Рішення № 98111449, 05.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2021 р. Справа№200/4988/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце мешкання: АДРЕСА_2 ) до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03197227, Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, 36, 85700) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м. Донецьку, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Донецьку. 26 лютого 2021 року він разом з дітьми був взятий на облік та отримав статус внутрішньо переміщеної особи. 01.03.2021 року позивач звернувся до УСЗН Волноваської районної державної адміністрації із заявою про призначення державної допомоги при народженні дітей, але допомога позивачу не призначена. На адвокатський запит отримано відповідь, відповідача в якій зазначено, що 01.03.2021 року позивач звернувся до управління із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг, а саме: продовження виплати допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначення допомоги при народженні дитини - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням управління від 26.03.2021 року в продовженні виплати допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 та призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_3 заявнику було відмовлено, оскільки немає права на призначення допомоги, в зв`язку із порушенням строку звернення за її призначенням.

Вважає, що прийняття відповідачем рішення про відмову у призначенні допомоги порушує право дитини на соціальний захист, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

11 травня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що 01.03.2021 року ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщена особа (довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.02.2021 року № 1438-5000343747 (далі - довідка)) в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (довідка від 26.02.2021 року № 1438-5000343764), ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , (довідка від 11.12.2019 року № 1438-5000343760), звернувся до управління соціального захисту населення Волноваської райдержадміністрації (далі-управління) із заявою про призначення допомоги при народженні дітей. Звертає увагу суду на те, що законодавством чітко визначений 12-ти місячний термін з дня народження дитини, для звернення щодо призначення виплати допомоги і продовження строків звернення з будь-яких причин, в тому числі з причин непереборної сили, не передбачено. Також, законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», передбачено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Зміни щодо умов призначення та отримання допомоги при народженні дитини, для осіб, в зв`язку з тим, що вони є внутрішньо переміщеними особами, урядом України не приймалися. В зв`язку із чим, призначення допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 є порушенням чинного законодавства, прав та інтересів інших громадян України. Здійснення призначення державної соціальної допомоги після спливу строків суперечить вимогам чинного законодавства. Тобто, батьки не скористалися правом на отримання допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 з травня 2018 року та звернення із заявою за призначенням допомоги (в порушення законодавства) відбулось лише, 01.03.2021 року. Рішенням про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 26.03.2021 року в призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачу було відмовлено, оскільки немає права на призначення допомоги, в зв`язку із порушенням строку звернення за її призначенням. Крім цього, допомога при народженні дитини - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2014 року виплачувалась матері ОСОБА_4 Ворошиловським УПСЗН м. Донецька. Відповідно до інформації ДП « Інформаційно-обчислюванний центр мінсоцполітики України» 16.12.20014 року особова справа на ОСОБА_4 на виплату державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , була передана в інший регіон, а саме м. Краматорськ Донецької області. Відповідно до атестату Краматорського УПСЗН виплата на дитину - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_4 , здійснювалась по 30.06.2016 рік. Підстави припинення виплати допомоги не зазначені. Виплата допомоги, мала бути поновлена у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою. Втім особи, в зазначений строк до органу, що призначив допомогу (Краматорський УПСЗН), з письмовою заявою про поновлення виплати допомоги не звернулися. Оскільки, підстави (причина) припинення виплати державної допомоги не зазначені, що дає підстави вважати її «іншими обставинами» згідно абзацу 30 пункту 13 Порядку що діяв станом на 01.07.2016 року (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року № 722 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» був виключений), рішенням управління від 26.03.2021 року в продовження виплати допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявнику ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки немає права на призначення допомоги, в зв`язку із порушенням строку звернення за її призначенням (поновленням). З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту громадянина України сер. НОМЕР_2 , взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, відповідно до довідки від 26.02.2021 року № 1438-5000343747.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилася дитина - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серія НОМЕР_3 , виданим Богодухівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , як внутрішньо переміщена особа,в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (довідка від 26.02.2021 року № 1438-5000343764), ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , (довідка від 11.12.2019 року № 1438-5000343760), звернувся до управління соціального захисту населення Волноваської райдержадміністрації із заявою про призначення допомоги при народженні дітей.

Листом управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації № 25 від 25 березня 2021 року розглянуто адвокатський запит стосовно гр. ОСОБА_1 , на що, зокрема, повідомлено наступне. 01.03.2021 року позивач звернувся до управління із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг, а саме: продовження виплати допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначення допомоги при народженні дитини - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Батьки не скористалися правом на отримання допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 з травня 2018 року та звернення із заявою за призначенням допомоги (в порушення законодавства) відбулось лише, 01.03.2021 року.

Крім цього, допомога при народженні дитини - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2014 року виплачувалась матері ОСОБА_4 Ворошиловським УПСЗН м. Донецька. Відповідно до інформації ДП « Інформаційно-обчислюванний центр мінсоцполітики України» 16.12.20014 року особова справа на ОСОБА_4 на виплату державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , була передана в інший регіон, а саме м. Краматорськ Донецької області. Відповідно до атестату Краматорського УПСЗН виплата на дитину - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_4 , здійснювалась по 30.06.2016 рік. Підстави припинення виплати допомоги не зазначені. Виплата допомоги, мала бути поновлена у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.

Відповідно до Рішення відповідача від 26 березня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено в продовженні державної допомоги при народженні дитини ( ОСОБА_2 ), так як згідно атестата № НОМЕР_4 від 26.04.2017 року, який надійшов з УСЗН Крматорської міської ради, допомога виплачена по 30.06.2016 року з підстав п. 13 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», затвердженого КМУ від 27.12.2011 року № 1751, допомога поновлюється у разі коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною, звернулася протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги.

Згідно додатку до рішення від 26 березня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 не має права для призначення допомоги при народженні дитини, так як звернення за її призначенням надійшло пізніше ніж 12 календарних місяців після народження дитини на дитину ОСОБА_3 з підстав ст.. 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та п. 12 Постанови КМУ від 27.12.2001 року № 1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми».

Спірним питанням даної справи є правомірність прийняття рішення про відмову у призначенні соціальної допомоги.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов`язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі Закон № 2811-XII).

Даний Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Так, згідно з частиною 1 статті 1 Закону громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.

Щодо права на допомогу при народженні дитини, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 2 частиною 1 статті 3 Закону одним із видів державної допомоги сім`ям з дітьми є допомога при народженні дитини. Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (стаття 4, частина 1 статті 5, частина 1 статті 10 Закону), з урахуванням умов, визначених у статті 11 Закону № 2811-XII.

Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.

За приписами статті 11 Закону № 2811-XII, для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

Вказані норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 59 від 04 лютого 2009 року).

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 затверджено Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми (далі - Порядок №1751), який визначає умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми»: 1) допомога у зв`язку з вагітністю та пологами (пункти 3-9 цього Порядку); 2) допомога при народженні дитини (пункти 10-16 цього Порядку); 4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування (пункти 25-32 цього Порядку); 5) допомога на дітей одиноким матерям (пункти 33-38 цього Порядку); 6) допомога при усиновленні дитини (пункти 39-42 цього Порядку).

Суд зазначає, що відповідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Крім того, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.

В даному випадку неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №591/610/16, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації від 26 березня 2021 року про відмову у наданні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_3 , прийнято відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Поряд з тим, щодо права на поновлення виплати державної допомоги при народженні дитини, суд зазначає наступне.

Підстави припинення і відновлення виплати державної соціальної допомоги визначені у пункті 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, а саме виплата допомоги припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір`ю; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; смерті дитини; смерті отримувача допомоги.

Отже, зазначеними нормами визначено вичерпний перелік обставин припинення виплати допомоги при народженні дитини.

Відповідач, стверджуючи про відсутність підстав для поновлення виплати позивачу допомоги при народженні дитини, виходив з того, що з моменту припинення виплат минуло більше дванадцяти календарних місяців, що унеможливлює поновлення виплати такої допомоги.

Оцінюючи наведені твердження, суд враховує, що пунктами 12, 13 Порядку №1751 дійсно визначено присічний строк у дванадцять календарних місяців протягом якого особа може звернутись за призначенням (а у визначених законом випадках - поновленням) виплати допомоги при народженні дитини.

Однак, суд зазначає, що відповідна допомога була призначена ще при народженні дитини - ОСОБА_2 та фактично виплачувалась позивачу за місцем реєстрації, що відповідачем не заперечується.

У свою чергу, обмеження строку для звернення за поновленням виплати допомоги при народженні дитини, передбачене пунктом 13 Порядку №1751, стосується конкретних підстав припинення виплати такої допомоги, наявність яких у спірних правовідносинах відповідачем не доведено.

Суд враховує, що виплату допомоги при народженні дитини у спірних правовідносинах припинено у зв`язку з проведенням антитерористичної операції у місці фактичного проживання позивача та її сім`ї. При цьому, відповідна обставина відсутня у переліку підстав для припинення виплати згаданої допомоги, передбачених частиною дев`ятою статті 11 Закону №2811-ХІІ та пунктом 13 Порядку №1751.

Наведене є підставою для висновку, що на позивача не розповсюджується строк подання заяви на поновлення виплати допомоги, передбачений пунктами 12, 13 Порядку №1751, а тому відповідач, відмовляючи позивачу у поновленні та виплаті допомоги при народженні дитини, діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.09.2018 у справі №223/859/16-а, що враховується судом з огляду на приписи частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що позивач та його діти є громадянами України, тобто мають такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки законодавство України не допускає обмеження прав на соціальний захист, зокрема, права на отримання допомоги при народженні дитини, за ознакою місця проживання (перебування).

Навпаки, наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи надає йому спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню соціальних виплат, гарантованих державою, у т.ч., допомоги при народженні дитини.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту інтересів малолітніх дітей, враховуючи ту обставину, що позивач всупереч своїй волі змушений був змінити місце проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та докласти значних зусиль для отримання відповідної соціальної допомоги, виходячи із завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації від 26 березня 2021 року про відмову у наданні допомоги сім`ям з дітьми, допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , прийнято відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Разом з цим, згідно положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вважає, що для повного та ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації від 26.03.2021 року про відмову у наданні допомоги сім`ям з дітьми, допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, а ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації від 26.03.2021 року про відмову у наданні допомоги сім`ям з дітьми, допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ: 03197227, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, 36) призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце мешкання: АДРЕСА_2 ) допомогу при народженні дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачену ст.. 10 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ: 03197227, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, 36) поновити та продовжити виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце мешкання: АДРЕСА_2 ) державної допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачену ст. 10 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ: 03197227, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, 36) на користь спеціального фонду Державного бюджету України, судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Галатіна