Вирок № 98109246, 06.07.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3081/20

Номер провадження 1-кп/623/83/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурорів Молодовського І.О., Козир М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

захисників Кривошеї О.Є., Сівака В.Д.,

представника цивільного позивача ОСОБА_5.,

розглянувши у відкритому судовому кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018220320001179 від 20 листопада 2018 року за бвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Харківської області, м. Ізюм, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, пенсіонера, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України,

в с т а н о в и в:

20 листопада 2018 року, приблизно о 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , рухався на технічно справному автомобілі «ВАЗ 21104», р.н. НОМЕР_1 , по автодорозі «Київ-Харків-Довжанський» зі сторони м. Харкова у напрямку м. Ізюм, зі швидкістю приблизно 40 км/год. Продовжуючи свій рух по вищевказаній автодорозі, в районі АЗС «Укрнафта», яка розташована по пров. Піщаному, 86 в м. Ізюм, Харківської області ОСОБА_1 , діючи необережно, не врахував дорожню обстановку, погодні умови, стан дорожнього покриття, не переконавшись у безпеці своїх дій, обрав небезпечну швидкість руху та прийоми керування автомобіля, при яких він допустив втрату контролю над керуванням автомобіля «ВАЗ 21104», р.н. НОМЕР_2 та здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, чим порушив вимоги дорожнього знаку 1.13 «Слизька дорога», таблички до дорожніх знаків 7.12 «Ожеледиця» та п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згіді -дорожній знак 1.13 «Слизька дорога», слизькістю проїзної частини.-табличка до дорожніх знаків 7.12 «Ожедледиця». Означає, що дія знаку поширюється на зимовий період часу, коли проїзна частина може бути слизькою.

-п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

та допустив зіткнення з автомобілем «MERCEDES-BENZ», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному йому напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля «ВАЗ 21104», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_4 , від отриманих тілесних ушкоджень 21 листопада 2018 року загинула в лікарні. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 389-І3т/18 від 20.12.2018, причиною смерті потерпілої ОСОБА_4 стали травматичні пошкодження кісток скелету, які викликали виникнення травматичного шоку.

Згідно з висновками судово-автотехнічних експертиз №7/65 З СЕ-19 від 29 липня 2019 року, №7/246СЕ-20 від 12 березня 2020 року та комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №13093/13931 від 11 серпня 2020 року у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ВАЗ 21104», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є невідповідності вимогам дорожнього знаку п.1.13 «Слизька дорога», таблички до дорожніх знаків 7.12 «Ожеледиця» та п.12.1 Правил дорожнього руху України , які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

В рамках кримінального провадження цивільним позивачем ОСОБА_3 , подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 , моральної шкоди в сумі 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок, та про стягнення з ТДВ СТ «ДОМІНАНТА» відшкодування матеріальної шкоди сумі 83 950 (вісімдесят три тисячі дев`ятсот п`ятдесят) гривень 19 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені в цивільному позові вимоги, цивільний позивач ОСОБА_3 , зазначив, що йому завдано матеріальну шкоду на суму 83 950 гривень 19 копійок, та моральну шкоду на суму 300 000 гривень 00 копійок, оскільки він переніс сильне душевне страждання.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 286 КК України, вину свою визнав повністю, у скоєному розкаявся, цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_3 , в частині відшкодування моральної шкоди визнав частково у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Прокурор у судовому засіданні просила суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , за частиною 2 статті 286 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, із застосуванням положень статей 75, 76 КК України з іспитовим строком на 3 роки, цивільний позов цивільного позивача задовольнити в частині доведеності, до набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Потерпіла ОСОБА_2 , просила призначити обвинуваченому найнижчу міру покарання.

Представник цивільного позивача ОСОБА_5 , просив цивільний позов задовольнити.

Представник цивільного відповідача ТДВ СТ «ДОМІНАНТА» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи судом повідомлений належним чином.

Захисник обвинуваченого просив суд призначити обвинуваченому покарання із застосуванням положень статей 75, 76 КК України.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 , захисник, потерпіла ОСОБА_2 , та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 , в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 2 статті 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 , не є особою з інвалідністю, одружений, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, з середньою освітою, пенсіонер, раніше не судимий, характеризується за місцем проживання позитивно, про що свідчать: характеристика з місця проживання, медичні довідки, інформація на особу, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно частини 2 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе, при виявленому низькому ризику не становить небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб).

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , відповідно до статті 12 КК України віднесений до тяжких злочинів.

Обставини, які згідно статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , - щире каяття.

Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , не встановлено.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, цивільний позов цивільного позивача визнав частково, характеризується за місцем проживання позитивно, до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, враховуючи доповідь органу пробації, яким визначено на низькому рівні ризики повторного вчинення правопорушення та небезпеки для суспільства, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, позицію потерпілої, а тому вважає за можливе призначити покарання в межах санкції статті.

Заявлений цивільний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлені підстави відповідальності за завдану майнову шкоду: особа, яка завдала шкоду, зобов`язана відшкодувати її в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, до якого відносяться транспортні засоби, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (зокрема, право власності) володіє транспортним засобом.

Матеріальна відповідальність власників наземних транспортних засобів регулюється Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 01.07.2004р. (далі - Закон).

За змістом ст. ст. 9, 22 - 31, 35, 36 зазначеного Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. З огляду на зазначене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу. Потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №156 від 11 лютого 2018 року, виданого ТДВ СТ «ДОМІНАНТА», застраховано цивільно-правову відповідальність, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_2 , строк дії договору з 12 лютого 2018 до 11 лютого 2019 року. Пунктом 4 полісу встановлено страхову суму на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю в розмірі 200 000,00 гривень, за шкоду заподіяну майну - 100 000,00 грн., п. 5 визначено розмір франшизи в розмірі 1000,00 гривень.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).

Статтею 29 Закону №1961-IV встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ), яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

Зважаючи на викладене, обов`язок по відшкодуванню вартості відновлювального ремонту лежить на страховій компанії, яка є страхувальником автомобіля ОСОБА_1 , тобто ТДВ «СТ "ДОМІНАНТА".

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами та доповненнями від 27 лютого 2009 року) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Положенням статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, виходячи з наданих доказів, а також із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані з проведенням судових автотехнічних експертиз в сумі 3 768,24 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешти, накладені згідно ухвал Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22 листопада 2018 року у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а відповідні речові докази після набрання вироком законної сили слід повернути власникам.

Керуючись статтями 50, 65-67, частиною 2 статті 286 КК України, статтями 100, 124, 126, 349, 370, 374 КПК України, статтею 23, статтями 1166-1167 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги статті 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк - 1 (один) рік.

На підставі статті 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з товариство з додатковою відповідальністю "СТРАХОВЕ ТОВАРИСТВО "ДОМІНАНТА" (ЄДРПОУ 35265086) на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 83 950 (вісімдесят три тисячі дев`ятсот п`ятдесят) гривень 19 копійок.

В іншій частині позову відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судових автотехнічних експертиз № 7/653СЕ-19 від 29 липня 2019 року що складає 1884 гривні 12 копійок, які підлягають перерахуванню до державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р UA298999980313050115000020005, код банку 37999680, УК Слобідсь/мХарк Слобідськи/24060300, банк: Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судових автотехнічних експертиз № 7/246СЕ-20 від 12 березня 2020 року що складає 1884 гривні 12 копійок, які підлягають перерахуванню до державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р UA298999980313050115000020005, код банку 37999680, УК Слобідсь/мХарк Слобідськи/24060300, банк: Казначейство України (ЕАП).

Скасувати арешти, накладені ухвалами слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22 листопада 2018 року, на автомобіль MERСEDES-BENZ ATEGO 818, р.н. НОМЕР_3 , синього кольору, 2005 року випуску, номер шасі (кузову, рами) НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_3 , котрий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . та на автомобіль ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_2 , сірого кольору, 2005 року випуску, номер шасі (кузову, рами) НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_1 , котрий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Речові докази - автомобіль MERСEDES-BENZ ATEGO 818, р.н. НОМЕР_3 , синього кольору, 2005 року випуску, номер шасі (кузову, рами) НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_3 , котрий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ., якийта передано ОСОБА_3 на відповідальне зберігання - після набрання вироком законної сили вважати повернутим;

Зобов`язати уповноважену особу Ізюмського РУП ГУН в Харківській області (64309, Харківська області, місто Ізюм, провулок Георгіївський,2) речові докази - автомобіль ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_2 , сірого кольору, 2005 року випуску, номер шасі (кузову, рами) НОМЕР_6 , який знаходиться на території Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області, за адресою: Харківська область, м. Ізюм, пров. Георгіївський, 2, який належить ОСОБА_1 , котрий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, прокурору.

Головуючий суддя О.М. Герцов