють продаж підакцизних товарів та мають ризики у веденні господарської діяльності, зокрема, перелік місць торгівлі тютюновими виробами, де нарахування акцизного податку з роздрібного продажу менше 600,00 гривень за місяць (продано товару менше 12 000,00 гривень на місяць, або менше 1 блока сигарет в день) згідно додатку 4, в якому визначено суб`єкта господарювання ОСОБА_1 (а.с.49).

Відповідно до наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 20.08.2020 за №786 і направлень на перевірку від 20.08.2020 за №1052 і №1053 така перевірка проведена на підставі підпункту 80.2.2. і 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Як свідчить відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 20.08.2020, контролюючим органом при здійсненні перевірки господарської одиниці магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " виявлено не облікований товар на суму 16 303,00 гривень і на суму 354,00 гривень, що в загальному становить 16 657,00 гривень. У графі "найменування окремих груп (видів) запасів (товарно-матеріальних цінностей)" зазначено перелік алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

З наведеного слідує, що відповідач провів фактичну перевірку суб`єкта господарювання ОСОБА_1 з питань дотримання останньою належного ведення обліку товарних запасів "алкогольних напоїв і тютюнових виробів" за місцем їх реалізації.

Отож, у спірних відносинах податковий орган застосував до платника податків штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, за результатами фактичної перевірки, чим, на переконання суду, жодним чином не вийшов за межі своїх повноважень з огляду на встановлені законом у відповідний проміжок часу обмеження, які забороняють контролюючому органу проводити певні перевірки.

У будь-якому випадку податковий орган під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), мав усі правові підстави для проведення і дослідження у ході фактичної перевірки питання дотримання платником податків порядку ведення обліку товарних запасів (у спірному випадку алкогольних напоїв і тютюнових виробів) на складах та/або за місцем їх реалізації в порядку, встановленому законодавством.

За змістом частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач не довела перед судом свої вимоги про протиправність оскаржуваного рішення.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що реалізовуючи свої повноваження щодо контролю за дотриманням суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавства відповідач правомірно застосував штрафні санкції в розмірі 33 314,00 гривень, за порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (здійснення продажу товарів, які не обліковуються у встановленому порядку), а саме: не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у Книзі обліку доходів і витрат.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову майнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 908,00 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься квитанція від 24.03.2021 за №0.0.2065592488.1 (а.с.1).

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягають стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судового збору.

Сторонами не подано до суду будь яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач – фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_2 ;

відповідач – Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142559), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.