Рішення № 98101890, 05.07.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/2501/21

Провадження № 2-а/415/223/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Луньової Д.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Жукової Д.Д.,

за відсутністю учасників справ,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: пр. Перемоги, буд. № 58, м. Лисичанськ, Луганська область, 93120, код ЄДРПОУ 14321736) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати дії посадової особи Луганського прикордонного загону ім. Героя України полковника Євгенія Пікуса про притягнення її до адміністративної відповідальності протиправними, визнати недійсною, протиправною та скасувати постанову капітана Франчук Т.А. про накладення адміністративного стягнення № 139758 від 01 квітня 2021 року, судові витрати стягнути з відповідача. Посилаючись в позові на те, що постановою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн.

Щодо суті правопорушення ОСОБА_1 зазначила, що поверталась в Україну з території України, а міркування відповідача що нібито, я в 18 годин 18 серпня 2020 року перетнула державний кордон, у пункті пропуску «Ізварино» не підтверджено об`єктивними належними доказами. Докази цього відповідач не надає. Крім того, відповідач вважає, що правопорушення мною вчинено у пункті пропуску «Ізварино» у 18 годин 28 серпня 2020 року, але в цьому випадку відповідач жодного відношення до пункту пропуску Ізварине не має, оскільки цей пункт пропуску знаходиться на території Краснодонького району України, а відповідач працює на пункту пропуску Міловського району Луганської області, та не уповноважений виявляти правопорушення вчинені у іншому адміністративному районі України. Також позивач вважає, що постанова № 139758 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки КУпАП не містить поняття "постанова про накладення адміністративного стягнення."

Ухвалою судді Лисичанського міського суду Луганської області Луньової Д.Ю. від 19 квітня 2021 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Копія ухвали від 19 квітня 2021 року була направлена сторонам в порядку, передбаченому ст. 268 КАС України.

Позивач про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

11 травня 2021 року на адресу Лисичанського міського суду Луганської області від відповідача - Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 01 квітня 2021 року на ділянці проведення операції об`єднаних сил в межах Донецької та Луганської областей функціонували визначені КПВВ про що наявна інформація в Інтернет виданнях та на сайтах Операції об`єднаних сил, Державної прикордонної служби, Східного регіонального управління та відповідних прикордонних загонів, а також здійснювався пропуск громадян через КПВВ «Станиця Луганська» та КПВВ «Новотроїцьке» про роботу яких та кількість осіб, які здійснили виїзд/в`їзд з/на тимчасово непідконтрольної території постійно інформують в Інтернет виданнях та на сторінках у соціальних мережах Операції об`єднаних сил, сайтах Державної прикордонної служби, Східного регіонального управління та відповідних прикордонних загонів. Позивачка, під час перетину державного кордону пояснила, що 28 серпня 2020 року здійснила виїзд з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово не працюючий пункт пропуску на напрямку н.п. Ізварине (ТОТ України) – н.п. Донецьк (РФ), чим порушила Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначених постановою КМУ від 17 липня 2019 року № 815. При дачі пояснень позивач не заявила заперечень або зауважень до змісту відібраних пояснень та не надала будь-яких документів, які б стали підставою для звільнення від адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю.

Відповідач також долучив до відзиву копію заяви ОСОБА_1 про роз`яснення права на правову допомогу, копію пам`ятки про ознайомлення з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, копію пояснень ОСОБА_1 , копію рапорту та копію витягу з наказу.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши обставини, повідомлені позивачем у позовній заяві та відповідачем у позові, дослідивши надані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Предметом судового дослідження в даному випадку є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно оскаржуваної постанови № 139758 від 01 квітня 2021 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн за порушення ч. 1 ст. 204-2 КУпАП; в постанові щодо складу правопорушення зазначено наступне.

01 квітня 2021 року о 04 годині 00 хвилин під час прикордонного контролю прикордонним нарядом «Перевірка документів» у міждержавному пункті пропуску через державний кордон України «Мілове» було виявлено громадянку ОСОБА_1 , яка пояснила, що приблизно о 18 годині 00 хвилин 28 серпня 2020 року здійснила виїзд з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації в районі н.п. «Ізварине» (ТОТ України) на напрямку н.п. «Ізварине» (ТОТ України) – «Донецьк» (РФ) здійснила виїзд з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації чим порушила п.3 постанови КМУ № 815 від 17 липня 2019 року «Про затвердження Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», тобто скоїла правопорушення, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Копію вказаної постанови отримано ОСОБА_1 01 квітня 2021 року.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог КУпАП до порядку притягнення до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності, а також наявність події та складу адміністративного правопорушення покладається на посадову особу.

Згідно приписів КАС України саме суб`єкт владних повноважень (відповідач) зобов`язаний довести наявність події і складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності складу та події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Постанова відносно позивача складена за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, відповідно до якої порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює процедуру в`їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, яким є «Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 815 (далі Порядок).

З п. 3 Порядку вбачається, що в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку.

Контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.

З визначення термінів, викладених в пункті 2 Порядку № 815 вбачається, що контрольний пункт в`їзду/виїзду - це комплекс будівель, спеціальних, інженерних споруд і технічних засобів, розташованих на спеціально визначеній земельній ділянці, де здійснюються заходи контролю в`їзду-виїзду осіб, транспортних засобів та товарів, які переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій.

Лінія розмежування - умовна лінія на місцевості між тимчасово окупованими територіями та контрольованими територіями, яка проходить по передньому краю передових позицій об`єднаних сил;

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що положення Порядку №815 визначають правила в`їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях та виїзду з них виключно через контрольні пункти, які розташовані на спеціально визначеній земельній ділянці в межах лінії розмежування, при цьому такі контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, на позивача накладено стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП за перетинання державного кордону через пункт пропуску «Ізварине» на територію Російської Федерації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Згідно з частинами 1 та 3 ст. 9 цього Закону, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Стаття 35 Закону України «Про державний кордон України» передбачає, що особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Зокрема, стаття 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України.

Таким чином, незаконний перетин державного кордону України не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, оскільки положення Порядку № 815 забороняють в`їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, суд може прийняти рішення про скасування постанови та закриття провадження у справі, або (п. 2) - скасувати постанову та надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Разом з тим, дії капітана ОСОБА_2 з винесення оскаржуваної постанови не є протиправними та незаконними, оскільки відповідач як працівник Державної прикордонної служби, уповноважений від імені органів Державної прикордонної служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, а тому в цій частині адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 139, 242-246, 257, 268-272, 286 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: пр. Перемоги, буд. № 58, м. Лисичанськ, Луганська область, 93120, код ЄДРПОУ 14321736) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 139758 від 01 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.Ю. Луньова