Постанова № 9810909, 06.05.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-1489/10/2370 06.05.2010 р. м. Черкаси

11 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

при секретарі - Поповій Ю.Є.,

за участю представників:

від позивача - Дорош М.Г., за довіреністю,

від відповідача - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області до ОСОБА_2 про стягнення 964 грн. 60 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Черкаському районі Черкаської області звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення 964 грн. 60 коп.

Позивач зазначає, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства, не проводить сплати податкового зобовязання визначеного рішенням державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області від 27.04.2007 року № 0000351700/0 у сумі 964 грн. 60 коп.

Позивач просить задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача податковий борг в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Черкаської області у сумі 964 грн. 60 коп.

Відповідач в судове засідання не зявився, заперечень проти позову не надав, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд встановив, що 29.03.2007 року відповідачем самостійно подано до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2006 року або за інший період звітного року, де в розділі 1 п. 1.2 доходи, одержані в інших місцях не за місцем основної роботи (за виконання робіт за сумісництвом, за договорами цивільно правового характеру, за виконання разових та інших робіт, дивіденди, авторські винагороди) зазначив: отримання доходу за виконання разових робіт, сума нарахованого доходу 7420 грн., сума утриманого податку 964 грн. 60 коп.

При дослідженні письмових матеріалів справи, судом також встановлено, що на підставі даної декларації про доходи, відповідно до пп. «г»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків та державних цільових фондів»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, ст. 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889-IV, позивачем прийнято податкове повідомлення від 27.04.2007 року № 0000351700/0, яким визначено суму податкового зобовязання у розмірі 964 грн. 60 коп.

З матеріалів справи вбачається, що дане податкове повідомлення направлено відповідачу поштою з повідомленням про вручення та 16.05.2007 року та отримано ним особисто, що підтверджується підписом на поштовому повідомленні про вручення.

Суд зазначає, що ст. 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889-IV визначено порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація), зокрема річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який: а) зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів; б) має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.

Декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення.

У разі заповнення декларації іншою особою така декларація має містити інформацію про таку іншу особу на рівні інформації про платника податку. Центральний податковий орган визначає правила виконання цього пункту.

Перевірка достовірності даних, визначених у деклараціях, здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Сума податкових зобов'язань, донарахована податковим органом, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом.

Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.

Форма декларації визначається центральним податковим органом та узгоджується з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики, виходячи з таких умов: загальна частина декларації повинна мати спрощений вигляд та не містити відомостей про доходи або витрати, які отримує (несе) незначна кількість платників податку; декларація є єдиною для всіх законодавчо встановлених випадків її подання; розрахунки окремих видів доходів (витрат), які отримує (несе) незначна кількість платників податку, повинні міститися у додатках до декларації, які заповнюються виключно такими платниками податку за наявності таких доходів (витрат); декларація та додатки до неї повинні складатися з використанням загальновживаної термінології державною мовою, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення; декларація та додатки до неї повинні містити інформацію, достатню для ідентифікації платника податку, а також для визначення суми його податкових зобов'язань або суми бюджетного відшкодування надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Бланки декларацій мають безоплатно надаватися податковими органами платникам податку на їх запит, а також бути загальнодоступними для населення.

Платник податку до 1 березня року, наступного за звітним, має право звернутися із запитом до відповідного податкового органу з проханням заповнити річну податкову декларацію, а податковий орган зобов'язаний надати безоплатні послуги із такого заповнення. Відмова посадової (службової) особи податкового органу надати зазначені послуги звільняє платника податку від будь-якої відповідальності за неповне або невірне заповнення декларації.

Отже, при дослідженні письмових матеріалів справи, суд встановив, що фізична особа платник податку, який одержав протягом звітного податкового 2006 року дохід зобовязаний включити його вартість до складу загального річного оподаткування доходу та сплатити податок з його вартості. Тому дохід відповідача за виконання разових робіт вартістю 7420 грн. повинен бути оподаткований за ставкою 13%, що дорівнює 964 грн. 60 коп.

Згідно вимог п. 22. 3 статті 22 Закону України № 889 від 22.05.2003 року, суд встановив, що починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування.

Крім того, судом встановлено, що у звязку з виникненням податкового боргу, на адресу відповідача рекомендованою поштою з повідомленням про вручення направлено позивачем податкові вимоги, а саме, перша податкова вимога 1/24 від 29.02.2008 року та друга податкова вимога № 2/64 від 09.04.2008 року, але у звязку з тим, що за вказаною адресою відповідач не проживає, податкові вимоги розміщено на дошці податкових оголошень ДПІ у Черкаському районі Черкаської області. Також 04.03.2008 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстрована податкова застава, але вжиття зазначених заходів не призвело до погашення податкового боргу.

На підставі вищесказаного суд приходить до висновку про те, що відповідач в порушення вимог статті 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року не сплатив суми податкового зобовязання визначеного податковим повідомленням ДПІ у Черкаському районі Черкаської області від 27.04.2007 року № 0000351700/0.

Суд зазначає, що законом, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року (надалі за текстом «Закон № 2181-III»).

За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону України № 2181-III для подання податкової декларації.

Суд зазначає, що пункти 1.2 та 1.3 ст. 1 Закону України № 2181 визначають податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 4 грудня 1990 року визначено, що однією з функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій є звернення до судів з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України № 509-XII, податкові органи є контролюючими органами та органами стягнення стосовно податкових зобов'язань та фінансових санкцій, які справляються до бюджетів. Державна податкова інспекція у Черкаському районі Черкаської області здійснює контроль в сфері оподаткування і стягнення податкових зобов'язань та фінансових санкцій.

Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив податковий борг, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Черкаської області, що знаходиться за адресою: 18000, м. Черкаси, вул. Енгельса, 157, код ЄДРПОУ 34503239 заборгованість у сумі 964 (девятсот шістдесят чотири) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяВ.І. Коваленко