Рішення № 98103629, 24.06.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.2021 Справа № 905/469/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання (помічника судді за дорученням ) Барбаш Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до відповідача: Комунального підприємства «Яковлівське»

про: стягнення 753098,69грн, з яких: основна заборгованість 691652,59грн, 3% річних 19760,94грн, інфляційні втрати 41685,16грн,

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

12.03.2021, шляхом надіслання поштового відправлення Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - АТ «НАК«Нафтогаз України») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Яковлівське» (далі - КП «Яковлівське») про стягнення 753098,69грн, з яких: основна заборгованість 691652,59грн, 3% річних 19760,94грн, інфляційні втрати 41685,16грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором постачання природного газу №9049/1920-БО-6 від 10.10.2019 в частині повної та вчасної оплати, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 691652,59грн, що стало підставою для нарахування позивачем 3% річних та інфляційних збитків.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2021 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою суду від 22.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/469/21; справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 20.04.2021.

Ухвалою суду від 20.04.2021 відкладено підготовче засідання на 18.05.2021.

Листом господарського суду від 18.05.2021 повідомлено сторін у справі про те, що у зв`язку з перебуванням судді Устимової А.М. на лікарняному на дату розгляду справи, підготовче засідання, призначене на 18.05.2021, не відбудеться.

Ухвалою суду від 24.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/469/21 на тридцять днів; призначено підготовче засідання на 08.06.2021.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.06.2021 закрито підготовче провадження у справі №905/469/21 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 24.06.2021 о 12:00год.

Представники сторін у судове засідання 24.06.2021 не з`явилися, про дату, час та місце повідомлені належним чином шляхом направлення на юридичні адреси сторін, що зазначені у позові та витягах з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копії ухвали суду від 08.06.2021, які вручені: представнику позивача 14.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта», що міститься в матеріалах справи; представнику відповідача 15.06.2021, що підтверджується відомостями щодо відстеження поштового відправлення №6102255589201 в якому ухвала суду від 08.06.2021 направлена відповідачу які містяться на офіційному вебсайті АТ «Укрпошта». Причин неявки суду не повідомили.

Згідно приписів ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;(ч.3 ст.202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, з огляду на факт обізнаності сторін відносно наявності судового спору внаслідок отримання ними попередніх ухвал суду, що виходить з повідомлень про вручення поштового відправлення з відмітками про отримання, примірники яких містяться в матеріалах справи, неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 ГПК України.

Позиція учасників процесу

АТ «НАК«Нафтогаз України» в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що останнім на виконання умов договору постачання природного газу №9049/1920-БО-6 від 10.10.2019 передано відповідачу природний газ на загальну суму 691652,59грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за період з листопада 2019 по березень 2020.

У свою чергу, відповідач повинен виконати зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за поставлений природний газ згідно п. 6.1 договору щодо остаточного розрахунку до 25 числа (включно) місця, наступного за місяцем поставки газу

Оскільки відповідачем свої зобов`язання з оплати природного газу не виконані у повному обсязі, позивач звернувся до суду з відповідним позовом щодо стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат.

Також позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду судові витрати зі сплати судового збору.

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 4, 20, 42, 46, 162-164, 171, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), статті 20, 173-175,193,216-218, 230,231,264-265 (далі ГК України), статті 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору постачання природного газу №9049/1920-БО-6 від 10.10.2019, додаткових угод до нього, актів приймання-передачі природного газу від 30.11.2019, від 31.12.2019, від 31.01.2020, від 29.02.2020, від 31.03.2020, витягу з Статуту підприємства, оригінали бухгалтерського сальдо, довідки по операціям за договором, документи, що підтверджують повноваження представника.

Ухвалою суду від 22.03.2021 відповідачу встановлено строк для подання відзиву та доказів, на яких ґрунтуються його заперечення протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов та докази, на яких ґрунтуються його заперечення. Суд попередив відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала суду від 22.03.2021, як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, отримана відповідачем 26.03.2021.

Відповідач відзиву не надавав, будь-яким іншим чином не повідомив суд про позицію щодо позовних вимог.

Виходячи з приписів ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Виходячи з викладеного, господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду судової справи з метою забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, останній не скористався своїм правом на надання відзиву, поважних причин неможливості надання відзиву у встановлений строк не навів, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом

10.10.2019 між АТ «НАК«Нафтогаз України» ( далі - Постачальник) та КП «Яковлівське» (далі - Споживач) укладено договір постачання природного газу №9049/1920-БО-6 від 10.10.2019, за умовами п.1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно п.1.2 договору природний газ, що поставляється за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами і організаціями.

Строк дії договору визначений сторонами у п.11.1 – договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2020 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Згідно п. 10.3 договору сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору: усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених в п.п. 10.4 та 10.5 цього договору (зміна реквізитів сторін, зміни в статусі сторони як платника податків).

Сторонами договору підписані додаткові угоди:

- №1 від 29.10.2019, якою вилучені з тексту договору п. 3.13, пп.8 п.6.2, пп.4 п.6.3, викладено пп.3.12 в новій редакції, встановлено, що пп.9 п.6.2 договору слід вважати пп. 8 п.6.2 договору, доповнено п.4.2 договору пп.4.2.1;

- №2 від 29.10.2019, якою викладено п.2.1 в новій редакції;

- №3 від 20.11.2019, якою п.4.2 доповнено пп.4.2.2;

- №4 від 04.12.2019, якою п.4.2 доповнено пп.4.2.2;

- №5 від 2312.2019, якою з 01.01.2020 п.4.1-4.4 розділу 4 викладені у новій редакції;

- №6 від 28.01.2020, якою з 01.01.2020 - п.4.1-4.3 розділу 4, п.7.2 викладені у новій редакції;

- №7 від 24.02.2020, якою з 01.02.2020 п.4.2 викладено в новій редакції;

- №8 від 23.03.2020, якою з 01.03.2020 п.4.2 викладено в новій редакції.

Договір №9049/1920-БО-6 та додаткові угоди до нього підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, скріплені відтисками печаток підприємств.

Загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного а цим договором природного газу з урахуванням вартості його транспортування (п.4.4 договору).

Згідно умов п. 4.1 договору ціна (без урахування тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціна на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється відповідно до вимог Положення( з урахуванням змін внесених постановою КМУ від 24.01.2020 №17)) та інших нормативно-правових актів та визначається в Прейскуранті на природний газ із ресурсів АТ «НАК «Нафтогаз України» під час виконання Компанією постачати природний газ споживачам, які підпадають під дію спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, покладених на Компанію відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» (далі - Прейскурант). Прейскурант розміщується на офіційному веб - сайті Постачальника( у остаточній редакції додаткової угоди №6 від 28.01.2020).

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності). У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства та /або тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, вони є обов`язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін.

На виконання п.4.2 договору, яким визначено, що ціна за 1000куб.м. природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі Прейскуранту, сторонами договору підписані відповідні додаткові угоди, перелік яких наведено судом вище.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що Постачальник передає Споживачу у жовтні 2019 - квітні 2020 року замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у кількості 130,75 тис.куб.метрів, з наведенням узгодженого обсягу по місяцям.

Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ власного видобутку та/або імпортований газ ( за кодом УКТ ЗЕД 2711210000, ввезений на митну територію України АТ «НАК «Нафтогаз України») – у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи.

Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання - передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ. (п.3.1. договору).

Порядок приймання - передачі газу узгоджено сторонами у п.3.8 договору, а саме встановлено, що факт приймання-передачі у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані Споживачем в той період (періоди). Коли Споживач був включений до Реєстру Постачальника, що підтверджується Споживачем в акті приймання-передачі газу. В акті приймання-передачі природного газу ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначений у Прейскуранті на відповідний період, також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розділ 4 цього договору).

У п.3.9 узгоджено, що Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом: копію акту про надання послуг з розподілу природного газу за розрахунковий період, складеного між Споживачем та оператором ГРМ ( для позивачів, об`єкти яких приєднані до газорозподільчих мереж; інформацію за підписом уповноваженої особи Споживача стосовно обсягів природного газу, використаних виключно в періоді (періодах) розрахункового періоду, коли бу включений до Реєстру споживачів Постачальника (відповідно до пункт 3.8 цього договору). З розбивкою цих обсягів природного газу, за категоріями використання газу ( у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку Споживач розраховує самостійно. Несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку Постачальника і приймається Постачальником як підтвердження фактично використаних Споживачем обсягів газу в розрахунковому періоду; підписані Споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням пункту 3.8 цього договору. Його фактична ціна та вартість

При цьому, за умовами п. 3.10 Постачальник не пізніше 10 числа місця, наступного за розрахунковим періодом повертає Споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання Постачальником акта приймання-передачі природного газу Постачальник письмово повідомляє Споживача про причини такого непідписання акта.

У відповідності з п. 3.11 Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання - передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання Постачальником своїх заповзань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.

Оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (п.5.1 договору). Алгоритм перерахування коштів наведений в п. 5.3 договору.

Між АТ «НАК «Нафтогаз України» та КП «Яковлівське» підписані акти приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) від 30.11.2019 на суму 154616,27грн, від 31.12.2019 на суму 151016,38грн, від 31.01.2020 на суму 173511,12грн, від 29.02.2020 на суму 137384,10грн, від 31.03.2020 на суму 75124,72грн. Всього на загальну суму 691652,59грн.

Відповідно до наданої позивачем оборотно-сальдових відомостей по рахунку: 36-1-08-16-8 Контрагент КП «Яковлівське», довідки по операціям за договором №9049/1920-БО-6 від 10.10.2019 заборгованість складає 691652,59грн.

Доказів оплати поставленого у відповідності з умовами договору №9049/1920-БО-6 від 10.10.2019 у період з листопада 2019 по березень 2020 природного газу відповідач суду не надав.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, поданих запереченнях та письмових поясненнях, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, зважаючи на таке.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості за невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань зі своєчасної та повної оплати за поставлений природний газ, 3% річних та інфляційних збитків.

За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

Частинами першою та другою статті 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зі змісту оспорюваного договору вбачається, що відповідно до вимог статті 181 Господарського кодексу України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма істотними умовами в частині як договору купівлі-продажу щодо предмету договору, об`ємів природного газу та його якості, ціни та строків виконання зобов`язання. Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженими представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений, не розірваний та у судовому порядку недійсним не визнаний.

За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору №9049/1920-БО-6 від 10.10.2019 позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 691652,59грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2019, від 31.12.2019, від 31.01.2020, від 29.02.2020, від 31.03.2020.

Суд дійшов висновку, що наведені вище акти приймання-передачі природного газу є належними доказами на підтвердження виконання робіт за спірним договором, оскільки підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток підприємств, містять посилання на договір №9049/1920-БО-6 від 10.10.2019 як підставу їх складання.

Факт поставки природного газу за спірним договором відповідачем не оспорений, докази протилежного суду не надані.

Згідно з частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

У п. 5.1 договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З урахування того, що матеріали справи не містять доказів 100 відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду, суд вважає, що застосуванню підлягає строк остаточного розрахунку - за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу

Таким чином, строк виконання зобов`язання з оплати поставленого природного газу перебігає:

- за актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2019 – 26.12.2019 включно (враховуючи, що останній день оплати припадає на 25.12.2019 (Різдво Христове), який є святковим днем відповідно до приписів статті 73 Кодексу законів про працю України);

- за актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2019 – 27.01.2020 включно (враховуючи, що останній день оплати припадає на 25.01.2020, що є вихідним, наступний день 26.01.2020 також є вихідним днем);

- за актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 – 25.02.2020 включно;

- за актом приймання-передачі природного газу від 29.02.2020 - 25.03.2020 включно;

- за актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2020 – 27.04.2020 включно (враховуючи, що останній день оплати припадає на 25.04.2020, що є вихідним, наступний день 26.04.2020 також є вихідним днем).

На час звернення з відповідним позовом до суду у відповідача наявна заборгованість з оплати поставленого природного газу на загальну суму 691652,59грн, розмір вказаної заборгованості відповідачем не оспорений.

Зважаючи на викладене, господарський суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов правочину в частині виконання зобов`язань зі своєчасної та повної оплати поставленого позивачем природного газу та встановленим наявність заборгованості за договором №9049/1920-БО-6 від 10.10.2019 за період листопад 2019 – березень 2020 на загальну суму 691652,59грн.

Предметом спору в даній справі також є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих ним інфляційних втрат та 3% річних у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань з оплати поставленого природного газу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, у разі порушення боржником виконання грошового зобов`язання у нього в силу укладеного договору та закону за вимогою кредитора виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, грошовим є зобов`язання, за яким боржник зобов`язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання настає на підставі вимог закону, а саме норми статті 625 ЦК України.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем здійснено наступний розрахунок 3% річних окремо за кожним актом:

- за актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2019 за період з 27.12.2019 по 31.01.2021 в сумі 5095,97грн;

- за актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2019 за період з 28.01.2020 по 31.01.2021 в сумі 4581,05грн;

- за актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 за період з 26.02.2020 по 31.01.2021 в сумі 4850,99грн;

- за актом приймання-передачі природного газу від 29.02.2020 за період з 26.03.2020 по 31.01.2021 в сумі 3514,39грн;

- за актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2020 за період з 28.04.2020 по 31.01.2021 в сумі 1718,54грн.

Всього 19760,94грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за визначений ним період, суд дійшов висновку, що розрахунок здійснено методологічно та арифметично вірно, тому позовні вимоги в цій частині задовольняються повністю - стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в сумі 19760,94грн.

Також, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат за окремо за кожним актом:

- за актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2019 за період з січня 2020 по січень 2021 в сумі 9895,44грн;

- за актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2019 за період з лютого 2020 по січень 2021 в сумі 9 212,00грн;

- за актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 за період з березня 2020 по січень 2021 в сумі 11278,22грн;

- за актом приймання-передачі природного газу від 29.02.2020 за період з квітня 2020 по січень 2021 в сумі 7693,51грн;

- за актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2020 за період з травня 2020 по січень 2021 в сумі 3605,99грн.

Всього 41685,16грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.

За наслідками перевірки судом наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат за визначені ним періоди, встановлено, що методологічно та арифметично він є правильним, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 41685,16грн.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, доходить висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення основної заборгованості в сумі 691652,59грн, 3% річних в сумі 19760,94грн, інфляційних втрат в сумі 41685,16грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 11296,48грн. В решті сума судового збору 0,02грн. є надмірно сплаченою.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 236 -241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до відповідача Комунального підприємства «Яковлівське» про стягнення основної заборгованості в сумі 691652,59грн, 3% річних в сумі 19760,94грн, інфляційних втрат в сумі 41685,16грн задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Яковлівське» (адреса місцезнаходження: 84542, Донецька обл., Бахмутський р-н, село Яковлівка(пн), вулиця Нижня, будинок 20-А; код ЄДРПОУ:34433559) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (адреса місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; код ЄДРПОУ: 20077720) основну заборгованість в сумі 691652,59грн, 3% річних в сумі 19760,94грн, інфляційні втрати в сумі 41685,16грн, судовий збір в сумі 11296,48грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 24.06.2021.

Повний текст рішення складено та підписано 05.07.2021.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова