Постанова № 9810986, 25.05.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                            № 2а-1520/10/2370 25.05.2010 р.                                                                       м. Черкаси

11 год. 50 хв.          

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чалої А.С.,

при секретарі судового засідання Журавлі В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Маньківському районі Черкаської області до відкритого акціонерного товариства «Старобабанський гранітний кар’єр»про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВЛЕНО:

Звернувшись до суду державна податкова інспекція у Маньківському районі Черкаської області просить стягнути з відкритого акціонерного товариства «Старобабанський гранітний кар’єр»на користь держави через ДПІ у Маньківському районі заборгованість з орендної плати за земельну ділянку в сумі 18218 грн. 02 коп.

На адресу суду надійшла заява представника позивача про зменшення позовних вимог на 16755 грн. 44 коп. в зв’язку з частковою сплатою боргу відповідачем. Таким чином, розмір позовних вимог складає 1462 грн. 58 коп.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, де зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов в повному обсязі і стягнути з відповідача 1462 грн. 58 коп. заборгованості з орендної плати за землю.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, хоча про день та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2661259 від 17.05.2010 р.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВАТ "Старобабанський гранітний кар'єр" відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності зареєстроване 26.02.1992 р. Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області, код ЄДРПОУ 00293717, та знаходиться на обліку як платник податків в Уманській об’єднаній державній податковій інспекції.

          Згідно п.8 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ, до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) віднесено орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності.

          Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року №161-XIV встановлено, що оренда землі –це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

          Статтею 5 зазначеного Закону встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.

          Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

          Згідно статті 21 Закону «Про оренду землі»орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

          Справляння плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92 року № 2535-XIІ.

          Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

          Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів –учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

          Згідно із Законом України «Про плату за землю»об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

          Відповідно до статті 14 вищевказаного Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку і станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

          Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і на нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним. Контроль за справлянням орендної плати до бюджету покладено на податкові органи.

          Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подані до ДПІ у Маньківському районі Черкаської області податкові декларації орендної плати за землі державної і комунальної власності № 1777 від 30.01.2010 р. на 2010 рік, в якій визначено сума орендної плати за землю в розмірі 4015 грн. 13 коп. із щомісячною сплатою в розмірі 334 грн. 64 коп. в січні та в розмірі 334 грн. 59 коп. –в лютому-грудні 2010 року, № 1778 від 30.01.2010 р. на 2010 рік, в якій визначено суму орендної плати за землю в розмірі 32029 грн. 87 коп. із щомісячною сплатою в розмірі 2669 грн. 16 коп. в січні-листопаді та в розмірі 2669 грн. 11 коп. –в грудні 2010 року, а також № 1779 від 30.01.2010 р., в якій визначено суму орендної плати за землю в розмірі 67959 грн. 92 коп. із щомісячною сплатою в розмірі 5663 грн. 33 коп. в січні-листопаді та в розмірі 5663 грн. 29 коп. –в грудні 2010 року. Вказані податкові декларації відображають розмір плати за земельні ділянки, орендовані згідно з договорами, укладеними між ВАТ «Старобабанський гранітний кар’єр»і Вікторівською сільською радою, Молодецькою сільською радою та Потаською сільською радою Маньківського району Черкаської області.

          Відповідно ст. 5 Закону платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону визначає, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Положенням пп. 7 п. 1 ст. 17 Закону №2181 визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

За результатами проведення невиїзних документальних перевірок своєчасності сплати податкових зобов’язань та на підставі зазначеної норми закону податковим органом прийнято щодо відповідача податкові повідомлення-рішення: від 23.02.2010 р. № 0000101501/0/12, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 251 грн. 59 коп., від 23.02.2010 р. № 0000091501/0/11, у відповідності до якого товариству визначено штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 881 грн. 44 коп., а також від 23.02.2010 р. № 0000111501/0/13 про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 31 грн. 18 коп.

Судом встановлено, що відповідачем своєчасно та в повному обсязі не сплачувалися узгоджені податкові зобов’язання, в результаті чого за ним обліковується борг в розмірі 1462 грн. 58 коп.

Внаслідок існування податкового боргу відповідачу виставлено першу податкову вимогу від 03.03.2010 № 1/34, а також зареєстровано податкову заставу в Державному реєстрі рухомого майна на активи ВАТ «Старобабанський гранітний кар’єр». Однак добровільно вказана сума заборгованості відповідачем не сплачена, тому підлягає стягненню в судовому порядку.

          Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 14, 160-163, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Старобабанський гранітний кар’єр»(20330, Черкаська область, Уманський район, с. Старі Бабани, вул. Гранітна, буд. 1, код ЄДРПОУ 00293717) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Маньківському районі Черкаської області (20100, Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Шевченка, 24, код ЄДРПОУ 34026314) заборгованість з орендної плати за землю в сумі 1462 (одна тисяча чотириста шістдесят дві) грн. 58 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                    А.С. Чала