Рішення № 98096524, 07.06.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6613/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07» червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Кавацюка В.І.

при секретарі Молінській С.В.

учасники справи: позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

третя особа П`ята львівська державна нотаріальна контора

представник позивача Квак В.М.

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - П`ята львівська державна нотаріальна контора, про усунення від права спадкування,

у с т а н о в и в:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 пред`явив в суд позов до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - П`ята львівська державна нотаріальна контора, про усунення від права спадкування.

В обгрунтування своїх вимог зіслався на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя ОСОБА_4 мав на праві спільної часткової власності 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 . Власником іншої 1/2 частки цієї квартири був син померлого - ОСОБА_5 .

Інша 1/2 частка вказаної квартири належить йому, позивачеві, на праві спільної часткової власності.

08 листопада 2017 року син померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав до П`ятої львівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак оформити право на спадкове майно не встиг, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.

За життя ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповів усе своє майно йому, ОСОБА_1 .

Оскільки до смерті ОСОБА_5 він, позивач, проживав і був зареєстрований в квартирі, співвласником якої є, то у відповідності до положень ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається що він прийняв спадщину.

Положеннями ч.1 ст.1276 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Враховуючи наведене, він, ОСОБА_1 , набув право на прийняття спадщини, яка мала належати померлому ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 йому стало відомо, що до нотаріальної контори звернулась громадянка Російської Федерації ОСОБА_2 , 1985 року народження, з заявою про прийняття спадщини на підставі заповіту, складеного ОСОБА_4 30 січня 2013 року.

Він, позивач, вважає, що у нього, як спадкоємця померлого ОСОБА_5 , який не встиг прийняти спадщину, є підстави для звернення до суду з позовом про усунення ОСОБА_2 від спадщини, що обгрунтовується наступним.

ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_5 та внучкою ОСОБА_4 .

Приблизно 10 років тому назад вона вийшла заміж і виїхала на постійне місце проживання до Російської Федерації. До 2013 року вона декілька раз приїжджала до батька і діда, однак після того, як дід склав на неї заповіт, ОСОБА_2 до м.Львова не приїжджала і перестала взагалі контактувати з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

ОСОБА_2 була достовірно обізнана, що її дід ОСОБА_4 є людиною похилого віку, 1935 року народження, і станом на 2013 рік йому вже було 78 років, що він важко хворіє, одержує мінімальну пенсію, потребує систематичного лікування і придбання ліків та йому був потрібний сторонній догляд. Незважаючи на такі обставини, будучи молодою людиною, належно забезпеченою, маючи змогу надати дідові необхідну допомогу, в тому числі і матеріальну, відповідачка ОСОБА_2 умисно ухилялася від обов`язку щодо утримання спадкодавця.

З 2013 року (часу складання заповіту) та до 2017 року (часу смерті спадкодавця) ОСОБА_2 не надавала ОСОБА_4 жодної допомоги в його утриманні, хоча спадкодавець, в силу похилого віку та тяжкого стану здоров`я, такої допомоги потребував. Вона навіть не спілкувалась з дідом з 2013 року та взагалі не цікавилась, як він живе.

Дані факти можуть підтвердити свідки, явку яких до суду він може забезпечити.

Відповідно до абзацу 2 ч.3 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

За змістом ч.5 ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи зі змісту ч.5 ст. 1224 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих судам у п. 6 постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, правило ч.5 ст. 1224 ЦК України безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади).

При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для життєдіяльності спадкодавця, наявність можливості для цього та свідоме невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц та від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц зроблено висновок, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2019 року у справі № 766/810/17 та в постанові від 11 лютого 2019 року у справі № 756/11676/16-ц.

З огляду на такі обставини, просить ухвалити рішення, яким усунути відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянку Російської Федерації, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , від права на спадкування після померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 вересня 2020 року вищевказана позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - П`ята львівська державна нотаріальна контора, про усунення від права спадкування була передана для розгляду судді Шевченківського районного суду м. Львова Глинській Д.Б.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Глинської Д.Б. від 15 вересня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2021 вищевказана цивільна справа №466/6613/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - П`ята львівська державна нотаріальна контора, про усунення від права спадкування передана для розгляду головуючому судді Кавацюку В.І.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 03 березня 2021 року ОСОБА_6 зазначена цивільна справа №466/6613/20 була прийнята до розгляду в порядку загального позовного провадження та в ній було призначено підготовче судове засідання на 07 травня 2021 року.

27 квітня 2021 року представник відповідача ОСОБА_7 - адвокат Колошкін І.А. подав до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначив про наступне.

ОСОБА_2 дійсно є внучкою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті свого діда вона дійсно подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації та з своїм дідом ОСОБА_4 вона час від часу спілкувалась по телефону. До часу смерті свого діда ОСОБА_2 на мала можливості приїжджати до м. Львова у зв`язку з відсутністю необхідних коштів, а також з врахуванням ситуації, що склалась між Україною та Росією. Вона також не мала фінансової можливості надавати своєму дідові матеріальну допомогу, а доглядати його не могла, так як проживає в іншій державі. Крім цього, ОСОБА_4 не говорив своїй онуці про те, що він потребує матеріальної допомоги. Цивільне законодавство передбачає, що спадкоємець може бути усунутий від спадщини, якщо мав можливість надавати допомоги спадкодавцю, але таку допомогу не надавав.

Враховуючи вищенаведене, вважає позов ОСОБА_1 необгрунтованим, а тому в його задоволенні просить відмовити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 07 травня 2021 року підготовче провадження у цивільній справі №466/6613/20 було закрито та справа призначена до розгляду по суті.

В судовому засіданні 01 червня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Квак В.М. позов підтримав, зіславшись на обставини, які викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Колошкін І.А. в судовому засіданні проти позову заперечив, покликаючись на доводи, які викладені у відзиві на позов.

Представник третьої особи - П`ятої львівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився та подав заяву про розгляд справи без його участі.

В судове засідання яке після оголошення перерви було призначено на 07 червня 2021 року о 15.30 год. учасники процесу не з`явились та представники сторін - адвокати Квак В.М. і Колошкін І.А. подали заяви про завершення розгляду справи без їх участі.

У відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання 07 червня 2021 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який за життя мав на праві спільної часткової власності 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Власником іншої 1/2 частки цієї квартири був син померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , який 08 листопада 2017 року подав до П`ятої львівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак оформити право на спадкове майно не встиг, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.

За життя, а саме ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу продав належну йому 1/2 частину вищевказаної квартири АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 , а також цього ж числа уклав заповіт, який був посвідчений державним нотаріусом П`ятої львівської державної нотаріальної контори Кірілової Т.М. і зареєстрований в реєстрі за №3-2487, яким заповів усе своє майно позивачу ОСОБА_1 .

На час розгляду справи в суді позивач ОСОБА_1 на підставі вказаного вище договору купівлі-продажу є власником 1/2 ідеальної частини квартири АДРЕСА_1 .

На 1/2 ідеальну частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 - дідусеві відповідача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина та заведена відповідна спадкова справа.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями в судовому засіданні представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Квака В.М., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Колошкіна І.А., долученими до справи письмовими доказами та ці обставини ніким з учасників процесу в судовому засіданні не оспорювались.

З долученої до матеріалів справи довідки П`ятої львівської державної нотаріальної контори №1242/02-14 від 21.08.2020 вбачається, що єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянка Російської Федерації ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , згідно поданої в нотаріальну контору заяви, виданої 05 лютого 2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ярош О.В. за реєстровим №161.

Приписами ст. 1224 КК України передбачено випадки, при настанні яких спадкоємець усувається від права спадкування.

Зокрема, у відповідності до ч.1 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.

Положеннями ч.5 ст. 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Зі змісту приписів вищевказаної ст. 1224 ЦК України випливає, що усунення від права спадкування спадкоємця, на якого спадкодавець за життя склав заповіт, чинним законодавством не передбачено.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом, який на неї за життя склав її дідусь - спадкодавець ОСОБА_4 .

Крім цього, як вбачається з пояснень представника відповідача - адвоката Колошкіна І.А.. і цих обставин не спростував ні позивач ОСОБА_1 , ні його представник Квак В.М. , відповідачка ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації, вона проживає за межами України та з своїм дідусем ОСОБА_4 , в силу об`єктивних обставин, вона з 2013 року спілкувалась лише по телефону. До часу смерті свого дідуся відповідач на мала можливості приїжджати до м. Львова у зв`язку з відсутністю необхідних коштів, а також з врахуванням ситуації, що склалась між Україною та Росією. Вона не мала фінансової можливості надавати своєму дідусеві матеріальну допомогу та також не могла доглядати за ним, так як проживає в іншій державі. Крім цього, за життя ОСОБА_4 не говорив своїй онуці про те, що він потребує матеріальної допомоги.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є безпідставним та в його задоволенні просить відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 82, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 1216, 1217, 1224, 1268, 1276 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - П`ята львівська державна нотаріальна контора, про усунення від права спадкування - відмовити у зв`язку з його безпідставністю.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

третя особа - П`ята львівська державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження: 79057, м. Львів, вул. Чупринки, 69.

Повний текст рішення складено 17 червня 2021 року.

Суддя В. І. Кавацюк