Вирок № 98102318, 06.07.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження 1-кп/641/127/2021 Справа № 641/1557/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Музиченко В.О.,

при секретарях - Леонідовій Т.А. та Думчиковій В.В.,

за участю прокурорів - Норкової Д.О. та Махарадзе К.М.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисників обвинуваченого - адвокатів Бегенчева М.Х. та Борбунюк О.О.,

перекладача - Джорджес Таміма,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019220480000024 від 03.01.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Ірак, м. Багдад, громадянина Республіки Ірак, не одруженого, освіту в Україні не отримував, не працюючого, на території України не має зареєстрованого місця мешкання, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

01 січня 2019 року близько 18 години 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_2 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , у спільному коридорі комунальної квартири, в ході раптово виниклого конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин між ним та сусідом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реалізуючи свій раптово виниклий умисел, направлений на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів особистої неприязні, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_3 один удар кулаком в обличчя, після чого останній впав на підлогу, а ОСОБА_2 почав наносити йому неодноразові удари ногами в область тулубу та обличчя.

Після нанесених ударів ОСОБА_3 піднявся та почав кликати на допомогу. В цей час ОСОБА_2 , бажаючи таким чином припинити дії ОСОБА_3 , відтягнув останнього від дверей та, продовжуючи свої злочинні дії, умисно наніс ОСОБА_3 один удар кулаком в обличчя, від чого останній впав на підлогу, а ОСОБА_2 продовжив наносити йому удари ногами, в область тулубу, обличчя та нижніх кінцівок.

В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 неодноразові удари, не менш 20-30 ударів, чим спричинив останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи наступні тілесні ушкодження:

- важку черепно - мозкову травму з наявністю обширних саден на обличчі, синців на обличчі, вогнищ кровонапливів м`яких тканин волосистої частини голови, переломів кісток лицьового черепа, крововиливів під тверду, в м`яку мозкові оболонки, речовину головного мозку, забою головного мозку;

- закриту травму грудної клітини з забоєм легенів, з наявністю множинних переломів ребер з обох боків.

Вищевказані ушкодження відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.

В подальшому ОСОБА_3 було доставлено до КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, де останній 01 січня 2019 року о 21 годині 45 хвилин помер.

Між ушкодженнями, які мали місце у ОСОБА_3 та настанням його смерті вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення-злочину не визнав та пояснив, що 31 грудня 2018 року він прийшов додому та побачив свою співмешканку, яка була у стані алкогольного сп`яніння. Оскільки наближалось свято, обвинувачений пішов до магазину за продуктами. Коли він повернувся, то покликав потерпілого ОСОБА_3 до себе, дав молока та продуктів. Після цього, ОСОБА_3 вирішив піти за пенсією на пошту та впав на сходах. ОСОБА_2 почув його крики про допомогу вийшов на сходи та побачив його лежачого на сходах головою вниз та ногами догори. Побачивши це, обвинувачений допоміг потерпілому піднятися зі сходів та відвів його додому. Але дідусь був трохи не в собі та часто плутав дні, а тому увечері, близько 21 години, ОСОБА_3 знову вирішив піти на пошту і знову впав на сходах. Почувши крики про допомогу, ОСОБА_2 знову допоміг йому піднятися, відвів додому, та попросив нікуди не ходити, але ОСОБА_3 знову виходив та всього приблизно дев`ять разів падав зі сходів. Третій раз він допомагав піднятися потерпілому вже після нового року вночі. Близько 6 години ранку, коли дев`ятий раз ОСОБА_3 впав у коридорі їх комунальної квартири, він побачив що потерпілому погано, у коридорі, на дверях сусідів були сліди крові, а тому попросив свою співмешканку ОСОБА_4 викликати швидку медичну допомогу, оскільки обвинувачений погано розмовляє на російській та українській мовах. Коли він допомагав потерпілому, то нікого із сусідів не бачив ані на сходах, ані у квартирі. У нього були дуже хороші стосунки із ОСОБА_3 , він йому допомагав, оскільки його діти до нього рідко приходили. ОСОБА_3 був дуже старий та часто падав до цього.

Однак, не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, його винуватість підтверджується наступними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 показав, що він є сином загиблого потерпілого ОСОБА_3 .. Його батько жив у комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де в сусідній кімнаті живе ОСОБА_2 із своєю співмешканкою ОСОБА_4 . ОСОБА_3 часто скаржився на зухвалу поведінку обвинуваченого, казав, що він може його штовхнути, вдарити. Він неодноразово мав розмову із ОСОБА_2 щодо такої поведінки із його батьком. ОСОБА_2 вибачався та обіцяв такого більше не робити, однак, образи з боку обвинуваченого на адресу ОСОБА_3 продовжувались, а сам загиблий розповідав, що побоюється за своє здоров`я. Крім того, ОСОБА_1 скаржились на зухвалу поведінку обвинуваченого й інші мешканці будинку, які боялися ОСОБА_2 та скаржилися дільничному інспектору поліції. Співмешканка обвинуваченого також дуже його боїться та лише коли його заарештували розповіла, що ОСОБА_2 , 31 грудня 2018 року вдень, вживав алкогольні напої та ввечері, прийшовши в стані алкогольного сп`яніння додому, пішов до кімнати ОСОБА_3 , де почав його бити. В квартирі було багато крові, та коли сусіди зверху викликали швидку медичну допомогу, обвинувачений сказав їй витерти кров та погрожував, якщо вона комусь щось буде розповідати, то він її вб`є. Інший сусід ОСОБА_5 в цей день був у батьків та нічого не бачив.

Свідок ОСОБА_6 показала, що ОСОБА_2 на час подій був її співмешканцем. Вони мешкали за адресою: АДРЕСА_1 . 01 січня 2019 року після обіду він прийшов додому у стані сильного алкогольного сп`яніння. У сусідній кімнаті їх комунальної квартири мешкав ОСОБА_3 .. ОСОБА_2 пішов до туалету, після чого почав стукати ногою у двері до потерпілого. Вона вийшла, щоб подивитися що відбувається та побачила як обвинувачений вдарив ОСОБА_3 в перенісся, від чого дідусь впав. Після чого піднявшись та намагаючись вийти у загальний коридор, потерпілий кричав про допомогу. ОСОБА_2 , взяв ОСОБА_3 за сорочку та потягнув до квартири, де продовжив бити потерпілого, який лежав на підлозі, ногами, взутими у черевики. ОСОБА_6 намагалась їх розняти, однак обвинувачений наказав їй йти до їх кімнати та сказав, щоб вона звідти не виходила, а він сам розбереться. Після того, як ОСОБА_2 перестав бити ОСОБА_3 , він бігав по квартирі та перевіряв чи живий потерпілий, який лежав на підлозі та хрипів. Перебуваючи й своїй кімнаті, ОСОБА_6 викликала швидку медичну допомогу. Вона боялась вийти з кімнати, оскільки ОСОБА_2 її часто бив. Коли ОСОБА_3 забрала швидка медична допомога, він був ще живий. ОСОБА_2 сказав їй витерти велику калюжу крові біля їх дверей, що вона і зробила. Із загиблим ОСОБА_3 у неї були добрі стосунки. Сам потерпілий ніколи не виходив із квартири, а пенсію йому приносили додому. За час їх сумісного мешкання у квартирі, ОСОБА_2 інколи нецензурно лаявся на ОСОБА_3 .. Напередодні подій, у обвинуваченого із потерпілим не було конфліктів, однак під час подій, ОСОБА_2 був настільки у неадекватному стані, що міг без причин напасти на потерпілого. Раніше був випадок, коли без будь-яких причин, ОСОБА_2 побив її, внаслідок чого зламав ОСОБА_6 щелепу. Спочатку ОСОБА_6 казала неправду про те, що ОСОБА_2 не бив дідуся тому, що він їй погрожував та казав, що вб`є. Коли обвинувачений під вартою, вона каже правду, оскільки його вже не боїться.

Аналогічні покази свідок ОСОБА_6 надавала під час проведення слідчих експериментів від 17.01.2019 у приміщенні експертної установи та на місці події, за адресою: АДРЕСА_1 , де за участю судово-медичного експерта, свідок розказала та докладно показала характер та механізм нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 .. Вказані слідчі дії зафіксовані на відеозапис, який в судовому засіданні досліджено судом.

Т. 2 а.с. 21-28

Свідок ОСОБА_5 показав, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . В інших двох кімнатах їх комунальної квартири мешкали ОСОБА_3 в одній кімнаті та ОСОБА_6 із ОСОБА_2 в іншій кімнаті. За час їх мешкання, у нього з обвинуваченим неодноразово були конфлікти через його ревнощі до ОСОБА_6 .. Крім цього, у ОСОБА_2 були конфлікти із ОСОБА_3 , в ході яких він виражався на його адресу нецензурною лайкою. У ОСОБА_6 із ОСОБА_2 часто також були конфлікти, після яких у неї були синці та побої. Загалом він може охарактеризувати обвинуваченого, як агресивну та конфліктну людину. Новий рік він зустрічав у своїх рідних та під час подій був там. Коли він повернувся додому, ОСОБА_6 сказала, що ОСОБА_3 помер, після чого вони повідомили про це його сина ОСОБА_1 ..

Свідок ОСОБА_7 показав, що 01 січня 2019 року у вечірній час він у складі бригади швидкої медичної допомоги приїхав на виклик по вул. Морозова у м. Харкові щодо отримання травми голови. Біля будинку № 1 по вул. Морозова, їх зустріла жінка, яка розповіла, що можливо їм потрібно викликати поліцію, оскільки там була бійка. Коли вони зайшли до квартири, їм відкрив двері обвинувачений ОСОБА_2 , за спиною якого лежав чоловік похилого віку. Коли він спитав у обвинуваченого що сталося, обвинувачений сказав, що не знає та впустив його до потерпілого. Потерпілий ще був живий у стані коми, лежав на підлозі, крізь було багато крові. Обвинувачений казав, що потерпілий був стані алкогольного сп`яніння та скоріш за все падав. У потерпілого були численні гематоми на обличчі, сильна кровоточива рана на обличчі та можливий перелам ребер. Він чув, що у сусідній кімнаті була жінка, яка щось коментувала, але він не чув що вона казала. ОСОБА_7 як лікар, не повірив обвинуваченому, оскільки травми у вигляді гематом у вигляді «Симптом окулярів» та перелам ребер, які були у потерпілого при падінні отримати неможливо. Після госпіталізації ОСОБА_3 , вони повідомили про даний випадок поліцію.

Свідок ОСОБА_8 показала, що 01 січня 2019 року у вечірній час після 17-18 години, вона була у невістки в гостях, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи там, вона вийшла покурити на сходовий майданчик та почула, як поверхом нижче, у квартирі АДРЕСА_3 пролунали звуки ударів по тілу. Вона подумала, що ОСОБА_2 б`є ОСОБА_6 , оскільки він часто її бив. Однак, потім вона почула, крик дідуся про допомогу та крики ОСОБА_6 «не бий його», «що ти робиш?», «відійди від нього». Всі мешканці будинку бояться ОСОБА_2 , який постійно вів себе зухвало, агресивно, тому вона також побоялася заходити до квартири.

В ході огляду місця події в квартирі АДРЕСА_4 , який проведено за добровільною згодою ОСОБА_6 , виявлено та вилучено халат синього кольору, халат чорного кольору з кольоровими полосами, домашнє взуття (тапки) чорного кольору з підошвою сірого кольору. Вилучені речі в ході досудового розслідування постановою слідчого від 18.01.2019 визнані та приєднані до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу.

Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 січня 2019 року на халат синього кольору, халат чорного кольору з кольоровими полосами, домашнє взуття (тапки) чорного кольору з підошвою сірого кольору накладено арешт.

Т. 2 а.с. 44-58

Свідок ОСОБА_9 показав, що він був присутнім у якості понятого в ході огляду місця події від 18.01.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , де в його присутності в даній квартирі та у присутності хазяйки квартири було виявлено та вилучено халат синього кольору, халат чорного кольору з кольоровими полосами, домашнє взуття (тапки) чорного кольору з підошвою сірого кольору. Дана слідча дія фіксувалась працівниками поліції на фото, після чого було складено відповідний протокол, в якому розписались він та інший понятий.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-17/1-А/19 від 31.01.2019, на підставі судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 , 83 років, враховуючи відомості з історії хвороби встановлено, що у ОСОБА_3 мали місце пошкодження:

-Тяжка черепно-мозкова травма з наявністю великих саден на обличчі, синці м`яких тканин волосистої частини голови, переламів кісток лицьового черепу, крововиливів під тверду, в м`яку мозкові оболонки, речовину головного мозку, забій головного мозку;

-Закрита травма грудної клітини із забоєм легень, з наявністю множинних переламів ребер з обох сторін.

Причиною смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в лікарні швидкої допомоги, є поєднана тупа травма тіла, ускладнена набряком-набуханням головного мозку, набряком легень.

Перелічені ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів за невідомих обставин, які у своїй сукупності, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

Згідно історії хвороби № 53 з КЗОЗ «МКЛШНМД ім. проф. А.І. Мещанінова» ХМР - група крові ОСОБА_3 відноситься до Ва(ІІІ), резус позитивний.

При госпіталізації до стаціонару у крові потерпілого етиловий спирт не виявлено.

Т. 2 а.с. 14-15

Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_3 № 12-23/4/1-А/19 від 22.02.2019, у ОСОБА_3 мали місце пошкодження:

-Важка черепно-мозкова травма з наявністю обширних саден на обличчі, синців на обличчі, вогнищ кровонапливів м`яких тканин волосистої частини голови, переломів кісток лицьового черепа, крововиливів під тверду, в м`яку мозкові оболонки, речовину головного мозку, забою головного мозку;

-Закрита травма грудної клітки з забоєм легенів, з наявністю множинних переломів ребер з обох боків.

Причиною смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 21.45 год. в лікарні швидкої допомоги, виявилася сукупна тупа травма тіла, що ускладнилася набряком-набуханням головного мозку, набряком легенів.

Перераховані пошкодження утворилися в один період часу від неодноразової дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, в своїй сукупності, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних пошкоджень.

Всі тілесні пошкодження у гр. ОСОБА_3 мають прижиттєвий характер, тупа сукупна травма тіла у гр. ОСОБА_3 має прямий причинно-наслідковий зв`язок із смертю постраждалого.

Після отримання тілесних пошкоджень постраждалий був доставлений в лікарню швидкої допомоги, де 01.01.19 р., після проведення реанімаційних заходів, що не мали ефекту, о 21.45 год. констатована біологічна смерть.

По тілу постраждалого мала місце безліч травматичних дій (ударів) (не менше 20-30) тупими твердими предметами з обмеженою травмуючою поверхнею, що не залишили в пошкодженнях ознак, по яких їх можна було б ідентифікувати.

За наявними даними встановити послідовність отримання тілесних пошкоджень, силу і напрям ударів по тілу гр. ОСОБА_3 не представляється можливим.

ОСОБА_3 не міг сам собі нанести тілесні пошкодження, що є у нього.

За наявними даними встановити позу потерпілого, взаєморозташування потерпілого і нападаючого при нанесенні тілесних пошкоджень гр. ОСОБА_3 , не представляється можливим.

Маловірогідно, що постраждалий після отримання тілесних пошкоджень міг скоювати активні самостійні дії.

При отриманні тілесних пошкоджень потерпілий, по видимому, відчував біль, про інтенсивність якої судити не представляється можливим.

Пошкоджень, які могли б утворитися при переміщенні тіла потерпілого, не встановлено, немає також пошкоджень, які могли б утворитися в процесі боротьби і самооборони.

Питання про можливість порятунку життя гр. ОСОБА_3 відноситься до компетенції комісійної судово-медичної експертизи.

Тілесні ушкодження, які маються у гр. ОСОБА_3 , не могли з`явитися слідством падіння (падінь) на тверду поширену поверхню з висоти «власного зросту».

Свідчення свідка ОСОБА_6 , дані нею при проведенні слідчого експерименту від 17.01.19 р., в цілому, відповідають судово-медичним даним.

Згідно історії хвороби № 53 із КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР - група крові гр. ОСОБА_3 відноситься до Ва(ІІІ), резус позитивний.

При госпіталізації в стаціонар в крові потерпілого етиловий спирт не знайдений.

Т. 2 а.с. 110-112

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 показав, що ним в ході досудового слідства у даному кримінальному провадженні зроблено висновок судово-медичної експертизи № 12-17/1-А/19 від 31.01.2019 та додаткової судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_3 № 12-23/4/1-А/19 від 22.02.2019. Крім того, за його участю проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_6 .. На підставі такого слідчого експерименту, він зробив висновок про те, що смерть потерпілого настала в результаті отримання встановлених тілесних ушкоджень, які в своїй сукупності є тяжкими тілесними ушкодженнями. Експертом встановлено, що наявні у потерпілого тілесні ушкодження утворилися від безлічі травматичних дій (не менше 20-30) твердими тупими предметами з обмеженою травмуючою поверхнею. Східці теоретично є тупим твердим предметом з обмеженою травмуючою дією, але наявні у ОСОБА_3 тілесні ушкодження не могли бути отримані в результаті падіння з висоти власного зросту. Експерт в судовому засіданні повністю підтримав надані ним висновки.

Висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 14/331-Дм/19 від 26.02.2019, на халаті банному махровому чорного кольору з різнокольоровими смугами, вилученому під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в об`єктах № 8, 10, 13, 14, 18, 20, 21, виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А.

На вказаному вище халаті банному, в об`єктах №№ 2-4, 6, 7, 9, 11, 19, 22, знайдена кров людини, в якій виявлені антиген Н та в об`єктах №№ 2, 7, 19 - ізогемаглютинін анти-А ізосерологічної системи АВО. Дана кров належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В.

Т. 2 а.с. 79-82

З висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 14/3321-Дм/19 від 26.02.2019, на халаті банному сірого кольору (об`єкт 9), вилученому під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , виявлена кров людини, в якій виявлені антигени В та Н. Таким чином, кров у вказаному об`єкті, в разі походження від однієї людини, належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з кров`ю групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В.

На вказаному вище халаті банному, в об`єктах №№ 1-3, 6-8, знайдена кров людини, в якій виявлені антиген Н. Отже дана кров належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В.

Згідно відповіді КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» № 01-173/Ж від 13.02.2019, 01 січня 2019 року о 19 годині 34 хвилини до служби «103» надійшов виклик з номеру телефону НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 до гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно копії карти виїзду швидкої медичної допомоги № 13А від 01.01.2019, на виклик за адресою: АДРЕСА_1 до пацієнта ОСОБА_3 виїхала бригада у складі лікаря ОСОБА_7, фельдшера ОСОБА_11 та водія ОСОБА_12 . Діагноз з яким ОСОБА_3 було доставлено до КЗОЗ «МКЛШНМД ім. проф. А.І. Мещанінова»: відкрита черепно-мозкова травма; перелом основи черепа; забій головного мозку; забійна рана правої підбровної дуги; забій м`яких тканин потиличної області справа; закритий перелом V-VII ребер зліва.

Під час досудового слідства копії аудіо записів наявні у файлах: « 01 01 19 19 31 НОМЕР_1 .wav», « 01 01 19 19 39 НОМЕР_1 .wav», « 01 01 19 19 43 НОМЕР_1 .wav», « 01 01 19 19 54 НОМЕР_1 .wav», « 01 01 19 20 19 НОМЕР_1 .wav», отримані в КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медичної катастрофи», на яких зафіксовано розмову виклику від 01.01.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , для надання допомоги ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - протоколом огляду від 13.02.2019 оглянуті та постановою слідчого від 13.02.2019, визнані в якості речових доказів.

Вказані аудіозаписи в судовому засіданні досліджені судом.

Т. 2 а.с. 59-66

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 87 від 18.02.2019, ОСОБА_2 на теперішній хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_2 перебував поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_2 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Т. 2 а.с. 71-74

Судом досліджено протокол проведення слідчого експерименту від 19.02.2019, в ході якого ОСОБА_2 на місці події за адресою: АДРЕСА_1 , показав та розказав про спосіб та механізм нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 ..

Однак даний доказ суд визнає недопустимим, оскільки як видно із дослідженого відеозапису слідчого експерименту, захисник Зуєва Л.В. не була присутня під час надання показів ОСОБА_2 , а тому суд вважає, що в ході даної слідчої дії органом досудового розслідування не було дотримано право підозрюваного на захист.

Т. 2 а.с. 97-100

В ході судового розгляду, судом надавалось судове доручення щодо проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого, та проведення експертного дослідження на підставі результатів слідчого експерименту з питань можливості отримання потерпілим ОСОБА_3 наявних тілесних ушкоджень за показами обвинуваченого. Однак, як видно з документів, що надійшли на виконання судового доручення, обвинувачений ОСОБА_2 відмовився від надавання показів при проведенні слідчого експерименту.

Т. 2 а.с. 177-181

Також суд вважає слушними доводи сторони захисту щодо визнання недопустимим висновку додаткової судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_3 № 12-23/4/1-А/19 від 22.02.2019 в частині відповіді на питання щодо невідповідності судово-медичним даним свідчень ОСОБА_2 , даних ним при допиті від 11.02.19р., а також його свідчень при проведенні слідчого експерименту від 19.02.19р..

Разом із тим, клопотання захисника обвинуваченого щодо визнання недопустимим доказом висновку додаткової судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_3 № 12-23/4/1-А/19 від 22.02.2019 в цілому - є безпідставним.

Так, судом визнається недопустимим слідчий експеримент від 19.02.2019 за участю ОСОБА_2 , який проведено з порушенням вимог КПК України, а висновок даної додатковї судово-медичної експертизи зроблено не лише на підставі даних ОСОБА_2 показів, а й на підставі показів свідка ОСОБА_6 , локалізації та характеру наявних у потерпілого ОСОБА_3 тілесних ушкоджень із дослідженням можливого механізму їх отримання, в результаті на ці питання експертом надано відповідь не залежно від показів обвинуваченого під час слідчого експерименту.

На підставі викладеного, суд враховує висновок додаткової судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_3 № 12-23/4/1-А/19 від 22.02.2019 допустими та належним доказом окрім відповіді на питання щодо невідповідності судово-медичним даним свідчень ОСОБА_2 , даних ним при допиті від 11.02.19р., а також його свідчень при проведенні слідчого експерименту від 19.02.19р..

Т. 2 а.с. 110-112

Позиція обвинуваченого ОСОБА_2 в судовому засіданні, зводиться до того, що ОСОБА_3 кілька разів падав зі східців.

Крім цього, таку ж позицію висловив і захисник обвинуваченого, який у дебатах послався на те, що допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 вказав на те, що східці відносяться до твердих тупих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, що підтверджує в своїх показах і обвинувачений. На думку сторони захисту, дії обвинуваченого кваліфіковані не вірно.

Однак, до такої версії обвинуваченого та сторони захисту, суд ставиться критично, оскільки в судовому засіданні, така версія свого підтвердження не знайшла та спростовується дослідженим висновком додаткової судово-медичної експертизи № 12-23/4/1-А/19 від 22.02.2019, яким встановлено, що тілесні ушкодження, встановлені у потерпілого ОСОБА_3 , не могли утворитися внаслідок падіння з висоти власного зросту, про що вказав експерт ОСОБА_10 в судовому засіданні.

Крім цього, версія обвинуваченого спростовується показами свідка ОСОБА_6 яка, як в судовому засіданні, так і під час слідчого експерименту, чітко вказала на обставини та механізм нанесення саме ОСОБА_2 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 .. Такі покази свідка узгоджуються із висновком додаткової судово-медичної експертизи № 12-23/4/1-А/19 від 22.02.2019.

В свою чергу свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що перебуваючи на сходовому майданчику, чула із квартири АДРЕСА_4 , де мешкали обвинувачений ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_3 , характерні для побиття звуки, а на сходовому майданчику і сходах нікого не було.

Такі покази свідків є послідовними, такими, що узгоджуються між собою, не суперечать фактичним обставинам справи та судово-медичним даним, щодо механізму та локалізації спричинених потерпілому тілесних ушкоджень. Підстав у свідків оговорювати обвинуваченого судом не встановлено, а тому суд враховує ці покази як належний та допустимий доказ.

Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_2 заподіяв потерпілому ОСОБА_3 умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило його смерть, а тому кваліфікує ці дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 121 КК України.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за скоєне.

Аналізуючи поведінку обвинуваченого під час скоєння злочину, а також після нього, з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 № 87 від 18.02.2019, суд вважає, що висновок експерта є обґрунтованим, а ОСОБА_2 - осудним.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає скоєння ним кримінального правопорушення-злочину щодо особи похилого віку та у стані алкогольного сп`яніння.

Пленум Верховного Суду України в п. 1 своєї Постанови № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» звернув увагу на те, що суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Вивченням відомостей щодо особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, не одружений, не працює, за місцем мешкання характеризується негативно.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення-злочину, що відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, який спричинив тяжкі наслідки у вигляді смерті потерпілого, відомості про особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та наявність двох обтяжуючих покарання обставин та ставлення обвинуваченого до скоєного.

Крім того, суд враховує, що покарання, відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі.

На думку суду, саме таке покарання, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобіганню вчиненню ним нових злочинів. При цьому, з урахуванням всіх обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання ближче до вищої межі санкції ч. 2 ст. 121 КК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 січня 2019 року на халат синього кольору, халат чорного кольору з кольоровими полосами, домашнє взуття (тапки) чорного кольору з підошвою сірого кольору - необхідно зняти.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 9 (дев`ять) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання, тобто з 18 січня 2019 року.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 січня 2019 року на халат синього кольору, халат чорного кольору з кольоровими полосами, домашнє взуття (тапки) чорного кольору з підошвою сірого кольору.

Речові докази:

-халат синього кольору, халат чорного кольору з кольоровими полосами, домашнє взуття (тапки) чорного кольору з підошвою сірого кольору, які зберігаються в камері схову речових доказів Слобідського ВП ГУНП в Харківській області - знищити;

-аудіо записи «01 01 19 19 31 НОМЕР_1.wav», « 01 01 19 19 39 НОМЕР_1 .wav», « 01 01 19 19 43 НОМЕР_1 .wav», « 01 01 19 19 54 НОМЕР_1 .wav», « 01 01 19 20 19 НОМЕР_1 .wav», які зберігаються в матеріалах кримінального провадження на лазерному диску - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Комінтернівський районний суд м. Харкова, а засудженим протягом тридцяти днів, з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя - В .О.Музиченко