Рішення № 98100398, 02.07.2021, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

02 липня 2021 рокуСправа № 322/533/21

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Губанова Р.О., секретар судового засідання Блажко О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника СРПП відділення поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Коробова Максима Анатолійовича, третя особа: Головне управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА №841996 від 30.05.2021,

встановив

короткий зміст позовних вимог, пояснення сторін, рух справи:

09.06.2021 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений адміністративний позов, в якому позивач просив скасувати постанову серія БАА №841996 від 30.05.2021 року, яка винесена начальником СРПП ВП №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції Коробовим М.А., якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн (далі постанова); закрити справу про адміністративне правопорушення, у зв`язку із відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121, ч1 ст.126 КУпАП; стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 , витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову позивач зазначив таке.

Постановою, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн за ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП за те, що 30.05.2021 о 13:00 годин, неподалік будинку №3 по вул. Гриценка в с. Новоіванківка, Новомиколаївського району, Запорізької області, він керуючи автомобілем марки «ЗІЛ-ММЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом ПТС-4 реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому були відсутні зовнішні освітлюючи прилади, на задньому лівому колесі зазначеного причепу відсутній протектор, державний номерний знак не відповідає нормам та стандартам для забезпечення безпеки для забезпечення дорожнього руху (не зчитувався з відстані двадцяти метрів), відсутні реєстраційні документи на зазначений причеп, чим порушив п.2.1 «Б», п.2.9 «В», п.31.4.5 «Б», п.31.4.3 «А» ПДР України.

На переконання позивача вказані порушення ПДР України, які вказані у постанові, не відповідають обставинам справи, постанова є незаконною та винесена з грубими порушеннями вимог чинного законодавства України.

Так в графі 5 постанови зазначено: що власник автомобіля «ЗІЛ-ММЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ФГ «Маншилін», тоді як відповідно до технічного паспорта серія НОМЕР_3 від 08.07.1999, вказаний автомобіль ЗІЛ-ММЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ФГ «Маншилін В.М.»; що на задньому лівому колесі причепу ПТС-4 відсутній протектор, - проте, на пропозицію позивача щодо застосування технічних приладів для здійснення виміру протектора на колесі, вказаний працівник поліції категорично відмовився, та пояснив, що він із салону службового автомобіля реєстраційний номер НОМЕР_4 , бачить візуально, що протектор не відповідає правилам ПДР України; що вказані обставини є порушенням п.31.4.5 «Б» ПДР України тоді як цим пунктом забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини.

Позивач стверджує, що вказане колесо не мало пошкоджень.

Співробітником поліції безпідставно зазначено про порушення вимог п.31.4.3 «А» ПДР України. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач повідомляв працівнику поліції, що здійснюється буксирування тракторного причепу для проведення його технічного обслуговування, так як за місцем зберігання не території «току» відсутня можливість проведення ремонтних робіт. Позаду тракторного причепа під час його буксирування було здійснено супроводження службовим автомобілем ФГ « ОСОБА_2 », «Nissan Navara», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під куруванням ОСОБА_2 для забезпечення безпеки дорожнього руху під час буксирування зазначеного тракторного причепа. Крім того, зазначене буксирування здійснювалося у світлий період доби (13:00 години), та з додержання жорсткої зчіпки, як того вимагають правила ПДР України (Розділ 23).

Крім того, вказаний тракторний причеп 2ПТС-4 під час його буксирування жодного вантажу не перевозив.

Під час складання постанови відповідач повідомив позивачу, що він візуально бачить, що реєстраційний номер ЗЖ 20-37 на тракторному причепі ПТС-4 не читається з відстані 20 метрів. Однак, позивач на місці запропонував відповідачу взяти вимірювальні засоби (зі свого боку надавав рулетку) для того щоб з відстані саме 20 метрів подивитися чи читається реєстраційний номер вказаного причепу.

Проте, відповідач категорично відмовився виміряти 20 метрів та пояснив, що він не виходячи із службового автомобіля та не вимірюючи 20 метрів бачить, що на цій відстав реєстраційний номер ЗЖ 20-37 не читається.

В п.7 постанови відповідач зазначав, що відеозапис порушення знаходиться у архіві ВП №3. На думку позивача у цьому випадку працівником поліції допущено порушення вимог ч.ч.2, 3 ст.283 КУпАП, оскільки відповідач не вказав у постанові що було здійснення фото або відеофіксацію правопорушення, не вказав за допомогою якого технічного засобу, здійснювалось фото або відеозапис.

Також, у постанові зазначається, що позивач вчинив адмінправопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, за фактом не пред`явлення реєстраційного документа на тракторний причеп 2ПТС-4.

Під час розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення відповідач вже безпосередньо в ході винесення вказаної постанови заявив, щоб позивач надав технічний паспорт на тракторний причеп 2ПТС-4, він в свою чергу відповів, що технічний паспорт знаходиться в салоні автомобіля «ЗІЛ-ММЗ», та потрібно декілька хвилин для пред`явлення його для огляду. Проте, відповідач зазначив, що він вже виніс постанову та надає позивачу копію, якщо той не згоден з її змістом то може оскаржити в судовому порядку.

Позивач вважає, що відповідач, не зібравши жодних доказів, та як наслідок не дослідив їх відповідно до вимог чинного законодавства України, безпідставно виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП.

22.06.2021 ухвалою судді відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, відповідачу встановлено строк для подачі відзиву, а третій особі строк для подачі пояснень.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подано.

Представником третьої особи, подано відзив на позовну заяву, у якому міститься прохання про відмову у задоволенні позову.

Оскільки КАС України не передбачає можливість подачі відзиву третьою особою, обставини викладені у відзиві суд розцінює як пояснення щодо позову, що відповідає положенням ст.176 КАС України.

В обґрунтування своїх доводів представник третьої особи зазначає, що позивачем до позовної заяви, в порушення вимог п.8 ч.5 ст.160 КАСУ не додано жодного з перелічених в позовній заяві документів, де серед інших, пунктом 3 передбачена копія реєстраційних документів на ЗІЛ -ММЗ та тракторний причеп 2 ПТС 4, як наслідок, відсутня можливість надати правову оцінку наявності чи відсутності реєстраційних документів на вказані транспортні засоби, однак не наводить жодних обставин, які свідчать про необґрунтованість позовної заяви, наводить переліку пунктів правил ПДР, норм КУпАП, акцентуючи увагу, що обставини вчинення правопорушення стверджуються складеною постановою у справі про адміністративне правопорушення і, доказом вини позивача в порушенні ПДР України є відеозапис, який здійснювався відповідачем, який прохає дослідити суд.

Позивач в судове засідання не з`явився надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач та представник третьої особи, належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибули, що відповідно до ч.3 ст.268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №841996 від 30.05.2021, винесеною начальником СРПП ВП №3 ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції Коробовим Максимом Анатолійовичем, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 850 гривень.

У постанові зазначено такі фактичні обставини правопорушення: « ОСОБА_1 30.05.2021 о 13:00 годин, неподалік будинку №3 по вул. Гриценка в с. Новоіванківка, Новомиколаївського району, Запорізької області, керуючи автомобілем марки «ЗІЛ-ММЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом ПТС-4 реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому були відсутні зовнішні освітлюючи прилади, на задньому лівому колесі зазначеного причепу відсутній протектор, державний номерний знак не відповідає нормам та стандартам для забезпечення безпеки для забезпечення дорожнього руху (не зчитувався з відстані двадцяти метрів), відсутні реєстраційні документи на зазначений причеп, чим порушив п.2.1 «Б», п.2.9 «В», п.31.4.5 «Б», п. 31.4.3 «А» ПДР України.». В п.7 у графі «до постанови додаються» зазначено «відеозапис порушення знаходиться в архів ВП №3, пояснення незгоди з постановою на окремому аркуші».

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частина шоста ст.121 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність, за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Згідно з п.2.9 «В» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:

- не належить цьому засобу;

- не відповідає вимогам стандартів;

- закріплений не в установленому для цього місці;

- закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначиш символи номерного знака з відстані 20 м;

- неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий;

Частина перша ст.126 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Згідно з п.2.1 «Б» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.

Також позивачу інкримінувалось порушення п.31.4.3 «А», п.31.4.5 «Б» ПДР України.

Відповідно до п.31.4 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

п.31.4.3 «А» зовнішні світлові прилади: кількість, тип, колір розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

п.31.4.5 «Б» колеса і шини: шини мають місцеві пошкодження (порізи. розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини;

Верховним Судом у постанові від 26.04.2018 по справі №338/1/17 (провадження №К/9901/15804/18) було сформовано позицію, за якою постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності не можна визнавати беззаперечним доказом вчинення нею правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Позивач визнавав факт того, що 30.05.2021 о 13:00 годині, між селами Дудніково і Новоіванківка, він керував автомобілем марки «ЗІЛ-ММЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Однак останній стверджував, що ним здійснювалося саме буксирування причепу ПТС-4 реєстраційний номер НОМЕР_2 для проведення його технічного обслуговування, а не керування автомобілем з причепом, як зазначено в постанові. При цьому не заперечував, що на причепі були відсутні зовнішні світлові прилади і на задньому лівому колесі був відсутній протектор. Факти того, що він не мав документів на зазначений причеп і що державний знак на причепі не зчитувався з відстані двадцяти метрів заперечував.

Відповідачем на спростування доводів позивача не надано жодного доказу.

За порушення правил п.31.4.3 «А», п.31.4.5 «Б» ПДР України передбачена відповідальність визначена диспозицією ч.1 ст.121 КУпАП, яка не інкримінувалася позивачу.

Крім цього, відсутність протектору на шині колеса причепу, що не заперечувалось позивачем, не є порушенням правила п.31.4.5 «Б» ПДР України.

Отже, формально ОСОБА_1 міг бути притягнутий до відповідальності лише за порушення п.31.4.3 «А» ПДР в контексті відсутності світлових приладів на причепі (оскільки позивач не заперечував цього факту), однак вказане мало би місце лише тоді, якщо б останньому інкримінувалося ч.1 ст.121 КУпАП і ОСОБА_1 керував би автомобілем з причепом, а не буксирував причіп, який потребував ремонту, з дотриманням визначених розділом 23 ПДР України вимог і правил.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, що є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим інші доводи позивача не підлягають перевірці під час розгляду даної справи, як несуттєві у цьому випадку.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До позовної заяви позивачем додано квитанції №ПН79351 від 08.06.2021 і №ПН562602 від 16.06.2021, якими підтверджується сплата судового збору в сумі 454,00 грн, отже відповідна сума підлягає стягненню з ГУНП в Запорізький області на користь позивача.

Інші документально підтверджені судові витрати, понесені сторонами, у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.241-246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до начальника СРПП відділення поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Коробова Максима Анатолійовича - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА №841996 від 30.05.2021 про застосування до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Матросова, 29, м. Запоріжжя, 69057, ідентифікаційний код 40108688) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні) витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.

Повне судове рішення складено 2 липня 2021 року.

Суддя Р.О. Губанов