Ухвала суду № 98100439, 06.07.2021, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 328/1473/19

06.07.2021

1-кп/328/74/21

У Х В А Л А

Іменем України

06 липня 2021 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., прокурора Лобача С.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Караван О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Токмацького районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження відносно у ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України.

У судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи наявністю ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати до обвинуваченого домашній арешт.

Вислухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За змістом ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно зі ст.12 КК України злочин, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до шести років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду».

Крім того, згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність ризику, передбаченого пунктом 1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, ОСОБА_1 може переховуватися від суду.

Наявність вказаного ризику підтверджується наступним.

Злочин, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , згідно зі ст.12 КК України, віднесено до тяжких злочинів. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватись від суду.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово в судові засідання не з`являвся та не повідомляв про причини свого не прибуття.

Так, 12.12.2019 під час розгляду даного кримінального провадження судом відмовлено в клопотанні прокурора про продовження тримання ОСОБА_1 під вартою, звільнено з-під варти та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В подальшому ОСОБА_1 з`являвся на виклики в судові засідання.

Однак, 18.06.2020, отримавши повістку про виклик до суду, ОСОБА_1 не з`явився та не повідомив про причини не прибуття. 23.07.2020, отримавши повістку про виклик до суду, ОСОБА_1 не з`явився та не повідомив про причини не прибуття. Цього ж дня судом винесено ухвалу про привід ОСОБА_1 в судове засідання на 13.08.2020.

13.08.2020 привід не виконаний в зв`язку з відсутністю обвинуваченого за місцем мешкання. Цього ж дня судом винесено ухвалу про привід ОСОБА_1 в судове засідання на 01.09.2020. Однак, ухвала про привід виконана не була через відсутність обвинуваченого за місцем мешкання.

Ухвалою суду від 01.09.2020 судове провадження у справі було зупинено із оголошенням обвинуваченого ОСОБА_1 у розшук.

Відповідно до повідомлення ВП №3 Пологівського РВП ГУНП у Запорізької області від 08.04.2021 встановлено місце знаходження ОСОБА_1 та доставлено до Токмацького районного суду Запорізької області.

Таким чином, з 18.06.2020 ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що на розгляді в Токмацькому районному суді Запорізької області перебуває кримінальне провадження стосовно нього, отримавши повістки про виклик, почав ухилятися від суду. При цьому ОСОБА_1 не вчинив дій для повідомлення суду про своє нове місця проживання, не скористався правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, будь-яких заяв і клопотань до суду не направлял.

08.04.2021 ухвалою Токмацького районного суду обрано обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.06.2021, який в подальшому продовжувався і на теперішній час спливає 17.07.2021.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, що є ризиком, передбаченим пунктом 1 ч.1 ст.177 КПК України.

В судовому засіданні при вирішенні питання доцільності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під варто, не надано будь-яких доказів про зменьшення чи зникнення встановленого ризику неналежної процесуальної поведінки

Судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеному ризику. Однак, судом встановлено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику ухилення від суду.

Крім того, застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Доказів про наявність у ОСОБА_1 будь-яких тяжких захворювань, які перешкоджають триманню його в слідчому ізоляторі, суду не надано. Інші обставини, що перешкоджають продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

Вирішуючи питання доцільності продовження дії стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обґрунтованість обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України; наявність ризику, передбаченого пунктом 1 ч.1 ст.177 КПК України; дані про його особу: вік та стан його здоров`я, суд приходить до висновку про доведеність необхідності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаному ризику.

Відповідно до вимог ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, суд, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 45 400 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176 - 178, 182, 183, 193 - 194, 196, 197, 331, 369 - 372, 395 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04.09.2021 включно.

Заставу визначити в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 45 400 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700, рахунок № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172. Призначення платежу: Застава за ОСОБА_1 по справі 328/1473/19 (№1-кп/328/74/21) Токмацький районний суд Запорізької області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати за викликом до суду або із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії покладених судом обов`язків, у разі внесення застави, визначити до 04.09.2021.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Токмацький районний суд Запорізької області. У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а підозрюваним – в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя