Рішення № 98111569, 05.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2021 р. Справа№200/3732/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної політики (ЄДРПОУ 08301764, адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, 67) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення у формі пункту 11 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №157 від 03.12.2020 року; зобов`язання повторно розглянути заяву щодо виплати одноразової грошової допомоги та прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чоловіка військовослужбовця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання обґрунтованого клопотання про залучення третьої особи.

В установлений судом строк від позивача надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної політики. Клопотання вмотивоване тим, що рішення суду може вплинути на права та законні інтереси зазначеної особи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Клопотання позивача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - задоволено. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної політики. Клопотання позивача про розгляд справи без за його відсутності - задоволено.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Так, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що її чоловік, ОСОБА_2 був звільнений з військової служби 16.02.2018 року в запас, та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, на підставі чого позивач зібрала необхідні документи та передала їх до Донецького обласного військового комісаріату для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги у випадку смерті військовослужбовця. Зазначила, що з відповіді Департаменту фінансів Міністерства оборони України дізналась про те, що виплата одноразової грошової допомоги членам сімей померлих осіб, звільнених з військової служби, смерть яких настала протягом року після звільнення зі служби, запроваджена Законом України від 06 вересня 2018 року №2522-VIII, який набрав чинності 13.10.2018 року, тобто після смерті її чоловіка. Рішення відповідача, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.12.2020 року №157, вважає протиправним, просила задовольнити позов.

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що відповідно до законодавства в редакції станом на день смерті ОСОБА_2 призначення і виплата одноразової грошової допомоги членам сім`ї померлого проводиться тільки у разі смерті військовослужбовця, а не особи, звільненої з військової служби. Оскільки чоловік позивача помер після звільнення зі служби в запас і не мав статусу військовослужбовця позивач не має права на призначення та отримання зазначеної допомоги.

Крім того, від третьої особи надійшли пояснення, зміст яких аналогічний викладеним у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 30 листопада 2005 року), РНОКПП НОМЕР_3 , є особою, що претендує на виплату одноразової грошової допомоги у випадку смерті військовослужбовця. (а.с. 6)

Відповідач - Міністерство оборони України (ЄДРПОУ 00034022) є суб`єктом владних повноважень в розумінні ст. 46 КАС України.

Третя особа - Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної політики (ЄДРПОУ 08301764).

Судом встановлено на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 31 січня 2006 року, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.11.2005 року укладено шлюб, про що Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області зроблено відповідний актовий запис №1124. (а.с. 9)

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини №0989 від 16.02.2018 року №44 ОСОБА_2 звільненого наказом від 13 лютого 2018 року з військової служби у запас з 16 лютого 2018 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. (а.с. 16)

Судом встановлено на підставі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 24 вересня 2018 року, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Центральним районним у місті Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області складено відповідний актовий запис №2305. (а.с. 10)

Відповідно до довідки військової частини №0989 від 26.12.2018 року №3232 ОСОБА_2 в період з 18.03.2017 по 10.04.2017 та з 01.02.2018 по 25.02.2018 року приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції та Операції Об`єднаних сил в період здійснення зазначених заходів. (а.с. 14)

Відповідно до Витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців №128 від 21 березня 2019 року захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 , яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов`язане з проходженням військової служби. (а.с. 15)

На адвокатський запит представника позивача з питань виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чоловіка позивача, відповідач надав відповідь листом від 17.02.2021 року №248/1228, відповідно до якої законодавство, яке діяло на час смерті ОСОБА_2 передбачало виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовців, а не осіб, звільнених зі служби. ОСОБА_2 звільнено з військової служби 16.02.2018 року, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, тобто після звільнення з військової служби. (а.с. 22)

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03 грудня 2020 року №157, відповідно до якого комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_5 від 24.09.2018 року смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , а згідно наказу командира військової частини №0989 від 16.02.2018 року №44 ОСОБА_2 виключено зі списків частини А0989, тобто до дня смерті, отже на час смерті вій не був військовослужбовцем. Стаття 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції, чинній на час смерті військовослужбовця, передбачала виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовців, а не осіб, звільнених зі служби. Виплата одноразової грошової допомоги членам сімей померлих осіб, звільнених з військової служби, смерть яких настала протягом року після звільнення зі служби здійснюється у випадках, що настали з 13.10.2018 року. (а.с. 23)

Спірні правовідносини виникли з приводу невиплати відповідачем одноразової грошової допомоги позивачу як члену сім`ї померлого ОСОБА_2 , звільненого з військової служби.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до статті 41 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.

Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок № 975).

Пунктом 2 зазначеної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року № 284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1331;

допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, а саме вересень 2018 року.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 806/2811/18 (провадження № К/9901/1888/19).

Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній станом на 22 вересня 2018 року) передбачалося, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання..

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;

3) загибелі (смерті) військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

У відповідності до частини першої статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Згідно з пунктом «а» частини першої статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби незалежно від часу звільнення з військової служби.

Визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв`язку з виконанням ним обов`язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження.

Норми статті 16 Закону № 2011-ХІІ у зв`язку з складністю їх конструкції допускають неоднозначне трактування, внаслідок чого і виник спір. Проте, на переконання суду інше тлумачення вказаної норми, ніж зазначене судом, не відображало б мети законодавця при прийнятті цього закону.

Якби законодавець пов`язував право сім`ї на допомогу лише з фактом смерті (загибелі) особи, яка була військовослужбовцем на час смерті, він би обмежився запровадженням норм про наявність відповідного права у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження.

Натомість, закон містить також і положення про наявність права на допомогу у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби. Отже, можна зробити висновок, що в такому випадку допомога призначається незалежно від часу звільнення з військової служби.

Таким чином, відповідач порушив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим, позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення в частині пункту 11 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №157 від 03.12.2020 року підлягають задоволенню.

Водночас, суд відзначає, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями при вирішенні питання про призначення одноразової грошової допомоги, в тому числі і підстави її виплати та осіб, яким її належить виплатити.

Вищенаведені положення мають бути розглянуті Міністерством Оборони України при вирішенні питання про призначення та виплати одноразової грошової допомоги як позивачці, так і іншим членам сім`ї померлого.

На підставі пунктів 13, 14, 15 Порядку № 975 розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу. Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Таким чином, зазначеними приписами законодавства визначений певний порядок розгляду заяви та прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги.

При цьому, суд не може підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.

Таким чином, позовна вимога прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чоловіка військовослужбовця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправним та скасування рішення в частині пункту 11 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №157 від 03.12.2020 року, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з положеннями частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, судовий збір у розмірі 681 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У зв`язку з перебуванням судді Троянової О.В. у щорічній додатковій відпустці розгляд справи проводиться у перший робочий день.

На підставі положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної політики (ЄДРПОУ 08301764, адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, 67) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення в частині пункту 11 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №157 від 03.12.2020 року.

Зобов`язати Міністерство оборони України (ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 681 (шістсот вісімдесят одну) гривню.

Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі в нарадчій кімнаті 05 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова