Ухвала суду № 98099831, 29.06.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23540/21-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва судове провадження за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні ? прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на вилучене майно, -

В С Т А Н О В И В :

05.05.2021 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні ? прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в ході проведення 22 квітня 2021 року обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ноутбук марки HP SN №CND94105DM у корпусі чорного кольору.

29 червня 2021 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у її відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

Власник вилученогомайна у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином. ОСОБА_4 на адресу суду направив заперечення на вказане клопотання, зазначивши, що під час огляду ноутбука на місці проведення обшуку у ньому було знайдено реєстр кадастрових номерів земельних ділянок, який ОСОБА_4 сформував для зручності роботи.

Цей реєстр не містив обов`язкових реквізитів документа або проекту документа, про що було заявлено присутнім адвокатом ОСОБА_5 .

Більш того, згідно із наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 102 від 03.02.2020 ОСОБА_4 , як заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, звільнено із займаної посади за згодою сторін. На зазначеній посаді він перебував з грудня 2017 року.

Отже вилучений під час обшуку ноутбук не є доказом в розумінні кримінально процесуального законодавства України, так як в розумінні статті 98 КПК України речовим доказом є матеріальні об`єкти, які булизнаряддям вчинення кримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять інші відомості, якіможуть бутивикористані якдоказ фактучи обставин,щовстановлюються під час кримінального провадження, а ноутбук марки HP SN № CND94105DM був придбаний у 2020 році, після звільнення ОСОБА_4 , і не міг бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, за виключенням вирішення питання про проведення негласних (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

За наведених обставин, слідчий суддя вирішив за можливе розглядати дане клопотання без участі прокурора та ОСОБА_4 .

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали провадження за клопотанням, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42021000000000675 від 31.03.2021 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території України діє група осіб у змові із службовими особами Держгеокадастру, яка створила протиправний механізм відведення земельних ділянок у Донецькій, Полтавській, Запорізькій, Дніпропетровській областях в оренду на користь третіх осіб.

Механізм протиправної діяльності полягає у тому, що службові особи зазначених Головних управлінь Держгеокадастру, маючи на меті незаконне отримання прибутку, будучи обізнаними у кількості найбільш економічно привабливих земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Донецької, Запорізької, Полтавської та Дніпропетровської областей відповідно та скориставшись тимчасовою прогалиною у чинному земельному законодавстві (не встановлено максимально можливої площі надання земельної ділянки в оренду для здійснення городництва на одну особу), видають на підставних осіб дозвільні накази на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок державної власності з цільовим призначенням для городництва, що перебувають у запасі Держгеокадастру за межами населених пунктів.

За отриманими фактичним даними, використовуючи вказану схему, діями службових осіб Держгеокадастру в Донецькій області одночасно було сконцентровано у власності однієї особи земельну ділянку площею понад 2 100 га.

Діями службових осіб Держгеокадастру у Запорізькій області одночасно було сконцентровано у власності однієї особи земельну ділянку площею понад 670 га.

Діями службових осіб Держгеокадастру у Дніпропетровській області одночасно було сконцентровано у власності однієї особи земельну ділянку площею понад 1 000 га.

Діями службових осіб Держгеокадастру в Полтавській області одночасно було сконцентровано у власності однієї особи земельну ділянку площею понад 1 500 га.

Так, начальник Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області ОСОБА_6 , будучи особою уповноваженою на виконання функцій держави, вступивши у змову з ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , з метою особистого збагачення шляхом зловживання службовим становищем, заволоділа земельними ділянками запасу на території Донецької області, а саме ділянками, розташованими на територіях Бахмутського, Волноваського та Ясинуватського районів, загальною площею понад 2 100 га.

Встановлено, що ОСОБА_6 сприяла у залученні до виконання робіт із землеустрою та проведення торгів у ГУ Держгеокадастру в Донецькій області ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (код ЄДРПОУ 00698986), які відбулися 28.12.2020, відмовивши з формальних причин ДП «Центр Державного земельного кадастру Донецька регіональна філія» та, таким чином, надала директору ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_8 доступ до документальних матеріалів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, звідки останній отримав інформацію про земельні ресурси, які у подальшому використовувалися для створення протиправного механізму.

Одночасно із цим ОСОБА_6 , обіймаючи посаду начальника Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області, маючи на меті незаконне отримання прибутку, будучи обізнаною у кількості найбільш економічно привабливих земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Донецької області, діючи в інтересах третіх осіб, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (рідний син ОСОБА_8 ), видала дозвільні накази на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок державної власності з цільовим призначенням для городництва, що перебувають у запасі за межами населених пунктів загальною площею близько 2100 гектар.

Вказані дії мають ознаки спільного протиправного умислу ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , спрямованого на заволодіння земельними ділянками, оскільки клопотання на дозвіл на розробку проектів землеустрою подавалися частинами через деякий проміжок часу.

Так, з 10.12.2020 по 15.12.2020 подано 25 клопотань «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою».

У свою чергу дозволи на розробку землевпорядної документації та накази «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду без зміни цільового призначення» надавалися майже одразу на всі ділянки.

Так, з 11.12.2020 по 02.01.2021 видано 48 наказів «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою».

ОСОБА_6 , використовуючи службові повноваження, одночасно сконцентрувала у власності однієї особи земельну ділянку площею 2 100 га.

Поряд із цим відповідно до науково-практичного коментаря Земельного кодексу України (ст. 36): «За типом сільськогосподарських угідь земельні ділянки для городництва є орними землями (ріллею)». Однак серед земельних ділянок наданих ОСОБА_9 містились пасовища та сіножаті.

У подальшому за протиправним задумом ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 після набрання чинності Закона України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» та після відкриття ринку землі в Україні, ОСОБА_9 маючи першочергове право на викуп вказаних земельних ділянок, буде здійснювати її викуп за заниженою вартістю з урахуванням грошової оцінки з подальшим перепродажем на більш вигідних умовах.

Таким чином, тимчасова відсутність чітких нормативно-правових приписів щодо площі земельних ділянок, наданих для городництва, призвела до зловживання службовим становищем всупереч інтересам служби ОСОБА_6 та сприяння в отриманні земельних ділянок ОСОБА_9 у розмірі 2100 га.

Однак, ураховуючи те, що з правової точки зору під городництвом слід розуміти непідприємницьку сільськогосподарську діяльність, яка здійснюється громадянином індивідуально або у складі об`єднання для вирощування сільськогосподарських городніх рослинницьких культур та подальшим особистим споживанням, факт отримання земельної ділянки площею 2100 га ставить під сумнів мету її отримання та суперечить подальшому цільовому використанню.

Крім того, проектом Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 01.10.2019, передбачено внесення змін до ч. 1 ст. 36 Земельного кодексу України, а саме доповнення абзацом: «Розмір земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 га».

Ураховуючи вищевикладене, дії ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , спрямовані виключно на швидке заволодіння земельними ділянками та мають ознаки вчинення кримінального правопорушення.

Крім цього, у 2017 році Донецькою обласною державною адміністрацією ініційовано будівництво сучасного спортивного комплексу. За результатами моніторингу місцем будівництва вказаного об`єкта визначено територію

с. Богородичне Слов`янського району Донецької області. Загальна площа ділянки під забудову об`єктів спортивної інфраструктури складає понад 20 га.

Згідно із проектом землеустрою встановлення меж с. Богородичне, затвердженим рішенням Слов`янської районної ради № 6/28-477 від 29.01.2014, вказана земельна ділянка розташована в межах с. Богородичне та належить до земель комунальної власності.

Проте, у порушення вимог ст. 122 Земельного кодексу України, наказом Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області № 6281-СГ від 01.12.2020 надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність 19 громадянам (на користь третіх осіб) земельних ділянок сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», як земель державної форми власності.

Слід зазначити, що передача земельних ділянок у власність громадянам відбулася в день подачі заяви громадян, а саме 15.01.2021, що ставить під сумнів законність її передачі.

До зазначених кримінальних правопорушень можуть бути причетні: начальник Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_6 , заступник начальника управління ? начальник відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_4 , депутат Запорізької обласної ради ОСОБА_7 , директор Державного підприємства «Запорізький інститут землеустрою» ОСОБА_8 , син Директора Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» ОСОБА_9 , директор ПП «ОРШАД» ОСОБА_10 та громадяни України ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

22 квітня 2021 року було проведено санкціонований обшук, під час якого разом з речами та документами зазначеними в ухвалі слідчого судді за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 було виявлено та вилучено ноутбук марки HP SN#CND94105DM у корпусі чорного кольору.

Вилучені речі та документи мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, про що слідчим 23.04.2021 винесено відповідну постанову про визнання речовими доказами вказаного майна та документів.

Прокурор вказує, що на підставі викладеного та ґрунтуючись на матеріалах кримінального провадження, вважаю, що наявні усі підстави для накладення арешту на майно про яке йдеться у клопотанні з метою запобігання його пошкодження, відчуження третім особам, забезпечення проведення відповідного експертного дослідження та попередження настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)достатність доказів,що вказуютьна вчиненняособою кримінальногоправопорушення; 3)розмір можливоїконфіскації майна,можливий розміршкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,та цивільногопозову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Разом з тим, матеріалами клопотання не підтверджено та прокурором не доведено, що на дане майно потрібно накласти арешт як на речові докази, оскільки в постанові від 23.04.2021 року про визнання вилучених предметів речовими доказами та долучення до матеріалів кримінального провадження не конкретизовано з якою метою речі визнано речовими доказами.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Приходячи довисновку провідсутність підставдля задоволенняклопотання,виходжу зтого,що прокурорне довів,що вилученийноутбук 22.04.2021під часобшуку заадресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 матиме істотне значення для подальшого розслідування кримінального провадження.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні ? прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на вилучене майно відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1