Ухвала суду № 98095826, 02.07.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7931/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2021 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., за участю секретаря судового засідання Зборовської Х.В., представника заявника – адвоката Гуштан Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Гуштан Гаврило Гаврилович, на постанову старшого слідчого п`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, капітана Державного бюро розслідувань Щирук Тараса Ярославовича від 21.05.2021 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено 20.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000324, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю в діянні слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні № 42018140000000066 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367 та ч. 1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Гуштан Г.Г., звернувся до слідчого судді із скаргою на постанову старшого слідчого п`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, капітана Державного бюро розслідувань Щирук Т.Я. від 21.05.2021 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено 20.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000324, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю в діянні слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні № 42018140000000066 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367 та ч. 1 ст. 382 КК України.

В обґрунтування скарги посилається на те, що вказана постанова про закриття кримінального провадження є незаконною та підлягає скасуванню із-за неправильного тлумачення ст. ст. 367, 382 КК України, в результаті чого ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.12.2019 року у справі № 757/66012/19-к, якою зобов`язано уповноважених службових осіб Генеральної прокуратури України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості із заяви ОСОБА_1 від 25.11.2019 року з приводу службової недбалості слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, та працівників прокуратури Львівської та Закарпатської областей, помилково не вважається рішенням суду, за яке наступає відповідальність за вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 367, 382 КК України.

Виходячи з наведеного, просить скасувати як незаконну постанову про закриття кримінального провадження від 21.05.2021 року та зобов`язати слідчого продовжити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000324 від 20.02.2020 року.

Представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Гуштан Г.Г. у судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити.

Слідчий Щирук Т.Я. у судове засідання не з`явився, при цьому подав заяву, в якій зазначив, що вважає сказану скаргу необґрунтованою, необ`єктивною та такою, яка не відповідає матеріалам кримінального провадження, просить відмовити у задоволенні скарги.

Водночас, на вимогу слідчого судді до суду скеровано матеріали кримінального провадження № 42018140000000066.

Заслухавши представника заявника, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, а також дослідивши матеріали кримінального провадження № 42018140000000066, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Судовим розглядом встановлено, що слідчими п`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 20.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000324, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України.

Досудове розслідування розпочато на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.12.2019 року (справа № 757/66012/19-к), згідно з якою зобов`язано уповноважених службових осіб Генеральної прокуратури України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості із заяви ОСОБА_1 від 25.11.2019 року з приводу службової недбалості слідчого ТУ ДБР у м. Львові та працівників прокуратури Львівської та Закарпатської областей та невиконання ухвал Галицького районного суду м, Львова слідчим ТУ ДБР у м. Львові, та працівників прокуратури Львівської та Закарпатської областей.

Як слідує із заяви ОСОБА_1 , слідчими ТУ ДБР у м. Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018140000000066, які неналежно здійснюють досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, не виконують ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 29.05.2019 року (№ 1-кс/461/4565/19), якою зобов`язано уповноважену особу прокуратури Львівської області розглянути клопотання ОСОБА_1 та прийняти відповідне процесуальне рішення, а також не виконують ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 29.05.2019 року (№ 1-кс/461/4567/19), якою зобов`язано уповноважену особу прокуратури Львівської області розглянути клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи та прийняти відповідне процесуальне рішення.

Доводи поданої представником заявника скарги зводяться щодо неправильного тлумачення ст. ст. 367, 382 КК України, в результаті чого ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.12.2019 року у справі № 757/66012/19-к помилково не вважається рішенням суду, за яке наступає відповідальність за вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 367, 382 КК України.

Як слідує із змісту оскаржуваної постанови та матеріалів кримінального провадження, 13.04.2020 року у ході огляду матеріалів кримінального провадження № 42018140000000066 від 01.03.2018 року було встановлено, що у них наявні матеріали щодо призначення комплексної психолога психіатричної експертизи та лист щодо результатів розгляду клопотань, а тому враховуючи вищевказане та вивчивши матеріали досудового розслідування, слідчий дійшов до переконання, що кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із відсутністю у діяннях складу кримінального правопорушення.

Щодо закриття досудового розслідування у частині ч. 1 ст. 382 КК України слідчий зазначив, що зібраними доказами у даній справі підтверджується, що слідчим ухвали суду виконані.

06.02.2019 року слідчим у кримінальному провадженні № 42018140000000066 від 01.03.2018 ОСОБА_1 призначено комплексну психолого-психіатричну експертизу та скеровано листи щодо результатів розгляду клопотань. За таких обставин, слідчий дійшов висновку, що в діях слідчих та процесуальних керівників у кримінальному провадженні № 42018140000000066 від 01.03.2018 відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. Крім того, в даному випадку відсутній об`єкт кримінального правопорушення.

Щодо закриття в досудового розслідування в частині ч. 1 ст. 367 КК України встановлено, що ані заява ОСОБА_1 , ані матеріали кримінального провадження не містять відомостей та доказів завдання ОСОБА_1 діями слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні № 42018140000000066 від 01.03.2018 року матеріальних збитків на суму, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, Таким чином, слідчим констатовано відсутність об`єкта, об`єктивної та суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 215 КПК України досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Зазначена норма, як і в цілому положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов`язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.

Орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, на власний розсуд визначає об`єм перевірочних дій, достатній, за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч. 2 ст. 283 КПК України.

Як вбачається з досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 42020000000000324, під час досудового розслідування слідчим виконано всі необхідні слідчі дії, необхідні для встановлення об`єктивної істини у провадженні та виконання завдань, покладених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя – це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, – голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.

Отже, з наведеного терміну можна зробити висновок, що слідчий суддя – це особа, яка, відповідно до положень КПК України, наділена функцією судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, зокрема під час стадії досудового розслідування.

Аналіз окремих положень КПК України дозволяє зробити однозначний висновок, що реалізація слідчим суддею функції судового контролю під час кримінального провадження здійснюється шляхом прийняття процесуальних рішень (ч. 1 ст. 110 КПК України), а зовнішньою формою таких процесуальних рішень є відповідні ухвали слідчого судді (розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження», глави 20 «Слідчі дії», 21 «Негласні слідчі (розшукові) дії», параграфу 4 «Продовження строку досудового розслідування» глави 24 «Закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування», 24-1 «Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень», 26 «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» розділу ІІІ «Досудове розслідування»).

Диспозиція ч. 1 ст. 382 КК України встановлює кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

При цьому ч. 1 ст. 2 КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Об`єктом злочину «невиконання судового рішення» є результат діяльності органу правосуддя як органу державної влади, який передбачає точний, своєчасний та неухильний порядок його виконання, а об`єктивна сторона цього складу злочину має характеризуватися наявністю наступних діянь: 1) невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали чи постанови суду, що набрали законної сили; 2) перешкоджанням службовою особою виконанню вироку, рішення, ухвали чи постанови суду, що набрали законної сили.

Відповідно до ст. 369 КПК України кримінальний процесуальний закон виділяє такі види судових рішень: 1) вирок – судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті; 2) ухвала – судове рішення, у якому суд вирішує інші питання та 3) постанова – судове рішення, яке у випадках, передбачених КПК України, приймає суд касаційної інстанції.

У пунктах 20-22 ч. 1 ст. 3 КПК України вживаються такі терміни: 20) суд апеляційної інстанції – відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення; 21) суд касаційної інстанції – Верховний Суд; 23) суд першої інстанції – районний, районний у місті, міський та міськрайонний суд, який має право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження.

Таким чином, визначення терміну «суд» в розумінні ст. 3 КПК України розглядається не через його сутність, а через призму його інстанційності.

Слід зазначити, що згідно з проектом Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо обов`язковості ухвал слідчого судді» під номером 4652 від 08.04.2016 року пропонувалося встановити кримінальну відповідальність за «невиконання ухвал слідчого судді», виклавши в новій редакції частину першу статті 382 «Невиконання судового рішення» КК України. Однак вказаний проект було відкликано.

Крім того, диспозиція ч. 1 ст. 367 КК України (службова недбалість) встановлює кримінальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Об`єктивна сторона службової недбалості характеризується: 1) діянням, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні службових обов`язків через несумлінне ставлення до них; 2) наслідками у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб, державним чи громадським інтересам (ч. 1) чи тяжких наслідків (ч. 2); 3) причинним зв`язком між вчиненим діянням та наслідками.

У примітці до ст. 364 КК України визначено, що істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Слідчий суддя погоджується з висновком слідчого про те, що під час досудового розслідування у рамках кримінального провадження № 42018140000000066 в діянні слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні № 42018140000000066 не здобуто даних ознак об`єктивної сторони складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України, що відповідно стало достатньою підставою для прийняття остаточного процесуального рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень.

За таких обставин, посилання у скарзі на незаконність оскаржуваної постанови, як підставу для її скасування, слідчий суддя вважає неспроможними.

Крім того, особою, яка подала скаргу, не наведено переконливих доводів, які б свідчили про те, що шляхом проведення додаткових слідчих дій будуть встановлені достатні дані, які унеможливлюють закриття кримінального провадження.

З огляду на встановлені під час розгляду скарги обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що досудове розслідування проведено достатньо повно, а прийняте в результаті перевірки рішення відповідає вимогам ст. 110 КПК України.

Таким чином, оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, слідчий суддя вважає обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи та положенням закону про кримінальну відповідальність висновок органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено 20.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000324, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а відтак у задоволенні скарги слід відмовити.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Гуштан Гаврило Гаврилович, на постанову старшого слідчого п`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, капітана Державного бюро розслідувань Щирук Тараса Ярославовича від 21.05.2021 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено 20.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000324, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю в діянні слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні № 42018140000000066 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367 та ч. 1 ст. 382 КК України – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 05 липня 2021 року о 16 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай