Рішення № 98105955, 25.06.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28130/20

Провадження № 2/127/4825/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Поливаній Ю.В.,

з участю представника позивача - адвоката Семенюка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», за участю третьої особи Служби у справах дітей Вінницької міської ради про визнання права власності на Ѕ частки квартири,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , АТ КБ «Приватбанк», за участю третьої особи Служби у справах дітей Вінницької міської ради, в якому просила суд здійснити поділ спільного майна подружжя. Визнати за ОСОБА_1 право у спільній сумісній власності на 1/2 частку однокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 35,1 кв.м., в тому числі житловою площею 18,3 кв.м., кухні, санвузла, кладової та стягнути з відповідача АТ КБ «Приватбанк» судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: ОСОБА_3 , 2005 року народження та ОСОБА_4 , 2012 року народження.

01.03.2007 року відповідачем ОСОБА_2 було придбано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Після укладання вказаного договору купівлі-продажу відповідачем ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір від 01.03.2007 року з АТ КБ «Приватбанк», де предметом іпотеки є вище вказана квартира. Зобов`язання по сплаті здійснювалось відповідно до кредитного договору від 01.03.2007 року і на даний час вказаний кредит виконано у повному обсязі. Однак відповідач ОСОБА_2 відмовився передавати позивачу у власність 1/2 частини вказаної квартири, мотивуючи тим, що квартира у нього вилучена відповідачем АТ КБ «Приватбанк», тому позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача - адвокат Семенюк І.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пославшись на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, не заперечив щодо задоволення позову. В подальшому до судового засідання не з`явився, але надав суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнає, просить розглянути справу у його відсутність (а.с. 69-70).

Представник відповідача - АТ КБ «Приватбанк» Рой В.Л. до судового засідання не з`явився, однак суду надав заяву, відповідно до якої в задоволенні позовних вимог до АТ КБ «Приватбанк» просив відмовити, оскільки банк є неналежним відповідачем у вказаній справі, так як не зазначено в чому полягає порушення прав позивача саме банком.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Вінницької міської ради Бойко М.Й. до судового засідання не з`явилася, але надала суду заяву, відповідно до якої просила розглянути справу в її відсутність, позовні вимоги підтримала.

Заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи подані відповідачами заяви по суті справи та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29.05.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 8).

Від вказаного шлюбу сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с. 20-21).

01.03.2007 року між Приватбанком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 47200 доларів США строком до 01.03.2027 року на наступні ціни: купівля нерухомості у сумі 40000 доларів США, а також 7200 доларів США на сплату страхових внесків (а.с. 13-17).

Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 01.03.2007 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В., зареєстрованого в реєстрі за №886, ОСОБА_2 купив у ОСОБА_5 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-6).

Право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру зареєстроване в КП «ВООБТІ» 01.03.2007 року (а.с. 7).

В той же день, між Приватбанком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, за умовами якого в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець ОСОБА_2 передав в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9-12).

На а.с. 18 - акт від 24.01.2020 року сусідів позивача з кв. НОМЕР_1, відповідно до якого в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_4 (син).

Згідно довідки №1215 від 19.06.2020 року, виданої МКП «Управляюча компанія «Житло-Гарант» в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 та проживають без реєстрації ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 22).

Відповідно до Звіту про оцінку майна №LV-210112-01 ринкова вартість об`єкту оцінки - однокімнатної квартири АДРЕСА_1 станом на 12.01.2021 року становила 607140,00 грн. (а.с. 39-50).

По справі встановлено, що постановою Верховного Суду від 02.12.2020 року по цивільній справі №127/31897/18 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 липня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_2 до акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Бєлої Оксани Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень від 21 вересня 2016 року, індексний номер 31566007 від 26 вересня 2016 року про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк», винесене приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М., номер запису про право власності 16578590, номер розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1037002905101. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень, індексний номер 31566007 від 26 вересня 2016 року, винесене приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М., номер запису про право власності на нерухоме майно 1037002905101. У решті позову відмовлено. Стягнуто з акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» на користь ОСОБА_2 6343,20 грн. на компенсацію витрат зі сплати судового збору (а.с. 71-78).

Постановою Верховного Суду від 24.02.2021 року по цивільній справі №127/10609/18 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 29 липня 2020 року скасовано і ухвалено нове рішення. У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про виселення відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 3524 грн. судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання касаційної скарги (а.с. 80-89).

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частина 1 ст. 69 СК України передбачає, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного кодексу України та ст. 372 ЦК України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється (ст. 372 ЦК України).

Отже, у розумінні ст. ст. 60, 70 СК України однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю сторін - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , частки яких у власності рівні.

Враховуючи те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю сторін - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , частки яких рівні та визнання позову відповідачем ОСОБА_2 , суд вважає за можливе в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/2 (ідеальну) частку квартири АДРЕСА_1 , а решту 1/2 (ідеальну) частку квартири АДРЕСА_1 залишити у власності ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 60, 69-72 СК України, ст. ст. 328, 368, 372 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 263-265, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме квартири АДРЕСА_1 , визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/2 (ідеальну) частку квартири АДРЕСА_1 , а решту 1/2 (ідеальну) частку квартири АДРЕСА_1 залишити у власності ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 05.07.2021 року.

Суддя: