Рішення № 98111319, 05.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2021 р. Справа№200/9713/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання дій протиправними та стягнення відпускних і компенсації за невикористану відпустку,

встановив:

20 жовтня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі – відповідач, ГТУЮ в області), в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії ГТУЮ в області;

- стягнути на користь ОСОБА_1 відпускні за 2019 рік в сумі 3 654,75 грн та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 3 711,68 грн.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

26 жовтня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/9845/20-а; задовольнив клопотання позивача та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Про відкриття провадження в адміністративній справі учасники справи повідомлені з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС під час розгляду справи повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

05 липня 2021 року суд постановив ухвалу про процесуальне правонаступництво на стороні відповідача.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в період з січня 2018 року по грудень 2019 року перебував на державній службі, обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації ГТУЮ в області.

27 грудня 2019 року він був звільнений із займаної посади відповідно до п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) та ст. 41 Закону України «Про державну службу» в порядку переведення до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Позивач зазначає, що ГТУЮ в області мало провести з ним повний розрахунок у зв`язку зі звільненням, однак в порушення вимог ст. ст. 47, 115, 116, 223 КЗпП України невірно визначило суми відпускних і компенсації за невикористану відпустку та не здійснило їх виплату.

Такі дії відповідача позивач вважав протиправними, а тому просив суд стягнути на його користь відпускні в сумі 3 654,75 грн та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 3 711,68 грн.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 22 квітня 2019 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 181785-2019 від 18 травня 2019 року.

ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04 вересня 2017 року № 1426-85855.

Фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_1 після переміщення: АДРЕСА_2 .

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області (ідентифікаційний код: 34898944, місцезнаходження: 84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд. 48а) було зареєстроване як юридична особа 21 лютого 2007 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) був внесений відповідний запис.

09 січня 2018 року на підставі наказу від 02 січня 2018 року № 11/1 ОСОБА_1 був призначений на посаду головного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації ГТУЮ в області.

09 січня 2018 року ОСОБА_1 склав присягу державного службовця відповідно до ст. 36 Закону України «Про державну службу»; йому присвоєний 9 ранг державного службовця в межах категорії «В» посад державної служби.

Ці обставини підтверджені записами №№ 15-17 в трудовій книжці серії НОМЕР_3 .

09 жовтня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» (далі – Постанова КМУ № 870).

П. 1 Постанови КМУ № 870 передбачав ліквідацію як юридичних осіб публічного права територіальних органів Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 1, в тому числі ГТУЮ в області.

В свою чергу п. 2 Постанови КМУ № 870 передбачав утворення як юридичних осіб публічного права міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 2, зокрема Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків).

П. 3 Постанови КМУ № 870 установлено, що

- територіальні органи Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції;

- здійснення заходів, пов`язаних з ліквідацією територіальних органів згідно з пунктом 1 цієї постанови та утворенням міжрегіональних територіальних органів згідно з пунктом 2 цієї постанови, покладається на Міністерство юстиції;

- міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) є правонаступником ГТУЮ в області.

16 жовтня 2019 року на виконання Постанови КМУ № 870 Міністерство юстиції України видало наказ № 3173/5 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України» (далі – Наказ Міністерства № 3173/5).

П. п. 1-2 Наказу Міністерства № 3173/5 мали зміст, аналогічний змісту п. п. 1-2 Постанови КМУ № 870.

П. 4 Наказу Міністерства № 3173/5 затверджений список голів ліквідаційних комісій з ліквідації головних територіальних управлінь юстиції (додаток 3).

Згідно з пп. 6 п. 5 Наказу Міністерства № 3173/5 головам ліквідаційних комісій головних територіальних управлінь юстиції доручено забезпечити дотримання порядку звільнення працівників, повідомлення територіальних органів Державної служби зайнятості про звільнення працівників із зазначенням їх чисельності, звільнення працівників та своєчасний розрахунок з ними під час звільнення, видачу відповідних наказів та підписання необхідних документів.

29 жовтня 2019 року відповідно до Постанови КМУ № 870 та на виконання Наказу Міністерства № 3173/5 до ЄДР внесений запис про державну реєстрацію юридичної особи – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код: 43315445, місцезнаходження: 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16).

В структуру Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) входить Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області без статусу юридичної особи.

Наказом ГТУЮ в області від 26 грудня 2019 року № 4024/1 «Про звільнення ОСОБА_1 » позивач, який обіймав посаду головного спеціаліста відділу державної реєстрації ГТУЮ у Донецькій області, був звільнений з займаної посади в порядку переведення для подальшої роботи у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Харків) згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП України та відповідно до ст. 41 Закону України «Про державну службу» з 27 грудня 2019 року.

Ці обставини також підтверджені записами №№ 18-19 в трудовій книжці.

Звільнення ОСОБА_1 зумовило виникнення у ГТУЮ в області обов`язку провести з ним повний розрахунок з виплатою всіх належних йому сум.

Спірні правовідносини виникли з приводу виплати ОСОБА_1 відпускних та компенсації за невикористану відпустку.

Наказ ГТУЮ в області від 26 грудня 2019 року № 4024/1 передбачав виплату ОСОБА_1 компенсації за частину невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 09 січня 2019 року по 27 грудня 2019 року у кількості 16 календарних днів.

Відділ бухгалтерського обліку та звітності Управління фінансового та матеріально-технічного забезпечення ГТУЮ в області здійснив ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку у кількості 16 днів, яка становила 6 467,52 грн.

ГТУЮ в області повідомило позивачеві, що при розрахунку компенсації відпускних при звільненні відповідно до п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, був врахований коефіцієнт підвищення посадового окладу за посадою головний спеціаліст 1,064583. Сумарний заробіток за розрахунковий період з урахуванням коригування на коефіцієнт підвищення посадового окладу складав 142 284,97 грн, кількість календарних днів в розрахунковому періоді – 352 дня, середньоденна заробітна плата для розрахунку компенсації відпускних при звільненні – 404,22 грн.

Інформація, наведена у листі ГТУЮ в області від 15 вересня 2020 року № ПІ-Ш-390, відповідає розрахунку компенсації відпускних, відповідно до якого фонд заробітної плати з урахування коригування за січень-грудень 2019 року становив 142 284,97 грн (з урахуванням коригування заробітної плати за грудень 2019 року на коефіцієнт 1,064583); кількість днів в розрахунковому періоді – 352, середньоденна заробітна плата – 404,22 грн, компенсація за невикористані позивачем 16 днів відпустки – 6 467,52 грн.

При цьому у відповідь на запит позивача ГТУЮ в області повідомило, що не донарахована позивачу сума відпускних впродовж 2019 року складає 3 654,75 грн, а не донарахована сума компенсації за невикористану відпустку при звільненні – 3 711,68 грн.

Розрахунковий лист за грудень 2019 року свідчить, що ОСОБА_1 були нараховані та виплачені: оклад – 5 110,00 грн, премія 30% - 1 533,00 грн, надбавка за ранг – 200,00 грн, компенсація за невикористану відпустку – 6 467,52 грн, надбавка 80% - 4 088,00 грн, надбавка за вислугу років 21% - 1 073,10 грн, індексація – 65,16 грн.

Як свідчить, наведений в листі ГТУЮ в області від 27 серпня 2020 року № ПІ-Ш-393, розрахунок сум нарахованої заробітної плати та її складових за період з грудня 2018 року по грудень 2019 року, в червні 2019 року ОСОБА_1 були нараховані відпускні за червень 2019 року – 7 723,56 грн та відпускні за липень 2019 року – 1 188,24 грн; в жовтні 2019 року позивачу нараховані відпускні за жовтень 2019 року – 5 296,72 грн та відпускні за листопад 2019 року – 1 926,08 грн; в грудні 2019 року – компенсація відпускних при звільненні – 6 467,52 грн.

Однак, як свідчить лист ГТУЮ в області від 19 травня 2020 року № 01-21/143, адресований Східному міжрегіональному управлінню Міністерству юстиції (м. Харків), у зв`язку з численними зверненням колишніх працівників ГТУЮ в області ліквідаційна комісія ГТУЮ в області провела перевірку правильності нарахування відпускних впродовж 2019 року та компенсації за невикористану відпустку при звільненні.

В результати перевірки виявлені розбіжності в нарахуванні у зв`язку з технічною помилкою в програмному забезпеченні.

Прогнозована сума не донарахованих коштів колишнім працівникам апарату складає 1 461 251,48 грн, працівникам відділів державної виконавчої служби у регіоні 474 987,59 грн, працівникам відділів державної реєстрації актів цивільного стану 240 624,10 грн.

На цій підставі ГТУЮ в області просило Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) розглянути питання щодо надання дозволу на збільшення кошторисних призначень для проведення виплати по перерахунку зазначених вище сум.

Як свідчить розрахунок ГТУЮ в області, головному спеціалісту відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації ОСОБА_1 виплачені відпускні (30 днів) в сумі 16 134,60 грн, до виплати належало 19 789,35 грн, сума доплати – 3 654,75 грн; компенсація за невикористану відпустку (16 днів) виплачена в сумі 6 467,52 грн, до виплати належало 10 179,20 грн, сума доплати – 3 711,68 грн.

Таким чином, ГТУЮ в області визнавало наявність заборгованості перед ОСОБА_1 з виплати відпускних за 30 днів 2019 року в сумі 3 654,75 грн та компенсації за невикористану відпустку (16 днів) в сумі 3 711,68 грн.

Докази повного або часткового погашення цієї заборгованості суду не надані.

20 квітня 2021 року проведена державна реєстрація припинення ГТУЮ у Донецькій області як юридичної особи, що підтверджено відомостями ЄДР.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи мають діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 3 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі – Закон № 889) установлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 3 Закону № 889 дія цього Закону поширюється на державних службовців інших державних органів.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону № 889 державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу:

1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення;

2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Згідно з п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) підставами припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Ст. 57 Закону № 889 передбачено, що державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Відповідно до ст. 59 Закону № 889 щорічні відпустки надаються державним службовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю.

Ч. 1 ст. 83 КЗпП України установлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 24 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504/96-ВР).

Висновки по суті позовних вимог.

Суд встановив, що позивач був звільнений з посади в ГТУЮ в області в порядку переведення для подальшої роботи у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Харків).

Звільнення позивача зумовило виникнення у ГТУЮ в області обов`язку щодо проведення з позивачем повного розрахунку при звільненні.

ГТУЮ в області визнавало наявність заборгованості перед ОСОБА_1 з виплати відпускних за 30 днів 2019 року в сумі 3 654,75 грн та компенсації за невикористану відпустку (16 днів) в сумі 3 711,68 грн.

Між сторонами немає спору щодо наявності заборгованості з виплати відпускних і компенсації за невикористану відпустку та її розміру.

Докази повної чи часткової виплати ОСОБА_1 недоплачених відпускних за 2019 рік в сумі 3 654,75 грн та компенсації за невикористану відпустку в сумі 3 711,68 грн суду не надані.

Таким чином, допущена ГТУЮ в області бездіяльність, яка полягала в невиплаті ОСОБА_1 донарахованих сум відпускних за 2019 рік та компенсації за невикористану відпустку, підлягає визнанню протиправною.

Порушене право позивача підлягає поновленню шляхом стягнення з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) як правонаступника ГТУЮ в області на користь ОСОБА_1 недоплачених відпускних за 2019 рік в сумі 3 654,75 грн та компенсації за невикористану відпустку в сумі 3 711,68 грн.

Отже позов підлягає задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Докази понесення позивачем, на користь якого ухвалено рішення, судових витрат суду не надані, а тому судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ідентифікаційний код: 34898944, місцезнаходження: 84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд. 48а), правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код: 43315445, місцезнаходження: 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення відпускних і компенсації за невикористану відпустку – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, яка полягала в невиплаті ОСОБА_1 донарахованих сум відпускних за 2019 рік та компенсації за невикористану відпустку.

3. Стягнути з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 донараховану суму відпускних за 2019 рік в розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) гривні 75 копійок та донараховану суму компенсації за невикористану відпустку в сумі 3 711 (три тисячі сімсот одинадцять) гривень 68 копійок.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Повне судове рішення складено 05 липня 2021 року.

Суддя Т.О. Кравченко