Рішення № 98112264, 24.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 червня 2021 року (о 15 год. 10 хв.)Справа № 808/2580/17 СН/280/16/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Артоуз О.О.,

за участю секретаря Мащенко Д.В.,

представника позивача Дерев`янка О.В.

представника відповідача Жовтоножка Д.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-09» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду з Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №808/2580/17 відповідно до постанови Верховного Суду від 10 лютого 2021року, відповідно до якої касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено частково. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції..

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021 справу передано на розгляд головуючому судді Артоуз О.О.

Ухвалою суду від 15.03.2021 прийнято справу до провадження, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання на 13.04.2021.

Ухвалою суду від 13.04.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження строком на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 27.05.2021.

27.05.2021 представником відповідача подано клопотання про заміну відповідача, а саме Головне управління ДПС у Запорізькій області на належного відповідача – Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Також, 27.05.2021 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позову просить відмовити.

Протокольною ухвалою суду від 27.05.2021 задоволено клопотання відповідача щодо правонаступництва, підготовче засідання відкладено на 10.06.2021.

Протокольною ухвалою суду від 10.06.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 24.06.2021.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 24.06.2021 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «АРТ-09» зареєстроване 29.09.2009 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради як юридичну особу із присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 36711549. Юридичною адресою Товариства є: 69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, буд. 63-А.

ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «АРТ-09» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2017, результати якої викладено в акті перевірки №400/08-01-14-02/36711549 від 17.07.2017( а.с.12-38).

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:

- п. 44.1 ст. 44, пп.134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток всього у сумі 19 114 311 грн., у тому числі: за 2015 рік у сумі 9 738 664 грн.; за 1-й квартал 2016 року у сумі 12 109 293 грн.; за півріччя 2016 року у сумі 14 384 513 грн.; за 3 квартали 2016 року у сумі 16 719 517 грн.; за 2016 рік у сумі 19 114 311 грн.; за 1-й квартал 2017 року у сумі 19 114 311 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього у сумі 314 530 грн., у тому числі за жовтень 2015 року в сумі 154 898 грн., за листопад 2015 року в сумі 314 530 грн., за грудень 2015 року в сумі 314 530 грн., за січень 2016 року в сумі 314 530 грн., за лютий 2016 року в сумі 314 530 грн., за березень 2016 року в сумі 314 530 грн., за квітень 2016 року в сумі 314 530 грн., за травень 2016 року в сумі 314 530 грн., за червень 2016 року в сумі 314 530 грн., за липень 2016 року в сумі 314 530 грн., за серпень 2016 року в сумі 314 530 грн., за вересень 2016 року в сумі 314 530 грн., за жовтень 2016 року в сумі 314 530 грн., за листопад 2016 року в сумі 314 530 грн., за грудень 2016 року в сумі 314 530 грн., за січень 2017 року в сумі 314 530 грн., за лютий 2017 року в сумі 314 530 грн., за березень 2017 року в сумі 314 530 грн. (а.с.37).

ТОВ «АРТ-09» було подано до ГУ ДФС у Запорізькій області заперечення на акт перевірки №400/08-01-14-02/36711549 від 17.07.2017 (а.с.44-45), відповідь на які надано ГУ ДФС у Запорізькій області листом №11265/10/08-01-14-02-08 від 16.08.2017 (а.с.46-50).

На підставі акту №400/08-01-14-02/36711549 від 17.07.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області 19.08.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми «В4» №0011171402 про зменшення ТОВ «АРТ-09» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 314 530 грн. за період з жовтня 2015 року по березень 2017 року;

- форми «П» №0011181402 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 19 114 311 грн. за період 2015 рік – 1 квартал 2017 року (а.с.51, 54).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просив судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постановою Верховного Суду від 10 лютого 2021року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено частково: постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як слідує з мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 10.02.2021 судом підтримано висновки судів, що були встановлені в ході розгляду вказаної справи, зокрема встановлено наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, тут і далі по тексту в редакції на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат та отримання ним доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно зі статтею 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Стаття 198 ПК України визначає правові засади формування податкового кредиту.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2. статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У пункті 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За наведеного правового регулювання, здійснення господарської операції і її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (тут і надалі у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Наведені вище законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування витрат та складу податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

Судом встановлено, що між Позивачем і ФГ «Деметра Нова» укладено договір поставки соняшника (у фізичній вазі) №27/10/2015 від 27 жовтня 2015 року, за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди №1 від 19 листопада 2015 року, постачальник (ФГ «Деметра Нова») зобов`язується поставити в обумовлений договором строк насіння соняшника вітчизняного виробництва врожаю 2015 року з якісними показниками, наведеними у пункті 3.1 договору, у кількості 100 тон +/- 5 (плюс/мінус п`ять) відсотків від цієї кількості за вибором покупця (ТОВ «АРТ-09»), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити постачальнику його вартість. Ціна однієї тонни товару складає 9500 грн.

На підтвердження виконання умов цього договору Позивачем надано накладні, платіжні доручення; договір про надання транспортного експедирування №12/12/14 від 12 грудня 2014 року, товарно-транспортні накладні; калькуляції, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Використання придбаного товару Позивач підтверджує договором на переробку соняшнику на давальницьких умовах №1554/5 від 9 жовтня 2015 року з ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» з додатками, квитанціями на приймання до переробки олійного насіння, актом виконаних робіт до договору та актом розрахунку вартості переробки давальницької сировини до цього договору. Поставка насіння соняшникового оформлена договором поставки №60073130 від 1 грудня 2015 року, укладеним Позивачем з Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією «Сантрейд» та додатками до нього, видатковими накладними, актами прийому-передачі насіння соняшника, товарно-транспортними накладними.

Додатково Позивачем було надано самостійно витребувану у ФГ «Деметра Нова» інформацію щодо наявності орендованої сільськогосподарської землі, орендованих складських приміщень, трудових ресурсів.

За змістом встановлених обставин у ході судового розгляду не встановлено, а Відповідачем не стверджено, дефектів форми, змісту або походження первинних документів по операціям Позивача з контрагентом ФГ «Деметра Нова».

За таких обставин надані Позивачем первинні документи дозволяють встановити необхідні для цілей оподаткування відомості щодо змісту розглядуваних операцій, їх учасників, вартості поставлених послуг, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Слід звернути увагу на те, що відсутність трудових та матеріальних ресурсів, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності у Позивача первинних документів, які спростовують такі доводи. За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 17 листопада 2020 року у справі № 813/2761/17, від 21 січня 2021 року у справі № 820/4411/16.

Також, у період, охоплений перевіркою, Позивач мав господарські взаємовідносини з ПП «Євро Агро Дістріб`юшн» відповідно до укладеного договору поставки товару №10/03/2015 від 10 березня 2015 року. За умовами цього договору Позивач (постачальник) зобов`язується постачати і передавати у власність ПП «Євро Агро Дістріб`юшн» (покупець) певний товар, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. Предметом поставки є шрот соняшниковий, який, в свою чергу, отримано Позивачем за результатом виконання умов договору переробки насіння соняшникового №05142ДС, укладеного між Позивачем та ТОВ «Ексімагроком».

На виконання умов договору поставки з ПП «Євро Агро Дістріб`юшн» Позивачем надано: специфікацію; видаткову накладну на товар (шрот соняшниковий), довіреність на уповноважену особу ПП «Євро Агро Дістріб`юшн» на прийняття товару, платіжне доручення.

За обставинами справи, за результатом проведеної перевірки Відповідачем визначено отримані Позивачем кошти за договором з ПП «Євро Агро Дістріб`юшн» безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Пунктом 5 П(с)БО 15 «Дохід» визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

За приписами пункту 5 П(с)БО 11 «Зобов`язання» зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

З наведеного вище правового регулювання слідує, що для віднесення сум до безповоротної фінансової допомоги слід з`ясувати, чи відбулось фактичне збільшення активів такого платника податків за рахунок надходження коштів від іншої особи без надання/постачання певних товарів, робіт, послуг, або навпаки за рахунок надходження товарів, робіт, послуг без відповідної їх оплати. Тобто фактично перевірці підлягають обставини щодо фактичного здійснення операцій між відповідними платниками податків.

В обґрунтування доводів про нереальність господарської операції Позивача з контрагентом ПП «Євро Агро Дістріб`юшн» податковий орган посилався на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2016 року (справа №201/4704/16-к) у кримінальному провадженні №32016040230000016, яким засновника ПП «Євро Агро Дістрібюшн» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 26, частиною першою статті 205 КК України, а відтак обставини щодо фактичної поставки та оплати товару у взаємозв`язку із наявністю цього вироку входять до предмету доказування для цілей вирішення відповідного спору.

При цьому при поверненні справи на новий розгляд Верховним Судом зазначено, що надаючи правову оцінку вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2016 року, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою ту обставину, що цей вирок відсутній в матеріалах справи; судами з метою в дотримання принципу офіційного з`ясування обставин у справі не вживались дії з метою його витребування та безпосереднього дослідження, такий вирок сторонами у судовому процесі не надавався. При цьому, у рішеннях суди попередніх інстанцій обмежились висновком про те, що в акті перевірки не наведено обставин, та не встановлені такі факти у вироку щодо діяльності ПП «Євро Агро Дістрібюшн», безпосередньо пов`язаної з господарськими операціями з ТОВ «АРТ-09». Операції ТОВ «АРТ-09» з ПП «Євро Агро Дістрібюшн» в ході вищенаведеного кримінального провадження не досліджувалися та у вказаному вироку правової оцінки їм надано не було.

Враховуючи викладене в контексті встановлених обставин у даній справі додатково підлягає дослідження вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2016 року.

Так, відповідно до мотивувальної частини вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2016 по справі №201/4704/16-к слідством встановлено, що «23.04.2014 року ОСОБА_1 , перебуваючи в денний час доби в приміщенні приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області , достовірно знаючи, що здійснює нотаріальне посвідчення ПП «Євро Агро Дістреб`юшн» без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, яка передбачена статутом підприємства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, знаючи, що здійснює нотаріальне посвідчення ПП «Євро Агро Дістреб`юшн» для прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, та він у цілому набуває право власності на підприємство, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на пособництво у фіктивному підприємництві, надав на нотаріальне посвідчення приватному нотаріусу статут ПП «Євро Агро Дістреб`юшн».

Також ОСОБА_1 у присутності невстановлених осіб підписав статут ПП «Євро Агро Дістреб`юшн» від 23.04.2014 року, рішення власника ПП «Євро Агро Дістреб`юшн» від 23.04.2014 року, яким призначив себе на посаду директора підприємства та реєстраційну картку ПП «Євро Агро Дістреб`юшн» від 24.04.2014 року усвідомлюючи при цьому, що документи будуть використано з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, а саме здійснення безтоварних операцій, оформлення фіктивних угод без наміру їх подальшого виконання та іншого.

Після підписання реєстраційних документів ПП «Євро Агро Дістреб`юшн» ОСОБА_1 передав повний пакет документів зазначеного підприємства невстановленим особам, для реєстрації в Дніпропетровському міському управлінні юстиції.

Підписання ОСОБА_1 , за участі невстановлених осіб, зазначених документів ПП «Євро Агро Дістреб`юшн», дало змогу здійснити реєстрацію підприємства - ПП «Євро Агро Дістреб`юшн» в Дніпропетровському міському управлінні юстиції 24.04.2014 під №12241020000068852.

Діяння ОСОБА_1 по співучасті у формі пособництва у створенні юридичної особи - ПП «Євро Агро Дістреб`юшн» здійснювалась в порушення нормативно-правових актів України, що регулюють діяльність суб`єктів підприємництва, а саме: ст.. 1 Закону України «Про підприємництво», п. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», ст.. 81, 87 Цивільного Кодексу України, ст.. 56, 57, 89 Господарського кодексу України, ст.. 8, 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, а саме, співучасть в формі пособництва по створенню суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.»

З урахуванням викладеного у вказаному вироку відповідач зазначає, що отримані позивачем кошти за договором з ПП «Євро Агро Дістрібюшн» є безповоротною фінансовою допомогою з огляду на кримінальне провадження.

При цьому, суд відхиляє посилання контролюючого органу, що грошові кошти, що надійшли на рахунок позивача в рахунок оплати операцій за укладеним договором з ПП «Євро Агро Дістріб`юшн» є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки відносно засновника ПП «Євро Агро Дістріб`юшн» наявний вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська виходячи із наступного.

По-перше, за визначенням абз.абз. 2 - 6 пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України, безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

В даному випадку під час розгляду справи судом не було встановлено, що грошові кошти, що надійшли на рахунок позивача в рахунок оплати операцій за укладеним договором з ПП «Євро Агро Дістріб`юшн» відповідають будь-якій з ознак наведених в абз.абз. 2 - 6 пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а тому підстав вважати ці кошти безповоротною фінансовою допомогою відсутні.

По-друге, щодо вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2016 у кримінальному провадженні №32016040230000016, яким засновника ПП «Євро Агро Дістріб`юшн» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 26, ч. 1 ст. 205 КК України.

Як свідчить акт перевірки, в якому викладено зміст вироку, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 26, ч. 1 ст. 205 КК України, що полягав у створенні суб`єкта підприємницької діяльності - ПП «Євро Агро Дістріб`юшн» з метою прикриття незаконної діяльності.

Суд зазначає, що в акті перевірки не наведено обставин, що встановлені названим вироком щодо діяльності ПП «Євро Агро Дістріб`юшн» безпосередньо пов`язаної з господарськими операціями з ТОВ «АРТ-09».

Операції ТОВ «АРТ-09» з ПП «Євро Агро Дістріб`юшн» в ході вищенаведеного кримінального провадження не досліджувалися та у вказаному вироку правової оцінки їм надано не було.

Суд звертає увагу, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Суд зазначає, що вказаний вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська не містить жодного посилання на дослідження нереальності операцій з позивачем. Вказаним вироком лише зафіксовано факт співучасті в формі пособництва по створенню суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, при цьому не надано будь-якої оцінки здійснених в процесі діяльності у 2015 році господарських операцій

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом по ланцюгу постачання.

Суд зазначає, що відповідно до частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Суд зазначає, що відповідачем до матеріалів адміністративної справи не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення зазначені в Акті документальної перевірки.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, сукупність вищенаведених, встановлених обставин справи, дає суду підстави вважати, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 30630 грн. 78 коп. що підлягає стягненню за рахунок бюджетного асигнування відповідача.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-09» до Головне управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС в Запорізькій області податкове повідомлення-рішення №0011171402 від 19 серпня 2017 року.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС в Запорізькій області податкове повідомлення-рішення №0011181402 від 19 серпня 2017 року в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 727 522,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-09» судові витрати у розмірі 30630 грн. 78 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 02.07.2021.

Суддя О.О. Артоуз