Постанова № 9810842, 09.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2010 р. № 2а- 3719/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Самойлової В.В.

при секретарі- Скляр С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю Фондової компанії "Фінекс-Україна" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 22.03.2010 року № 0000152200/0 посилаючись на те, що відповідачем безпідставно було виключено зі складу валових витрат, витрати на придбання цінних паперів у розмірі 1552713,00 грн., оскільки товариством у період з 01.07.2008 р. по 30.09.2009 р. придбавалися цінні папери у емітентів на загальну суму 979344,00 грн., які у відповідності з вимогами чинного законодавства було зараховано на їх баланс, а грошові кошти, що були сплачені за вказані цінні папери у відповідності до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" віднесено до складу витрат, понесених товариством при здійсненні операцій за придбання акцій.

Окрім того позивач вказав, що за період 01.07.2008 р. по 30.09.2009 р. ніяких розпоряджень ДКЦПФР про скасування реєстрації випуску акцій емітентів, які було продано та придбано ним, отримано не було. Це підтверджувалось випискою з рахунку в цінних паперах, згідно якої вказані акції було враховано, а їх реєстрацію скасовано не було.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Стриж Л.А. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Малахова Ю.А. проти позову заперечувала посилаючись на те, що відповідно до судових рішень, емітенти акцій, яких придбав позивач на час укладання угод були такими, державна реєстрація яких припинена, а тому вказані акції не можуть бути об'єктами цивільних прав та не відповідають терміну "цінні папери", в зв"язку з чим товариством безпідставно було віднесено до складу витрат, понесених товариством при здійсненні операцій за придбання акцій.

Таким чином, отримані кошти у сумі 1552713,00 грн. від продажу, відчуження вищевказаних цінних паперів підлягають виключенню зі складу доходів окремого обліку та повинні включатися до складу валового доходу, як доходи з інших джерел.

Окрім того, позивач не довів їх використання у своїй господарскій діяльності.

Вищезазначене і стало підставою для прийняття ними оскаржуваного рішення щодо позивача за порушення вимог пп. 4.4.6 п. 4 ст. 4, п.6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв"язку з чим останнім було занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 79689,00 грн., в тому числі, за 2 квартал 2009 року у сумі 89550,00 грн. та у 3 кварталі 2009 року у сумі 79689,00 грн.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекція в Київському районі м. Харкова на підставі направлення від 15.02.2010 № 170 була проведена перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Фондової компанії "Фінекс-Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2009 р., за результатами якої 11.03.2010 р. було складено акт перевірки № 1172/22-0/40/31063268, який було розглянуто та відповідною стороною прийнято рішення № 0000152200/0 від 22.03.2010 року про визначення товариству суми податкового зобов"язання (з урахуванням штрафних (фінансавих) санкцій) на загальну суму 104581,80 грн. за порушення вимог пп. 4.4.6 п. 4 ст. 4, п.6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності свого рішення № 0000152200/0 від 22.03.2010 р., оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується наступним.

Судом встановлено, що позивачем у період з 01.07.2008 по 30.09.2009 року було придбано цінних паперів у вищезазначених емітентів на загальну суму 979 344,00 грн., які у відповідності з вимогами чинного законодавства було зараховано на баланс, а грошові кошти, що бути сплачені за ці цінні папери, у відповідності з пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" віднесено до складу витрат, понесених позивачем при здійсненні операцій за придбання акцій.

Крім того, позивачем також було продано у перевіряємий період цінні папери на загальну суму 1552713,00 грн., а отримані грошові кошти було включено до складу валового доходу у окремому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами.

Відповідно до ст.1 п. 1.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - "цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери".

У відповідності до ст. З ч. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - "цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Згідно зі ст. 6 ч. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - "акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також: немайнові права передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств".

Згідно пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - "платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також: фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ні цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону".

Так, первинними документами, на підставі яких позивачем були здійсненні господарські операції з придбання та продажу цінних паперів були: договір та виписка з рахунку в цінних паперах, що свідчить про набуття права власності або перехід права власності до покупця на акції. Для списання з балансу вищезазначених акцій і виключення зі складу валових витрат у податковому обліку позивачу так само необхідний первинний документ. У разі припинення емітентів цінних таким первинним документом для здійснення списання з балансу цінних паперів може бути лише рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - ДКЦПФР) про анулювання акцій, оскільки єдиним органом, повноважним приймати рішення про скасування випуску акцій є уповноважені особи ДКЦПФР, який діє відповідно до Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 30.12.1998 р. за № 222.

Відповідно до останнього після затвердження ліквідаційного балансу емітента цінних паперів, ліквідаційна комісія на протязі 7 днів повинна подати до ДКЦПФР пакет документів для скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій у зв'язку з ліквідацією товариства. Після цього ДКЦПФР протягом 15 днів з дати надходження вказаних документів видає розпорядження про скакання випуску акцій. Це розпорядження протягом 3-х днів з дати його видання направляється емітенту та реєстроутримувачу (при документарній формі випуску акцій) або депозитарію при бездокументарній формі випуску акцій), який обслуговує акції емітента. На підставі цього розпорядження депозитарій (зберігач) здійснює списання цінних паперів, випуск яких скасовано, з рахунку власника, а власник має підстави для списання цінних паперів з балансу.

Отже, за період 01.07.2008 р. по 30.09.2009 р. ніяких розпоряджень ДКЦПФР про скасування реєстрації випуску акцій емітентів, які було продано та придбано позивачем, отримано не було. Це підтверджувалось випискою з рахунку в цінних паперах, згідно якої вказані акції було враховано а їх реєстрацію скасовано не було.

Таким чином, до тих пір, доки акції знаходяться в обороті і ДКЦПФР не скасувала їх реєстрацію, ці акції відповідають вимогам чинного законодавства, у тому числі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", можуть бути предметом угод, і у будь-яких осіб відсутні законні підстави вважати їх такими, що не відповідають визначенню цінних паперів та втратили свою привабливість, у зв"язку з чим протилежне тверження відповідача є безпідставним.

Що стосується постанов господарських судів щодо припинення юридичної особи, визнання банкру том, розпочатої процедури санації, якими користувався відповідач під час перевірки, то це є тільки інформацією, яка не є первинним документом, а тому здійснювати будь-який вплив на відображення результатів господарських операцій в податковому та бухгалтерському обліку суб'єктів господарювання здійснювати не може.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідна сторона -ДПІ у Київському районі м. Харкова не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірним.

При таких обставинах, оскаржуване рішення не може вважатися законним і обгрунтованим та на думку суду маються правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 159 КАСУ, ст. 19 Конституції України, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 22.03.2010 року № 0000152200/0, прийняте щодо товариства з обмеженою відповідальністю Фондової компанії "Фінекс-Україна".

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 09.06.10р.

Суддя Самойлова В.В.