Ухвала суду № 98111608, 01.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення

01 липня 2021 р. Справа №200/1301/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 26288796, 84112, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та просить суду та просить суд:

Встановити судовий контроль шляхом зобов`язання відповідача подати у двомісячний строк звіт про його повне виконання.

В обґрунтування заяви позивач вказав, що відповідачем надано листа, відповідно до якого розрахунок заробітної плати відповідно до рішення суду виконати неможливо, оскільки службові документи і матеріали, необхідні для цього, ймовірно захоплені незаконними збройними формуваннями у м. Донецьку і ТУ ДСА не має у своєму розпорядженні необхідно первинної документації. Зазначив, що відкрито чотири виконавчі провадження за виконавчими листами №200/1301/20-а, проте станом на дату подання заяви рішення боржником не виконане, у зв`язку з чим постановою державного виконавця на відповідача накладений штраф у розмірі 5100 грн. Зазначив, що відповідачем надавались розрахункові листки, у яких міститься інформація про усі складові нарахованої заробітної плати, з яких відповідача має можливість вивести відсоткове співвідношення кожної складової заробітної плати. Крім того, зазначив, що посилання відповідача про ймовірність знаходження у захопленому приміщенні в обласному центрі кадрової документації Костянтинівського міськрайонного суду, якою визначався розмір складових заробітної плати позивача не знаходять свого підтвердження, оскільки вся кадрова документація зберігається у Костянтинівському міськрайонному суді і може бути з нього витребувана. Зазначив, що наведені відповідачем обставини є надуманими та направлені на умисне невиконання судового рішення.

Судом здійснено виклик сторін у судове засідання, яке призначено на 01 липня 2021 року. Заявником від 30 червня 2021 року надано суду заяву про розгляд заяви про встановлення судового контролю без участі заявника. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах віднесено до процесуальних питань, що пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, і врегульовано ст. 382 розд. IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 8 ст. 382 Кодексу судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).

Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просив позивач, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 1291 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов`язання суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року в справі №823/1265/16, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”.

Серед іншого, вирішуючи питання щодо можливості становлення судового контролю слід враховувати особливості покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов`язки виконати без достатніх зволікань.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституції України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно зі ст.18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається з матеріалів заяви позивача Слов`янським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавчі провадження з примусового виконання рішення суду в даній справі.

Враховуючи, що на даний час триває примусове виконання рішення суду, а державний виконавець має встановлені законом повноваження щодо впливу на боржника (накладення штрафу, постановлення питання про притягнення до кримінальної відповідальності), суд не знаходить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду за заявою позивача в порядку ст. 382 КАС України.

Крім того суд зазначає, що Закон України «Про виконавче провадження» визначає процедуру виконання рішення немайнового характеру, яка за своїм змістом є подібною до судового контролю, про встановлення якого поданий цей позов. При цьому процедури у разі невиконання рішення, визначені в статті 63 зазначеного Закону та в статті 382 КАС України, є тотожними.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заява є такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №200/1301/20-а, - відмовити.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 01 липня 2021 року.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя І.В. Шинкарьова