Рішення № 98103581, 24.06.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.2021 Справа № 905/445/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання (помічника судді за дорученням) Барбаш Д.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»

до відповідача: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про: стягнення 105216,96грн штрафу,

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

09.03.2021, шляхом надіслання поштового відправлення Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі - ПрАТ «МК «Азовсталь») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця» РФ «Донецька залізниця») штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 105216,96грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» встановленого терміну доставки вантажу на адресу ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Процедура провадження у справі у господарському суді

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2021 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/445/21; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання у справі призначено на 15.04.2021.

Ухвалою суду від 15.04.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 29.04.2021.

Розпорядженням керівництва Господарського суду Донецької області №17-р від 19.04.2021, у зв`язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2021 рік та відсутністю знаків поштової оплати, з метою раціонального і цільового використання наявних Господарському суді Донецької області канцелярських товарів, зупинено з 19.04.2021 прийняття працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) документів для відправлення за межі суду; рекомендовано суддям та працівникам апарату суду використовувати альтернативні способи повідомлення сторін та учасників справи.

У зв`язку з чим, суд здійснював повідомлення учасників справи про рух справи шляхом надання телефонограм, направлення судових рішень суду на адреси електронної пошти, які вказані учасниками справи у заявах по суті та містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або шляхом розміщення публікації на офіційному сайті Господарського суду Донецької області в мережі Інтернет за веб-посиланням:https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/gromadyanam/povidomlenniz_dlia_ ychasnukiv/.

Ухвалою суду від 29.04.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 11.05.2021.

Ухвалою суду від 11.05.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 17.05.2021.

Ухвалою суду від 17.05.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 03.06.2021.

Ухвалою суду від 03.06.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 15.06.2021; запропоновано позивачу надати письмові пояснення щодо порядку нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за накладними №38328621, №38344164, №38344446, №38344388, №38344404, №38344198, вантаж за якими був переадресований.

Ухвалою суду від 15.06.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 24.06.2021 о 12:40 год.

У судове засідання 24.06.2021 представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 15.06.2021 на офіційну поштову адресу, що відповідає відомостям, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та згідно відомостей що містяться на веб-сайті АТ«Укрпошта», вручена представнику позивача 22.06.2021.

Представник відповідача у судове засідання 24.06.2021 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений під час судового засідання 15.06.2021, що підтверджується відповідною розпискою, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно приписів ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; (ч.3 ст.202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція учасників процесу

Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» зазначило, що протягом 2021 року Регіональна філія «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до станції призначення - Сартана Донецької залізниці здійснила перевезення вантажів згідно залізничних накладних, перелік яких наведений у Додатку № 1 до позовної заяви. В порушення вимог пункту 41 Статуту залізниць України вантаж, що прямував за вказаними залізничними накладними, було доставлено на адресу позивача поза межами встановленого терміну доставки, про що свідчить календарний штемпель на залізничних накладних.

Загальний розмір нарахованого штрафу за прострочення термінів доставки вантажу залізницею становить 105216,96грн, який позивач просить стягнути з відповідача у повному обсязі. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2270,00грн та витрати на правову допомогу.

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 4, 20, 161,162,164, 171 Господарського процесуального кодексу України, пункти 41, 116 Статуту залізниць України.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії: залізничних накладних, Статуту, відомостей з ЄДРПОУ щодо ПрАТ «МК «Азовсталь», витягу з ЄДРПОУ щодо АТ «Українська залізниця», довіреності, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, Положення про Регіональну філію «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця».

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити в стягненні 105216,96грн штрафу внаслідок його необґрунтованості, зменшити розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажів до 20% від обґрунтованої суми позову 57659,31грн - 11531,86грн. Відповідач вказує, що позивач не врахував, що в 17 залізничних накладних є відповідні відмітки про причини затримки та продовження термінів доставки(розділ 49), що зроблені згідно вимог п.2.9 Правил перевезення внаслідок вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача. Згідно з контррозрахунком відповідача сума штрафу по цим залізничним накладним завищена на 47557,65грн. Таким чином, обґрунтованим і математично вірним АТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Донецька залізниця» вважає штраф у загальному розмірі 57659,31грн. Відповідачем в тексті відзиву надано суду контррозрахунок позовних вимог. Окремо відповідач зазначив, що ним наразі спрямовані листи-запити до відповідних залізниць про надання оригіналів (належним чином засвідчених копій) актів загальної форми на підставі яких в графу 49 внесено відомості про причини затримки та продовження термінів доставки, які будуть надані суду після їх отримання відповідачем.

Також відповідачем до господарського суду подана заява від 02.04.2021 про зменшення розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажів до 20% його обґрунтованої суми, тобто до 11531,86грн.

Обґрунтовуючи заяву, відповідач зазначає, що практично вся залізнична мережа Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» знаходиться в зоні проведення АТО, внаслідок чого транспортне сполучення ускладнилось: з осені 2014 року станція Авдіївка знаходиться на підконтрольній території, однак є тупиковою у зв`язку із перебуванням станцій Ясинувата та Донецьк на непідконтрольній українській владі території; частина колій станції знищені або не електрифіковані.

Крім того, проведення АТО та бойові дії у межах Донецької та Луганської областей суттєво вплинули на фінансове становище Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця». У 2020 році філія отримала збиток у сумі 1557269,00грн, що більше показника за минулий рік на 724864,00грн.

Позивачем не надано суду доказів завдання йому збитків у зв`язку з затриманням доставки йому вантажів залізницею.

В якості доказів на підтвердження доводів, викладених у заяві, АТ «Українська залізниця» РФ «Донецька залізниця» надало суду належним чином засвідчену копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» за 2020 рік, схему Донецької залізниці.

Відзив надано до суду без доказів направлення його на адресу позивача. В подальшому шляхом направлення листа електронною поштою представник відповідача надав до суду супровідний лист з доказами направлення на адресу позивача відзиву на позовну заяву та заяви про зменшення розміру штрафу, документ скріплено кваліфікованим електронним підписом. Враховуючи, що відповідачем надано докази направлення відзиву на позовну заяву позивачу та позивач не надав заперечень щодо прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву та направив відповідь на відзив як підтвердження факту отримання позивачем відзиву, суд дійшов висновку про прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву.

В подальшому відповідачем до суду надано заяву про долучення додаткових доказів від 14.04.2021 №2022/766, за змістом якої останній просить долучити до матеріалів справи належним чином засвідчені копії комерційного акту, актів загальної форми, накладної, телеграми та повідомлень та врахувати надані докази при розгляді справи по суті.

У запереченнях від 05.05.2021 №2022/908 відповідач, зокрема, вказує, що надані копії актів загальної форми підтверджують факт затримки вагонів з причини технічної несправності, а оскільки дані вагони приймались до перевезення шляхом візуального огляду н підставі п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, залізниця не мала можливості виявити технічну несправність вагонів, які не належать залізниці. Власником вагонів є ТОВ «ОТП Лизинг».

Крім того, відповідачем до суду надано заяву про долучення додаткових доказів від 01.06.2021 №2022/1096, за змістом якої останній просить долучити до матеріалів справи належним чином засвідчені копії комерційного акту, актів загальної форми, актів про затримку вагонів, наказів, повідомлень та врахувати надані докази при розгляді справи по суті.

На адресу Господарського суду Донецької області надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача - адвокат Костікова О.О. не погоджується з доводами відповідача щодо продовження строку доставки по залізничним накладним у зв`язку із затримкою вантажу при перевезенні, оскільки відповідачем не доведено, що за спірними накладними затримка вантажу сталася з вини відправника або одержувача вантажу, а також відсутність вини залізниці. У даному випадку, на думку представника позивача, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.12.2019 у справі №910/3745/19, доведення наявності підстав для продовження строку доставки вантажу покладається на відповідача, у позивача відсутній доступ до актів загальної форми, що є доказом на підтвердження причин затримки. Між тим, відповідачем не надано жодного акта загальної форми по спірним накладним або інших належних і допустимих доказів на підтвердження доводів, які б свідчили про наявність підстав для збільшення строку доставки вантажу, а відтак і таким, що має застосовуватись при розрахунку штрафу. Зазначені у графі 49 накладних відмітки не містять посилання на причини затримки вагонів, що є прямим порушенням правил оформлення перевізних документів, тому є неналежними у розумінні пункту 2.9 Правил.

Позиція позивача щодо вимог заяви про зменшення штрафу викладена також у відповіді на відзив. Зокрема, позивач вважає, що відповідачем у справі є АТ «Українська залізниця», тому звіт про фінансові результати Регіональної філії «Донецька залізниця» не є належним доказом на підтвердження збитковості всього підприємства, обставини на які посилається відповідач не є винятковими, оскільки економічна ситуація в країні в рівній мірі впливає на фінансове становище обох контрагентів, перевезення здійснювалось по підконтрольній Україні території, невелика пропускна здатність резервних колій була відома відповідачу до укладання договору з позивачем, однак він взяв на себе зобов`язання з транспортування вантажів в певні строки. Позивач звертає особливу увагу суду, що ділянка між станціями Волноваха-Камиш-Зоря складає всього 84 км і є лише незначною частиною маршруту перевезення вантажу, загальний розмір якого складає від 734км до 1324км, інша частина колії є задовільною та придатною до експлуатації. Відповідно до ст.10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» єдиним належним та допустимим доказом на підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань за договором, є висновок Торгово-промислової палати, який відповідачем не надавався суду.

Позивачем також надано до суду відповідь на доповнення до відзиву, в якій зазначає, що надані відповідачем копії комерційного акту, актів загальної форми, телеграми та повідомлень не є підставою для продовження відповідачем строку доставки вантажу.

Крім того, позивачем до суду надані заперечення від 14.06.2021 №01.02.04-5/6 стосовно додаткових доказів поданих позивачем в яких останній вважав такі документи неналежними та недопустимими доказами по справі.

Позивач у своїх запереченнях зазначив, що комерційний акт №420008/2 від 11.01.2021 до накладної №34799825 року складено у зв`язку з нестачею вантажу, яка виникла в процесі перевезення, тобто відповідно до п.2.9 Правил, на його думку, останній не дає жодного права на подовження строку доставки вантажу.

Щодо акту загальної форми №1412 від 02.01.2021 року та повідомлення №9497 від 19.12.2020 року на ремонт або технічне обслуговування вагона №67703827; акту загальної форми №25 від 22,01.2021 року та повідомлення №9584 від 14.01.2021, №7178 від 22.01.2021 року на ремонт або технічне обслуговування вагона №66766577 позивач наголосив, що вагон був прийнятий Відповідачем без будь яких зауважень, несправність вагону була виявлено на шляху перевезення, документи які б свідчили про те, що несправність вагону виникла з вини відправника або одержувача вантажу відсутні, а сам вагон є власністю ДВРЗ АТ «Українська залізниця», а отже саме відповідач відповідає за технічний стан вагону №67703827 відповідно до п.2.9 Правил вищезазначений акт не дає жодного права на подовження строку доставки вантажу.

Аналогічної позиції позивач притримується щодо акту загальної форми №1409 від 30.12.2020 року та повідомлення від 02,01.2021, №9543 від 28.12.2020, №7135 від 30.12.2020 на ремонт або технічне обслуговування вагона №59147496, окрім того, що вагон №59147496 є власністю ООО «ОТП Лизинг», який несе відповідальність за його за технічний стан. Крім того, в повідомлені №9543 від 26.12.2020 зазначено, що ремонт поточний, тобто, на думку позивача, відповідно до п.2.9 Правил вищезазначений акт не дає жодного права на подовження строку доставки вантажу.

Стосовно накладних № 38344164, №383444498, №38344388, №38344404, №53834446 позивач наголосив, що в п.49 зазначено вантаж переадреасовано, акт про затримку вагонів від 29.12.2020 №46, про неприймання вантажовласником. По перше у всіх зазначених накладних має місце виправлення Станції призначення спочатку було зазначено Смолка Ю-ЗАП потім виправлено на Сартана, Дон. Залізниця. В наданих повідомленнях №41 від 29.12.2020,№46 від 29.12.2020, №85 від 29.12.2020, №86 від 30.12.2020 про затримку спірних вагонів та неприйняття вантажовласником, вантажовласник є ТОВ «ТРУД» станція призначення Новоград-Волинський, однак вагони повинні були прямувати на станцію Сартана Донецької Залізниці на адресу ПРАТ «МК АЗОВСТАЛЬ». Означені вагони на той час на адресу позивача не надходили, у зв`язку з чим, на думку позивача, вищезазначені акти та повідомлення про неприйняття вантажовласником вантажу жодного стосунку до Позивача не мають. Крім того, позивач вказав на врахування ним при здійснення розрахунку штрафу строку переадресування.

Також позивач звернув увагу, що наданий акт загальної форми №5959 від 30.12.2020 року не містить номеру накладної, номерів вагонів, найменування станції відправлення,а також підписів уповноважених осіб (жодного підпису не має акт), у зв`язку з чим, на думку позивача,він є неналежним та недопустимим доказом по справі.

Окремо в своїх запереченнях позивач зазначив, що в накладній №38359378 вказано Акт від 30.12.2020 №5908 про технічну несправність вагону, який не надано до матеріалів справи, однак тим не менш вагон був прийнятий Відповідачем без будь яких зауважень, несправність вагону була виявлено на шляху перевезення, документи які б свідчили про те, що несправність вагону виникла з вини відправника або одержувача вантажу відсутні, а сам вагон є власністю ДВРЗ АТ «Українська залізниця», а отже саме відповідач відповідає за технічний стан вагону №67703827 відповідно до п.2.9 Правил вищезазначений акт не дає жодного права на подовження строку доставки вантажу.

На думку позивача, з наданих відповідачем актів неможливо встановити з чиєї вини виникла затримка за спірними накладними, тому вони, відповідно до п. 2.9. Правил не є належними та допустимими доказами того, що затримка вантажу виникла з вини одержувача чи відправника вантажу, у зв`язку з чим подовження строку доставки за спірними накладними відповідно до п. 2.9 Правил є безпдставним.

Також, на виконання ухвали суду від 03.06.2021 позивач надав письмові пояснення від 14.06.2021 №01.02.04-5/6 щодо порядку нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за накладними №38328621, №38344164, №38344446, №38344388, №38344404, №38344198, відповідно до яких позивачем здійснювалось нарахування суми штрафу за означеними накладними відповідно до п.2.4. Правил обчислення термінів доставки вантажів (ст. 41, 116 Статуту) з урахуванням збільшення терміну доставки вантажу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Виклад обставин справи, встановлених судом

Протягом 2021 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» Регіональна філія «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» до станції призначення - Сартана Донецької залізниці здійснило перевезення вантажів, вантажоодержувачем яких є ПрАТ «МТ «Азовсталь», що підтверджується наступними залізничними накладними: №№ 52354503, 52282761, 52311891, 52356532, 52370657, 52388535, 52388527, 52388568, 52388576, 52390432, 52460219, 52430683, 52460714, 51473726, 51473684, 52665247, 52687340, 52724283, 38359378, 38194403, 38328821, 38337267, 38344164, 38344446, 38344388, 38344404, 38344198, 38452173, 38452256, 38573549, 46557294, 46627477, 46548939, 46921730, 46912598, 41999970, 42371641, 44522472, 44522639, 44522845, 44530145, 44572022, 44569259, 44571669, 44575546, 34727370, 34799825, 34870097.

Долучені до матеріалів справи залізничні накладні містять необхідні дані, зокрема, про найменування вантажу, відстані перевезення, дати відправлення та прибуття на станцію призначення, видачі вантажу, провізної плати тощо. Правильність внесених в них відомостей підтверджена підписами представників відправника та залізниці.

На станціях відправлення вантаж було прийнято до перевезення без зауважень, іншого не доведено.

Вантаж, що прямував за вказаними залізничними накладними, відповідачем був доставлений на адресу позивача за межами нормативно встановленого терміну доставки, про що свідчать відмітки про видачу вантажу (пункт 52) у залізничних накладних, що стало підставою для нарахування штрафу згідно пункту 116 Статуту залізниць.

Зокрема:

- за накладною №52354503 строк доставки вантажу - 1 доба (за 73км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил ), фактичний строк доставки - 4 доби, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 2578,00грн в сумі 257,8грн.

- за накладною №52282761 строк доставки вантажу - 3 доби (за 419км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 10 діб, наднормативний строк доставки - 7 діб. Штраф розрахований виходячи з 30% від провізної плати 3304,70грн в сумі 991,41грн.

- за накладною №52311891 строк доставки вантажу - 3 доби (за 416км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 8 діб, наднормативний строк доставки - 4 доби. Штраф розрахований виходячи з 30% від провізної плати 3304,70грн в сумі 991,41грн.

- за накладною №52356532 строк доставки вантажу - 2 доби (за 351км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 5 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати за кожен вагон 5629,00грн в сумі 562,90грн, що разом складає 1125,80грн (за 2 вагони).

- за накладною №52370657 строк доставки вантажу - 4 доби (за 770км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 8 діб, наднормативний строк доставки – 3 доби. Штраф розрахований виходячи з 20% від провізної плати 2408,00грн в сумі 481,60грн.

- за накладною №52388535 строк доставки вантажу - 4 доби (за 737км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 8 діб, наднормативний строк доставки - 3 діб. Штраф розрахований виходячи з 20% від провізної плати 24012грн в сумі 4802,40грн.

- за накладною №52388527 строк доставки вантажу - 4 доби (за 737км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 8 діб, наднормативний строк доставки - 3 доби. Штраф розрахований виходячи з 20% від провізної плати 24012грн в сумі 4802,40грн.

- за накладною №52388568 строк доставки вантажу - 4 доби (за 737км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 8 діб, наднормативний строк доставки - 3 діб. Штраф розрахований виходячи з 20% від провізної плати 25137,50грн в сумі 5027,50грн.

- за накладною №52388576 строк доставки вантажу - 4 доби (за 737км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 8 діб, наднормативний строк доставки - 3 доби. Штраф розрахований виходячи з 20% від провізної плати 23636,80грн в сумі 4727,36грн.

- за накладною №52390432 строк доставки вантажу - 4 доби (за 737км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 8 діб, наднормативний строк доставки - 3 доби. Штраф розрахований виходячи з 20% від провізної плати 20810,00грн в сумі 4162,00грн.

- за накладною №52460219 строк доставки вантажу - 3 доби (за 419км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 6 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 3304,70грн в сумі 330,47грн.

- за накладною №52430683 строк доставки вантажу - 3 доби (за 419км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 8 діб, наднормативний строк доставки - 4 діб. Штраф розрахований виходячи з 30% від провізної плати 3304,70грн в сумі 991,41грн.

- за накладною №52460714 строк доставки вантажу - 3 доби (за 419км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 6 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 3304,70грн в сумі 330,47грн.

- за накладною №51473726 строк доставки вантажу - 4 доби (за 616км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 76 діб, наднормативний строк доставки - 71 доба. Штраф розрахований виходячи з 30% від провізної плати 4838,00грн в сумі 1451,40грн.

- за накладною №51473684 строк доставки вантажу - 4 доби (за 616км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 76 діб, наднормативний строк доставки - 71 доба. Штраф розрахований виходячи з 30% від провізної плати 4838,00грн в сумі 1451,40грн.

- за накладною №52665247 строк доставки вантажу - 3 доби (за 419км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 6 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 3304,70грн в сумі 330,47грн.

- за накладною №52687340 строк доставки вантажу - 3 доби (за 419км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 7 діб, наднормативний строк доставки - 3 доби. Штраф розрахований виходячи з 20% від провізної плати 3304,70грн в сумі 660,94грн.

- за накладною №52724283 строк доставки вантажу - 4 доби (за 737км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 7 діб, наднормативний строк доставки – 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 20508,00грн в сумі 2050,80грн.

- за накладною №38359378 строк доставки вантажу - 7 діб (за 1266км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 11 діб, наднормативний строк доставки – 3 доби. Штраф розрахований виходячи з 20% від провізної плати 32039,00грн в сумі 6407,80грн.

- за накладною №38194403 строк доставки вантажу - 8 діб (за 1445км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 19 діб, наднормативний строк доставки – 10 діб. Штраф розрахований виходячи з 30% від провізної плати 37343,00грн в сумі 11202,9грн.

- за накладною №38328621 строк доставки вантажу - 10 діб (за 1814км. відстані) + 2 доби (п.2.4 Правил з урахуванням переадресування), фактичний строк доставки - 14 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 1874,90грн в сумі 187,49грн.

- за накладною №38337267 строк доставки вантажу - 9 діб (за 1666км. відстані) + 2 доби (п.2.4 Правил з урахуванням переадресування), фактичний строк доставки - 13 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 1704,50грн в сумі 170,45грн.

- за накладною №38344164 строк доставки вантажу - 9 діб (за 1652км. відстані) + 2 доби (п.2.4 Правил з урахуванням переадресування), фактичний строк доставки - 13 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 1445,70грн в сумі 144,57 грн.

- за накладною №38344446 строк доставки вантажу - 9 діб (за 1652км. відстані) + 2 доби (п.2.4 Правил з урахуванням переадресування), фактичний строк доставки - 13 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 1445,70грн в сумі 144,57 грн.

- за накладною №38344388 строк доставки вантажу - 9 діб (за 1652км. відстані) + 2 доби (п.2.4 Правил з урахуванням переадресування), фактичний строк доставки - 13 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 1445,70грн в сумі 144,57 грн.

- за накладною №38344404 строк доставки вантажу - 9 діб (за 1652км. відстані) + 2 доби (п.2.4 Правил з урахуванням переадресування), фактичний строк доставки – 13 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 1445,70грн в сумі 144,57 грн.

- за накладною №38344198 строк доставки вантажу - 9 діб (за 1652км. відстані) + 2 доби (п.2.4 Правил з урахуванням переадресування), фактичний строк доставки – 13 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 1445,70грн в сумі 144,57 грн.

- за накладною №38452173 строк доставки вантажу - 8 діб (за 1445км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 14 діб, наднормативний строк доставки - 5 діб. Штраф розрахований виходячи з 30% від провізної плати 4328,10грн в сумі 1298,43грн.

- за накладною №38452256 строк доставки вантажу - 8 діб (за 1445км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 18 діб, наднормативний строк доставки - 9 доба. Штраф розрахований виходячи з 30% від провізної плати 4328,10грн в сумі 1298,43грн.

- за накладною №38573549 строк доставки вантажу - 8 діб (за 1437км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 14 діб, наднормативний строк доставки - 5 доба. Штраф розрахований виходячи з 30% від провізної плати 37343,00грн в сумі 11202,90 грн.

- за накладною №46557294 строк доставки вантажу - 3 доби (за 445км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 6 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 3518,80грн в сумі 351,88грн.

- за накладною №46627477 строк доставки вантажу - 2 доби (за 312км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 7 діб, наднормативний строк доставки - 4 доби. Штраф розрахований виходячи з 30% від провізної плати 1088,50грн в сумі 326,55грн.

- за накладною №46548939 строк доставки вантажу - 2 доби (за 312км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 18 діб, наднормативний строк доставки - 15 діб. Штраф розрахований виходячи з 30% від провізної плати 1088,50грн в сумі 326,55грн.

- за накладною №46921730 строк доставки вантажу - 3 доби (за 438км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 6 діб, наднормативний строк доставки – 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 3518,80грн в сумі 351,88грн.

- за накладною №46912598 строк доставки вантажу - 2 доби (за 398км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 8 діб, наднормативний строк доставки - 5 діб. Штраф розрахований виходячи з 30% від провізної плати 3304,70грн в сумі 991,41грн.

- за накладною №41999970 строк доставки вантажу - 4 доби (за 621км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 7 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 18312,00грн в сумі 1831,2грн.

- за накладною №42371641 строк доставки вантажу - 5 діб (за 918км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 9 діб, наднормативний строк доставки - 3 доби. Штраф розрахований виходячи з 20% від провізної плати 25280,00грн в сумі 5056,00грн.

- за накладною №44522472 строк доставки вантажу - 5 діб (за 828км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 8 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 23374,00грн в сумі 2337,40грн.

- за накладною №44522639 строк доставки вантажу - 5 діб (за 828км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 8 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 23039,00грн в сумі 2303,90грн.

- за накладною №44522845 строк доставки вантажу - 5 діб (за 828км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 8 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 23039грн в сумі 2303,9грн.

- за накладною №44530145 строк доставки вантажу - 4 діб (за 646км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 7 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 18312грн в сумі 1831,20грн.

- за накладною №44572022 строк доставки вантажу - 5 діб (за 828км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 8 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 22708грн в сумі 2270,80грн.

- за накладною №44569259 строк доставки вантажу - 5 діб (за 826км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 8 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 23039,00грн в сумі 2303,9грн.

- за накладною №44571669 строк доставки вантажу - 4 доби (за 765км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 8 діб, наднормативний строк доставки - 3 доби. Штраф розрахований виходячи з 20% від провізної плати 21610грн в сумі 4322,00грн.

- за накладною №44575546 строк доставки вантажу - 5 діб (за 871км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 8 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 23810грн в сумі 2381,00грн.

- за накладною №34727370 строк доставки вантажу - 6 діб (за 1077км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 9 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 28905,00грн в сумі 2890,5грн.

- за накладною №34799825 строк доставки вантажу - 6 діб (за 1135км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 9 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 29769,00грн в сумі 2976,9грн.

-за накладною №34870097 строк доставки вантажу - 5 діб (за 958км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 8 діб, наднормативний строк доставки – 2 доби. Штраф розрахований виходячи з 10% від провізної плати 26017,00грн в сумі 2601,7грн.

За накладними №№52724283, 38359378, 38194403, 38337267, 38452173, 38452256, 38573549, 42371641, 44575546, 34870097, 34799825, 38328621, 38344164, 38344446, 38344388, 38344404, 38344198 в розділі 49 накладних є відмітки про затримку та подовження термінів доставки. При цьому, за накладними №№52724283, 38359378, 38194403, 38337267, 38452173, 38452256, 38573549, 42371641, 44575546, 34870097, 34799825, зазначено й строк затримки. Крім того, в розділі 49 накладної №52356532 наявне посилання на акт за зменшенням ваги, а в актах №№41999970, 44572022, 44530145, 44569259, 44571669, 44522845, 44522639, 44522472, 34727370 на охорону залізниці.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, та подані заперечення, дослідивши надані сторонами в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України письмові докази, господарський суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у справі, дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).

Предметом спору у справі є питання правомірності нарахування позивачем штрафу за несвоєчасну доставку вантажу при перевезенні до станції призначення на підставі пункту 116 Статуту залізниць України в розмірі 105216,96грн.

Стаття 306 Господарського кодексу України під перевезенням вантажів визнає господарську діяльність, пов`язану з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Приписами частин першої, другої статті 908 Цивільного кодексу України встановлено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частин першої, другої статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

За змістом частини п`ятої статті 306 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі. Перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини. Розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону (частини 1, 2, 3 статті 313 ГК України).

Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (пункт 2 Статуту).

На підставі Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (пункт 5 Статуту).

Згідно до пункту 6 Статуту залізниць України накладна - основний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонню письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

За правилами пункту 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата прийняття і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджується Мінтрансом.

У пункті 41 Статуту встановлено, що залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.

Правила обчислення термінів доставки вантажу затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

Підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу визначено, що у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу для перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу для перевезення, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі «Навантаження призначено на ___ число місяць». Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу (пункти 1.2; 2.1; 2.4 Правил).

Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються: на одну добу: на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу; у разі переадресування вантажів; на 2 доби: у разі перевезення вантажів за участю поромної переправи; у разі перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії.(п.2.4 Правил).

Положеннями пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів визначено, що у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Згідно з пунктом 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

За приписами п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Перевіркою строків доставки вантажу по кожній окремій спірній накладній господарським судом встановлено, що вантаж, який прямував за вказаними залізничними накладними, Регіональною філією «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» доставлено ПрАТ «МК «Азовсталь» після закінчення нормативно встановлених термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями дати відправки та прибуття на станцію призначення, видачі вантажу (графа 52) у залізничних накладних.

Вказане не заперечується відповідачем.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» у своєму відзиві на позовну заяву вказує на правомірне збільшення терміну доставки за залізничними накладними №№52724283, 38359378, 38194403, 38328621, 38337267, 38344164, 38344446, 38344388, 38344404, 38344198, 38452173, 38452256, 38573549, 42371641, 44575546, 34799825, 34870097 з причин, що встановлені в п.2.9 Правил.

Одночасно обґрунтованих заперечень щодо порушення терміну доставки за іншими накладними відповідач не наводить.

Судом встановлено, що згідно графи 49 вказані накладні мають відмітки:

№52724283 (охорона залізниці. Комерційний акт №490000/4 більше на 3300кг. Строк доставки продовжено з 24/1 13:03 до 26/1 15:30).

№38359378 (охорона залізниці. Акт від 30.12.2020 №5908 про тех.неиспр. Строк доставки продовжено з 30.12.2020 по 03.01.2021).

№38194403 (охорона залізниці. Акт від 02.01.2021 №1412 про термін доставки продовжено на 15 діб, ВУ-23, ВУ-36).

№38328621 (вантаж переадресовано за наказом 30.12.2020 на станції 7636. Акт про затримку вагонів від 29.12.2020 №46 про неприймання вантажовласником. Акт від 30.12.2020 №5959 про переадресування. Акт про затримку вагонів від 30.12.2020 №85 про відновлення руху).

№38337267 (вантаж переадресовано за наказом 30.12.2020 на станції 7636. Акт від 30.12.2020 №1409 про продовження терміну доставки на 5 діб)

№38344164 (вантаж переадресовано за наказом 30.12.2020 на станції 7634. Акт про затримку вагонів від 29.12.2020 №46 про неприймання вантажовласником. Акт від 30.12.2020 №5959 про переадресування).

№38344446 (вантаж переадресовано за наказом 30.12.2020 на станції 7634. Акт про затримку вагонів від 29.12.2020 №46 про неприймання вантажовласником. Акт від 30.12.2020 №5959 про переадресування).

№38344388 (вантаж переадресовано за наказом 30.12.2020 на станції 7634. Акт про затримку вагонів від 29.12.2020 №46 про неприймання вантажовласником. Акт від 30.12.2020 №5959 про переадресування).

№38344404 (вантаж переадресовано за наказом 30.12.2020 на станції 7634. Акт про затримку вагонів від 29.12.2020 №46 про неприймання вантажовласником. Акт від 30.12.2020 №5959 про переадресування).

№38344198 (вантаж переадресовано за наказом 30.12.2020 на станції 7634. Акт про затримку вагонів від 29.12.2020 №46 про неприймання вантажовласником. Акт від 30.12.2020 №5959 про переадресування. Акт про затримку вагонів від 30.12.2020 №85 про відновлення руху).

№38452173 (акт від 06.01.2021 №5 про ваг.задерж. с 05.01 20:55 по тех.неисправности. комерційний акт №15 про ЗАТР ПО ТЕХН НЕСПР 05.01. 20:55 по 15.01 15:55 на 10діб. Акт від 11.01.2021 №11 про ТЕРМ ПРОД З 05.01.21 20:55 по 11.01.21 16:00 на 8 діб.

№38452256 (акт від 06.01.2021 №6 про вагон задерж. С 05.01 20:55 по тех.несправності, акт від 15.01.2021 №16 про ЗАТР ПО ТЕХН НЕСПР 05.01. 20:55 по 15.01 15:55 на 10діб.)

№38573549 (охорона залізниці. акт від 22.01.2021 №25 про продовження терміну доставки на 9 діб).

№42371641 (охорона залізниці. Акт від 13.01.2021 №767 про. Тер. Дост.зб. на 2 доби в меж.ДН-ЗОд.зг. п.2.9нак.644від21.11.2000).

№44575546 (охорона залізниці. Комерційний акт №410006/1 про недост.300кг.Зад.03.01.21-04:25 – 04.01.21-16:00. Срок дост.продл. на 1сут.

№34799825 (охорона залізниці. Акт від 11.01.2021 №820 про ВУ-23 11/01 17-05 ВУ-36 12/01 22-10. Акт від 15.01.2021 №967 про Тер.дост.вант.зб З доби в межах.ДН-3 Од.зг.п.2.9.нак.644 від 21.11.2000. Комерційний акт №420008/2 про недостачу 550кг).

№34870097 (охорона залізниці. Акт від 23.01.2021 №1846 про Тер.дост.зб. на 2 доби в меж.ДН-3 Од.зг п.2.9Нак.644 від 21.11.2000).

Згідно з пунктом 4.3 Правил оформлення перевізних документів затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 у разі складання акта в графі 49 «Відмітки залізниці» зазначаються його номер і коротко причина, з якої його складено (наприклад, «про нестачу _____ місць», «про нестачу маси _____ кг», «про відсутність пломб» тощо).

Дослідивши доводи Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про правомірність підстав збільшення терміну доставки вантажу в процесі перевезення вищезазначених залізничних накладних, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до частини 1 статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом «а» частини 2 статті 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

На підтвердження правомірності продовження терміну доставки вантажу за залізничною накладною №52724283 відповідачем до матеріалів справи надано Комерційний акт від 26.01.2021 №490000/4, що складений на попутній станції Лиман Донецької залізниці, відповідно до якого вагон №65383275 за накладною №52724283 прибув на станцію Лиман 24.01.2021.

За результатами комісійного перевантаження встановлена невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №65383275 вказаній у перевізних документах на 3300кг.

Акт складений та підписаний Зам ДС Грибановим А.С., агентами комерційними Черниевською Л.Д та Шклярською А.В.

Матеріали справи містять акт загальної форми №26 від 24.02.2021, телефонограму №1700 від 24.01.2021, що передували складанню комерційного акту та засвідчують ті ж обставини.

Таким чином, вагон №65383275 прибув на станцію Лиман Донецької залізниці 24.01.2021, комерційний акт складено 26.01.2021.

Відомості про продовження строку доставки з 24/1 13:03 до 26/1 15:30 на підставі Комерційного акту №490000/4 внесені залізницею до графи 49 залізничної накладної №52724283.

Суд вважає, що відповідач вірно застосовує приписи п.2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів - у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача, оскільки у даному випадку залізницею встановлено невірне визначення маси вантажу у залізничній накладній в бік збільшення, яке відбулось з вини вантажовідправника. Іншого не доведено.

Посилання позивача, викладені у відповіді на доповнення до відзиву, що вказаний комерційний акт складений на підтвердження технічної несправності та не може бути підставою для продовження терміну доставки, суд не бере до уваги, адже матеріалами справи підтверджується факт складення комерційного акту від 26.01.2021 №490000/4 на підтвердження наявності фактичної невідповідності маси вантажу вказаній в перевізних документах, безпосередньо в тексті комерційного акту зазначено про те, що вагон був технічно справний, в тексті акту загальної форми та телефонограми, на підставі яких останніх був складений комерційний акт, відсутнє посилання на факт наявності технічної несправності вагону, міститься формулювання комерційна несправність. Окремий акт про технічний стан вагону не складався, про що міститься відмітка у п.3 розділу, який передбачає додатки до комерційного акту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження терміну доставки вантажу за залізничною накладною №52724283 на дві доби у період з 24.01.2021 по 26.01.2021.

Як виходить з розрахунку позивача за накладною №52724283 наднормативний строк доставки складав 2 доби, тому з огляду на встановлення судом правомірності продовження терміну доставки вантажу на 2 дні, вантаж доставлено в межах строку.

Щодо посилань відповідача про продовження терміну доставки вантажу за залізничною накладною №34799825, суд зазначає наступне.

Відповідачем до матеріалів справи надано Комерційний акт від 11.01.2021 №490008/2 складений на попутній станції Тараса Шевченка Одеської залізниці, відповідно до якого вагон №65883100 за накладною №34799825 прибув на станцію Тараса Шевченка 11.01.2021.

За результатами перевантаження встановлена невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №65883100 вказаній у перевізних документах на 550кг.

Акт складений та підписаний ДСЗМ Бішуком С.В., агентом комерційним Шапталою І.В., приймальником поїздів Гупалом Г.В.

Таким чином, в межах виконання 24 Статуту залізниць України Залізницею здійснено перевірку правильності відомостей щодо маси вантажу, яка зазначена у накладній - встановлено невідповідність маси вантажу даним накладної, за що згідно вказаної норми права несе відповідальність вантажовідправник, тому термін здійснення таких дій стосовно вимушеного переважування підпадає під поняття інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача, у випадку настання яких гідно п.2.9 Правил має місце продовження терміну доставки.

Посилання позивача, викладене у запереченнях від 14.06.2021 щодо підтвердження комерційним актом №490008/2 від 11.01.2021 факту недостачі вантажу є непідтвердженим, так як безпосередньо з тексту акту даний факт не випливає, маркування не є порушеним. Відсутнє судове рішення, за яким з Залізниці була б стягнута вартість втраченого вантажу в процесі перевезення. Комерційним актом встановлена саме невідповідність маси вантажу даним накладної, відповідальність за що покладено на вантажовідправника приписами Статуту.

Суд вбачає, що вагон №65883100 за накладною №34799825 прибув на станцію Тараса Шевченка 11.01.2021, в цю ж дату складено комерційний акт №490008/2, однак у графі 49 залізничної накладної №34799825 міститься наступне посилання : «Акт від 11.01.2021 №820 про ВУ-23 11/01 17-05 ВУ-36 12/01 22-10. Акт від 15.01.2021 №967 про Тер.дост.вант.зб З доби в межах.ДН-3 Од.зг.п.2.9.нак.644 від 21.11.2000 Комерційний акт №420008/2 про недостачу 550кг».

Тобто, мова йде про збільшення терміну доставки вантажу на три доби з посиланням й на інші документи, окрім комерційного акту, перелік яких наведений.

Відповідач у своєму відзиві також посилається на акт загальної форми від 11.01.2021 №820, як на підставу продовження строку доставки вантажу.

Однак на підтвердження своїх заперечень, відповідач не надав суду актів загальної форми, на які наявне посилання у графі 49 залізничної накладної та відзиві.

З тексту комерційного акту неможливо зробити висновок які ж дії передували його складанню або були його наслідком.

Опосередковано про факт проведення ремонту свідчить тільки посідання на той факт, що комерційний акт складено на підставі наказу №20-574/132 від 23.12.2019 станції ім.Тараса Шевченка «Про забезпечення зважування завантажених вагонів перед проведенням ремонтних робіт та після виходу з ремонту», який є загальним.

Позивач розраховуючи суму штрафу виходить з того, що за накладною №34799825 строк доставки вантажу - 6 діб (за 1135км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), фактичний строк доставки - 9 діб, наднормативний строк доставки - 2 доби.

З огляду на даний розрахунок, при його здійсненні позивачем вже врахована додаткова доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу згідно п. 2.4 Правил.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження терміну доставки вантажу за залізничною накладною №34799825 на одну добу – 11.01.2021 (дата складання комерційного акту внаслідок необхідності переважування), однак будь-яких інших доказів на підтвердження того, які ж ще дії були підставою для збільшення терміну доставки вантажу ще на одну добу відповідач суду не надав, підстави вважати таке продовження правомірним у суду відсутні.

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

За приписами п. 12.1. Правил технічної експлуатації залізниць України, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. N 411, забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.

За умовами п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Щодо посилань відповідача про продовження терміну доставки вантажу за залізничними накладними №№38359378, 38194403 суд зазначає наступне.

Як на підставу продовження терміну доставки вантажу залізниця у графах 49 вказаних залізничних накладних посилається на акти від 30.12.2020 №5908 та від 02.01.2021 №1412 щодо технічної несправності вагонів.

У акті від 30.12.2020 №5908т в графі «Опис обставин, що викликали складання акту» зазначено: вагон відчеплено по технічній несправності, нижче міститься застереження- строк доставки продовжено з 30.12.2020 по 03.01.2021.

Тобто, не визначено причини технічної несправності, її вид та особу, яка винна у її наявності, акт по суті констатує виключно наявність такої несправності.

У акті 02.01.2021 №1412 в аналогічній графі посилання : «ВУ-23 від 19.12.2020 год 07,40хв ВУ 36 від 02,01 2021 год 12 30 хв. Термін доставки продовжується на 15 діб».

У повідомленні ВУ-23 №9497 від 19.12.2020 визначена несправність – обрив зварного шва стойки, вид ремонту - поточний.

У повідомленні форми ВУ-36М від 02.01.2021 засвідчено факт проведення ремонту.

Дослідивши залізничні накладні №№38359378, 38194403 судом встановлено, що відповідно до графи 20 накладних власником вагонів за вказаними накладними є АТ «Українська залізниця».

Наказом від 29.01.2015 №17 Міністерства Інфраструктури України затверджені Правила експлуатації власних вантажних вагонів, відповідно до яких інформація про технічний стан власних вантажних вагонів відображається в акті огляду технічного стану вантажних вагонів (додаток 2), який складається працівником вагонного господарства на станції, підприємстві або у депо, де дислоковані вагони.

Відповідач не надав до матеріалів справи актів огляду технічного стану вантажних вагонів, складених у відповідності до Правил експлуатації власних вантажних вагонів, які б передували відправленню вантажу у вказаних вагонах.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що саме на відповідача, як власника вагонів, покладено обов`язок підтримувати їх в належному технічному стані, відсутність підстав вважати, що несправності виникли з вини, зокрема, вантажоперевізника, з чого витікає необґрунтованість тверджень відповідача про збільшення терміну доставки вантажу на підставі технічної несправності останніх.

Щодо посилань відповідача про продовження терміну доставки вантажу за залізничними накладними №38452173 та №38452256 суд зазначає наступне.

Як на підставу продовження терміну доставки вантажу залізниця у графі 49 залізничних накладних посилається на:

- акт від 06.01.2021 №5 про затримку вагону з причин технічної несправності, комерційний акт №15 про затримку по причині технічної несправності, Акт від 11.01.2021 №11 про продовження терміну доставки (залізнична накладна №38452173);

- акт від 06.01.2021 №6 про затримку вагону з причин технічної несправності, акт від 15.01.2021 №16 про затримку по причині технічної несправності (залізнична накладна №38452256).

Судом встановлено, що вказані акти відсутні в матеріалах справи, однак фактично наявні належним чином засвідчені копії актів загальної форми: від 05.01.2021 №8042 (за залізничною накладною №38452173); від 05.01.2021 №8043 та від 15.01.2021 №8117 (за залізничною накладною №38452256).

За змістом актів загальної форми від 05.01.2021 №8042 та від 15.01.2021 №8117 вбачається, що вони складені станцією Чаплине на підтвердження факту затримки вагону №58842816 05/01 о 20:55, який прибув за залізничною накладною №38452173 з причин технічної несправності.

За змістом актів загальної форми від 05.01.2021 №8043 та від 15.01.2021 №8117 вбачається, що вони складені станцією Чаплине на підтвердження факту затримки вагону №59139329 з 05/01 о 20:55 до 15/01 до 15:00, який прибув за залізничною накладною №38452173 з причин технічної несправності.

Тобто, не визначено причин технічної несправності, її вид та особу, яка винна у її наявності, акти по суті констатують виключно наявність такої несправності.

Як на підставу продовження терміну доставки вантажу залізниця у графі 49 залізничної накладної №38337267 посилається на акт від 30.12.2020 №1409 та переадресування вантажу відповідно до наказу від 30.12.2020 на станції 7636.

Дослідивши акт загальної форми від 30.12.2020 №1409 судом встановлено, що він складений станцією Львів Львівської залізниці та містить опис обставин: «ВУ-23 від 26.12.2020р. год 05:42хв, ВУ-36 від 30.12.2020р. год 15:23 хв. Термін доставки продовжується на 55 діб».

Відповідачем до матеріалів справи надано копії повідомлень ВУ-23М від 26.12.2020 на ремонт та технічне обслуговування та ВУ-36В від 30.12.2020 про приймання вантажних вагонів, зі змісту яких вбачається, що у вагоні була виявлена технічна несправність – несправність запору люка.

Суд зазначає, що акти загальної форми, відповідні повідомлення складені за внутрішніми операціями відповідача, які здійснюються під час перевезення, та не є належними доказами на підтвердження підстав для збільшення терміну доставки спірного вантажу у розумінні положень чинного законодавства, оскільки відповідачем не доведено, що у даному випадку затримка вантажу відбулась саме з вини відправника чи одержувача, наразі вагони були прийняті до перевезення без будь-яких застережень щодо їх стану. Доказів протилежного до суду не надано.

Дослідивши залізничні накладні №38452173, №38452256, №38337267 судом встановлено, що відповідно до графи 20 останніх власником вагонів є ТОВ «ОТП Лізинг», оператором – ТОВ «АЛЬФАРА». Саме на власника вагону покладений обов`язок підтримувати їх в належному технічному стані.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що саме відправником або одержувачем допущено порушення, які призвели до затримки доставки вантажу за спірною накладною, а отже відсутні підстави для подовження терміну доставки.

Щодо посилань відповідача про продовження терміну доставки вантажу за залізничними накладними №№38328621, 38344164, 38344446, 38344388, 38344404, 38344198 суд зазначає наступне.

Як на підставу продовження терміну доставки вантажу залізниця у графі 49 вказаних залізничних накладних посилається на акти: про затримку вагонів від 29.12.2020 №46 по станції №348002 по причині неприймання вантажовласником; від 30.12.2020 №5959 про переадресування. Окремо в накладній №38328621 відповідач також посилається на акт від 30.12.2020 №85 про відновлення руху.

Дослідивши надані відповідачем копії актів про затримку вагонів від 29.12.2020 №46 та від 30.12.2020 №85 по станції №348002, зі змісту останніх вбачається, що вони складні станцією Новоград-Волинський внаслідок затримки вагонів через неприйняття їх вантажовласником та відсутність технічної можливості накопичування вагонів на станції призначенні. При цьому станцією призначення вказана Смолка Південно-Західної залізниці, а вантажовласником – ТОВ «ТРУД».

В графі 4 спірних накладних містяться відомості про перенаправлення вантажу на адресу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Відповідачем до матеріалів справи надано акт від 30.12.2020 №5959 про переадресування. Судом встановлено, що він не підписаний уповноваженою особою, фактично є роздруківкою з програми АРМ ПЗ.

Одночасно факт здійснення переадресування, причини та дата переадресування сторонами у справі не оспорюються.

Дослідивши розрахунок штрафу в частині вказаних накладних, суд встановив, що наднормативний строк доставки за всіма склав 2 доби, при цьому при здійсненні розрахунку позивач вже врахував приписи п.2.4 Правил щодо збільшення терміну доставки вантажу у разі наявності переадресації, тому заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву з приводу необхідності врахування такого строку, суд вважає такими, що не гуртуються на фактичних обставинах справи.

Отже, підстави для подовження терміну доставки відсутні.

Як на підставу продовження терміну доставки вантажу залізниця щодо залізничних накладних №38573549, №42371641, №44575546, №34870097 посилається на відмітку у графі 49: акт від 22.01.2021 №25 ;акт від 13.01.2021 №767; комерційний акт №410006/1 (акт від 23.01.2021 №1846 відповідно.

Суд звертає увагу на те, що наявність лише відмітки у перевізних документах про затримку вантажу, не звільняє відповідача від обов`язку довести ті обставини, на які останній посилається у підтвердження своїх заперечень проти позову, у даному випадку, обставини наявності підстав у розумінні пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу для збільшення терміну доставки вантажу.

Відповідач посилається на вказані документи як на підставу продовження терміну доставки вантажу у своєму відзиві на позовну заяву, однак під час розгляду справи на підтвердження своєї позиції зазначені акти суду не надав.

Таким чином, відповідачем не надано жодного доказу, який би підтвердив, що за спірними накладними саме відправником або одержувачем допущено порушення, яке призвело до затримки доставки вантажу.

Окремо суд зазначає, що з аналізу залізничних накладних встановлено, що в них не зазначено, які саме причини, з переліку, наведеному в пункті 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, стали підставою для правомірної затримки вантажу в процесі перевезення, відображено загальне посилання на факт наявності актів як підстави для збільшення терміну перевезення, однак не зазначено опис обставин, що викликали таке посилання, у зв`язку з чим неможливо встановити конкретні причини, які призвели до затримки доставки вантажу в процесі перевезення та слугували для залізниці підставою для збільшення терміну доставки вантажів.

Тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для продовження терміну доставки за спірними накладними.

Аналогічних висновків щодо необхідності подання зазначених вище доказів дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 02.12.2019 у справі №910/3745/19.

Щодо порушення терміну доставки вантажу за іншими залізничними накладними, які зазначені у розрахунку позивача, відповідач будь-яких заперечень не висловив, доказів у спростування факту порушення терміну доставки не надав.

В силу вимог статей 525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України зобов`язання підлягає виконанню належним чином та у встановлений строк. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання), що тягне за собою настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

За приписами статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною першою статті 23 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Отже, при здійсненні перевезень вантажів залізничним транспортом на підставі договорів перевезення, укладених із суб`єктами господарювання-замовниками, залізниця, як перевізник, несе відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань в порядку, визначеному Статутом залізниць України, та відповідає перед контрагентами за допущені нею прострочення у доставці вантажів до станції призначення в порядку, визначеному транспортним статутом на залізниці.

У пункті 116 Статуту залізниць України визначено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири доби і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до календарних штемпелів на залізничних накладних (графа 52) відповідачем доставлено позивачу вантаж з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що згідно із статтею 116 Статуту залізниць України та пункту 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу є підставою для застосування до залізниці, як перевізника, відповідальності у вигляді штрафу.

З огляду на встановлення правомірності збільшення терміну доставки за залізничними накладними №№34799825, 52724283, враховуючи що відповідно до ст.116 Статуту штраф нараховується щонайменше за порушення такого строку на дві доби, суд прийшов до висновку щодо відсутності підстав для стягнення штрафу за вказаними накладними.

Зокрема, суд виходить з того, що за накладною №52724283 строк доставки вантажу - 4 доби (за 737км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил), + 3 доби (продовження терміну доставки вантажу на підставі п.2.9 Правил), фактичний строк доставки - 7 діб, наднормативного строку доставки не встановлено; за накладною №34799825 строк доставки вантажу - 6 діб (за 1135км. відстані) + 1 доба (п.2.4 Правил) + 1 доба (продовження терміну доставки вантажу на підставі п.2.9 Правил ), фактичний строк доставки - 9 діб, наднормативний строк доставки - 1 доба.

Також судом перевірений наведений позивачем розрахунок розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за іншими накладними та визнано його методологічно та арифметично правильним.

Зважаючи на викладене, загальний розмір штрафу, який належить до стягнення, складає 100189,26грн., у задоволенні позовних вимог в іншій частині слід відмовити.

АТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» просить суд зменшити розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажу ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» до 20% від обґрунтованої суми позову - у розмірі 11531,86грн.

У вказаній заяві відповідач наводить наступні обґрунтування:

Практично вся залізнична мережа Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» знаходиться в зоні проведення АТО, внаслідок чого транспортне сполучення ускладнилось: з осені 2014 року станція Авдіївка знаходиться на підконтрольній території, однак є тупиковою у зв`язку із перебуванням станцій Ясинувата та Донецьк на непідконтрольній українській владі території; частина колій станції знищені або не електрифіковані;

Проведення АТО та бойові дії у межах Донецької та Луганської областей суттєво вплинули на фінансове становище Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця». У 2020 році філія отримала збиток у сумі 1557269,00грн, що більше показника за минулий рік на 724864,00грн;

Позивачем не надано суду доказів завдання йому збитків у зв`язку з затриманням доставки йому вантажів залізницею.

ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» не погоджується з доводами відповідача, вважає, що, оскільки відповідачем у справі є АТ «Українська залізниця», тому звіт про фінансові результати Регіональної філії «Донецька залізниця» не є належним доказом на підтвердження збитковості всього підприємства, обставини на які посилається відповідач не є винятковими, оскільки економічна ситуація в країні в рівній мірі впливає на фінансове становище обох контрагентів, перевезення здійснювалось по підконтрольній Україні території, невелика пропускна здатність резервних колій була відома відповідачу до укладання договору з позивачем, однак він взяв на себе зобов`язання з транспортування вантажів в певні строки. Позивач звертає особливу увагу суду, що ділянка між станціями Волноваха-Камиш-Зоря складає всього 84 км і є лише незначною частиною маршруту перевезення вантажу, загальний розмір якого складає від 734км до 1104км, інша частина колії є задовільною та придатною до експлуатації. Відповідно до ст.10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» єдиним належним та допустимим доказом на підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань за договором, є висновок Торгово-промислової палати, який відповідачем не надавався суду.

Позивач вважає, що зобов`язання по своєчасній доставці вантажу відповідачем не виконані належним чином без поважних причин, тому просить суд у задоволенні заяви про зменшення розміру штрафу відмовити.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. При застосуванні вказаних норм поняття «значно» та «надмірно» є оціночними і мають конкретизуватися у кожному конкретному випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Окрім того, вказані норми не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду і визначальним фактором при зменшенні розміру належної до сплати неустойки є винятковість випадку.

Зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру даної санкції.

Таким чином, аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки. Господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16).

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Верховний Суд у постанові від 12.02.2020 у справі № 904/4067/18 висловив правову позицію, що, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допустити фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Аргументи відповідача про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій господарський суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Проведення антитерористичної операції (АТО) передбачено Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 р., яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України».

З 30 квітня 2018 року на підставі Указу Президента України як Головнокомандуючого Збройних Сил України від 30.03.2018 р. № 116/2018 «Про затвердження рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей» розпочато операцію Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванню збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганських областях.

Як вбачається із матеріалів справи, Регіональна філія «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» знаходиться за адресою: 84404, Донецька область, м. Лиман, вулиця Привокзальна, 22, який згідно із затвердженим Кабінетом Міністрів України переліком відноситься до населеного пункту, на території якого здійснюється антитерористична операція.

Господарський суд визнає як загальновідомий факт, що частина залізничної мережі Регіональної філії Акціонерного товариства «Українська залізниця» знаходиться в зоні проведення АТО (ООС), а також на непідконтрольній території. При цьому звичайна до листопада 2014 року схема доставки вантажів для ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» через станції міст Ясинувата та Донецьк неможлива, оскільки вказані міста не контролюються державою Україна.

Як стверджує відповідач, внаслідок вказаних об`єктивних обставин на теперішній час інфраструктурні об`єкти станції знаходяться або в пошкодженому стані або зруйновані та не використовуються в роботі, значна частина колій залишаються не електрифікованими.

Однак, суду не надано доказів на підтвердження того, що затримка термінів доставки виникла саме з причин зруйнування, пошкодження або не електрифікації інфраструктурних об`єктів станції, тощо.

З наявної в матеріалах справи схеми маршрутів Донецької залізниці не вбачається які маршрути є електрифікованими, а які - ні. Інших доказів на підтвердження наведених фактів відповідач суду не надав.

Позовні вимоги заявлені до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця».

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.05.2020 Акціонерне товариство «Українська залізниця» є юридичною особою, єдиним засновником якого виступає держава Україна в особі Кабінету Міністрів України.

У Положенні про Регіональну філію «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого протоколом від 04.12.2018 № Ц-64/91 правління АТ «Українська залізниця», зазначено, що філія є відокремленим підрозділом Товариства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені Товариства та в його інтересах здійснює делеговані Товариством функції у визначеному регіоні транспортної мережі. Філія має окремий баланс. Фінансово-економічні показники Філії є складовими фінансово-економічних показників Товариства.

Філія відповідає за зобов`язаннями відповідно до законодавства України, Статуту Товариства та цього Положення (пункт 6.1).

В якості доказу на підтвердження скрутного фінансового становища, на яке посилається як на підставу для зменшення штрафу відповідач, останній надав суду звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» за 2020 рік, згідно якого за підсумками господарської діяльності Філія отримала збиток у сумі 1557269тис. грн (код рядка 2355), прибуток відсутній (код рядка 2350).

Доказів на підтвердження фінансового стану АТ «Українська залізниця» станом на червень 2021 суду не надано.

Крім того, суд зазначає, що скрутний фінансовий стан відповідача, не є виключною підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, зважаючи на вищевикладені обставини, а також той факт, що тяжка економічна ситуація в Україні має загальнодержавний характер, та, в тому числі впливає і на показники діяльності позивача.

Суд вважає, що факт наявності протягом 2019-2020 років значної кількості позовів до АТ «Укрзалізниці» щодо стягнення штрафів за аналогічні порушення свідчить про системний факт їх здійснення та не є підставою для зменшення аналогічного штрафу в межах цієї справи.

Посилання відповідача, що позивачем не надано суду доказів завдання йому збитків у зв`язку з затриманням доставки йому вантажів залізницею, є хибним виходячи з такого.

Відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України, штраф стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, тому, в процесуальні обов`язки позивача щодо стягнення штрафу входить доведення факту та обставин правопорушення з боку відповідача, без необхідності доведення збитків.

Фактично, позивачу, звертаючись до суду з позовом про стягнення штрафу порушення термінів доставки вантажу, достатньо надати суду докази факту такого порушення.

Звертаючись з клопотанням про зменшення суми штрафу за ст. 233 ГК України, саме відповідач повинен довести наявність обставин, які зумовлюють застосування зазначеної норми, а саме надмірність штрафу у порівнянні із збитками.

Суд позбавлений права самостійно, без належних доказів робити висновки щодо наявності або відсутності збитків у позивача, відповідно вирішувати питання співрозмірності, та застосовувати ст. 233 ГК України.

Суд зазначає, що у даному випадку санкція не є договірною, а виникає із положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу, зокрема у ст.116.

Недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена Статутом залізниць України.

Зазначений штраф, відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України, стягується з залізниці (якщо не буде доведено, що прострочення сталося не з її вини) у фіксованому розмірі.

Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

З вищенаведеного вбачається, що вказаний штраф стягується з залізниці незалежно від наявності збитків та наслідків, Статутом залізниць України не передбачено можливості його зменшення.

Суд, застосовуючи ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов`язковості правових висновків Верховного Суду, вказує на наявність висновків щодо неможливості зменшення штрафу, встановленого Статутом залізниць, що викладені в постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №906/434/17, від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність у суду правових підстав для зменшення суми штрафу, нарахованого відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача судових витрат, які за змістом позову та наступного клопотання, крім судового збору в сумі 2270,00грн, складаються також з витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких становить 5977,41грн.

Відповідач не надав суду заперечень на заяву позивача про відшкодування його витрат на правничу допомогу, зокрема щодо їх обґрунтованості та розміру.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 цього Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також справ і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші вид правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства у відповідності до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини третя, четверта статті 126 ГПК України).

Дослідивши заяву ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження понесених витрат, господарський суд дійшов таких висновків.

29.03.2018 між Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат Азовсталь» м. Маріуполь ( далі-Клієнт ) та Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» (далі - Адвокатське об`єднання) укладений договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності Клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно пункту 1.2 Договору зміст, умови та строки виконання завдань узгоджуються сторонами шляхом укладення додаткових угод.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що для виконання покладених Клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань Клієнт надає Адвокатському об`єднанню повноваження, що є дійсними та реалізуються Адвокатським об`єднанням виключно на підставі окремих довіреностей, виданих Клієнтом для представництва його інтересів окремим адвокатам, що є учасниками Адвокатського об`єднання.

Адвокатам, що є учасниками Адвокатського об`єднання, надаються в тому числі наступні повноваження: діяти від імені та в інтересах Клієнта з усіма правами, наданими чинним законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, іншій особі, яка бере участь у судовому процесі (пункт 2.1.1 Договору).

Додатковою угодою № 243 від 22.02.2021 до Договору визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об`єднання за надання юридичних послуг (правової допомоги) у спорі про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 105216,96грн.

У пункті 2 додаткової угоди визначена вартість кожної послуги - в сумі 547,25грн за годину роботи за переліком.

Представником ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» у господарській справі є адвокат Костікова О.О., яка на підтвердження своїх повноважень надала суду копію довіреності від 27.10.2020 №01.02-18/8245 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3495 від 14.07.2010.

11.05.2021 Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» та Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» підписано Акт №1 приймання-передачі наданих послуг за Додатковою угодою № 243 від 22.02.2021 до Договору, у якому сторони підтвердили, що Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв юридичні послуги (правову допомогу) відповідно до Додаткової угоди № 243 від 22.02.2021 до Договору та згідно з розрахунком розміру винагороди, який додається. Крім того сторони дійшли згоди, що підписанням вказаного акту останні підтверджують факт надання послуг, вартість послуг Адвокатського об`єднання за цим актом складає 5977,41грн.

До Акту №1 приймання-передачі наданих послуг представником позивача Костіковою О.О. складено розрахунок розміру винагороди від 29.03.2018 з відображенням витраченого часу на надання правової допомоги та перелік послуг (правової допомоги) в сумі 5977,41грн.

Адвокатським об`єднанням виставлено ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» рахунок на оплату №220 від 11.05.2021 в сумі 5977,41грн.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини восьмої 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Таким чином, у спірних правовідносинах обов`язковому дослідженню підлягає встановлення обставин щодо реального надання правничої допомоги клієнту.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Матеріалами справи підтверджується, що позов складений за підписом адвоката Костікової О.О., яка відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України є учасником Адвокатського об`єднання «Всеукраїнська адвокатська допомога». Усі додані до позову матеріали посвідчені вказаним адвокатом. Відповідь на відзив та на заяву про зменшення розміру штрафу, а також інші документи по справі теж підготовлені за підписом цього адвоката.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З огляду на те, що ціна наданих адвокатом послуг була узгоджена ним з позивачем, виконання умов договору про надання правової допомоги підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 11.05.2021 та матеріалами справи, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування за рахунок відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу, оскільки вказаний розмір понесених позивачем витрат документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Окрім того, суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 листопада 2020 року у справі № 911/4242/15.

Відповідачем під час розгляду справи не заперечувався розмір витрат позивача понесених на правничу допомогу, не надано відповідне клопотання про зменшення суми таких витрат, так як і не доведено їх не співмірність.

Таким чином, з огляду на відсутність заперечень відповідача проти розміру судових витрат на правничу допомогу понесених позивачем, враховуючи неможливість суду за власною ініціативою вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, суд вважає за необхідне відшкодувати за рахунок відповідача витрати на правову допомогу позивача.

Згідно з п.3 ч.4. ст.129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на наведені приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України та часткове задоволенням позовних вимог по справі №905/445/21, суд вважає за необхідне відшкодувати за рахунок відповідача витрати на правову допомогу позивача в сумі 5690,49грн, що складає 95,2% задоволених позовних вимог, від загальної суми заявлених.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами підтверджено, що ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» при зверненні з позовом до суду сплачено судовий збір в сумі 2270,00грн (платіжне доручення № 4500019063 від 01.03.2021 АТ «ПУМБ»).

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» задоволені частково в сумі 100189,26грн, суд покладає на відповідача - АТ «Українська залізниця» в особі Регіональна філія «Донецька залізниця» судовий збір в сумі 2161,53грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення стягнення 105216,96грн штрафу - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса місцезнаходження:84400, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22; код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (адреса місцезнаходження: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Лепорського, будинок 1, код ЄДРПОУ 00191158) штраф в сумі 100189,26грн, судовий збір в сумі 2161,53грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5690,49грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 24.06.2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 05.07.2021 року.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова