Ухвала суду № 98110214, 16.06.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

16 червня 2021 р. Справа № 120/3561/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Альчука М.П.,

за участю секретаря судового засідання: Марисік В.Ю.

позивача та його представника: Кравчука О.І., Костюк Г.М.

представника відповідача: Тарасенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

до: Державної служби України з безпеки на транспорті

про: визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятого наказу державної служби України з безпеки на транспорті від 12.03.2021 року № 366-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду на вантажному транспорті управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, звільнено із займаної посади 19.03.2021 року, з підстав скорочення штату працівників Укртрансбезпеки, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Позивач вважає таке звільнення протиправним, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, яким заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що з підстав введення наказом Укртрансбезпеки від 13.10.2020 року № 390 в дію структури та штатного розпису Укртрансбезпеки у новій редакції було скорочено посаду державного інспектора відділу державного контролю та нагляду на вантажному транспорті управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, яку обіймав позивач.

Отже з підстав скорочення штату в наслідок зміни структури або штатного розпису, зокрема посади, яку обіймав позивач управлінням правомірно звільнено ОСОБА_1 .

Позивачем надано заяву про збільшення позовних вимог до складу яких просить включити стягнення моральної шкоди в розмірі 15000 грн.

Представником відповідача надано клопотання про закриття провадження у справі з підстав непідвідомчості спору адміністративному суду.

Обґрунтовуючи подану заяву відповідач зазначає, що посада старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду на вантажному транспорті управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області не є посадою державної служби, отже позивач не був державним службовцем, що в свою чергу свідчить, що на нього поширюється дія КЗпП України. А відтак правовідносини заявлені у цій справі не стосуються відносин державної служби, тому цей спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Ухвалою суду від 26.04.2021 року відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою задоволено клопотання відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та заперечили щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Представник відповідача проти позову заперечувала та підтримала заявлене клопотання в повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності дійшов до переконання про необхідність закрити провадження у справі, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Пунктом 1, 2, ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною цих функцій.

За ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З аналізу вказаних норм встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.

Разом з цим, при наданні спору статусу публічно-правового з приводу прийняття громадян на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби, необхідно встановити наявність таких підстав: 1) чи проходила особа конкурс на заняття вакантної посади; 2) чи складала така особа присягу посадової особи; 3) чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад.

Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Разом з цим, до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та інше.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 , звертаючись із цим позовом, просить скасувати наказ Державної служби з безпеки на транспорті від 12.03.2021 року № 366-к про звільнення, оскільки позивач не погоджується зі звільненням без надання йому можливості реалізувати свої права в частині вибору вакантних посад в державному органі.

Водночас, з додатково витребуваних матеріалів справи судом встановлено, що посада, яку займав позивач не відноситься до посад державної служби, ОСОБА_1 не складав Присягу державного службовця, йому не було присвоєно ранг державного службовця, що не спростовано позивачем.

Крім того, розділом ХХХ додатку 2 до постанови КМУ від 30.08.2002 року № 1298 визначено категорії працівників, які не є державними службовцями, серед яких значиться посада старшого державного інспектора.

Додатком 2 до умов оплати праці Державної служби України з безпеки на транспорті визначено посади, які не є державними службовцями, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 14.03.2018 року № 120, серед яких також значиться посада старшого державного інспектора територіального органу.

Тобто, така посада не відноситься до публічної служби, оскільки не пов`язана з діяльністю на державних політичних посадах, професійною діяльністю суддів, прокурорів, військовою службою, альтернативною (невійськовою) службою, дипломатичною службою, іншою державною службою, службою в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Таким чином, суд погоджується із заявленим клопотанням відповідача, що у цій справі відсутній спір з приводу прийняття громадян на публічну службу та її проходження, а є виключно трудовим спором, у зв`язку з чим повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Разом з цим належним буде наголосити, що відповідач у цих правовідносинах виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як роботодавець у трудових відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України встановлений обов`язок суду закрити провадження, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Тому суд дійшов висновку, що провадження слід закрити та роз`яснити сторонам, що спір підлягає розгляду загальним місцем судом в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 2-20, 238, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення коштів, закрити.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Альчук Максим Петрович