Рішення № 98096210, 02.07.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

Спр. № 336/2136/21

Пр. №2а/336/41/2021

м. Запоріжжя 02 липня 2021 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.

при секретарі Федорченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції Івахненко Владислава Миколайовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови серії БАА №563121 від 10.03.2021року, винесену старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП старшим лейтенантом Івахненко Владиславом Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 133-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10 березня 2021 року о 05-22 у м.Запоріжжі по вул. Панфьорова 149, відносно позивача у справі відповідачем складено постанову, в якій зазначено, що керуючи транспортним засобом РУТА 25, державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , о 02-00 в АДРЕСА_1 , здійснював перевезення пасажирів за маршрутом №32 допустив зберігання автобуса поза спеціально відведеного місця стоянки, а саме у дворовій території,чим порушив ст.. 21 Закону України «Про автомобільний транспорт» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому зазначив, що з вказаною постановою не згоден, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв. Вважає, що при винесенні постанови відповідачем неповно з`ясовані та не доведенні обставини, що мають значення для справи, які відповідач вважав встановленими, порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. Невідповідність висновків постанови обставинам справи.

Відповідач направив відзив до позовної заяви, в якому просив відмовити в задоволенні позову обґрунтовуючи свої заперечення доданими доказами та відеозаписом.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Так, 10 березня 2021 року о 05-22 у м.Запоріжжі по вул. Панфьорова 149, відносно позивача у справі відповідачем складено постанову, в якій зазначено, що керуючи транспортним засобом РУТА 25, державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , о 02-00 в АДРЕСА_1 , здійснював перевезення пасажирів за маршрутом №32 допустив зберігання автобуса поза спеціально відведеного місця стоянки, а саме у дворовій території,чим порушив ст.. 21 Закону України «Про автомобільний транспорт» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Щодо правомірності винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення від 10.03.2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 8 ст. 133-1 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в сумі 850 грн., суд зазначає наступне.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).

Відповідно до ч.8 ст. 133-1 КУпАП,- зберігання транспортних засобів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі, поза встановленими місцями їх стоянки, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про автомобільний транспорт»,- власники (користувачі) автобусів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі, повинні забезпечувати їх зберігання у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, забезпечених засобами охорони. Власникам (користувачам) транспортних засобів забороняється зберігання їх у житлових зонах поза спеціально відведеними для цього майданчиками. Органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень за погодженням з відповідним підрозділом Національної поліції приймають рішення про організацію місць зберігання транспортних засобів на відповідній території та здійснюють контроль за їх діяльністю відповідно до законодавства.

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб та забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно ст.77 ч.1-2 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що з диску із відеозаписом, здійсненим нагрудною камерою поліцейського, вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підтвердив факт зберігання транспортного засобу в неналежному місці, оскільки зазначив, що транспортний засіб являється «Черговим» та зберігається за місцем проживання позивача.

Крім того, в контексті наведеного слід також відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Дотримання норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності обумовлює саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки спрощує встановлення судом об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена саме на місці вчинення правопорушення, тобто у місці, передбаченому нормами діючого законодавства.

Доводи позивача про те, що винесення та вручення постанови про притягнення останнього до адміністративної, за відповідних обставин, не відповідає нормам ст.ст. 258, 283 КУпАП, є необґрунтованими, оскільки Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення порушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №337/3389/16-а.

Крім того, доводи позивача щодо не можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, також не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять жодних клопотань про бажання скористатись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Також, доводи позивача щодо не роз`яснення прав передбачени ст.. 268 КУпАП спростовуються особистим підписом ОСОБА_1 в постанові, яка ним оскаржується.

За таких обставин, суд вважає, вчинення ОСОБА_1 10.03.2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 133-1 КУпАП, мало місце, постанова серії БАА №563121 від 10.03.2021 винесена відповідачем на законних підставах, а відтак підстав для скасування оскаржуваної постанови не встановлено.

Керуючись ст. ст. 2, 6 - 11, 72 - 77, 90, 94, 139, 242-246, 250, 255, 257, 286 КАС України, ст.ст. 251- 252, 280 КУпАП, суд,-, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції Івахненко Владислава Миколайовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Апеляційна скарга на судове рішення, із врахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України, може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцятии днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Копію рішення суду невідкладно надіслати учасникам справи.

Суддя П.В. Зарютін

02.07.21