Рішення № 98112352, 01.07.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 липня 2021 року (о 15 год. 05 хв.)Справа № 280/1823/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Артоуз О.О.,

за участю секретаря Мащенко Д.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача Корягіної Ю.С.

представника відповідача Крамар В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (адреса реєстрації), АДРЕСА_2 (адреса проживання), РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057 м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29 код ЄДРПОУ 40108688 ) про визнання наказу про застосування дисциплінарного стягнення та наказу про звільнення протиправними та їх скасування, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 08.02.2021 № 192 в частині застосування до мене дисциплінарного стягнення, визнати протиправним та скасувати наказ № 85 о/с від 09.02.2021 «По особовому складу» про звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 - майора поліції, старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, поновити ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області та зобов`язати ГУНП в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 09.02.2021 по дату прийняття рішення судом про поновлення на роботі.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржувані накази є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Вказує, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. При цьому відповідачем в ході службового розслідування не встановлено належних та допустимих доказів порушення позивачем службової дисципліни. Застосоване дисциплінарне стягнення не відповідає ступеню проступку та вини, застосоване не об`єктивно та упереджено, а наведені у висновку службового розслідування порушення правил дорожнього руху є лише припущенням, оскільки не підтверджено належними доказами. Зазначає, що під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення щодо порушення ним Правил дорожнього руху, що виразилося в керуванні автотранспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, відповідачем не враховано порушення порядку роз`яснення прав йому, запрошення до огляду у якості свідків неналежних осіб, складання протоколу з порушенням вимог процесуального законодавства, відсутність алкогольного сп`яніння за результатами медичного огляду. Крім того вказує, що жодного пункту Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію» ним не порушувалося. Також звертає увагу, що службове розслідування завершено до отримання судового рішення по справі про адміністративне правопорушення. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.03.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання на 13.04.2021.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив (вх.. №20594 від 09.04.2021), відповідно до якого зазначає, що службове розслідування у відношенні позивача проведено з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту, Порядку проведення службового розслідування у Національній поліції та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженими наказами МВС України від 07.11.2018 №893. Вказує, що службовим розслідуванням встановлено факт вчинення позивачем діяння, що дискредитує звання працівника органів Національної поліції. Встановлені під час розслідування обставини свідчать про те, що старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції відділу поліції № 3 Запорізького районною управління ГУ НП в Запорізькій області майором поліції ОСОБА_1 , який як поліцейський. зобов`язаний навіть у позаслужбовий час неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, а також утримуватися від дій. які підривають авторитет Національної поліції України, порушив вимоги частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пунктів 1-3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 р. № 3353- XII, пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пунктів 2, 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, та Присягу працівника поліції, чим скоїв дисциплінарний проступок. Крім цього, дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування встановлено, що протягом 2020 року ОСОБА_1 доводилися вимоги наказів та доручень МВС України, Національної поліції України, службових телеграм НПУ, ГУНП в Запорізькій області щодо необхідності суворого дотримання службової дисципліни, у тому числі транспортної дисципліни, недопущення фактів керування транспортними засобами у стані сп`яніння, а також про відповідальність, яка передбачена за порушення вищезазначених вимог, що підтверджується відомостями Шевченківського ВП, із підписами ОСОБА_1 про ознайомлення. В цей же час, позивач будучи ознайомленим з вимогами Закону України «Про дорожній рух» та Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, щодо заборони керування транспортними засобами у нетверезому стані 01.02.2021 свідомо сів за кермо автомобіля та керував ним з ознаками алкогольного сп`яніння, а також відмовився від проходження огляду на стан алкогольної о сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу поліцейськими УПП в Запорізькій області чи в найближчому медичному закладі. Тобто, службовим розслідуванням встановлено та підтверджено факт вчинення позивачем діяння, що дискредитує звання працівника органів Національної поліції, а саме невиконання законних вимог працівників поліції, відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Вважають, що на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення, у зв`язку із наявністю факту вчиненого ним діяння, тому відсутні підстави для поновлення позивача на службі в органах Національної поліції, а прийняття оскаржуваних наказів ГУНП здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів. У задоволенні позову просить відмовити.

Протокольною ухвалою суду від 13.04.2021 відкладено підготовче засідання на 20.04.2021.

20.04.2021 представником позивача надано до суду відповідь на відзив (вх. №22538), відповідно до якого зазначає, що відповідачем по суті позову не надано доказів правомірності прийнятого рішення. Зокрема вказує, що висновок службового розслідування в справі не містить посилання на докази, які б вказували на протиправність в діях ОСОБА_1 тяжкість проступку, не наведено яку шкоду ним заподіяно, не зазначено чи враховувалося та досліджувалося відповідачем його попередня поведінка та ставлення до виконання службових обов`язків, не зазначено про наявність або відсутність пом`якшуючих, обтяжуючих обставин, не надано оцінки особі позивача. Звертає увагу, що на час проведення службового розслідування та винесення оскаржуваного наказу позивач був неодноразово нагороджений почесними грамотами та подяками за сумлінне несення служби, а їх неврахування вказує на необ`єктивність застосованого дисциплінарного стягнення. Просить позов задовольнити.

Протокольною ухвалою суду від 20.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження на один місяць та відкладено підготовче засідання на 08.06.2021.

Протокольною ухвалою суду від 08.06.2021 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.06.2021

Протокольною ухвалою суду від 29.06.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 01.07.2021.

01.07.2021 у судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, у судових дебатах просили позов задовольнити.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи норми ч. 3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у судовому засіданні 01.07.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Заслухавши пояснення, надані учасниками справи, дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 25.02.2002 проходив службу в ОВС, в НПУ з 07.11.2015, з 01.02.2021 перебував на посаді старшого дільничного офіцеру поліції сектору превенції відділу поліції №3 (Шевченківський) Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, майор поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 08.02.2021 №192, за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пунктів 1-3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пунктів 2, 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та Присяги працівника поліції, що виразилося у керуванні 01.02.2021 о 13.00 транспортним засобом «ЗАЗ-DAEWOO», н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, відмові від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, застосовано до старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУІІП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

З вказаним наказом позивач ознайомлений 09.02.2021.

Наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 09.02.2021 №85 о/с «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_1 , старшого дільничного офіцера сектору превенції відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції, з 09.02.2021.

Не погоджуючись з вказаними наказами позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як слідує з матеріалів справи підставою для винесення оскаржуваних наказів стали наступні обставини.

01.02.2021 о 12.47 до чергової частини відділу поліції № 2 (Олександрівський) Запорізького РУН ГУНП в Запорізькій області зі спецлінії «102» надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_2 про те, що біля відділення № 28 «Нова пошта», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 2, чоловік у стані алкогольного сп`яніння сів за кермо автомобіля «3A3-DAЕWOO», н.з. НОМЕР_3 , та поїхав по проспекту Соборному у бік ТРЦ «Україна» (ЄO №1775).

Попередньо встановлено, що 01.02.2021 о 13.00 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська. буд. 15. поліцейськими УПП в Запорізькій області ДПП НП України зупинено автомобіль «ЗАЗ- DAEWOO Т3110». н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 3 Запорізького РУН ГУНП в Запорізькій області, який мав ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду ОСОБА_1 відмовився у присутності свідків. Далі, відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ДПР18 № 146755 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАІІ (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).

Керуючись вимогами, передбаченими статтями 14, 15 та 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VШ, Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженими наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, статті 70 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 8 розділу IV Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 № 828, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 01.02.2021 №196 призначено службове розслідування за вказаними фактами, утворено для проведення службового розслідування за вказаним відомостями дисциплінарну комісію.

05.02.2021 начальником ГУНП в Запорізькій області затверджено Висновок службового розслідування за фактом вчинення правопорушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, старшим ДОП СП відділу поліції №3 (Шевченківський) Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області майором поліції ОСОБА_1 (далі – Висновок службового розслідування від 05.02.2021)

Так, відповідно до описової частини сказаного Висновку службового розслідування від 05.02.2021 дисциплінарною комісією встановлено наступне.

«03.02.2021 до УКЗ ГУНП в Запорізькій області з УПП в Запорізькій області ДПП НПУ (вих. № 2630/41/32/03-2021 від 03.02.2021) надійшли копії адміністративних матеріалів, які 01.02.2021 складені поліцейськими УПП в Запорізькій області відносно майора поліції ОСОБА_1 , а також файли відеозаписів з відповідних портативних реєстраторів, за допомогою яких зафіксовано події та сам порядок оформлення вказаних матеріалів.

У ході перегляду відеофайлів із нагрудних камер поліцейських УПП в Запорізькій області («20210201185707001168» розмір 65,8 Мб; «20210201200258001262» розмір 53,6 Мб; «20210201200307001263» розмір 379 Мб за 01.02.2021 встановлено наступне:

- час 12:59:30 - 13:00:24 - по території «Слов`янського ринку», який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 15, рухається автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO», н.з. НОМЕР_2 , червоного кольору, а слідом за ним рухається патрульний автомобіль. Переслідуючи вказаний автомобіль, поліцейський за допомогою спецсигналу намагається зупинити водія. У подальшому водій автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO» зупинився поряд із будівлею станції технічного обслуговування. Патрульний автомобіль зупинився поряд із вказаним автомобілем з боку водія, при цьому на відео чітко зафіксовано, що за кермом автомобіля перебував чоловік, як пізніше було з`ясовано - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Поряд із ним на передньому пасажирському сидінні перебувала невідома жінка. ОСОБА_1 був одягнений в кофту сірого кольору з капюшоном, спортивні штани темного кольору, кросівки. Далі поліцейський запитав у ОСОБА_1 , чому останній не зупинявся, однак, останній нічого не відповів. Потім ОСОБА_1 вийшов із салону автомобіля, до якого відразу підійшли поліцейські УПП в Запорізькій області. Відрекомендувавшись та повідомивши про здійснення відеофіксації, поліцейські попрохали водія надати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, на що останній добровільно передав вищевказані документи.

- час 13:53:00 - 13:53:45 - поліцейський у присутності 2 свідків повідомив, що було зупинено автомобіль «3A3-DAEWOO», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , при спілкуванні із яким в останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Далі поліцейський запитав у ОСОБА_1 , чи буде він проходити медичний огляд на місці зупинки транспортного засобу, на що останній відмовився. Запропонувавши ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі на вул. Сєдова у м. Запоріжжя, останній також відмовився. Далі, присутні 2 свідки підтвердили, що вони почули відповідь ОСОБА_1 щодо відмови від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу чи в закладі охорони здоров`я.

- час 14:52:50 - 14:58:01 - поліцейський УПП в Запорізькій області ознайомив ОСОБА_1 зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому зачитав його зміст вголос. Також поліцейський повідомив, що у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме порушення мови, запах алкоголю з ротової порожнини, однак, останній відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку. Далі ОСОБА_1 заперечив факт керування автомобілем на АДРЕСА_3 , зазначивши, що у цей час він нібито перебував в іншому місці. У подальшому поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 , що за відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння передбачена адміністративна відповідальність згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт його відмови зафіксовано у присутності 2 свідків. Від отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення та тимчасового посвідчення водія ОСОБА_1 відмовився. Від надання будь-яких пояснень, а також від підписів в документах ОСОБА_1 також відмовився.

Під час ознайомлення зі змістом протоколу серії ДПР18 № 146755 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, складеного 01.02.2021 о 14.00 інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 УПП в Запорізькій області ДПП НП України лейтенантом поліції Радченком A.A., встановлено, що 01.02.2021 о 13.00 на вул. Брянській у м. Запоріжжя водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «3A3-DAEWOO», н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. У вказаному протоколі також зазначено, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. У графі «Свідки чи потерпілі» зазначено, що свідками є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_5 . ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 15.02.2021 в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя. У графах: «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розг ляду справи» та «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» здійснено запис про відмову ОСОБА_1 від підпису. У протоколі також зазначено, що у ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_5 . У графі: «Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом отримав» здійснено запис - «відмовився».

До протоколу серії ДПР18№ 146755 за ч. 1 ст. 130 КУпАП долучено:

- рапорт інспектора роти № 1 батальйону № 4 УПП в Запорізькій області лейтенанта поліції Агапова А.О. від 01.02.2021,

- пояснення Дсревииського O.ML,

- пояснення ОСОБА_4 ,

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів,.

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольної о, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ї

Згідно з інформацією, яка міститься в публічному реєстрі «Список справ, призначених до розгляду в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя», встановлено, що дату розгляду адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч. І сг. 130 КУпАП ще не призначено.

Також у ході службового розслідування встановлено, що 01.02.2021 о 19.20, тобто вже після складання адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , останній самостійно прибув до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради, де за власною ініціативою, без присутності поліцейських УПП в Запорізькій області ДПП НП України, не зважаючи на те, що з моменту виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння (час 13.00) пройшло 6 годин 20 хвилин, пройшов огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з висновком КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 01.02.2021 №566, складеним о 19.30, ОСОБА_1 на час проведення медичного огляду не перебував у стані сп`яніння та лікарем не виявлено ознак сп`яніння.»

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, вказані матеріал про адміністративне правопорушення складені з порушенням процесуального порядку, а при винесенні оскаржуваних наказів відповідачем не враховано відсутність рішення суду щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Розглядаючи спір по суті суд зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 № 2337-VIII, (далі - Дисциплінарний статут) дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно із статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаних Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Акцентуючи увагу на тому, що Закон України «Про Національну поліцію» виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, суд звертає увагу на те, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Адміністративний суд в силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. У той же час адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової чи адміністративно-правової кваліфікації діяння чи інших аспектів відповідного провадження.

Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

При цьому слід ураховувати, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.

Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.

Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.

Судом при розгляді справи враховано висновки, що викладені в рішенні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.04.2021 у справі № 335/1610/21 (провадження 3/335/558/2021), відповідно до якого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07.06.2021 рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.04.2021 залишено без змін.

При цьому суд враховує висновок, що міститься в мотивувальній частині постанови Запорізького апеляційного суду, відповідно до якого зазначено: «Результати службового розслідування не суперечать відомостям, вказаним у протоколі та у доданих до протоколу документах».

Таким чином, з огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, та обставини встановлені судовим рішенням, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.

Таким чином, враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов`язана із діями, які були виявлені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та не спростована відповідними доказами.

Посилання позивача на наявність медичного висновку, відповідно до якого встановлено відсутність алкогольного сп`яніння судом не приймається, з огляду на те, що відповідно до мотивувальної частини постанови Запорізького апеляційного суду від 07.06.2021 судом зазначено: «Те, що ОСОБА_1 в подальшому самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння в медичному закладі (на що звертає увагу сторона захисту), правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки вказане твердження апелянта не спростовує того, що ОСОБА_1 у присутності працівників поліції та свідків відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є самостійним складом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Більш того, відповідно до вимог ч.4 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я має здійснюватися в присутності поліцейського не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Згідно з положеннями частини 5 вказаної статті, огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.»

Доводи позивача, стосовно того, що рішення по справі про адміністративне правопорушення було ухвалено після видання наказу про звільнення, суд відхиляє, оскільки позивача звільнено не за вчинення правопорушення, а за порушення службової дисципліни. Зокрема в наказі про звільнення вказаний пункт 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», а не пункт 10 цієї норми.

Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі адміністративно-правого та дисциплінарно-правового аспектів.

Адміністративна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним адміністративного правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено КУпАП.

Натомість, як визначено частиною 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарна та адміністративна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Таким чином, на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади, у зв`язку із наявністю факту вчиненого ним діяння, тому відсутні підстави для поновлення позивача на службі в органах Національної поліції.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №815/2443/16, від 04 грудня 2019 року у справі № 824/355/17-а, від 26 січня 2021 року у справі № 2140/1342/18, від 13 серпня 2020 року у справі № 817/3305/15, від 24 листопада 2020 року у справі №2140/1341/18.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання наказу про застосування дисциплінарного стягнення та наказу про звільнення протиправними та їх скасування, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 02.07.2021

Суддя О.О. Артоуз