Рішення № 98096529, 05.07.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3720/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Едера П. Т.

секретаря с/з Репети К. М.

з участю: представника позивача Сибаля О. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду з адміністративним позовом до Буковинської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Виклад позицій сторін.

Обгрунтування позивача.

В обгрунтування свої вимог Позивач зазначив, що 12.03.2021 інспектором митного поста «Вадул-Сірет» Буковинської митниці Держмитслужби було складено протокол № 0361/40800/21 про порушення ОСОБА_1 митних правил за те, що 23.02.2020 ввіз на митну територію України через пункт пропуску «Малий Березний-Убля» Закарпатської митниці Держмитслужби в режимі тимчасового ввезення (терміном до 1 року) транспортний засіб «BMW Х5», реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 , і станом на 12.03.2021 цей автомобіль за межі митної території України не вивозив.

На підставі вказаного протоколу про порушення митних правил в.о. начальника Буковинської митниці Держмитслужби Мухтаровим Русланом Рамазановичем 25.03.2021 було винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0361/40800/21, якою його, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень.

Позивач вважає вказану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню,

Оскільки зазначений транспортний засіб не міг бути вивезений ним за межі митної території України у встановлений ч. 1 ст. 380 Митного кодексу України однорічний строк у зв`язку із тим, що такий майже рік перебував під арештом у кримінальному провадженні.

Так, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06.03.2020 на вказаний транспортний засіб було накладено арешт у кримінальному провадженні № 12018140000000651 від 18.12.2018.

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 19.08.2020 арешт автомобіля скасовано. Однак у зв`язку із апеляційним оскарженням вирок набрав законної сили лише 29.01.2021 - у день винесення Львівським апеляційним судом ухвали про залишення вироку без змін.

Таким чином, транспортний засіб перебував під арештом з 06.03.2020 по 29.01.2021 і був повернутий Позивачеві лише 23.02.2021.

Вказані обставини Позивач додатково підтверджує відповіддю на адвокатський запит з ГУНПу Львівській області від 22.03.2021.

На підставі викладеного Позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0361/40800/21 від 25.03.2021, винесену посадовою особою Буковинської митниці Держмитслужби про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України. Провадження у справі про правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України-закрити.

Обгрунтування заперечень відповідача.

27.06.2021 Відповідачем на адресу суду подано відзив, згідно якого повністю з заперечили позовні вимоги та просили повністю відмовити в їх задоволенні. Вважають доводи Позивача такими, що не відповідають дійсності.

У відзиві стороною Відповідача зазначено, що 12.03.2021 о 18 год. 54 хв. на територію міжнародного пункту пропуску «Порубне-Сірет» митного поста «Вадул-Сірет» Буковинської митниці Держмитслужби прибув автомобіль марки «FORD TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням гр. України ОСОБА_2 , який слідував з України до Румунії в приватних справах. У вказаному автомобілі в якості пасажира слідував гр. Румунії ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ).

Вказані громадяни надали контрольний талон для проходження митного контролю по «зеленому коридору». Для здійснення митного контролю гр. ОСОБА_3 надав закордонний паспорт НОМЕР_3 на ім`я гр.Румунії « ОСОБА_4 ».

Під час здійснення митного контролю та згідно інформації, яка міститься в програмно-інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС ДМСУ встановлено, що 23.02.2020 гр. ОСОБА_5 ввіз на митну територію України автомобіль марки «BMW Х5», кузов НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації - Польща) через пункт пропуску «Малий Березини - Убля» митного поста «Малий Березник» Закарпатської митниці Держмитслужби в режимі тимчасового ввезення терміном до 1 року.

Відповідач зазначає, що особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України визначені статтею 380 МК України, відповідно до якої, тимчасове ввезення громадянами- нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог МК України, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування, чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання митному органу документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни. Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну для їхніх особистих потреб.

Відповідач вважає, що фактично вищевказаний транспортний засіб під час запровадження справи про порушення митних правил станом на 12.03.2021 за межі митної території України не вивезено.

Таким чином, на переконання митного органу гр. ОСОБА_3 перевищив строк зворотного вивезення зазначеного вище автомобіля, ввезеного на митну територію України з режимі тимчасового ввезення терміном до 1 року більше ніж на десять діб, але не більше, ніж на двадцять діб.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст.481 МК України.

Сторона Відповідача вважає, що гр. ОСОБА_6 правомірно визнано винним вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 5 ст. 481 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у межах санкції вказаної статті.

Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Процесуальні дії у справі.

30 квітня 2021 року Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів, норми права, що застосовані судом при розгляді спірних правовідносин та висновки суду.

У судовому засіданні уповноважений представник Позивача адвокат Сибаль О.Б. надав пояснення, що аналогічні викладеному в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач - Буковинська митниця Держмитслужби в судове засідання участі уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому порядку. За таких обставин суд вважає розгляд справи проводити за відсутності представника Відповідача, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 205 КАС України

У судовому засіданні, перевіркою доводів сторін і обставин справи та дослідженням письмових доказів встановлено наступне.

Згідно протоколу № 0361/40800/21 ОСОБА_1 порушив митні правила, а саме 23.02.2020 ввіз на митну територію України через пункт пропуску «Малий Березний-Убля» Закарпатської митниці Держмитслужби в режимі тимчасового ввезення (терміном до 1 року) транспортний засіб «BMW Х5», реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 , і станом на 12.03.2021 цей автомобіль за межі митної території України не вивозив (а.с.7-9).

На підставі вказаного протоколу про порушення митних правил в.о. начальника Буковинської митниці Держмитслужби Мухтаровим Р. Р. 25.03.2021 винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0361/40800/21, якою його, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень (а.с.10-12).

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06.03.2020 на транспортний засіб «BMW Х5», реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 накладено арешт у кримінальному провадженні № 12018140000000651 від 18.12.2018.

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 19.08.2020 арешт автомобіля скасовано. У зв`язку із апеляційним оскарженням вирок набрав законної сили 29.01.2021 (а.с.13-22).

Згідно відповіді на адвокатський запит ГУНП у Львівській області від 22.03.2021 встановлено, що СУ ГУНП у Львівській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018140000000651 від 18.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. В ході досудового розслідування було вилучено автомобіль марки «BMW Х5» реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 , яким користувався підозрюваний ОСОБА_1 , вказаний автомобіль відповідно до ухвали Галицького районного суду м. Львова про арешт майна 06.03.2020 поміщено на арештмайданчик ГУНП у Львівській області, що знаходиться за адресою: м. Львів вул. Конюшинна, 15, для відповідального зберігання. Крім цього, відповідно до вироку Галицького вказаний автомобіль 23.02.2021 повернуто ОСОБА_1 (а.с.22).

Відповідно до ч. 4 ст. 108 Митного кодексу України, якщо товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України внаслідок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час такого арешту (вилучення).

Так, у вказаній нормі відсутні будь-які застереження щодо її незастосування до транспортних засобів особистого користування. Більше того, право на ввезення транспортного засобу особистого користування саме в режимі «тимчасового ввезення» передбачене ч. 1 ст. 380 Митного кодексу України. Як вбачається із Протоколу про порушення митних правил № 0361/40800/21 від 12.03.2021 та Постанови у справі про порушення митних правил № 0361/40800/21 від 25.03.2021, ОСОБА_1 ввіз свій транспортний засіб на митну територію України саме в режимі тимчасового ввезення, відтак, вказана норма підлягає застосуванню у даній справі.

Отже, перебіг річного строку вивезення транспортного засобу розпочався 23.02.2020 (ввезення на територію України), зупинився - 06.03.2020 (накладення арешту), відновився - 29.01.2021 (скасування арешту) і на час винесення оскаржуваної постанови не закінчився, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 108 Митного кодексу України строк перебування автомобіля під арештом не включається у строк тимчасового ввезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Згідно з п. 2 Розділу І «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 р. № 1118 (у редакції наказу Держмитслужби від 17.03.2008 р. № 229) обставини непереборної сили - смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров`ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.

Суд погоджується з твердженням позивача, що ним не пропущено річний строк вивезення транспортного засобу за кордон, оскільки причина пропуску однорічного строку на повернення транспортного засобу є поважною, так, як Позивач об`єктивно був позбавлений можливості вивезти транспортний засіб за межі України, через перебування під арештом на штрафмайданчику.

Дослідивши доказів та доводи у справі суд дійшов висновку, що об`єктивні причини, що обмежували Позивача у виконанні обов`язку вивезти транспортний засіб за межі України слід трактувати, як непереборну силу, а тому є обставиною, що виключає склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та обєктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Таким чином у діях Позивача відсутній склад порушення митних правил, передбачений ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 Митного кодексу України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно із вимогами ч. 1, 2 ст. 530 Митного кодексу України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у звязку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.

За результатами перевірки центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, що проводив перевірку, приймає одне з таких рішень: 1) про залишення постанови без змін, а скарги - без задоволення; 2) про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд; 3) про скасування постанови та закриття справи; 4) про зміну виду адміністративного стягнення в межах відповідальності, передбаченої за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб це стягнення не було посилено.

Згідно приписів ч.1 ст. 531 Митного кодексу України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.55 Конституції України).

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 8 Митного кодексу України визначає принципи здійснення державної митної справи.

Так, відповідно до п. 3 та п.7 ч.1 цієї статті державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості, а також додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, у ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України зазначається, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Враховуючи, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що є територіальною юрисдикцією Шевченківського району м. Львова, позовна заява подається до Шевченківського районного суду м. Львова.

Відповідно до ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Вказаний строк пропущений Позивачем з поважних причин, оскільки останній не був присутній при винесенні оскаржуваної постанови 25.03.2021 та отримав її поштовим відправленням 22.04.2021.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, надавши правову оцінку доводам та доказам сторін, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 є підставним, вимоги Позивача грунтуються на вимогах закону, докази на які Позивач посилається є належними та допустимими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 139, 229, 245, 247, 251, 252, 280, 293 КУпАП, ст. ст. 77, 162, 205, 241-246,286, 293, 295 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0361/40800/21 від 25.03.2021, винесену посадовою особою Буковинської митниці Держмитслужби про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України.

Провадження у справі про правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України-закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, а особою, яка не була у судовому засіданні- з моменту отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 05 липня 2021 року.

Суддя П. Т. Едер