Рішення № 98103789, 05.07.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/64/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2021 Справа № 908/1240/21

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОМКОМФОРТСЕРВІС”, код ЄДРПОУ41667083 (69041, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд.5; представник позивача: адвокат Барчук В.І., 69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 3/60)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “БОРОДІНСЬКА-3”, код ЄДРПОУ 40619400 (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 3)

про стягнення суми 47380,46 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОМКОМФОРТСЕРВІС” про стягнення з відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “БОРОДІНСЬКА-3” суми 44571,46 грн. основного боргу, суми 1898,72 грн. інфляційних збитків, суми 910,28 грн. – 3% річних, всього – загальної суми 47380,46 грн.

Ухвалою суду від 05.05.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1240/21, присвоєно номер провадження 9/64/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

05.07.2021 за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позові, які мотивовані, зокрема, наступним. Між відповідачем (Замовником) та позивачем (Виконавцем) 01.11.2018 укладено договір № 20 про надання послуг з управління та утримання будинків і споруд та прибудинкової території у житловому будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 3, в пункті 2.10 якого передбачено також можливість виконання по узгодженню сторін додаткових робіт, які не передбачені цим Договором, на підставі виставленого рахунку і відповідного Акту виконаних робіт. Додатковою угодою № 1 від 28.12.2018 змінено у всьому тексті договору та його додатках, найменування сторони відносин з «Виконавця» на «Управитель». За період 2019 – 2020 років позивачем за власний рахунок закуплено матеріали та проведено для ОСББ «БОРОДІНСЬКА-3» додаткові роботи по ремонту мереж централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання та електропостачання тощо, що підтверджується відповідними Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунками, за які відповідач розрахувався лише частково, внаслідок чого сума основного боргу становить 44571,46 грн. У зв`язку із цим позивач просить суд стягнути з відповідача суму 44571,46 грн. основного боргу, а також суму 1898,72 грн. втрат від інфляції та суму 910,28 грн. 3% річних. Позов обґрунтовано ст.ст. 175, 193 ГК України, ст.ст. 11, 16, 525, 526, 530, 625 ЦК України та умовами договору №20 про надання послуг з управління та утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.11.2018. Згідно з викладеним у позовній заяві попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми 2270,00 грн. судового збору та суми 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу. До позовної заяви додано копію платіжного доручення № 893 від 24.02.2021 про перерахування позивачем суми 4000,00 грн. оплати за правові послуги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 25.05.2021, зазначив про часткове заперечення проти позову. Вказав, що згоден з боргом за Актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 09/121029 на суму 480,00 грн., № 13 від 18.12.2019 на суму 600,00 грн., № 2 від 13.01.2020 на суму 4200,00 грн., №ДК000000045 від 24.01.2020 на суму 18867,46 грн., №ДК0000000 від 04.02.2020 на суму 172,00 грн., всього – на загальну суму 24319,46 грн., та з урахуванням двох часткових оплат на суму 6900,00 грн. та 3000,00 грн., згоден з сумою основної заборгованості в розмірі 14419,46 грн. Також відповідач погодився з позовними вимогами в частині 614,27 грн. інфляційних втрат та суми 295,11 грн. 3% річних за прострочення оплати вказаної суми боргу, виклавши у відзиві свій контррозрахунок в цій частині. Стосовно боргу за Актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 08/01/19 від 08.01.2019 на суму 594,00 грн., № 1701/19 від 17.01.2019 на суму 9790,00 грн., № 09/97/2019 від 09.07.2019 на суму 1640,00 грн., № 31/10/2019 від 31.10.2019 на суму 11390,00 грн., №29/15/2019 на суму 768,00 грн. відповідач заперечив, вказавши, що вони мають наступні недоліки: відсутнє посилання на укладений сторонами договір (його реквізити); у цих актах вказаний «Виконавець», в той час як додатковою угодою найменування з «Виконавець» було змінено на «Управитель»; акти підписані невстановленими особами з боку Замовника (відповідача), відсутнє зазначення посади, імен та прізвищ підписантів. Акти виконаних робіт (наданих послуг), які належать до первинних документів, не мають обов`язкових реквізитів, визначених у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є належно оформленими документами первинного обліку та відповідно є неналежними доказами. В матеріалах справи відсутні докази направлення цих актів відповідачу та докази їх підписання посадовою особою відповідача. Надані позивачем акти за 2019 рік, особливо за грудень 2019, мають різну форму, різне оформлення, різну нумерацію, яка сильно відрізняється у грудні 2019. Акти з якими відповідач погоджується та визнає не схожі з тими актами, суму боргу за якими відповідач не визнає, не схожі саме у оформленні та нумерації актів. Суму боргу 24182,00 грн. за вказаними оспорюваними актами відповідач не визнає. Також відповідачем не визнано борг по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ДК000000175 від 17.03.2020, оскільки він не був підписаний з боку відповідача, позивач не надавав відповідачу (як Замовнику) підтвердження виконання робіт саме по заміні ламп електричних, тому заборгованість в сумі 5970,00 грн. за цим Актом відповідач не визнає. Відповідач також зазначив, що позивачем не було надано до позовної заяви журнал реєстрації з відповідними записами, що згідно з п. 2.5 Договору, підтверджують відображені в актах фактичні обсяги наданих послуг, тому відсутні докази щодо необхідності проведення робіт/послуг вказаних у цих актах та фактично відсутня домовленість між сторонами щодо вартості та характеру робіт. Таким чином, позивачем не доведено належними доказами існування боргу відповідача в сумі 30152,00 грн. (24182,00 грн. + 5970,00грн.). Щодо компенсації позивачу судових витрат, відповідач зазначив, що вважає, що додана до позовної заяви копія платіжного доручення № 893 від 24.02.2021 про сплату 4000,00 грн. за надання правової допомоги у кількості 11 годин не відноситься до надання правової допомоги позивачу по підготовці позовної заяви саме по цій справі, оскільки оплата була проведена до 24.02.2021, а позов підписаний 28.02.2021, кількість годин роботи не збігається з терміном підготовки та подачі позову. Також позивачем не було надано документів що підтверджують ці витрати (копія рахунку на оплату, акту виконаних робіт, договору та додатків до нього). На підставі викладеного, відповідач просив суд визнати Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 08/01/19 від 08.01.2019 на суму 594,00 грн., № 1701/19 від 17.01.2019 на суму 9790,00 грн., № 09/97/2019 від 09.07.2019 на суму 1640,00 грн., № 31/10/2019 від 31.10.2019 на суму 11390,00 грн., №29/15/2019 на суму 768,00 грн., № ДК 000000175 від 17.03.2020 на суму 5970,00 грн. недостовірними та неналежними доказами. Відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення суми заборгованості у розмірі 24319,43 грн., суми 1284,45 грн. інфляційних збитків та суми 615,17 грн. 3% річних та відмовити у стягненні витрат на правову допомогу в сумі 4000,00 грн.

Разом із відзивом від відповідача надійшло клопотання про витребування згідно зі ст.81 ГПК України у позивача Журналу реєстрації оглядів внутрішньобудинкових систем та їх ремонту, ведення якого передбачено п. 2.5 Договору, з відповідними записами та підписами посадових осіб позивача та відповідача у такому журналі. В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що цей доказ необхідний для встановленням факту домовленості між позивачем та відповідачем у необхідності проведення робіт/надання послуг у спірних та неналежно оформлених актах. З урахуванням того, що ці акти не відносяться до укладеного сторонами Договору, записи у журналі можуть свідчити про письмову домовленість (договірні стосунки), про обсяг та вартість послуг позивача. При цьому відповідач зазначив, що вважає, що такий Журнал є в наявності у позивача, оскільки його існування передбачено у типовій формі договору позивача. Самостійно відповідач не може отримати цей доказ.

31.05.2021 до господарського суду надійшла відповідь на відзив, 17.06.2021 – заперечення відповідача, які прийняті судом до розгляду.

Позивач у відповіді на відзив, в тому числі, стосовно заявленого відповідачем клопотання про витребування доказів, зазначив про наступне. За усталеною практикою Журнали реєстрації оглядів внутрішньобудинкових систем та їх ремонту зберігаються у допоміжних приміщеннях житлового будинку ОСББ. При необхідності уповноважені особи при здійсненні огляду будинку роблять записи у цих журналах. Вказаний журнал ніколи не знаходився у володінні позивача. Так, зокрема, відбувалось і при обслуговуванні позивачем житлового будинку відповідача. На даний час позивач не здійснює обслуговування та управління житловим будинком відповідача. Відомостей щодо місця перебування відповідного журналу реєстрації житлового будинку ОСББ «БОРОДІНСЬКА-3» у позивача немає.

Враховуючи письмові пояснення, викладені у відповіді на відзив, щодо відсутності у позивача доказів, які просить витребувати відповідач, клопотання відповідача про витребування судом доказів задоволенню не підлягає.

Суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами, які визнано судом достатніми.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2018 року Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «БОРОДІНСЬКА-3» (Замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОМКОМФОРТСЕРВІС» (Виконавець, позивач у справі) укладено договір № 20 про надання послуг з управління та утримання будинків і споруд та прибудинкової території, предметом якого є забезпечення Виконавцем надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та утримання будинків, споруд та прибудинкових територій (надалі – послуги) у житловому будинку, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 3: загальною прощею будинку згідно інвентарної справи – 5503,84 кв.м., загальною житловою площею 5194,34 кв.м., площа нежитлових приміщень 297,30 кв.м., площа прибудинкової території 3304,8 кв.м.; кількість житлових квартир - 79, кількість під`їздів – 1, кількість поверхів - 12 (надалі – багатоквартирний будинок) для забезпечення сталого функціонування багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до їх цільового призначення і збереження їх споживчих якостей, а також на організацію забезпечення потреб власників, співвласників, наймачів окремих житлових і нежитлових приміщень (мешканців будинку) в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил чинного законодавства, а Замовником – забезпечення своєчасної оплати таких послуг у строк та на умовах, що передбачені цім договором. Ведення бухгалтерської, статистичної звітності, технічної документації й іншої документації при здійсненні дій, передбачених даним договором, у відповідності до вимог діючого законодавства (п.п.1.1, 1.2).

Згідно з п. 1.3 Договору Виконавець надає послуги відповідно до умов цього Договору. Невід`ємними додатками до даного договору є наступні: Додаток № 1 – Складові тарифу на послуги з управління та утримання будинків і споруд та прибудинкової територій; Додаток № 2 – Перелік та періодичність надання послуг з управління та утримання будинку і споруд та прибудинкової території.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 розрахунковим періодом є календарний місяць. Вартість послуг з управління та утримання будинку та прибудинкової території згідно Додатку № 1 до даного Договору складає 11300,00 грн. на місяць.

За змістом пункту 2.10 Договору встановлено можливість виконання по узгодженню сторін додаткових робіт, які не передбачені цим Договором.

28.12.2018 сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 про внесення змін до Договору № 20 від 01.11.2018, згідно з якою на підставі внесення змін до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», змінено у всьому тексті договору та його додатках, іменування сторони відносин з «Виконавця» на «Управителя».

Також вказаною додатковою угодою винесено зміни до п. 2.10 Договору та викладено його у наступній редакції:

« 2.10 Додаткові роботи, які не передбачені цим Договором, можуть виконуватися по узгодженню сторін:

- на підставі додаткового Договору, в якому погоджується вартість додаткових робіт. Додаткова угода на роботи складається на суму від 30000,00 грн. Оплата виконаних робіт здійснюється на підставі виставленого рахунку і відповідного Акту виконаних робіт;

- на підставі виставленого рахунку і відповідного Акту виконаних робіт, для проведення робіт на суми до 29999,99 грн.

27.12.2019 укладено Додаткову угоду № 2 у зв`язку зі зміною банківських реквізитів Замовника та Управителя.

Відповідно до п.п.8.1, 8.2 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії договору складає 1 рік і визначається періодом з 01 листопада 2018 року по 31 жовтня 2019 року. У разі коли за місяць до закінчення дії цього Договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору, цей договір вважається щороку продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

В пунктах 8.3, 8.5, 8.6 Договору передбачено право сторін за взаємною згодою достроково розірвати або змінити цей Договір, а також право кожної із сторін за певних умов розірвати договір в односторонньому порядку з попереднім повідомленням іншої сторони.

За змістом пункту 8.7 Договору, при розірванні Договору з будь-яких причин сторони зобов`язані провести остаточний розрахунок за даним договором протягом 5 (п`яти) робочих днів.

Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, позивачем (Управителем) за власний рахунок закуплено матеріали та проведено для відповідача додаткові роботи, які прийняті останнім в повному обсязі без зауважень. Позивачем були надані рахунки на оплату робіт та матеріалів на загальну суму 48501,46 грн., що підтверджується наступними документами, копії яких надано позивачем до матеріалів справи:

1. Акт прийому передачі запобіжників 250А на ОСББ «Бородінська, 3» № 08/01/19 від 08.01.2019 на суму 594,00 грн. Рахунок на оплату № ДК000000009 від 08.01.2019 на суму 594,00 грн.

2. Акт прийому-передачі виконаних робіт № 17/01/19 від 17.01.2019 з заміни засувки Ду-80мм та окремої дільниці трубопроводу гарячого водопостачання Ду-89мм на суму 9790,00 грн. Рахунок на оплату №ДК00000012 від 17.01.2019 р. на суму 9790,00 грн.;

3. Акт прийому-передачі виконаних робіт № 09/07/19 від 09.07.2019 з заміни окремої ділянки трубопроводу холодного водопостачання на суму 1640,00 грн. Рахунок на оплату №ДК000000009 від 09.07.2019 на суму 1640,00 грн.;

4. Акт прийому-передачі виконаних робіт № 31/10/19 від 31.10.2019 з заміни окремої ділянки трубопроводу центрального опалення на суму 11390,00 грн.Рахунок на оплату № 356 від 31.10.2019 р. на суму 11390,00 грн.;

5. Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 09/12/19 від 09.12.2019 по заміні ламп електричного накалювання на суму 480,00 грн. Рахунок на оплату № 5 від 09.12.2019 на суму 480,00 грн.

6. Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за зняття напруги з 2-х кабельних ліній, ТП № 13 від 18.12.2019 на суму 600,00 грн. Рахунок на оплату № 17 від 18.12.2019 на суму 600,00 грн.;

7. Акт приймання-здачі виконаних робіт № 29/15/19 від 25.12.2019 з заміни ламп електричного накалювання (грудень місяць) на суму 768,00 грн. Рахунок на оплату № 15 від 25.12.2019 на суму 768,00 грн.

8. Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) з розробки та затвердження з ПАО «Запоріжжяобленерго» однолінійної схеми електроустановок житлового будинку № 2 від 13.01.2020 на суму 4200,00 грн. Рахунок на оплату № 2 від 13.01.2020 р. на суму 4200,00 грн.

9. Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) відновлення прибору обліку димовивідної системи № ДК000000045 від 24.01.2020 на суму 18867,46 грн. Рахунок на оплату № 52 від 24.01.2020 на суму 18867,46 грн.

10. Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) з заміни з`єднувальних фасонних частин на трубопроводі каналізації д.110мм № ДК000000051 від 04.02.2020 на суму 172,00 грн. Рахунок на оплату №57 від 04.02.2020 на суму 172,00 грн.

Крім того, листом № 15/04/20-1 від 15.04.2020 на адресу відповідача направлено Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) з заміни електричних ламп у місцях загального призначення № ДК000000175 від 17.03.2020 на суму 5970,00 грн. та рахунок № 135 від 17.03.2020 на суму 5970,00 грн. Згідно з копіями опису вкладення, поштової накладної та фіскального чеку вказаний лист з додатками було направлено відповідачу 15.04.2020 та згідно з копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано відповідачем 17.04.2020.

ТОВ «ДОМКОМФОРТСЕРВІС» надано ОСББ «БОРОДІНСЬКА-3» письмову вимогу (згідно зі ст. 530 ЦК України), в якій було вказано, що згідно з п. 2.10 Договору № 20 від 01.11.2018 про надання послуг з управління та утримання будників і споруд та прибудинкової території ним за власний рахунок закуплено матеріали та проведено для ОСББ «БОРОДІНСЬКА-3» додаткові роботи по ремонту мереж централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання та електропостачання тощо, що підтверджується Актами прийому-передачі та рахунками (перелік яких наведено вище); всього за період 2019 – 2020 років виконано додаткові роботи на суму 44771,46 грн., за які відповідач не розрахувався. У зв`язку із чим позивач вимагав від відповідача у 7-денний термін з моменту отримання даної вимоги виконати зобов`язання за Договором, перерахувавши суму боргу на рахунок ТОВ «ДОМКОМФОРТСЕРВІС». Вказана вимога містить відмітку про її отримання 03.06.2020 і підпис Єрьоміної І.В.

Відповідач – ОСББ «БОРОДІНСЬКА-3» в листі від 04.06.2020 № 3, адресованому позивачу, у зв`язку із розірванням договору № 20 від 18.11.2018 з 01 квітня 2020 просив передати документи з господарчої діяльності та бухгалтерського обліку, а також вказав про визнання заборгованості станом на 04.06.2020 у сумі 35141,46 грн., яку зобов`язувався погасити частинами, шляхом щомісячних платежів по 3000,00 грн. згідно наведеного графіку, починаючи з 25.06.2020 та кінцевою оплатою 25.05.2021 на суму 2141,46 грн.

Згідно з платіжними дорученнями № 134 від 05.12.209 на суму 6900,00 грн. та № 25 від 24.06.2020 на суму 3000,00 грн., копії яких додано до позовної заяви, ОСББ «БОРОДІНСЬКА-3» було здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт/наданих послуг.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми 44571,46 грн. основного боргу, а також суми 1898,72 грн. втрат від інфляції, нарахованих згідно з наданим позивачем розрахунком за період з липень 2020 – січень 2021 та суми 910,28грн. 3% річних за період з 25.06.2020 по 28.02.2021, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/1240/21.

Відповідач у відзиві частково заперечив проти позову, зазначивши, зокрема про те, що згоден із заборгованістю частково, а саме: за Актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 09/12/2019 від 09.12.2019 на суму 480,00 грн., № 13 від 18.12.2019 на суму 600,00 грн., № 2 від 13.01.2020 на суму 4200,00 грн., №ДК000000045 від 24.01.2020 на суму 18867,46 грн., №ДК0000000 від 04.02.2020 на суму 172,00 грн., яка, з урахуванням двох часткових оплат на загальну суму 9900,00 грн., становить 14419,46 грн.

Стосовно Актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 08/01/19 від 08.01.2019 на суму 594,00 грн., № 1701/19 від 17.01.2019 на суму 9790,00 грн., № 09/07/2019 від 09.07.2019 на суму 1640,00 грн., № 31/10/2019 від 31.10.2019 на суму 11390,00 грн., №29/15/2019 від 25.12.2019 на суму 768,00 грн., всього – на загальну суму 24182,00 грн., відповідач зазначив, що вони мають недоліки у зв`язку із відсутністю обов`язкових реквізитів, визначених у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: відсутнє зазначення посади, імен та прізвищ підписантів, акти підписані, невстановленими особами з боку Замовника (відповідача); відсутнє посилання на укладений сторонами договір (його реквізити); в актах вказаний «Виконавець», в той час як додатковою угодою найменування з «Виконавець» було змінено на «Управитель», акти мають різну форму, різне оформлення, різну нумерацію, яка сильно відрізняється у грудні 2019; акти з якими відповідач погоджується та визнає не схожі з тими актами, суму боргу за якими відповідач не визнає, не схожі саме у оформленні та нумерації актів. На підставі цього, відповідач вважає дані акти неналежними доказами. Також відповідачем не визнано борг в сумі 5970,00 грн. по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ДК000000175 від 17.03.2020, оскільки він не був підписаний з боку відповідача, позивач не надавав відповідачу (як Замовнику) підтвердження виконання робіт саме по заміні ламп електричних.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 13, ч. ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Із змісту положень ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлені договором або законом.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених до юрисдикції господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч.ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995. Пунктом 2.5 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Вирішуючи спір, суд враховує, що надані позивачем в матеріали справи копії Актів здачі-приймання робіт (надання послуг), крім Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ДК000000175 від 17.03.2020, містять підписи в графі «Від Замовника» без зазначення посадового становища та прізвища особи, яка вчинила підпис. Підписи в усіх цих Актах скріплено печаткою ОСББ «БОРОДІНСЬКА-3».

Підписи та відтиски печаток на спірних Актах прийому-передачі виконаних робіт (послуг) та на Актах здачі-приймання робіт (надання послуг), що відповідачем не оспорюються, візуально не відрізняються. При цьому, як вказано вище, зазначення посадового становища та прізвища особи, яка їх підписувала, немає в жодному акті, в тому числі і в тих актах, заборгованість за якими відповідач визнав. Також відповідачем не заперечно, що відтиск печатки, якою скріплено підписи у спірних актах, належить ОСББ «БОРОДИНСЬКА-3».

В постанові від 20.12.2018 у справі №910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Відсутність у спірних Актах виконаних робіт (наданих послуг) посилання на договір (зазначення його реквізитів - номеру та дати), зазначення у них ТОВ «ДОМКОМФОРТСЕРВІС» як «Виконавця», а не як «Управителя», а також їх відмінність за формою (виглядом) від тих актів, які не оспорюються, в даному випадку не є суттєвим недоліком даних первинних документів та підставою для визнання їх неналежними доказами. Зі змісту п. 2.10 Договору слідує, що ці роботи є додатковими, які не передбачені цим Договором. Обов`язкової затвердженої форми таких актів, від якої неможна відступати не передбачено. Отже підписані та скріплені печаткою Замовника Акти свідчать про узгодження переліку/обсягу вартості робіт (послуг) і матеріалів, їх прийняття відповідачем та є самостійною підставою для проведення розрахунків.

Відсутність Журналу реєстрації оглядів внутрішньобудинкових систем та їх ремонту, ведення якого передбачено п. 2.5 Договору про надання послуг з управління та утримання будинку, з відповідними записами та підписами посадових осіб позивача та відповідача у такому журналі, а також посилання відповідача на інші несуттєві недоліки (різне оформлення, нумерацію) не спростовує вищенаведених висновків суду.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що підписані та засвідчені печаткою Замовника – ОСББ «БОРОДІНСЬКА-3» Акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), є підтвердженням факту здійсненних сторонами господарських операцій та є підставою для виникнення обов`язку відповідача щодо їх оплати.

Суд також зауважує, що в платіжному дорученні № 134 від 05.12.209 на суму 6900,00 грн. вказано призначення платежу: «часткова оплата послуг з заміни окрем. уч. трубопров. зг. Акта № 31/10/2019 від 31.10.2019р.». Тобто вказана оплата була здійснена ОСББ «БОРОДІНСЬКА-3» за Актом № 31/10/19 від 31.10.2019 прийому-передачі виконаних робіт з заміни окремої ділянки трубопроводу центрального опалення на суму 11390,00 грн., який в тому числі відповідачем у відзиві на позовну заяву не визнавався, проте фактично був частково оплачений, що спростовує доводи відповідача в цій частині.

Крім того, відповідачем не визнано борг в сумі 5970,00 грн. по Акту № ДК000000175 від 17.03.2020 здачі-приймання робіт (надання послуг) з заміни електричних ламп у місцях загального призначення на суму 5970,00 грн., який з його боку не підписаний.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У пункті 2.10 укладеного сторонами Договору № 20 від 01.11.2018, в редакції Додаткової угоди № 1 від 28.12.2018, узгоджено, що додаткові роботи, які не передбачені цим Договором, вартістю до 29999,99 грн., можуть виконуватися на підставі виставленого рахунку і відповідного Акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.6 Договору Замовник зобов`язаний повернути Виконавцю підписаний зі свого боку Акт прийому-передачі наданих послуг протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання. У випадку, якщо Замовник у зазначений термін не повертає акт, та не надає письмове повідомлення про відмову від підписання Акту прийому-передачі наданих послуг, послуги вважаються такими, що прийняті Замовником.

Як встановлено судом, позивач листом № 15/04/20-1 від 15.04.2020 направив на адресу відповідача для підписання Акт № ДК000000175 від 17.03.2020 здачі-приймання робіт (надання послуг) з заміни електричних ламп у місцях загального призначення та рахунок № 135 від 17.03.2020 на суму 5970,00 грн. листом з описом вкладення та згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення був отриманий відповідачем 17.04.2020.

Однак відповідач вказаний акт, підписаний зі свого боку, позивачу не повернув. Доказів надання позивачу у встановлений договором термін письмового повідомлення про відмову від його підписання відповідачем суду не надано.

За таких обставин послуги за Актом № ДК000000175 від 17.03.2020 здачі-приймання робіт (надання послуг) з заміни електричних ламп у місцях загального призначення на суму 5970,00 грн. вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

Згідно з ч. 1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Як встановлено судом вище, ТОВ «ДОМКОФОРТСЕРВІС» було направлено ОСББ «БОРОДІНСЬКА-3» письмову вимогу (згідно зі ст. 530 ЦК України), яка містить відмітку про її отримання нарочно 03.06.2020, в якій вимагав від відповідача здійснити оплату виконаних ним додаткових робіт за всіма актами виконаних робіт (наданих послуг) за період 2019 – 2020 років, стягнення заборгованості за якими є предметом розгляду у даній справі, у семиденний термін з моменту отримання цієї вимоги. Таким чином, строк для виконання відповідачем зобов`язання з проведення розрахунків є таким, що настав.

Згідно з наданим позивачем розрахунком суми боргу, який підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи (надані послуги), з урахуванням здійснених часткових оплат (6900,00 грн. та 3000,00 грн.), становить 44571,46 грн.

Згідно з положеннями статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Письмові докази, що містяться в матеріалах справи та досліджені судом, а також встановлені судом обставини справи свідчать про необґрунтованість заперечень відповідача та спростовуються вищевикладеними висновками суду.

На підставі всього вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що надані позивачем до матеріалів справи письмові докази у сукупності свідчать про факт виконання робіт (надання послуг) за всіма Актами здачі-приймання, копії яких містяться в матеріалах справи, та їх прийняття Замовником, що свою чергу є підставою для проведення відповідачем оплати за вказаними Актами та виставленими рахунками. Відповідачем протилежного до доведено.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 44571,46 грн. грн. основного боргу є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просив стягнути з відповідача суму 1898,72 грн. інфляційних збитків, нарахованих згідно з наданим позивачем розрахунком за період з липня 2020 по січень 2021 та суми 910,28 грн. 3% річних за період з 25.06.2020 по 28.02.2021,

За змістом статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт порушення грошового зобов`язання підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Суд, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних та втрат від інфляції за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” встановив, що в межах заявленого позивачем періоду їх здійснено правильно, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

У позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які понесені позивачем у в`язку із розглядом справи, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. До позовної заяви додано копію платіжного доручення № 893 від 24.02.2021 на суму 4000,00 грн.

Відповідач у відзиві про стягнення зазначених витрат заперечив, вказав, що додана до позовної заяви копія платіжного доручення № 893 від 24.02.2021 про сплату 4000,00 грн. за надання правової допомоги у кількості 11 годин не відноситься до надання правової допомоги позивачу по підготовці позовної заяви саме по цій справі, оскільки оплата була проведена 24.02.2021, а позов підписаний 28.04.2021, кількість годин роботи не збігається з терміном підготовки та подачі позову. Позивачем не надано документів що підтверджують ці витрати (копія рахунку на оплату, акту виконаних робіт, договору та додатків до нього).

До відповіді на відзив, яка надійшла до суду 31.05.2021, позивачем додатково було додано копію договору про надання правової допомоги та додаткові угоди до нього, копію акту прийняття-передачі наданих послуг, рахунку на сплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з ч. 1 ст. 124 цього Кодексу з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), в якій вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

В постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

На підтвердження заявлених витрат, позивач надав суду копію договору про надання правової допомоги № 18/20 від 18.08.2020, укладеного між ТОВ «ДОМКОМФОРТСЕРВІС» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Барчук, Деревянко, Сльота та Партнери», копії додаткових угод № 1 від 18.08.2020 та № 2 від 11.02.2021 до вказаного договору, копію Акту про прийняття-передачу наданих послуг від 11.03.2021, копії рахунку № 11/02 від 11.02.2021 на сплату правової допомоги за договором від 18.08.2020 № 18/20 на суму 4000,00 грн. та платіжного доручення № 893 від 24.02.2021 про перерахування позивачем на користь Адвокатського об`єднання суми 4000,00 грн. згідно вказаного рахунку.

Відповідно до змісту вказаного договору про надання правової допомоги Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу у справі за позовом про стягнення заборгованості з ОСББ «БОРОДІНСЬКА-3». Складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру. Складання процесуальних документів (зокрема, заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв та інш.) (пп. 1.2-1.3). Безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Адвокатського об`єднання за цим договором здійснює адвокат Барчук В.І, адвокат Барчук О.Є. (п. 3.1 договору).

Згідно з п.п. 2, 4.1 Додаткової угоди № 1 від 18.08.2020 Об`єднання зобов`язується здійснювати правову допомогу Клієнту, яка складається з наступних послуг: - аналіз законодавства з питань стягнення заборгованості за договором про надання послуг – вартість 1 години – 400 грн.; підготовка позовної заяви – вартість 1 години – 400 грн. Вартість обслуговування сплачується Клієнтом по факту надання правових послуг, шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання.

За змістом п. 4.2 оплата здійснюється в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару в строк 10 робочих днів з дати отримання рахунку Клієнтом.

Відповідно до п.п. 1, 2 Акту прийняття-передачі наданих послуг від 11.02.2021 Адвокатське об`єднання надало позивачу правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги № 18/20 від 18.08.2020, а саме: - аналіз законодавства з питань стягнення заборгованості за договором про надання послуг – 4 год. х 400,00 грн. = 1600,00 грн.; - підготовка позовної заяви – 6 год. х 400,00 грн. = 2400,00 грн. Загальна вартість послуг становить 4000,00 грн.

Згідно з матеріалами справи позовна заява, яка надійшла від ТОВ «ДОМКОФОРТСЕРВІС», підписана адвокатом Барчуком В.І. (Свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю ЗП № 001148 від 29.06.2016), який діяв на підставі ордеру АР № 1045721)

Суд дійшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн., які понесені позивачем, є доведеним, підтверджений належними доказами та є співмірним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг), складність справи та ціну позову. Недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України судом не встановлено.

Заперечення відповідача в частині зазначених витрат суд вважає необґрунтованими, оскільки безпосереднє підписання адвокатом Барчуком В.І. позовної заяви (28.04.2021) пізніше дати платіжного доручення про оплату (24.02.2021) не спростовує надання правової допомоги по цій справі. Надання доказів, які підтверджують розмір судових втрат на професійну правничу допомогу (рахунку на оплату, акту виконаних робіт, договору та додатків до нього) здійснюється в терміни, передбаченими частиною 8 статті 129 ГПК України. Відповідні докази позивач додав до відповіді на відзив, що не суперечить встановленому порядку подання таких доказів.

На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “БОРОДІНСЬКА-3”, код ЄДРПОУ 40619400 (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОМКОМФОРТСЕРВІС”, код ЄДРПОУ 41667083 (69041, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 5) суму 44571 грн. 46 коп. основного боргу, суму 1898 грн. 72 коп. інфляційних втрат, суму 910 грн. 28 коп. – 3% річних, суму 2270 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору та суму 4000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 05.07.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва