Рішення № 98112239, 05.07.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року Справа № 280/3533/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, буд.3; код ЄДРПОУ 40108646) про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі – відповідач, Департамент патрульної поліції), у якій позивач просить суд: 1) стягнути з відповідача на його користь невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 16.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 5 628,00 грн.; 2) стягнути з відповідача на його користь заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 16.01.2016 до 31.10.2017 в розмірі 3 179,13 грн.

Крім того, просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Позовна заява та додатки до неї сформовані в системі Електронний суд та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Крат Ю.М., яка діє на підставі ордеру серія ВІ №1041184 від 29.04.2021

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що з 16.01.2016 ОСОБА_1 працює на посаді взводу №2 роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області. Під час проходження служби відповідачем не в повному обсязі здійснено нарахування та виплату грошового забезпечення, а саме: не виплачено доплату за службу в нічний час за період з 16.01.2016 по 31.12.2017 та індексацію грошового забезпечення за період з 16.01.2016 до 31.10.2017. З посиланням на норми Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988 (далі - Постанова №988), Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 №260 (далі - Порядок №260), Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII), Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 (далі - Постанова №1078), вважає, що має право на отримання вказаних виплат. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 05.05.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 17.06.2021 у задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про продовження строку подання відзиву на позовну заяву у справі відмовлено. При цьому, в ухвалі суду звернуто увагу на те, що за наявності об`єктивних причин, які перешкоджають відповідачу подати відзив на позовну заяву у строки, встановлені законом, останній не позбавлений можливості разом з відзивом на позовну заяву подати заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, у відповідності до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву, не скористався, матеріали справи містять докази того, до копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї вручена відповідачу 17.05.2021.

01.07.2021 відповідач подав до суду пояснення, в яких наголошено на тому, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за спірний період є правомірними, а позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частин 2, 5 статті 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Враховуючи відсутність обставин виникнення окремих питань при розгляді справи, врахуванню підлягають вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, викладені сторонами виключно у заявах по суті справи.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі матеріалів справи судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 з 16.01.2021 проходить службу на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону 4 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.

Представник позивача направив на адресу Департаменту патрульної поліції адвокатський запит №17/03/2021/3 від 17.03.2021, в якому просив повідомити про здійснення ОСОБА_1 з 28.10.2015 доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення.

Листом від 29.03.2021 №371аз/1/41/5/05/-2021 Департамент патрульної поліції повідомив, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 21.01.2016 №9 о/с ОСОБА_1 прийнятий на службу в поліції з 16.01.2016, у зв`язку з чим інформація щодо грошового забезпечення за період з 28.10.2015 по 15.01.2016 не надається. За період з 01.01.2018 по 28.02.2021 ОСОБА_1 здійснено доплату за службу в нічний час на загальну суму 8 843,32 грн. Також повідомив, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 18.10.2017 №782 (далі - Постанова №782) внесено зміни до пункту 2 Порядку №1078 та доповнено абзац 5 після слова «військовослужбовці» словом «поліцейських». Індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться після набрання чинності вказаною постановою, тобто з листопада 2017 року. У зв`язку з цим, підстави для виплати індексації за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 відсутні.

Вважаючи, що має право на отримання доплату за службу в нічний час за період з 16.01.2016 по 31.12.2017 та індексацію грошового забезпечення за період з 16.01.2016 по 31.10.2017, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України в органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частини 1, 2 статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 1 Постанови №988 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Постанови №988 поліцейським виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до статті 94 Закону №580-VIII та Постанови №988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 затверджений Порядок №260.

Згідно з пунктом 3 Розділу І вказаного порядку грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять:

1) посадовий оклад;

2) оклад за спеціальним званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);

4) премії;

5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами пункту 11 Розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Зі змісту зазначених правових приписів слідує, що за несення служби в нічний час виплачується доплата у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. При цьому, облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку №260.

З наявних в матеріалах справи довідок обліку несення поліцейських служби в нічний час батальйону №4 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної служби у період з січня 2016 року по грудень 2017 року ОСОБА_1 залучався до служби у нічний час. Загальна кількість відпрацьованих годин у нічний час за вказаний період становить 1 072 годин.

Однак, як слідує з матеріалів справи, доплата у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

За таких обставин, з огляду на вказані приписи законодавства та встановлені обставини справи, суд констатує право позивача на доплату за службу в нічний час за період з 16.01.2016 по 31.12.2017.

Що стосується права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 16.01.2016 до 31.10.2017, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 5 статті 94 Закону №580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон №1282-XII.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно положень статті 4 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено у статті 6 Закону №1282-ХІІ, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком №1078.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом пункту 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Отже, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015).

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.

З аналізу наведених вище нормативно-правових актів слідує, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Судом встановлено, що відповідно до офіційної інформації Держстату величина індексу споживчих цін у 2016-2017 роках перевищила поріг індексації 103 % (електронний ресурс: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm). Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Листом відповідача від 29.03.2021 №371аз/1/41/5/05/-2021 підтверджено, що позивачу за період служби з 16.01.2016 до 31.10.2017 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Посилання відповідача на те, що лише Постановою №782 до Порядку №1078 внесено зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення, тому лише з цієї дати вказані особи мають право на індексацію, суд відхиляє, оскільки право на індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) прямо передбачено положеннями Закону №580-VIII та Закону №1282-XII.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №2140/1763/18.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом стягнення з відповідача конкретних сум доплати за службу в нічний час (5 628,00 грн.) та індексації грошового забезпечення (в розмірі 3 179,13 грн.), суд зазначає, що стягнення конкретних складових грошового забезпечення можливе лише в разі нарахування таких сум та протиправної їх невиплати.

Разом з тим, за встановленими у даній справі обставинами, відповідачем не було проведено нарахування доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення, а тому належним способом поновлення порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу доплати за службу в нічний час за період з 16.01.2016 по 31.12.2017 та індексації грошового забезпечення за період з 16.01.2016 по 31.10.2017 та зобов`язання відповідача нарахувати та здійснити виплату вказаних складових грошового забезпечення позивача.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження наданими до матеріалів справи письмовими доказами, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому витрати зі сплати судового збору відсутні.

У позові заявлено клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7).

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано:

- Договір про надання правової допомоги №14/12/2020/6 від 14.12.2020 (далі - Договір від 14.12.2020);

- Акт здачі-приймання наданої правової допомоги (правничої) допомоги №1 від 07.04.2021 до Договору 14.12.2020.

Відповідно до пункту 1 та 2.1 Договору від 14.12.2020 Адвокатське бюро «Юлії Крат», (від імені якого діє керуючий бюро, адвокат Крат Ю.М.), зобов`язується надавати правову допомогу Клієнту ( ОСОБА_1 ), на умовах і порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. З метою виконання даного договору Адвокатське бюро надає правову допомогу, зокрема, у справах щодо стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України заборгованості у вигляді доплати за службу в нічний час, заборгованості по індексації грошового забезпечення, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні тощо.

Пунктом 6.5 Договору від 14.12.2020 передбачено, що обов`язок Клієнта сплатити гонорар виникає з моменту підписання сторонами Акту наданих послуг та повинен бути виконаним протягом 5 наступних за підписанням днів, якщо інше не передбачено самим Актом наданих послуг.

Пунктом 1 акту здачі-приймання наданої правової (правничої) допомоги №1 від 07.04.2021 до Договору від 14.12.2020 визначено, що Адвокатом надано, а Клієнтом прийняті наступні послуги:

1) складання і направлення адвокатських запитів, збір інформації та документів, надання консультації, кількість витраченого часу - 1 год., сума - 1000,00 грн.;

2) формування правової позиції, підготовка стратегії захисту та узгодження її з клієнтом, складання, оформлення (формування доказової бази, систематизація, групування доказів, додатків до позовної заяви, роздруківка, посвідчення копій документів, забезпечення підписання) та подання позовної заяви, кількість витраченого часу - 3 год., сума 3 000,00 грн.

За надані послуги (правову допомогу) Клієнт сплачує на користь Бюро грошові кошти у сумі 4000,00 грн.

За змістом пункту 2 вказаного акту здачі-приймання наданої правової (правничої) допомоги грошові кошти визначені у пункті 1 цього Акту, мають бути перераховані на користь адвокатського бюро згідно з умовами Договору. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 3 днів з моменту набуття законної сили рішенням у справі та отриманням рахунка.

Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20 виклав правовий висновок, згідно якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Отже, у даному випадку відсутність доказів оплати послуг на правову допомогу не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не заявив про неспівмірність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, суд зазначає, що такі послуги, як складання і направлення адвокатських запитів, збір інформації та документів, надання консультації охоплюються підготовкою позовної заяви у даній справі, оскільки є підготовчими діями, спрямованими на звернення до суду, а тому не можуть виокремлюватись у самостійний вид послуг.

Оскільки відповідачем не виконано обов`язок по доведенню неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, а також з урахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період з 16 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з 16 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16 січня 2016 року по 31 жовтня 2017 року.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16 січня 2016 року по 31 жовтня 2017 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, буд.3; код ЄДРПОУ 40108646.

Повне судове рішення складено 05.07.2021.

Суддя М.О. Семененко