Рішення № 98095312, 06.07.2021, Новоодеський районний суд Миколаївської області

06.07.2021

Справа № 482/696/21

Номер провадження 2-а/482/17/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Сергієнка С.А., за участю секретаря судового засідання Мазанової Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Новоодеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 27.05.2021 року звернулася до суду з даним позовом та просить визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новоодеської міської ради від 20.04.2021 року за № 16 про накладення адміністративного стягнення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новоодеської міської ради від 20.04.2021 року за № 16 про накладення адміністративного стягнення, її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за те що « 20 квітня 2021 року в ході рейдової перевірки по АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_1 викидає побутове сміття у не відведеному для цього місці» та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1360 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою позивач зазначила, що провадження у справі про адміністративне правопорушення проведено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з`ясування всіх обставин справи, а тому постанова прийнята адміністративною комісією підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Позивач вказує що: 1) протокол складався за її відсутності та з його змістом вона ознайомлена не була; 2) фактів скоєння позивачем правопорушень зафіксовано не було; 3) із постанови не зрозуміло які саме стандарти порушила позивач.

Крім того позивач зазначила, що розгляд справи відбувався без підготовки та надання їй часу для звернення за правовою допомогою, чим порушено її права і що призвело до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення та порушено право позивача на правову допомогу гарантоване Конституцією України, КУпАП та іншими законодавчими актами.

Розгляд справи проводився без виклику сторін.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов ОСОБА_1 не подав.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 20 квітня 2021 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Новоодеської міської ради Миколаївської області, було винесено постанову №16 про накладення адміністративного стягнення на позивача за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, у розмірі 1360 грн.

Як вказано в оскаржуваній постанові вона була винесена на при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення №б/н складеного 05.04.2021року інспектором КП «Правопорядок» Шмигирівською Н.В. на підставі «даних матеріалів справи».

Разом з тим у постанові не вказано які саме докази підтверджують вину позивача у вчиненні адміністратвиного правопорушення передбаченого ст.152 КУпАП, ні протокол про адміністративне правопорушення ні докази не було надано відповідачем до суду на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

17.08.2012 року рішенням №13 Новоодеська міська рада Миколаївської області затвердила Правила благоустрою території м. Нова Одеса та с. Криворіжжя ( далі Правила).

Правила благоустрою території міста Нова Одеса та с. Криворіжжя (далі - Правила) є нормативно-правовим актом, яким встановлюються економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою м. Нова Одеса, порядок благоустрою та утримання території об`єктів благоустрою міста, регулюються права та обов`язки учасників правовідносин у сфері благоустрою території міста, визначається комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку у місті. (п.1.1 Правил).

Відповідно до п.3.2.2, 3.2.5 Правил громадяни у сфері благоустрою міста зобов`язані: дотримуватися правил благоустрою території міста, забезпечувати самостійно або разом з іншими громадянами видалення твердих побутових відходів згідно з вимогами діючих санітарних норм та норм їх утворення (за винятком випадків, коли плата за вивезення відходів враховується у складі квартплати або плати за утримання будинків та споруд прибудинкових територій); укладати самостійно або разом з іншими громадянами договори на вивезення твердих побутових відходів згідно з вимогами діючих санітарних норм (за винятком випадків, коли плата за вивезення відходів є у складі квартплати або плати за утримання будинку чи прибудинкової території).

Відповідно до п. 5.1.6 Правил на об`єктах благоустрою міста підприємствам, установам та організаціям, фізичним особам - підприємцям, а також громадянам забороняється:

- вчиняти дії, що призводять до порушення умов благоустрою, пошкодження (руйнування чи псування) вулично-дорожньої мережі, інших об`єктів та елементів благоустрою, ускладнення умов руху пішоходів та транспорту, а також вчиняти інші дії, що заборонені цими Правилами та чинним законодавством України;

- проводити земляні, будівельні, монтажні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому порядку;

- самовільно переобладнувати фасади будівель, споруд, огорожі та їх елементів; вчиняти дії, що негативно впливають на архітектуру фасадів будівель і споруд;

- без відповідної проектно - кошторисної документації проводити на подвір`ях, вулицях, площах та інших територіях загального користування роботи по прокладанню водопровідних, каналізаційних та інших мереж;

- очищати дахи від снігу та льоду без встановлення тимчасових огорож на прилеглих до будівель і споруд територіях (такі огорожі обов`язково повинні позначатися червоними стрічками, прапорцями тощо);

- захаращувати територію міста, власні та прилеглі території будівельними матеріалами, конструкціями, тарою, сільськогосподарською сировиною, сміттям, побутовими відходами, відходами виробництва, накопиченням снігу та криги тощо;

- розпалювати багаття, спалювати опале листя, гілки, побутові, промислові та інші відходи на території юридичних осіб, домоволодінь, парків, скверів, садів, рекреаційних зон та майданчиків, пам`яток культурної та історичної спадщини, пляжів, кладовищ, на прибудинкових територіях, територіях будівель та споруд інженерного захисту та інших не відведених для цього місцях;

- використовувати не за призначенням контейнери для збору сміття та твердих побутових відходів;

- кидати сміття, недопалки, папір, тару, ганчір`я тощо на вулицях, площах, парках, інших громадських місцях, а також спалювати сміття у контейнерах і урнах;

- вивозити і спалювати сміття, будівельні, побутові, харчові відходи, відходи виробництва, траву, гілля, деревину, листя, сніг у не відведених для цього місцях, влаштовувати звалища;

- складувати будівельні конструкції, обладнання, матеріали, будівельне сміття та інші будівельні, побутові відходи за межами будівельних майданчиків, на території міста, на схилах річки та інших водойм, а також в місцях масового відпочинку людей, лісосмугах, зелених насадженнях, парках, скверах, рекреаційних зонах та майданчиках, в пам`ятках культурної та історичної спадщини, на пляжах, кладовищах, інших територіях загального користування, на прибудинкових територіях;

- забруднювати території загального користування та прибудинкові території хімічними та іншими розчинами;

- скидати в зливову каналізацію виробничі та побутові стоки, нафтопродукти, кидати сміття, пісок тощо;

- забруднювати, самовільно змінювати межі акваторії та прибережні смуги водних об`єктів при виконанні будівельних та ремонтних робіт;

- здійснювати миття транспортних засобів, прання білизни, купання тварин в санітарній зоні річки та водойм;

- забруднювати проїжджу частину вулиць при перевезенні вантажів, виїзді автотранспорту з будівельних майданчиків;

- захарашувати пожежні проїзди на територіях, прилеглих до житлових будинків;

- залишати автотранспортні засоби, механізми на внутрішньоквартальних проїздах або переобладнувати проїзди у спосіб, що заважає проїзду спеціальних машин швидкої допомоги, пожежної, прибиральної та аварійної техніки;

- здійснювати пересування вулицями міста (з твердим покриттям) механізмів на гусеничному ходу, крім зимового періоду, коли їх пересування допускається під час снігових заметів;

- зносити аварійні та сухостійні насадження без згоди уповноваженого органу;

- самовільно висаджувати дерева, кущі, влаштовувати газони та городи, якщо таке не передбачалося проектом благоустрою і суперечить будівельним нормам і правилам;

- використовувати території зелених насаджень загального користування для посадки овочів та інших сільськогосподарських культур;

- ходити по газонах, зривати квіти, гілки дерев і кущів на вулицях, в парках, скверах та інших територіях загального користування;

- вигулювати та дресирувати домашніх тварин у не відведених для цього місцях;

- витрушувати одяг, білизну, ковдри тощо, виливати рідину, кидати предмети з балконів, лоджій, вікон та сходів будинків;

- робити написи, малюнки на стінах будинків, споруд, парканах, тротуарах, шляхах, набережних тощо; фарбувати стіни, облицьовані гранітом та іншими природними матеріалами, скульптурні зображення, пам"ятники, монументи тощо;

- розміщувати оголошення, афіші, інформаційно - агітаційні плакати, рекламу, листівки тощо на будинках, стовпах, парканах, деревах та інших невизначених для цього місцях; розміщувати рекламні засоби безпосередньо на кладовищах міста та на прилеглих до них територіях;

- самовільно встановлювати спеціальні рекламні конструкції, інформаційно - рекламні плакати;

- самовільно розміщувати на території об`єктів благоустрою міста будівлі та споруди торговельного, соціально - культурного, побутового та іншого призначення у не відведених для цього місцях та без наявності відповідного дозволу;

- встановлювати без відповідного дозволу малі архітектурні форми, в тому числі палатки торгового та іншого призначення, інформаційні стенди на газонах, в парках, скверах, тротуарах, площах та біля історичних пам`яток;

- здійснювати торгівлю з лотків, столів, візків, автомашин на основних центральних вулицях міста, на прилеглих до ринків міста пішохідних зонах та проїжджих частинах вулиць, з рук, машин, землі або іншим чином у не встановлених для цього місцях;

- зберігати товари і тару на прилеглих до об`єктів торговельної діяльності та\або сфери послуг територіях, проїзної частині вулиць, тротуарах, інших територіях загального користування.

За змістом ст.152 КУпАП, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів -тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Натомість, відповідачем не надано доказів порушення позивачем вищевказаних норм і стандартів благоустрою м.Нова Одеса та вчинення правопорушення передбаченого ст.152 КУпАП, як то: пояснення свідків, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відео зйомки, тощо .

Крім того у оскаржуваною постановою до позивача застосовано максимальну межу адміністративного стягнення передбаченого санкцією статті 152 КУпАП для громадян, проте жодного обґрунтування застосування стягнення у такому розмірі не наведено.

Крім того у оскаржуваній постанові не викладено суть адміністративного правопорушення яка б відповідала диспозиції ст. 152 КУпАП.

Як вбачається з положень ст. 251, 252, 279 КУпАП, орган (посадова особа), розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, в тому числі надає оцінку зібраним доказам.

Наявність вищевказаних обставин та відсутність належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 свідчить про недоведеність її вини у вчиненні вищевказаного правопорушення поза розумним сумнівом.

Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За ч.ч. 3-5 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Оцінка ж доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Суд також враховує постанову ВС у справі №177/525/17 від 08.07.2020, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення до суду не надано.

При цьому суд враховує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з положень КУпАП, сама по собі не є доказом у справі про адміністративне правопорушення та не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке приймається ним на підставі оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, постанову у справі про адміністративне правопорушення, яка надана позивачем, суд не може визнати належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 05.08.2019 року по справі № 712/12830/16-а.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач, всупереч вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та, відповідно, правомірність оскаржуваної постанови.

У силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України скасовує рішення суб`єкта владних повноважень і закриває справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 139 КАС України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір сплачений за подачу позову.

Керуючись статтями 19, 62 Конституції України, статтями 2, 6, 9, 71-74, 77, 90, 242, 244-246, 268, 286, 272, 293, 295 КАС України, статтями 7, 9, 122, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Новоодеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новоодеської міської ради №16 від 20.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360 грн. за порушення ст. 152 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

Стягнути із Новоодеської міської ради Миколаївської області, код ЄДРПОУ 05410568, (адреса: вул. Центральна, 208, у м.Нова Одеса Миколаївської області, 56602), на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ), 454 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко