Рішення № 98112288, 05.07.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 липня 2021 року о/об 09 год. 30 хв.Справа № 280/4593/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі – відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у призначенні пенсії пенсіонеру за віком ОСОБА_1 ; 2) Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до старового стажу ОСОБА_1 роки роботи з 12.05.1981 по 09.09.1993 відпрацьованих на підприємствах Естонської Республіки; 3) призначити ОСОБА_1 пенсію по досягненню пенсійного віку з 26.01.2021.

У позовній заяві зазначено наступне. Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.01.2021 згідно з ч.2 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» отримав права на призначення пенсії після досягнення віку 63 роки. До відповідача позивач звернувся з заявою та необхідними документами про призначення пенсії, фактично в день наступний за днем досягнення позивачем пенсійного віку (63 років), а саме 26.01.2021. Після розгляду документів позивача та численних перевірок відповідач надав позивачу Повідомлення від 17.03.2021, в якому зазначено, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії на підставі того, що на момент його звернення до органу Пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком є відсутність необхідного страхового стажу 18 років, наявність якого дає право на пенсію за віком по досягненню 63 років. Додатково повідомляється, що для зарахування періодів роботи на території Естонської Республіки необхідні підтвердження страхового (трудового) стажу відповідно до Договору між урядом України і урядом Естонської Республіки про співробітництво в галузі соціального забезпечення від 20.02.1997. Позивач з травня 1981 року по серпень 1993 року працював на підприємствах в Естонській республіці: працював машиністом в плавсоставі матросом, працював на деревооброблювальному комбінаті та мебельній фабриці, що підтверджується трудової книжкою НОМЕР_2 . Значна частина трудового стажу також підтверджується Паспортом моряка НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , де зазначені періоди виїзду у плавання та повернення. Позивач не погоджується з діями відповідача. Відповідний трудовий стаж позивачем був отриманий в період дії Радянського союзу та в відповідний період Республіка Естонія входила до складу Радянських соціалістичних республік. Відповідач не хоче зараховувати позивачу відповідний трудовий стаж отриманий за роки роботи в Республіці Естонія та зазначає, що позивач має лише 8 років 7 місяців 1 день страхового стажу набутого на території України. Хоча згідно Довідки про наявний страховий стаж від 19.02.2018, яку позивачу надав відповідач в 2018 році зазначено що страховий стаж ОСОБА_1 складає 20 років 10 місяців 10 дні. Тобто, на момент звернення позивачем по досягненні 60-ти років в 2018 році відповідач зараховував до страхового стажу роки роботи на підприємствах Республіки Естонія, а у 2021 році з невідомих позивачу причин відповідний стаж не зараховується. Позивач вважає, що такі дії відповідача є не аргументованими та безпідставними.

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010 містить спеціальні норми міжнародного права, якими встановлені інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України, а тому застосовуються норми міжнародного договору. З огляду на наведене, пенсія за стаж набутий на підприємствах Естонської Республіки має бути нарахована та виплачуватись Естонською Республікою за нормами свого національного законодавства. Призначення пенсії за віком відноситься виключно до компетенції органів Пенсійного фонду, а тому суд не може втручатися в їх дискреційні повноваження та призначати пенсію, яку слід нарахувати та виплатити позивачу.

Відповідач проти позовної заяви заперечував.

Ухвалою судді від 08.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд з`ясував наступне.

Відповідно до Паспорта громадянина України НОМЕР_4 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У Трудовій книжці НОМЕР_2 зазначено про наступну трудову діяльність позивача: з 01.09.1973 по 15.07.1976 – навчання в ПТУ №1 м.Херсона; з 16.07.1976 по 24.10.1977 – робота на заводі у цеху холодної штамповки слюсарем-ремонтником другого розряду та у механоскладальному цеху №1 слюсарем-ремонтником другого розряду; з 12.05.1981 по 09.06.1981 – навчання на курсах матросів у Навчально-курсовому комбінаті Естонського виробничого об`єднання рибної промисловості (ЕСТРИБПРОМ); з 10.06.1981 по 22.09.1983 – робота в Естонського виробничого об`єднання рибної промисловості ЕСТРИБПРОМ у плавскладі (матрос БМРТ-605, БМРТ-396); з 03.10.1983 по 01.01.1991 – робота на деревообробному комбінаті; з 10.01.1991 по 20.07.1991 – робота у виробничо-обслуговуючому кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » робочим; з 22.07.1991 по 09.08.1993 – робота в Естонського виробничого об`єднання рибної промисловості ЕСТРИБПРОМ у плавскладі; з 07.10.1993 по 19.06.1994 – робота на заводі ім.С.М. Кирова у відділі воєнізованої охорони №59 стрілком.

Судом досліджено Паспорт моряка НОМЕР_5 позивача.

У Довідці про наявний страховий стаж, Виданій ОСОБА_1 Токмацьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, зазначено: «… ОСОБА_1 . Дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до органів Пенсійного фонду України – 19.02.2018. Вік, визначений частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» – 60 років. Страховий стаж, передбачений нормою зазначеної статті – 25 років. Наявний страховий стаж – 20 років 10 місяців 10 днів. Не працює з 19.06.1994 року. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату з 26.01.2021 року. На обліку в органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. …».

У Повідомленні ГУ ПФУ в Запорізькій області від 17.03.2021 на адресу позивача зазначено: «… Шановний ОСОБА_1 , інформуємо, що відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області згідно наданої заяви від 05.03.2021р. прийнято рішення №084850002614 від 10.03.2021р. згідно п.2 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відмовити в призначенні пенсії за віком. Підставою відмови в призначенні пенсії, є відсутність на момент звернення необхідного стажу 18 років, наявність якого дає право на пенсію за віком після досягнення 63 років. Відповідно до наданих документів страховий стаж набутий на території України складає 8 років 7 місяців 1 день. Додатково повідомляємо, що для зарахування періодів роботи на території Естонської Республіки необхідно підтвердження страхового (трудового) стажу відповідно до договору між урядом України і урядом Естонської Республіки про співробітництво в галузі соціального забезпечення від 20.02.1997р. …».

Не погодившись з викладеним відповідачем у Повідомленні від 17.03.2021 позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

Як зазначено у п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. (…).

У ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років. (…).

Згідно з ч.2 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. (…).

Як зазначено у ст.62 Закону України від 05.11.1991 за №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (чинний з 01.01.1992), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У Постанові Верховної Ради України від 12.09.1991 за №1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» зазначено: «У зв`язку з Постановою Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року "Про проголошення незалежності України" та прийняттям Акта проголошення незалежності України Верховна Рада України постановляє: Встановити, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. …».

Згідно з ст.1 Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 15.05.1990 за №1480-I «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» громадяни СРСР мають право на державне пенсійне забезпечення в старості, при інвалідності, втраті годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.74 Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 15.05.1990 за №1480-I «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Радою Міністрів СРСР.

Як зазначено у ч.2 ст.6 «Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення», ратифікованої Закорном України від 02.11.2011 за №3990-VI «Про ратифікацію Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення» (надалі – «Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення»), якщо право на пенсію виникає в результаті підсумовування страхового стажу, то при призначенні пенсії враховується страховий стаж, набутий відповідно до законодавства кожної із Сторін, за умови, що інша Сторона не виплачує пенсію за той самий страховий стаж. Кожна із Сторін нараховує і виплачує пенсію на підставі фактичного страхового стажу, набутого на її території, якщо цією Угодою не передбачено інше.

Згідно з ч.8 ст.6 «Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення» при призначенні пенсії компетентні установи кожної із Сторін обчислюють страховий стаж та доходи тільки відповідно до свого національного законодавства.

За матеріалами справи позивач 25.01.1958 досяг віку 63 роки та має страховий стаж 20 років 10 місяців 10 днів.

При цьому, страховий стаж позивача в Естонській Республіці після 01.01.1992 складає 01 рік 08 місяців 09 днів.

Звідси, страховий стаж позивача, за вирахуванням його страхового стажу в Естонській Республіці після 01.01.1992, складає 19 років 02 місяці 01 день.

Враховуючи наведені норми права та матеріали справи суд вважає, що позивач має право на призначення йому пенсії за віком.

Водночас, у позовній заяві позивач просить одночасно визнати протиправними як «бездіяльність», так і «відмову», яка по суті є дією, що не узгоджується з приписами ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України).

У матеріалах справи відсутні докази ознайомлення відповідачем позивача з Рішенням відповідача від 10.03.2021 за №084850002614 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком.

Відповідачем не надано до суду Рішення від 10.03.2021 за №084850002614 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, хоча на нього відповідач послався у Повідомленні від 17.03.2021.

Позивачем не доведено, що Повідомлення відповідача від 17.03.2021 є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні п.19 ч.1 ст.4, п.1 ч.1 ст.19 КАС України.

З метою захисту прав та інтересів позивача, з огляду на приписи ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати вказане Рішення відповідача від 10.03.2021 за №084850002614 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком та зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 26.01.2021.

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Ухвалою суду від 08.06.2021 позивача звільнено від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 263 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10.03.2021 за №084850002614 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 26.01.2021.

В іншій частині позовної заяви відмовити.

У стягненні на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення виготовлено у повному обсязі 05.07.2021.

Суддя О.О. Прасов