Постанова № 9810967, 21.05.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-1544/10/2370 21.05.2010 р. м. Черкаси

10 год. 10 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чалої А.С.,

при секретарі судового засідання Журавлі В.В.,

за участю: представника позивача Павленка О.М. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Камянському районі Черкаської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВЛЕНО:

Звернувшись до суду державна податкова інспекція у Камянському районі Черкаської області просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь держави через ДПІ у Камянському районі заборгованість з орендної плати за земельну ділянку в сумі 617 грн. 55 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що відповідач має заборгованість по орендній платі за землю за лютий-березень 2010 року в розмірі 617 грн. 55 коп., що визначено податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 1002 від 29.01.2010 р.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2661769 від 17.05.2010 р.

Заслухавши доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_2 відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності фізичної особи зареєстрований 20.01.2000 р. Камянською районною державною адміністрацією Черкаської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та знаходиться на обліку як платник податків у державній податковій інспекції у Камянському районі.

Згідно п.8 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ, до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) віднесено орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року №161-XIV встановлено, що оренда землі це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 5 зазначеного Закону встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 21 Закону «Про оренду землі»орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Справляння плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92 року № 2535-XIІ.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно із Законом України «Про плату за землю»об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до статті 14 вищевказаного Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку і станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і на нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним. Контроль за справлянням орендної плати до бюджету покладено на податкові органи.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 29.01.2010 р. подав до податкового органу податкову декларацію орендної плати за землі державної і комунальної власності № 1002 на 2010 рік, в якій визначив суму орендної плати за землю в розмірі 4316 грн. 70 коп., із щомісячною сплатою в розмірі 359 грн. 73 коп. в січні - листопаді та в розмірі 359 грн. 60 коп. в грудні 2010 року.

Відповідно ст. 5 Закону платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону визначає, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що відповідач за лютий-березень місяць 2010 року не сплатив суму податку в розмірі 617 грн. 55 коп. (з врахуванням 101 грн. 91 коп. переплати, яка обліковувалася за платником податку у відповідності до облікової картки).

Внаслідок існування податкового боргу відповідачу виставлено першу податкову вимогу від 02.03.2010 № 1/82 та другу податкову вимогу від 09.04.2010 № 2/197, однак добровільно вказана сума заборгованості відповідачем не сплачена, тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 14, 160-163, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Камянському районі Черкаської області (20800, Черкаська область, м. Камянка, вул. Декабристів, 2, код ЄДРПОУ 34464043) заборгованість з орендної плати за землю в сумі 617 (шістсот сімнадцять) грн. 55 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяА.С. Чала