Рішення № 98103762, 24.06.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/33/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2021 Справа № 908/472/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства “МОТОР СІЧ” (69068 м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, б. 15, ідентифікаційний код юридичної особи 14307794)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Твінс-Сервіс ЛТД” (69068 м. Запоріжжя, вул. Офіцерська, 32, ідентифікаційний код юридичної особи 32937394)

про стягнення 1045422 грн. 05 коп.

представники сторін

від позивача: Фофанов Я.Л., дов. №169 від 31.07.2020

від відповідача: Майстро Д.М., ордер ЗП № 000394 від 28.03.2021

СУТЬ СПОРУ:

24.02.2021 року до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “МОТОР СІЧ” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Твінс-Сервіс ЛТД” 932 010 грн. 95 коп. заборгованості за договором № 3924/09-К(УВОХР) від 22.06.2009, 3 026 грн. 89 коп. пені, 71 635 грн. 57 коп. інфляційного збільшення, 38 748 грн. 64 коп. 3 % річних.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 24.02.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/472/21 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 01.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/472/21, присвоєно справі номер провадження 27/33/21, розгляд справи призначено на 30.03.2021.

Ухвалою суду від 30.03.2021, відповідно до ст. 183 ГПК України, розгляд справи відкладено на 12.04.2021.

Ухвалою суду від 12.04.2021 підготовче засідання на підставі ст. 183 ПК України відкладено на 27.04.2021.

Від відповідача 14.04.2021 подано клопотання про долучення до матеріалів справи довідки № 1204/1 від 12.04.2021.

Позивачем 27.04.2021 подано клопотання № 160/СПО/2 від 23.04.2021 про приєднання письмових доказів, а саме ліцензії про надання послуг з охорони.

Ухвалою суду від 27.04.2021, на підставі ст. 177 ч.3 ГПК України строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, підготовче засідання, відповідно до ст. 183 ГПК України відкладено на 17.05.2021.

11.05.2021 позивачем подано письмові пояснення № 160/СПО/3 від 11.05.2021 щодо ліцензії про надання послуг з охорони.

Відповідачем надано суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме лист № 70 від 12.05.2021 р. (реєстраційний номер у ПАТ “Мотор Січ” № 5591 від 13.05.2021) та графік погашення заборгованості за договором № 3924/09-К (УВОХР) від 22.06.2009.

Ухвалою суду від 17.05.2021, відповідно до ст. 185 ГПК України, підготовче провадження у справі № 908/472/21 закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 24.05.2021.

Ухвалою суду від 24.05.2021 на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 24.06.2021.

У судовому засіданні 24.06.2021, відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалось повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме на комплексі “Акорд”.

Судом оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

24.06.2021 в судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, просить позов задовольнити.

24.06.2021 в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі, просить відмовити в позові.

В засіданні суду 24.06.2021 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 24.06.2021, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів – ст. 218 ГПК України.

Судові дебати – частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення учасників справи, суд

УСТАНОВИВ:

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір – є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір – це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

22.06.2009 Відкритим акціонерним товариством «МОТОР СІЧ» (в подальшому Публічне акціонерне товариство «МОТОР СІЧ») (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Твінс-Сервіс ЛТД» (Замовник) був укладений Договір №3924/09-К(УВОХР) щодо надання послуг з охорони об`єкта ТОВ «Твінс-Сервіс ЛТД» (Договір).

Відповідно до Статуту АТ «МОТОР СІЧ» одним з видів діяльності позивача є надання послуг, пов`язаних з охороною державної та іншої власності, а також захист цивільної авіації від актів незаконного втручання.

Позивачем під час розгляду справи подано ліцензію про надання послуг з охорони власності та громадян, яка була переоформлена та видана Міністерством внутрішних справ України на підставі рішення № 592 від 19.08.2011 серія АВ № 592191.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що предметом договору є надання послуг по оформленню перепусток, забезпеченню режиму заїзду та виїзду службового автотранспорту, правил ввозу - вивозу та проносу - виносу матеріальних цінностей Замовника, охорони території, орендованої Замовником.

Пунктом 3.1.1 Договору Виконавець має зобов`язання, щодо організації та забезпечення охорони підприємства Замовника.

У відповідності з п. 5.1.2 Договору, Замовник зобов`язаний сплачувати послуги по дійсному договору не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі Акта виконаних робіт та виставленого Виконавцем рахунку.

Згідно з п .2.4.2 Договору, сплата послуг за охорону об`єктів Замовника виконується згідно калькуляції витрат, узгодженої сторонами (Додаток №1), Замовником на підставі рахунку АТ «МОТОР СІЧ», у відповідності з Актом виконаних робіт.

Позивач вказував на те, що з метою виконання взятих на себе обов`язків, належним чином здійснював організацію та забезпечення охорони об`єкта відповідача з моменту його укладення до теперішнього часу.

Додатковою угодою №10 від 01.01.2018 та уточненим Додатком №1 до додаткової угоди №10 к Договору сторони погодили вартість послуг з охорони за кожний місяць у продовж 2018 року в розмірі -19 559,25 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою №11 від 01.01.2019 та уточненим Додатком №1 до додаткової угоди №11 к Договору сторони погодили вартість послуг з охорони за кожний місяць у продовж 2019 року в розмірі - 27 366,66 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою №12 від 27.12.2019 та уточненим Додатком №1 до додаткової угоди №12 к Договору сторони погодили вартість послуг з охорони за кожний місяць у продовж 2020 року в розмірі - 30 741,67 грн. з ПДВ.

Позивач вказав на те, що з метою погашення суми існуючої заборгованості останній надсилав на поштову адресу відповідача претензію вих.№1540/СПО від 29.09.2020

Відповідачем надавалась відповідь на претензію вих. № 201 від 19.10.2020, відповідно до якої зазначив, що відсутні правові підстави для розгляду даної претензії, в зв`язку з тим, що вона не відповідає вимогам чинного законодавства.

Невиконання з боку відповідача своїх зобов`язань щодо оплати отриманих послуг стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату (ст. 978 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Судом встановлено, що з січня 2018 року по грудень 2020 року позивачем були надані відповідачу послуги з охорони, про що свідчать Акти виконаних робіт по Договору, які були надіслані з відповідними рахунками відповідачу та двосторонньо підписані, закріплені печатками підприємств без заперечень та зауважень, а саме:

Рахунок №270к від 28.02.2018р., Акт від 28.02.2018р. на суму з ПДВ - 39 118,50 грн.;

Рахунок №417к від 31.03.2018р., Акт від 31.03.2018р. на суму з ПДВ - 19 559,25 грн.;

Рахунок №585к від 30.04.2018р., Акт від 30.04.2018р. на суму з ПДВ- 19 559,25грн.;

Рахунок №839к від 31.05.2018р., Акт від 31.05.2018р. на суму з ПДВ -19 559,25 грн.;

Рахунок №1119к від 30.06.2018р., Акт від 30.06.2018р. на суму з ПДВ- 19 559,25 грн.;

Рахунок №1235к від 31.07.2018р., Акт від 31.07.2018р. на суму з ПДВ- 19 559,24 грн.;

Рахунок №1440к від 31.08.2018р., Акт від 31.08.2018р. на суму з ПДВ- 19 559,25 грн.;

Рахунок №1651к від 30.09.2018р., Акт від 30.09.2018р. на суму з ПДВ - 19 559,25 грн.;

Рахунок №1820к від 31.10.2018р., Акт від 31.10.2018р. на суму з ПДВ - 19 559,25 грн.;

Рахунок №1996к від 30.11.2018р., Акт від 30.11.2018р. на суму з ПДВ -19 559,25 грн.;

Рахунок №2216к від 30.12.2018р., Акт від 31.12.2018р. на суму з ПДВ - 19 559,25 грн.;

Рахунок №118к від 31.01.2019р., Акт від 31.01.2019р. на суму з ПДВ - 27 366,66 грн.;

Рахунок №209к від 28.02.2019р., Акт від 28.02.2019р. на суму з ПДВ - 27 366,66 грн.;

Рахунок №359к від 31.03.2019р., Акт від 31.03.2019р. на суму з ПДВ - 27 366,66 грн.;

Рахунок №513к від 30.04.2019р., Акт від 30.04.2019р. на суму з ПДВ - 27 366,66 грн.;

Рахунок №731к від 31.05.2019р., Акт від 31,05.2019р. на суму з ПДВ - 27 366,66 грн.;

Рахунок №1008к від 30.06.2019р., Акт від 30.06.2019р. на суму з ПДВ - 27 366,66 грн.;

Рахунок №1169к від 31.07.2019р., Акт від 31.07.2019р. на суму з ПДВ - 27 366,66 грн.;

Рахунок №1339к від 31.08.2019р., Акт від 31.08.2019р. на суму з ПДВ - 27 366,66 грн.;

Рахунок №1508к від 30.09.2019р., Акт від 30.09.2019р. на суму з ПДВ - 27 366,66 грн.;

Рахунок №1690к від 31.10.2019р., Акт від 31.10.2019р. на суму з ПДВ - 27 366,66 грн.;

Рахунок №1827к від 30.11.2019р., Акт від 30.11.2019р. на суму з ПДВ - 27 366,66 грн.;

Рахунок №1996к від 31.12.2019р., Акт від 31,12.2019р. на суму з ПДВ - 27 366,66 грн.;

Рахунок №319к від 31.03.2020р., Акт від 31.03.2020р. на суму з ПДВ - 92 255,01 грн.;

Рахунок №491к від 30.04.2020р., Акт від 30.04.2020р.на суму з ПДВ - ЗО 741,67 грн.;

Рахунок №579к від 31.05.2020р., Акт від 31.05.2020р. на суму з ПДВ 30741,67 грн.;

Рахунок №719к від 30.06.2020р., Акт від 30.06.2020р. на суму з ПДВ -30741,67 грн.;

Рахунок №861к від 31.07.2020р., Акт від 31.07.2020р. на суму з ПДВ -30741,67 грн.;

Рахунок №990к від 31.08.2020р., Акт від 31.08.2020р. на суму з ПДВ - 30741,67 грн.;

Рахунок №1154к від 30.09.2020р., Акт від 30.09.2020р. на суму з ПДВ- 30 741,67 грн.;

Рахунок №1350к від 31.10.2020р., Акт від 31.10.2020р. на суму з ПДВ- 30741,67 грн.;

Рахунок №1499к від 30.11.2020р., Акт від 30.11.2020р. на суму з ПДВ- 30 741,67 грн.;

Рахунок №1638к від 31.12.2020р., Акт від 31.12.2020р. на суму з ПДВ- 30 741,67 грн.

Отже, загальна сума наданих позивачем відповідачу послуг з охорони об`єкта по Договору за період з січня 2018 по грудень 2020 склала 932 010 грн. 95 коп.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не здійснив оплату за надані послуги з охорони.

За таких обставин, судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, а відповідач в свою чергу, в порушення умов Договору та норм діючого законодавства України не сплатив отримані послуги з охорони, чим допустив порушення своїх зобов`язань за Договором.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 932010 грн. 95 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься, зокрема, 3 % річних.

Позивачем заявлені вимоги за період з 21.03.2018 по 18.02.2021 про стягнення 38748 грн. 64 коп. 3 % річних та 71635 грн. 57 коп. інфляційних втрат.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Надані розрахунки 3 % річних та втрат від інфляції перевірені судом та встановлено, що розрахунок вони виконані вірно, отже стягненню з відповідача підлягає за період з 21.03.2018 по 18.02.2021 38748 грн. 64 коп. 3 % річних та 71635 грн. 57 коп. інфляційних втрат.

Також заявлено до стягнення з відповідача 3026 грн. 89 коп. пені за період з 21.10.2020 по 18.02.2020.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно пункту 6.1 Договору передбачено, що за не виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Факт порушення відповідачем його зобов`язань є доведеним. Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що заявлена до стягнення сума є обґрунтованою і тому підлягають стягненню з відповідача в розмірі 3026 грн. 89 коп. за період з 21.10.2020 по 18.02.2021.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “МОТОР СІЧ” є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “МОТОР СІЧ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Твінс-Сервіс ЛТД” задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Твінс-Сервіс ЛТД” (69068 м. Запоріжжя, вул. Офіцерська, 32, ідентифікаційний код юридичної особи 32937394) на користь Публічного акціонерного товариства “МОТОР СІЧ” (69068 м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, б. 15, ідентифікаційний код юридичної особи 14307794) 932010 (дев`ятсот тридцять дві тисячі десять) грн. 95 коп. заборгованості за Договором, 3026 (три тисячі двадцять шість) грн. 89 коп. пені, 38748 (тридцять вісім тисяч сімсот сорок вісім) грн. 64 коп. 3 % річних, 71635 (сімдесят одну тисячу шістсот тридцять п`ять) грн. 57 коп. втрат від інфляції, 15681 (п`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят одну) грн. 33 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 05.07.2021.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.