Рішення № 98111525, 06.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2021 р. Справа№200/4837/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

22 квітня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо невиплати пенсії позивачу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві поновити позивачу нарахування та виплату пенсії з 01 травня 2018 року та виплатити заборгованість з пенсії.

У позовній заяві свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві як отримувач пенсії за віком. З 01 травня 2018 року нарахування та виплату пенсії позивачу припинено. На звернення позивача, листом від 29.03.2021 року позивача повідомлено про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві як внутрішньо переміщена особа, відповідно до інформаційного обміну з органами соціального захисту населення щодо отримання інформації з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб продовжується з метою отримання інформації про скасування дії довідки, визнання довідок не дійсними, зняття внутрішньо переміщених осіб з обліку в уповноважених органах. В результаті зазначеного, позивачу було припинено виплату пенсії з 01.05.2018 року до з`ясування наявності підстав щодо скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи. Отже, позивач вважає, що таким чином порушено його право на пенсійне забезпечення.

У поданому до суду відзиві на адміністративний позов відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі зазначивши, що відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Також відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію за віком. В березні 2021 року позивач звернувся до управління із зверненням, щодо свого пенсійного забезпечення. Розглянувши звернення позивача, управління листом від 26.03.2021 року повідомило про те, що з 01.05.2021 року позивачу було припинено виплату пенсії до з`ясування наявності підстав щодо скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи. З огляду на зазначене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Встановивши, що вказаний позов поданий без додержання вимог передбачених ст. 161 КАС України, суд своєю ухвалою від 26 квітня 2021 року, залишив його без руху, надавши позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення їй копії цієї ухвали для усунення недоліків позову.

06 травня 2021 року недоліки позовної заяви позивачем були усунуті, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 11 травня 2021 року позивачу поновлено строк звернення до суду з даним позовом, відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі, позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

30 червня 2021 року від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що виплату пенсії позивачу припинено відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення від 24.01.2019 року № 118/35-02/03 (рішення про скасування довідки № 26/35-01/03 від 21.09.2019 року. Пенсію за період з травня 2018 року по вересень 2018 року нараховано, але не виплачено. Кошти обліковуються згідно із пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 року № 637. Також зазначено, що в матеріалах справи відсутня заява про поновлення пенсійних виплат.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Будь-яких заяв щодо продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом № 731-IX, або заяв про поновлення процесуальних строків, встановлених нормами КАС України, у зв`язку із їх пропуском з поважних причин, та таких, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, або заяв про продовження процесуальних строків, встановлених судом, з причин неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк, що зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, - від учасників справи до суду не надходило.

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. Саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, та сторонами не повідомлено причин, які безпосередньо перешкоджають розгляду даної справи за наявними у ній доказами.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Рішення від 21.01.2019 року № 26/35-01/03 Управління праці та соціального захист населення Святошинської районної в місті Києві Державної адміністрації скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 № 603359 від 27.08.2018 року.

Листом від 25.03.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві на звернення позивача повідомило про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як внутрішньо перемішена особа. Відповідно до інформаційного обміну з органами соціального захисту населення щодо отримання інформації з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб продовжується з метою отримання інформації про скасування дії довідки, визнання довідок не дійсними, зняття внутрішньо переміщених осіб з обліку в уповноважених органах. В результаті зазначеного, позивачу було припинено виплату пенсії з 01.05.2018 року до з`ясування наявності підстав щодо скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Право позивача на отримання пенсії відповідачем не заперечується.

Підстави для припинення виплати пенсії визначені ч.1 ст.49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав, визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.

Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Враховуючи наведене, орган Пенсійного фонду безпідставно не нараховує та не виплачує позивачу пенсію з 01.05.2018 року.

В даному спорі наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні його пенсії, яка призначена у зв`язку з трудовою діяльністю, і потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, які не передбачені законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікації особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення, тощо.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 8, ч.2 ст. 19 Конституції України).

Призупинення виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що передбачений законом, і з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд при розгляді справи № 805/402/18-а.

Суд зауважує, що позивач у своєму позові просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому пенсії, однак з урахуванням наданих висновків суду, суд вважає, що відповідачем допущено не бездіяльність, а навпаки, вчинено дії, які виразились у припиненні виплати пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у зразковій адміністративній справі № 805/402/18-а від 03 травня 2018 року.

З огляду на наведене, враховуючи положення ч.2 ст.9 КАС України, суд доходить висновку, що дії суб`єкта владних повноважень щодо не нарахування та невиплати пенсії позивачу з 01.05.2018 року підлягають визнанню протиправними, а порушені права захисту шляхом зобов`язання відповідача поновити нарахування та виплату позивачу пенсії з 01.05.2018 року з виплатою заборгованості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI зі змінами та доповненнями (далі Закон № 3674) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою немайнового характеру справляється судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року № 1082-IX, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року складає 2270,00 грн.

У позовній заяві позивачем заявлено вимогу не майнового характеру. Таким чином, позивач при зверненні до суду з даним адміністративним позовом повинен був сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Оскільки сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень цього Кодексу відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, тому відповідно до наведених вимог процесуального законодавства при задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень до Державного бюджету у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) про визнання дій протиправними, зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві (код ЄДРПОУ:42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул.Бульварно - Кудрявська, 16) щодо не нарахування та невиплати пенсії ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01.05.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві (код ЄДРПОУ:42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул.Бульварно - Кудрявська, 16) поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01.05.2018 року з виплатою заборгованості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві (код ЄДРПОУ:42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул.Бульварно - Кудрявська, 16) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 06 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров