Рішення № 98101725, 06.07.2021, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

06.07.2021 Провадження №2-а/389/11/21

ЄУН 389/523/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2021 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Берднікової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Чуканової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам`янка, за правилами спрощеного позовного провадження, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області Стрельцова Віктора Вікторовича, Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, про скасування постанови у справі про адміністратвине правопорушення та оскарження дій поліцейського з приводу складення постанови про адміністративне правопорушенняч у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить: скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ББА №195959 від 22 лютого 2021 року про накладання на нього штрафу в сумі 170 грн. 00 коп.; визнати дії поліцейського СРПП Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області Стрельцова В.В. неправомірними щодо винесення постанови.

Вимоги обгрунтував тим, що постановою поліцейського СРПП Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області Стрельцова В.В., серії ББА № 195959 від 22 лютого 2021 року його притягнуто до адміністратвиної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено штраф в сумі 170 грн. 00 коп.

Вказану постанову вважає незаконною, а дії інспектора, який її склав неправомірними, виходячи з наступного. Так, у постанові зазначено, що 22 лютого 2021 року о 12 год.50 хв. на ділянці шоссе Р-10, в напрямку с.Подорожнє, с.Григорівка, керував автомобілем ИЖ, державний номер НОМЕР_1 , з держвним номерним знаком, що не відповідє стандартам, а саме затерті номерні символи, що недає чітко визначити символи номерного знаку на відстані 20 метрів, чим порушив п.2.9 в, п.30.2 ПДР України та вчинив правопоушення, пердбачене ч.6 ст.121 КУпАП. У вчиненні вказаного правопорушення його визнано неправомірно, оскільки державний номерний знак на автомобілі відповідає державному стандарту, а номерні символи можливо чітко розібрати з 20 метрів. Таким чином висновки поліцейського є передчасними, зупинено його без причини. Правопорушення жодними доказами не підтверджуєтьтся, поліцейський навіть не відміряв ці 20 метрів. Поліцейський спочатку хотів виписати постанову за відсутність зимової гуми, потім за відсутність ліцензії на перевезення молока, але на всі ці «порушення» він наводив аргументи. На що поліцейський відреагував агрессивно, неадекватно та склав оскаржувану постанову.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності (а.с. 23).

Відповідач поліцейський СРПП Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області Стрельцов В.В. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, причини неяви суду не повідомив, відзиву на позов не поав, будь-які клопотання чи докази від нього не надходили.

Представник співвідповідача Головного управління національної поліції в Кіровоградській області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідолений у встановленому порядку, надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що 22 лютого 2021 року при здійсненні патрулювання екіпажем поліції було зафіксовано факт адміністративного правопорушення, а саме позивач керував транспортним засобом ИЖ, державний номер НОМЕР_1 , з державним номерним знаком, що не відповідає стандартам, а саме затерті номерні символи, що не дає чітко визначити символи номерного знаку на відстані 20 метрів, чим порушив п.30.2 Праивл дорожнього руху та скоїв адмінстративне правопрушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП. В оскаржуваній постанові чітко вказана суть порушення, постанова складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395. При винесені постанови позивачу були роз`яснені права і обов`язки, передбачені ст.ст.268,307,308КУпАП та ст.63 Конституції України. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушеня відбувся у відповідності до норм чинного законодавства. Доказів які мали б спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність позивачем не надано, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають обґрунтуванню. До відзиву додано диск з відеофіксацією факту вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 22 лютого 2021 року поліцейським СРПП Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області Стрельцовим В.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 195959, відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , 22 лютого 2021 року о 12 год 45 хв. в Світловодському районі, Шосе Р-10, в напрямку сіл Подорожнє - Григорівка, керував транспортним засобом ИЖ, державний номер НОМЕР_1 , з державним номерним знаком, який не відповідає стандартам, а саме затерті номерні символи, що недає чітко визначити символи номерного знаку на відстані 20 метрів, чим порушив п.2.9.в п. 30.2 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП. Переліку доказів, які б мали б додаватися до постанови, оскаржувана постанова не містить.

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду про її скасування. Вказує на відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки номерні знаки на транспортному засобіИЖ, державний номер НОМЕР_1 , яким він керував відповідають державному стандарту, а номерні символи можливо чітко розібрати з 20 метрів.

На підтвердження своїх доводів надав фото на якому зображено задню частину транспортного засобу із закріпленим на ньому номерним знаком НОМЕР_1 , символи якого не містять явних затертостей, доступні для зчитування та ідентифікації на відстані.

Стороною відповідача на позовну заяву подано відзив та DVD диск з відеофіксацією з місця адміністративного правопорушення, як доказ правомірності винесення оскаржуваної постанови.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до частини 12 Закону України «Про дорожній рух» на транспортні засоби закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів.

Відповідно до частини 13 Закону України «Про дорожній рух» єдині зразки державних номерних знаків та вимоги до них, у тому числі тих, що виготовляються за індивідуальним замовленням, встановлюються державними стандартами України.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.п«в» п.2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

У п. 30.2 Правил дорожнього руху зазначено, що на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Державний стандарт ДСТУ 4278:2004 "ЗНАКИ НОМЕРНІ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ" НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ДСТУ 4278:2004, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29 грудня 2012 року № 1525, встановлює типи та основні розміри, а також правила застосування номерних знаків для автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, тракторів, автомобільних і тракторних причепів, а також знаків, що їх виготовляють за індивідуальним замовленням. Так, цим стандартом поміж іншого визначено, колір поля знаків, літер, цифр та ребер жорсткості номерних знаків.

Частиною 6 ст.121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 даної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог пункту п.п«в» п.2.9, п. 30.2 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.6 ст.126 КУпАП.

Позивач вказує, що правил дорожнього руху не порушував, державний номерний знак на автомобілі відповідає державному стандарту, а номерні символи можливо чітко розібрати з 20 метрів. Надав фото, на якому на віддаленій відстані зображений транспортний засіб ИЖ, на якому встановлений державний номерний знак НОМЕР_1 . Символи державного значення можливо чітко прочитати.

З оглянутої в судовому засіданні, наданої відповідачем, відеозйомки події, неможливо однозначно встановити, що символи номерного знаку автомобіля, не проглядається на відстані 20 метрів, адже на відео відображено і службовий автомобіль працівників поліції на якому також як і у автомобіля ИЖ неможливо чітко розпізнати символи номерного знаку. До того ж на DVD диску та відеозаписі що міститься на ньому, не відображено дати та часу, проведеної відеозйомки та за допомогою якого технічного засобу зроблено відеозйомку.

Будь-яких інших доказів вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП відповідачем не надано.

До того ж, як п.2.9 «в» так і ч.6 ст.121 КУпАП носять бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлюють, а спрямовують до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона. Проте, ні в оскаржуваній постанові ні у наданому відзиві не зазначено, яким саме стандартам не відповідали номерні знаки встановлені на автомобілі, яким керував позивач, та яким чином.

Таким чином, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП не підтверджується належними доказом, а наведені ним обставини під час розгляду справи відповідачами не спростовані.

Саме по собі описання адміністративного правопорушення у постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна правова позиція підтримана постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.

Згідно зі ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки належних доказів відповідачами не надано, то суд, враховуючи презумцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, виходить з того, що показання позивача з приводу конкретних обставин його дій на дорозі не спростовані і відповідають дійсності, і у такому випадку не доведено наявність складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на те, що в судовому засіданні не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст.121 КупАП, оскільки жодного належного доказу, на спростування доводів позивача про те, що він не вчиняв вказаного правопорушення відповідачами суду не надано, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Позовна вимога про визнання дій відповідача неправомірними щодо винесення постанови на думку суду задоволенню не підлягає, оскільки стаття 286 КАС України, яка регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, не містить положень щодо визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними. Скасування оскаржуваної постанови охоплює собою і визнання протиправними дій по її складенню.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп., що підтверджується відповідною квитанцією.

З урахуванням зазначених процесуальних норм сплачений позивачем судовий збір у вказаній сумі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Кіровоградській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5,6,9,20,72,77,90,132-134,159-162,242,244-246,257-263,286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову серії ББА № 195959 від 22 лютого 2021 рокупро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.6 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн. - скасувати, а провадження по цій справі про адміністративне правопорушення - закрити.

У задоволенні позовної вимоги про визнання дій поліцейського СРПП Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області Стрельцова Віктора Вікторовича неправомірними щодо винесення постанови, відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 (чотирста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - поліцейський СРПП Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області Стрельцов В.В., місцезнаходження: вулиця Глінки, 8, місто Світловодськ Кіровоградська область.

Співвідповідач - Головне управління національної поліції в Кіровоградській області, місцезнаходження: вулиця Віктора Чміленка, 41, Кропивницький, кож ЄДРПОУ 40108709.

Суддя Г.В. Берднікова