Ухвала суду № 98096786, 06.07.2021, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/198/19

Провадження № 1-кп/589/107/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Курбанової А.Р.,

з участю секретаря судового засідання Ніколаєнко В.В.,

прокурора Нужної О.А.,

захисника Мороки С.О.,

законного представника ОСОБА_1 ,

особи, щодо якої вирішується питання про застосування заходів медичного характеру, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка у кримінальному провадженні № 12018200110001900 клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у зв`язку з вчиненням суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сем`янівка Конотопського району Сумської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації ОСОБА_2 до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Судом встановлено, що 05.12.2018р. близько 15 год. 20 хв. ОСОБА_2 , знаходячись в приміщенні магазину автозаправної станції «Сан Оіл» по вул. 6-ї Гв. Дивізії, в районі буд. 5, м. Шостка, не усвідомлюючи свої дії та не маючи можливості керувати ними, перебуваючи у стані неосудності, внаслідок наявного у нього психічного захворювання у вигляді шизофренії параноїдної форми, шляхом вільного доступу, з прилавку магазину відкрито від касира магазину ОСОБА_3 та начальника заправної станції ОСОБА_4 , викрав настоянку Фреш шот «Лайм» об`ємом 0,5 літри, вартістю 81 грн., вермут «Маренго» (дес. білий) об`ємом 1 літр, вартістю 89 грн., вермут «Маренго» (дес. білий) об`ємом 0,5 літри, вартістю 54 грн., спричинивши загальний збиток ТОВ Торговий Дім «Сан Оіл» на суму 224 грн.

Після цього ОСОБА_2 з місця вчинення діяння зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Таким чином ОСОБА_2 скоїв суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, - відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Поряд з цим суд зазначає, що є безпідставним посилання у клопотанні на те, що ОСОБА_2 скоїв дане діяння, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, оскільки він вчинив суспільно небезпечне діяння у стані, за якого не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, що є юридичним критерієм неосудності, і цей стан несумісний з наявністю в свідомості чітко сформованого умислу у розумінні ст. 24 КК України, а також мети і мотиву як ознак суб`єктивної сторони кримінального правопорушення.

Такий висновок суду узгоджується з позицією колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, викладеною у постанові від 26.06.2019р. у справі №202/5997/17.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, однак після дослідження доказів просив застосувати до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги за місцем проживання.

Сторона захисту не заперечувала проти задоволення клопотання та застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

При цьому в судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив, що взимку 2018 року він зайшов до магазину на заправці. В магазині знаходились дві дівчини – працівниці магазину. Зліва від прилавка, де стояла касир, знаходилася полиця зі спиртними напоями. Він наказав жінкам віддати йому гроші, потім схопив пляшки зі спиртними напоями, серед яких пам`ятає лише вермут «Маренго» та з ними вибіг з приміщення магазина заправної станції. Зазначив, що був вдягнутий у светр із синіми смужками. Жінки щось кричали услід, але він не запам`ятав що саме. Також зазначив, що відшкодував заподіяні збитки, що підтверджується відповідною розпискою, та за час розгляду справи пройшов лікування.

Окрім показів ОСОБА_2 вчинення ним суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, підтверджується наступними доказами.

Показами представника потерпілого ОСОБА_5 , яка суду пояснила, що наприкінці минулого року близько 15:00 год. вона перебувала у приміщенні АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Побачила як на території АЗС з`явився чоловік, звернула увагу, що попри холодну погоду, він був без верхнього огляду. Був одягнений у темні штани та смугастий светр. Він спочатку ходив по території, а потім зайшов до приміщення магазину АЗС та одразу вигукнув «Давай бабки!». Підійшов до каси, біля якої на полиці стояли алкогольні напої, та почав розкидувати їх. Схопивши чотири пляшки, одну з них він заніс над головою касира, та представник потерпілого подумала, що він має намір її вдарити, а тому голосно закричала. Чоловік повернувся в її бік та, будучи спантеличеним від її крику, вибіг з приміщення магазину. При цьому одну пляшку спиртного він розбив, а інші три - забрав з собою.

Свідок ОСОБА_3 (касир АЗС «Сан Оіл») суду повідомила, що наприкінці 2018 року (більш точної дати не пам`ятає) вона перебувала на робочому місці та звернула увагу, що на території АЗС ходить молодий чоловік без верхнього одягу, хоча на вулиці було вже холодно. Цей чоловік зайшов до приміщення АЗС та, стоячи біля вхідних дверей, почав кричати «Жени бабки!». Потім кинувся в бік каси, при цьому свідок встигла прикрити її собою та натиснути тривожну кнопку. Поряд з касою стояла полиця зі спиртними напоями, які цей чоловік став розкидувати, а потім схопив декілька пляшок, що стояли на ній, одну з яких заніс над головою. В цей час, присутня там ОСОБА_5 закричала, а він, злякавшись, втік, при цьому щось зі спиртного він розбив, а щось взяв із собою.

Свідок ОСОБА_6 (оператор АЗС «Сан Оіл») пояснив, що взимку 2018 року він перебував на роботі в кімнаті оператора АЗС. Звернув увагу, що на території АЗС ходить чоловік без верхнього одягу. Цей чоловік пішов в сторону магазину (каса АЗС), однак як він туди заходив свідку видно не було. Через деякий час свідок почув жіночий крик, він вибіг на вулицю та побачив як чоловік, що ходив по території без верхнього одягу, вибігає з магазину АЗС з пляшками в руках.

Згідно з протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від 06 грудня 2018 року, під час вказаних слідчих дій останні, кожна окремо, впізнали ОСОБА_2 як особу, яка 05.12.2018р. на АЗС «Сан Оіл» відкрито заволоділа майном ТОВ Торговий Дім «Сан Оіл».

Відповідно до протоколу огляду від 05.12.2018 року в ході огляду АЗС «Сан Оіл» по вул. 6-ї Гв. Дивізії, в районі буд. 5, м. Шостка зафіксовано обстановку всередині приміщення АЗС, зокрема, біля полиці зі спиртними напоями виявлено розбиту пляшку Фреш шот «Лайм» об`ємом 0,5 літри та зафіксовано істотне порушення порядку на полицях, перевернуті пляшки зі спиртним.

З відеозапису з мобільного телефону ОСОБА_5 , який був добровільно виданий останньою, вбачається як чоловік, одягнений у темні штани та білий светр зі синіми смужками, відбігає від приміщення АЗС із пляшками в руках.

Відповідно до висновку експерта №19/119/11-1/3763е від 29.12.2018 р. вартість настоянки Фреш шот «Лайм» об`ємом 0,5 літри, станом на 05.12.2018р. могла становити 81 грн., вермуту «Маренго» (дес. білий) об`ємом 1 літр - 89 грн., вермуту «Маренго» (дес. білий) об`ємом 0,5 літри - 54 грн.

Зазначені вище докази узгоджуються між собою. Не містять жодних суперечностей, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку. Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування. Письмові докази отримані в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Та обставина, що ОСОБА_2 вчинив суспільно небезпечне діяння в стані неосудності підтверджується висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 643 від 20.12.2018р., проведеної КЗ СОР «Обласний наркологічний диспансер». Так, експертами встановлено, що у період часу, до якого відноситься діяння, ОСОБА_2 страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдна форма, безперервний перебіг зі стабільним дефектом, за своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Наведене дає суду достатні підстави визнати ОСОБА_2 неосудним.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що саме ОСОБА_2 було вчинене суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, яке було скоєне останнім у стані неосудності.

Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Згідно зі ст. 93 КК України до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння, можуть бути застосовані судом примусові заходи медичного характеру.

У відповідності до вимог ст.ст.19, 94 КК України до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога за місцем проживання.

Виходячи з роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 має постійне місце проживання, проживає з матір`ю, даних про негативну характеристику за місцем проживання не має. Справи про адміністративні правопорушення щодо нього не розглядалися. Жодних інших кримінальних проваджень щодо нього не здійснювалося.

В ході розгляду справи судом для об`єктивної оцінки ступеня небезпечності ОСОБА_2 для себе або інших з`ясовано думку експерта-психіатра ОСОБА_7 , яка повідомила про можливість покращення стану хворого у разі проведення лікування.

Як вбачається з листа комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Перша обласна спеціалізована лікарня м. Ромни» від 26.02.2020р., ОСОБА_2 в період з 03.01.2019р. по 19.02.2019р. знаходився на стаціонарному лікуванні у вказаному закладі.

Висновком повторної амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 236 від 22.06.2021р. встановлено, що на теперішній час ОСОБА_2 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдної форми, епізодичний тип перебігу з наростаючим дефектом, медикаментозна ремісія, не може повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_2 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що дані про подальшу поведінку ОСОБА_2 свідчать про ведення ним нормального способу життя, самостійне проходження лікування, яке істотно покращило стан його здоров`я, суд вважає, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_2 необхідно задовольнити і застосувати до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги за місцем проживання.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 372, 508, 512, 513, 516 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сем`янівка Конотопського району Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання.

Процесуальні витрати за проведення експертизи у справі віднести за рахунок держави.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: диск з відеозаписом з мобільного телефона ОСОБА_5 , що зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження № 12018200110001900.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова