Ухвала суду № 98111682, 05.07.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 липня 2021 року м. Житомир справа № 240/13363/21

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Брусилівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправним та скасування постанови,

встановив:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона просить:

- зупинити виконавче провадження №. 55650186 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на час розгляду справи;

- визнати протиправною та скасувати постанову Брусилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області від 28.07.2010 у виконавчому провадженні №20538136 про стягнення виконавчого збору у розмірі 66272,46 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Брусилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Кравчука О.Є. від 26.01.2018 в межах виконавчого провадження №55650186 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 66272,46 грн.;

- зняти арешт з майна та банківських рахунків ОСОБА_1 .

Перевіряючи позов на відповідність його вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 7 ст. 161 КАС України передбачено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

У прохальній частині позову позивач просить визнати протиправним та скасувати постанову Брусилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області від 28.07.2010 у виконавчому провадженні 20538136 про стягнення виконавчого збору у розмірі 66272,46 грн.

Однак позивач не надала суду оригінал або належним чином засвідчену копію цієї постанови, а також не заявила клопотання про її витребування.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Зокрема, заявляючи вимогу про зняття арешту з майна та банківських рахунків ОСОБА_1 , суд враховує, що критерієм визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Отже, розгляд судом вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акта, а відтак, має здійснюватись саме тим судом, котрий постановив рішення у справі та видав виконавчий документ.

З позовної заяви вбачається, що у межах виконавчого провадження №55650186 винесено постанову про накладення арешту на все майно боржника. Оскільки позивачем не надано суду виконавчого документа, на примусове виконання якого накладено арешт, суд позбавлений можливості ідентифікувати, за правилами якого саме судочинства слід розглядати спір про зняття арешту з майна та банківських рахунків ОСОБА_1 .

Так, за правилами цивільного судочинства розглядаються скарги виключно на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання судових рішень, ухвалених у цивільних справах. У свою чергу, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, позивачу слід викласти та обґрунтувати обставини на підтвердження того, що позовні вимоги про зняття арешту підлягають розгляду саме адміністративним судом.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У порушення зазначених норм, позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору.

Зміст прохальної частини позовної заяви свідчить, що позивачем заявлено майнову та немайнову вимогу:

- немайнового характеру - про зняття арешту з майна та банківських рахунків ОСОБА_1 ;

- майнового характеру - про визнання протиправною та скасування постанови від 28.07.2010 у виконавчому провадженні №20538136 про стягнення виконавчого збору у розмірі 66272,46 грн. та про визнання протиправною та скасування постанови від 26.01.2018 в межах виконавчого провадження №55650186 про стягнення виконавчого збору у розмірі 66272,46 грн. (по суті, ідентична сума виконавчого збору, виділена в окреме виконавче провадження).

Судовий збір за подання до суду даної позовної заяви, слід обраховувати відповідно до розміру ставок, встановлених Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з відповідними змінами та доповненнями, далі - Закон 3674-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

- немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з нормами Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 грн.

Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом за позовні вимоги немайнового та майнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі 1816,00 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37976485

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО)899998

Рахунок отримувача UA048999980313181206084006797

Кодкласифікації доходів бюджету22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

Відповідно до частини 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З аналізу вказаних норм вбачається, що перебіг строку звернення до адміністративного суду розпочинається саме з моменту, коли позивач дізнався про порушення його прав.

Звертаючись до суду, позивач просить, зокрема, визнати протиправною та скасувати постанови Брусилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області від 28.07.2010 у виконавчому провадженні №20538136 та від 26.01.2018 в межах виконавчого провадження №55650186, проте до суду за захистом своїх прав звернулась лише 30.06.2021.

Позивачем всупереч вказаним нормам не надано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а також доказів поважності причин його пропуску.

Суд також зазначає, що у прохальній частині позовної заяви позивач просить зупинити виконавче провадження №55650186 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на час розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 1, 3 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: найменування суду; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Підсумовуючи наведене, відповідно до норм чинного законодавства, заява про забезпечення позову подається окремим процесуальним документом, а не заявляється у прохальній частині позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням терміну для усунення недоліків, які можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- уточнення позовних вимог відповідно до статті 5 КАС України та Закону України "Про виконавче провадження" (у кількості відповідно до кількості учасників справи) з обґрунтуванням правових обставин пред`явлення позову про зняття арешту з майна та банківських рахунків саме до адміністративного суду;

- завіреної належним чином копії постанови Брусилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області від 28.07.2010 у виконавчому провадженні №20538136 про стягнення виконавчого збору у розмірі 66272,46 грн. У випадку її відсутності у позивача - із заявленням клопотання про витребування цієї постанови у відповідача;

- доказу сплати судового збору у розмірі 1816,00 грн.;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Н.М. Майстренко