Рішення № 98099712, 06.07.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2021 р.

м. Київ

справа № 755/8916/21

провадження № 2/755/4710/21

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 29,9 кв.м., загальною площею 60,6 кв.м.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що спірна квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 померла, спадкоємцем першої черги є її син ОСОБА_4 , який фактично прийняв спадщину, оскільки постійно проживав в квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 помер, та після його смерті відкрилась спадщина на всю зазначену квартиру. У зв`язку із відсутністю спадкоємців першої та другої черги, єдиною спадкоємицею третьої черги стала тітка померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , яка відмовилась від спадщини на користь позивача ОСОБА_1 . Позивач прийняв спадщину, в строк звернувшись із заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зоріної С.М. ІНФОРМАЦІЯ_8 померла мати позивача - ОСОБА_3 28.04.2021 року нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки позивачем не було надано документи, необхідні для встановлення родинних відносин та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, тому позивач вимушений звернутись з даним позовом в судовому порядку.

01.06.2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно, та постановлено порядок розгляду справи у загальному позовному провадженні; витребувано матеріали спадкової справи у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зоріної С.М.

29.06.2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва підготовче засідання закрито, цивільну справу призначено до судового розгляду по суті з повідомленням учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали спадкової справи № 12/2020 щодо майна померлого ОСОБА_4 , оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до пункту другого частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (ч.1 та 2 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Так, позови про визнання права власності спрямовані на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Судом встановлено, що відповідно до даних Посвідки про народження, виданої народним комісаріатом внутрішніх справ СРСР ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 ; батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_6 . (а.с. 16)

За даними Свідоцтва про народження, виданого Печерським відділом ЗАГС м. Києва від 13.05.1975 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_2 . (а.с. 13)

Згідно даних Свідоцтва про народження, виданого с/радою с. Скриголівка, Фастівського р-ну, Київської області від 28.12.1949 року та Свідоцтва про укладення шлюбу, виданого Скригалівським с/б ЗАГС Фастівського р-ну, Київської області від 02.09.1972 року, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_6 . (а.с. 19, 20)

За даними Свідоцтва про народження, виданого Скригалівським с/б ЗАГС Фастівського р-ну, Київської області від 19.09.1973 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_12 , батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_3 . (а.с. 22)

Згідно даних Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.01.2002 року та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.06.2011 року майно після смерті ОСОБА_6 , 1910 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 успадковано її дочками: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 . (а.с. 17; 18)

Як роз`яснено у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатні та допустимі докази задля встановлення факту того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , є двоюрідними братами.

Відповідно до даних свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва від 25.07.2007 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . (а.с. 7)

28.04.2017 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла, що підтверджено Свідоцтвом про смерть, виданим Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 28.04.2017 року, актовий запис № 752. (а.с. 14)

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , помер, що підтверджено Свідоцтвом про смерть, виданим Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.01.2020 року, актовий запис № 135. (а.с. 15)

19.05.2020 року ОСОБА_3 як спадкоємець третьої черги звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , та цією ж заявою відмовилась від прийняття спадщини на користь двоюрідного брата померлого - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_17 . (а.с. 23)

01.06.2020 року ОСОБА_1 як спадкоємець п`ятої черги, на користь якого ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини, звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті двоюрідного брата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . (а.с. 54)

20.10.2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла, що підтверджено Свідоцтвом про смерть, виданим Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 21.10.2020 року, актовий запис № 296. (а.с. 21)

28.04.2021 року постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало спадкодавцю ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що не подано документи, необхідні для встановлення родинних відносин та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. (а.с. 24)

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкування за законом відбувається у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини. При вирішенні питання спадкування за законом, враховуються такі юридичні факти, як: родинні стосунки (кровна спорідненість), шлюбні відносини, усиновлення (удочеріння), перебування на утриманні спадкодавця. Центральним субінститутом спадкування за законом є інститут черговості, який полягає в тому, що за загальним правилом кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування за відсутності бодай одного спадкоємця попередньої черги, обумовленого різними причинами: фізичною відсутністю, усуненням від права на спадкування, неприйняттям спадщини або відмовою від прийняття спадщини.

Згідно положення статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1261 Цивільного кодексу України ).

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. (статті 1262-1265 Цивільного кодексу України)

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене законом коло осіб з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві та розрахунку, що він залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 Цивільного кодексу України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

На «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають такі юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п`ятої черги.

Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (частина перша статті 1266 Цивільного кодексу України ).

Аналіз статті 1266 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що по своїй суті спадкування за правом представлення - це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, який надає можливість спадкоємцям п`ятої черги за законом переміститися у вищу чергу (першу, другу або третю чергу) у зв`язку зі смертю до відкриття спадщини спадкоємця цієї черги. (Постанова Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року по Справі № 519/728/16-ц)

Перелік осіб (спадкоємців), які мають право на спадкування за правом представлення, встановлений нормами статті 1266 ЦК України, є вичерпним. Немає підстав розширювати цей перелік за рахунок осіб, яких не зазначено в указаній статті.

Тлумачення абзацу 2 частини першої статті 1265 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок, що ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Ступінь є свого роду одиницею вимірювання споріднення поміж родичами за походженням. Він надає можливість встановити «відстань» між спорідненими особами (родичами за походженням). Причому така «відстань» може характеризувати як більш близьке споріднення, так і віддалене. Як наслідок чим далі біологічно особи знаходяться одна від одної, тим більший порядковий ступінь споріднення їх пов`язує. (Постанова Верховного Суду від 20 червня 2018 року по Справі № 643/1216/15-ц)

Судом встановлено, що предметом спору є визнання за позивачем ОСОБА_1 , як спадкоємцем п`ятої черги за законом/першої черги за правом представлення, права власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки позивачу приватним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті двоюрідного брата ОСОБА_4 на зазначене майно, з підстав не подання документів, необхідних для встановлення родинних відносин та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, керуючись положеннями діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору позивач як спадкоємець п`ятої черги за законом та першої черги за правом представлення свого двоюрідного брата має право на отримання у спадщину спірного майна, що належало на праві власності його тітці ОСОБА_2 та двоюрідному брату ОСОБА_4 та не було успадковано матір`ю позивача ОСОБА_3 , у зв`язку із відмовою останньої від спадщини на користь свого сина, позивача по справі, ОСОБА_1 , - оскільки дане нерухоме майно є спадковою масою спадкодавця ОСОБА_4 , прийнятої ним після смерті його матері ОСОБА_2 , що на момент смерті належало їм на праві власності, та даний факт підтверджено належними та допустимими доказами по справі, тому, встановивши факт належності спадкодавцю на праві власності спірного майна, ураховуючи відсутність заяв інших потенційних спадкоємців попередніх черг на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , суд вважає за можливе визнати за позивачем як спадкоємцем першої черги за законом право власності на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_4 , при цьому судом ураховано, що визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно є таким, що не порушує прав та законних інтересів третіх осіб.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно, підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 1218, 1258, 1259, 1261, 1265, 1266 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 29,9 кв.м., загальною площею 60,6 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 06 липня 2021 року.

Суддя: В.І. Галаган