Ухвала суду № 98111242, 06.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

06 липня 2021 р. Справа № 160/9080/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕДІА ТЄК” про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕДІА ТЄК” до Виконавчого комітету Криворізької міської ради, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо продовження Товариству з обмеженою відповідальністю “МЕДІА ТЄК” терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№5040, 5041, 5042, 5045, 5048, 5051, 5873, 5874, 5875;

- зобов`язати Виконавчий комітет Криворізької міської ради розглянути заяви про продовження Товариству з обмеженою відповідальністю “МЕДІА ТЄК” строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№5040, 5041, 5042, 5045, 5048, 5051, 5873, 5874, 5875 та прийняти відповідне рішення, про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№5040, 5041, 5042, 5045, 5048, 5051, 5873, 5874, 5875.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами. Також, цією ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Інспекцію з благоустрою виконкому Криворізької міської ради та Відділ з питань реклами виконкому Криворізької міської ради.

05.07.2021 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕДІА ТЄК” надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить:

- заборонити Виконавчому комітету Криворізької міської ради, Інспекції з благоустрою виконкому Криворізької міської ради, Відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради, а також залученим ними підрядним організаціям приймати рішення та вчиняти буд-які дії спрямовані на демонтаж рекламних конструкцій, що належать ТОВ «МЕДІА ТЄК» та розміщені на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№5040, 5041, 5042, 5045, 5048, 5051, 5873, 5874, 5875, до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що 30.06.2021 року Відділом з питань реклами виконкому Криворізької міської ради було надіслано Припис №15 про усунення порушень порядку розміщення рекламних засобів у м.Кривому Розі, відповідно до якого, останній вимагає у семиденний термін, з моменту отримання припису, демонтувати рекламні конструкції типу «білборд» (дозволи №№5040, 5041, 5042, 5045, 5048, 5051, 5873, 5874, 5875). У зв`язку з тим, що демонтаж рекламних засобів (рекламних конструкцій) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав, за захистом яких ТОВ «МЕДІА ТЄК» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, демонтаж рекламних конструкцій до вирішення судом справи по суті позовних вимог, призведе до понесення позивачем по справі витрат, пов`язаних з монтажем демонтованих рекламних конструкцій, а також до виникнення штрафних санкцій від третіх осіб, у зв`язку з невиконанням укладених договорів про розміщення реклами, розірвання. Вже укладених договорів, та як наслідок, зниження щомісячних доходів позивача. Позивач наголошує, що заборона демонтажу рекламних конструкцій типу «білборд» (дозволи №№5040, 5041, 5042, 5045, 5048, 5051, 5873, 5874, 5875), є фактично зупиненням припису №15 про усунення порушень порядку розміщення рекламних засобів у м.Кривому Розі, та є одним із способів судового захисту і тимчасово зупиняє їх реалізацію, до вирішення спору по суті, та не є підставою звільнення TOB «МЕДІА ТЄК» від виконання встановленого законом обов`язку після скасування таких заходів, у випадку відмови у задоволенні позову. Позивач вважає, що заходи забезпечення позову, шляхом заборони приймати рішення та вчиняти будь-які дії спрямовані на демонтаж рекламних конструкцій, що належать ТОВ «МЕДІА ТЄК» та розміщені на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами № № 5040, 5041, 5042, 5045, 5048, 5051, 5873, 5874, 5875, до набрання законної сили судовим рішенням по справі, не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища, до розгляду справи по суті, тому просить суд заяву про забезпечення позову - задовольнити.

До заяви позивач надав копію припису №15 про усунення порушень порядку розміщення рекламних засобів у м.Кривому Розі від 30.06.2021 року, в якому зазначено вимагу у семиденний термін, з моменту отримання припису, усунути зазначене у цьому приписі порушення, шляхом демонтажу рекламних конструкцій типу «білборд» (дозволи №№ 5040, 5041, 5042, 5045, 5048, 5051, 5873, 5874, 5875). У випадку невиконання цього припису у зазначений термін, рекламні засоби будуть демонтовані з віднесенням на Вас (Вашу організацію) витрат, пов`язаних з демонтажем рекламних засобів та їх зберіганням.

Так, згідно з ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.153 КАС України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1 ст.154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо її задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку, що забезпечення позову – це вжиття адміністративним судом певних заходів щодо охорони прав та інтересів позивача для створення можливості реального виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову, при цьому, суд, вирішуючи це питання, повинен враховувати інтереси усіх учасників справи, а також оцінити можливі наслідки і їх вплив на права заінтересованих осіб.

Заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.

Як наслідок, уможливлюється виконання судового рішення на підставі принципу обов`язковості судових рішень, регламентованого в статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі – Конвенція), пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", пункті 5 частини третьої статті КАС України, рішеннях Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справах "Рябих проти Росії" (§§ 51, 52), "Горнсбі проти Греції" (§ 40).

Зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта є винятковим заходом забезпечення позову виключно у випадку очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Стаття 152 КАС України встановлює невичерпний перелік реквізитів і змістовних вимог до такої заяви, в тому числі, спеціальні (предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову).

Тобто, законодавець встановив обов`язок особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Суд враховує, що відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Своєю чергою, у рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

У даному випадку, Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕДІА ТЄК” звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Криворізької міської ради, з позовними вимогами саме визнати протиправною відмову відповідача щодо продовження ТОВ “МЕДІА ТЄК” терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№5040, 5041, 5042, 5045, 5048, 5051, 5873, 5874, 5875 та зобов`язати Виконавчий комітет Криворізької міської ради розглянути заяви про продовження ТОВ “МЕДІА ТЄК” строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№5040, 5041, 5042, 5045, 5048, 5051, 5873, 5874, 5875 та прийняти відповідне рішення, про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№5040, 5041, 5042, 5045, 5048, 5051, 5873, 5874, 5875.

Отже, предметом оскарження за даним позовом є відмова Виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо продовження Товариству з обмеженою відповідальністю “МЕДІА ТЄК” терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№5040, 5041, 5042, 5045, 5048, 5051, 5873, 5874, 5875, у зв`язку із чим позивач просить суд зобов`язати відповідача розглянути заяви про продовження йому строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Пунктом 5 ч.3 ст.151 КАС України чітко встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

У заяві про забезпечення позову позивач просить суд заборонити відповідачу та третім особам, а також залученим ними підрядним організаціям приймати рішення та вчиняти буд-які дії, спрямовані на демонтаж рекламних конструкцій, що належать ТОВ «МЕДІА ТЄК» та розміщені на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№5040, 5041, 5042, 5045, 5048, 5051, 5873, 5874, 5875, до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

Суд зазначає, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтував необхідність застосування таких заходів тим, що заборона демонтажу рекламних конструкцій типу «білборд» є фактично зупиненням припису №15 про усунення порушень порядку розміщення рекламних засобів у м.Кривому Розі. Проте, предметом даного позову є відмова Виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо продовження ТОВ “МЕДІА ТЄК” терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а не оскарження припису №15 про усунення порушень порядку розміщення рекламних засобів у м.Кривому Розі, тому враховуючи приписи п.5 ч.3 ст.151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

За таких обставин, враховуючи приписи наведених положень актів національного законодавства, міжнародного права, суд дійшов висновку, що у даному випадку підстави, передбачені ч.2 ст.150 КАС України для забезпечення даного позову - відсутні, тому відмовляє у задоволенні поданої заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕДІА ТЄК” про забезпечення позову.

Керуючись статтями 44, 72-77, 150-154, 246, 248, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕДІА ТЄК” про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко