Ухвала суду № 98095225, 05.07.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2293/21

Номер провадження 1-кп/473/258/2021

У Х В А Л А

Іменем України

"05" липня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі суду: головуючого судді – Домарєвої Н.В., за участю секретаря судового засідання – Козаченко О.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську Миколаївської області кримінальне провадження №12013160190002888 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, працює на посаді генерального директора ПрАТ «Микитівський гранітний кар`єр», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.1 ст.197-1, ч.2 ст.240 КК України,

Сторони кримінального провадження та інші учасники кримінального провадження:

прокурор – Бороденко С.А.,

захисник – адвокат Береговських В.В.,

обвинувачений – ОСОБА_1 ,

представник потерпілого – Глущик Н.В.,

В С Т А Н О В И В:

Згідно п.1.3 Статуту, затвердженого 12.05.2011 загальними зборами акціонерів товариства «Микитівський гранітний кар`єр», зареєстрованого 14.07.2011, приватне акціонерне товариство «Микитівський гранітний кар`єр» (далі Товариство) створене та діє згідно із Конституцією України, Законами України «Про акціонерні товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в України», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими чинними актами законодавства України, а також положеннями цього Статуту та внутрішніми правилами, процедурами, регламентами та іншими локальними правовими актами Товариства, прийнятими відповідно до Статуту.

Відповідно до п.3.1 Статуту, Товариство є юридичною особою, яка існує як приватне акціонерне товариство та набуває прав юридичної особи з моменту його державної реєстрації, у порядку, передбаченому законодавством України.

Так, 25.06.1996 створено юридичну особу у формі приватного акціонерного товариства «Микитівський гранітний кар`єр», зареєстровану Вознесенською районною державною адміністрацією Миколаївської області із присвоєнням ідентифікаційного коду НОМЕР_1 , за місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_2 , за основним видом діяльності - добування піску, гравію, глин і каоліну, яке є правонаступником ВАТ «Микитівський гранітний кар`єр», та яке, відповідно до ч.2 ст.81, ч.1 ст.83 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 42, 49, 62-72 Господарського кодексу України, є юридичною особою приватного права у формі приватного підприємства, яке здійснює підприємницьку діяльність на основі приватної власності громадян з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з п.3.2 Статуту, Товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, цього Статуту, внутрішніх нормативних документів (положень) Товариства.

Відповідно до п.п. 9.1, 9.4 Статуту, виконавчим органом Товариства є Дирекція, до складу якої входить Генеральний директор.

Згідно п.п. 9.6.1, 9.6.2, 9.6.3, 9.6.8, 9.6.9, 9.6.10, 9.6.12 Статуту (нова редакція) ПрАТ «Микитівський гранітний кар`єр», який засвідчений 11.07.2013 приватним нотаріусом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як генеральний директор, окрім іншого: керує поточними справами Товариства; формує поточні плани діяльності Товариства; затверджує положення про структурні підрозділи, штатного розкладу; організовує ведення бухгалтерського обліку та звітності Товариства, організація документообігу як в самому Товаристві, так і в його відносинах з іншими юридичними та фізичними особами; затверджує режим праці та відпочинку працівників Товариства, правил внутрішнього розпорядку; прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників Товариства; вирішення інших питань, що пов`язані з управлінням поточною діяльністю Товариства і віднесені до його компетенції чинним законодавством.

Відповідно до п.п. 1.4, 1.5, 1.7, 1.8, 2.2, 2.4, 2.11.7 посадової інструкції генерального директора, яка затверджена наказом засновника ПрАТ «Микитівський гранітний кар`єр» від 28.07.2011 № 41-п, окрім іншого, ОСОБА_1 зобов`язаний:

- керуватися законодавчими та нормативними актами України, постановами та іншими документами органів державної виконавчої влади, органів державного нагляду за охороною праці, а також цією посадовою інструкцією;

- здійснювати загальне керівництво підприємством з метою ефективного використання потужностей підприємства (кар`єру), для одержання позитивних результатів у виробництві та економічній діяльності;

- здійснювати керівництво роботою з охорони праці з метою створення у кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, забезпечення додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці;

- організовувати роботу та ефективну взаємодію всіх структурних підрозділів, дільниць та виробничих одиниць, спрямовувати їх діяльність на розвиток і вдосконалення виробництва;

- організовувати роботу і ефективну взаємодію виробничих одиниць, цехів та інших структурних підрозділів підприємства, направляти їх діяльність на досягнення високих темпів розвитку і вдосконалення виробництва та продукції;

- організовувати виробничо-господарську діяльність підприємства;

- здійснювати контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва.

Також, згідно ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ОСОБА_1 , як службова особа, яка здійснює керівництво ПрАТ «Микитівський гранітний кар`єр», несе, відповідно до законодавства та установчих документів, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, метою ведення якого, згідно ст.3 цього Закону, є надання повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Таким чином, генеральний директор ПрАТ «Микитівський гранітний кар`єр» ОСОБА_1 постійно обіймав у юридичній особі приватного права у формі приватного підприємства посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та, згідно ч.3 ст.18 КК України, є службовою особою, відповідно до установчих документів має право діяти від імені та в інтересах вказаної юридичної особи.

На підставі рішення загальних зборів від 12.05.2011, ОСОБА_1 , будучи одним із засновників ПрАТ «Микитівський гранітний кар`єр», приступив до виконання обов`язків генерального директора зазначеного підприємства.

ОСОБА_1 , будучи одним із засновників та Генеральним директором ПрАТ «Микитівський гранітний кар`єр», неналежно виконував свої службові обов`язки через несумліннеставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам держави, за наступних обставин.

Так, 04.10.2006 ПрАТ «Микитівський гранітний кар`єр» Державною службою геології та надр України надано спеціальний дозвіл за №4038 на користування надрами - видобування піску в якості сировини, придатної для виробництва важких і щільних силікатних бетонів та дорожнього будівництва, на території Олександрівського родовища ділянка «Комінтерн-2» в межах Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, строком дії до 04.10.2026 на площі 34 гектарів.

Згідно рішення Миколаївської обласної ради №20 від 28.12.2007, ПрАТ «Микитівський гранітний кар`єр» на термін дії спеціального дозволу видано акт про надання гірничого відводу для розробки Олександрівського родовища піску (ділянка «Комінтерн-2») в межах Вознесенського району Миколаївської області на площі 34 гектарів. Окрім інших земельних ділянок, які вже використанні вищевказаним підприємством, для подальшого розроблення піщаного кар`єру, відповідно до договору оренди землі, укладеного 15.09.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Миколаївській області в особі ОСОБА_3 та генеральним директором ПрАТ «Микитівський гранітний кар`єр» ОСОБА_1 , підприємство отримало у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 4,98 гектарів кадастровий номер 4822080800:17:000:0092 в межах Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

Здійснюючи від імені ПрАТ «Микитівський гранітний кар`єр» підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку, згідно ст.49 Господарського кодексу України, ОСОБА_1 був зобов`язаний не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об`єднань, інших суб`єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави, за що встановлено майнову та іншу передбачену законом відповідальність, у тому числі кримінальну за вчинення суспільно небезпечного діяння, який містить склад кримінального правопорушення, передбачений Кримінальним кодексом України.

Згідно п.3.23 Статуту, Товариство користується та володіє землею й іншими природними ресурсами у порядку, передбаченому чинними законодавством України.

Водночас, ОСОБА_1 , діючи зі злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних тяжких наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, маючи об`єктивну можливість виконати дії, які входять в коло його обов`язків щодо здійснення контролю за цільовим та раціональним використанням земель лісового фонду, несумлінно ставлячись до службових обов`язків, які на нього покладені, що полягало в їх невиконанні, не дотримуючись покладених на нього обов`язків, та не реалізуючи наділені права відповідно, не вжив дієвих заходів контролю за цільовим та раціональним використанням цих земель.

Так ОСОБА_1 , маючи відповідні дозвільні документи на видобування піску на території Олександрівського родовища ділянка «Комінтерн-2» в межах Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області на земельній ділянці площею 4,98 гектарів, кадастровий номер 4822080800:17:000:0092, в період з 15.07.2013 по 26.12.2015, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, не проконтролював хід видобутку піску підлеглими працівниками, що перебували в трудових відносинах з ПрАТ «Микитівський гранітний кар`єр».

За відсутності контролю за цільовим та раціональним використанням земель лісового фонду, всупереч вимогам ст.ст. 116-126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на землю, ОСОБА_1 вчинив самовільне зайняття частини земельної ділянки площею 8,3613 га в межах Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, що знаходиться за межами населеного пункту і відносяться до земель лісового фонду та перебуває у постійному користуванні ДП «Вознесенське лісове господарство» (Прибузьке лісництво) на підставі державного акту від 30.03.2007 серія ЯЯ № 190269 (загальна площа 52,37 га), зняв та переніс на її території родючий шар ґрунту без спеціального дозволу, знищив лісові насадження, використав останню не за цільовим призначенням, вивів із лісогосподарського виробництва, завдавши шкоду її власнику, та у подальшому здійснював видобування корисних копалин - піску.

Зокрема, ОСОБА_1 , не дотримуючись покладених на нього обов`язків та не реалізуючи наділені права, у порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, в період з 15.07.2013 по 26.12.2015, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, порушивши вимоги п.п. 3.2, 3.23 Статуту, п.1.4 Посадової інструкції, всупереч чинному законодавству України, самовільно захопив в межах Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області частину земельної ділянки державного лісового фонду за кадастровим номером 4822080800:08:000:0006 площею 8,3613 гектарів, яка розташована в кварталі 30 у виділах 7, 8, 19, 21, 22 та належать на праві постійного користування ДП «Вознесенськелісове господарство» (Прибузьке лісництво), чим спричинив матеріальну шкоду ДП «Вознесенське лісове господарство» на загальну суму 180 819,12 грн.

Окрім того, в період з 15.07.2013 по 26.12.2015, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, генеральний директор ПрАТ «Микитівський гранітний кар`єр» ОСОБА_1 , несумлінно ставлячись до службових обов`язків, порушивши вимоги п.п. 3.2, 3.23 Статуту, п.1.4 Посадової інструкції, всупереч чинному законодавству України, на частині земельної ділянки державного лісового фонду за кадастровим номером 4822080800:08:000:0006 площею 8,3613 гектарів, яка розташована в кварталі 30 у виділах 7, 8, 19, 21, 22, яка належить на праві постійного користування ДП «Вознесенське лісове господарство» (Прибузьке лісництво) та знаходиться в межах Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, цільовим призначенням для іншого лісогосподарського призначення, в порушення вимог, пунктів «а» та «ґ» ч.1 ст.96 Земельного кодексу України, відповідно до яких землекористувачі земельних ділянок зобов`язані забезпечувати їх використання за цільовим призначенням, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, в порушення ст.52 Закону України «Про охорону земель», згідно з якою встановлено, що при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів землеустрою, достовірно знаючи про вид цільового використання земельної ділянки, без відповідних дозвільних документів на проведення робіт, не маючи дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) вищевказаних земельних ділянок, за допомогою спеціальної техніки, зняв родючий шар ґрунту на вищевказаній земельній ділянці, чим спричинив матеріальну шкоду державі в особі ДП «Вознесенське лісове господарство» (Прибузьке лісництво) на загальну суму 183 936,24 грн., використав її не за цільовим призначенням, чим спричинив матеріальну шкоду державі в особі ДП «Вознесенське лісове господарство» (Прибузьке лісництво) на загальну суму 110 544,37 грн.

Таким чином, внаслідок службової недбалості дії генерального директора ПрАТ «Микитівський гранітний кар`єр» ОСОБА_1 призвели до зміни рельєфу, утворення кар`єру та водойми, внаслідок чого подальше використання вказаної земельної ділянки за її цільовим призначенням, а саме для лісогосподарського призначення, неможливе.

За таких обставин ОСОБА_1 , здійснюючи видобування надр із порушенням встановлених законодавством правил на частині земельної ділянки державного лісового фонду за кадастровим номером 4822080800:08:000:0006 площею 8,3613 гектарів, яка розташована в кварталі 30 у виділах 7, 8, 19, 21, 22, що належить на праві постійного користування ДП «Вознесенське лісове господарство» (Прибузьке лісництво) та знаходиться в межах Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, спричинив порушення структури її ґрунту, знищив лісові насадження, вивів з лісогосподарського обороту, чим створив небезпеку для довкілля.

За вищевикладених обставин ОСОБА_1 , будучи службовою особою за ознакою виконання ним організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, всупереч інтересам служби, неналежним чином виконуючи свої службові обов`язки, внаслідок несумлінного ставлення до них, маючи реальну можливість здійснювати їх належним чином, недбало ставлячись до покладених на нього функцій та обов`язків, діючи недбало, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, позбавив постійного землекористувача можливості фактичного користування частиною земельної ділянки площею 8,3613 га вартістю 1 086 133 грн., яка вибула з державного лісового фонду.

В результаті зазначених протиправних дій генеральним директором ПрАТ «Микитівський гранітний кар`єр» ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду державі в особі ДП «Вознесенське лісове господарство» (Прибузьке лісництво) на загальну суму 1 561 432,73 грн., що більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що будучи службовою особою за ознакою виконання ним організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, всупереч інтересам служби, неналежним чином виконуючи свої службові обов`язки, внаслідок несумлінного ставлення до них, маючи реальну можливість здійснювати їх належним чином, самовільно захопив в межах Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області частину земельної ділянки державного лісового фонду за кадастровим номером 4822080800:08:000-0006 площею 8,3613 гектарів, яка розташована в кварталі 30 у виділах 7, 8, 19, 21, 22 та належать на праві постійного користування ДП «Вознесенське лісове господарство» (Прибузьке лісництво), чим спричинив матеріальну шкоду ДП «Вознесенське лісове господарство» на загальну суму 180 819,12 грн.

Окрім того, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що будучи службовою особою за ознакою виконання ним організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, всупереч інтересам служби, неналежним чином виконуючи свої службові обов`язки, внаслідок несумлінного ставлення до них, маючи реальну можливість здійснювати їх належним чином, без відповідних дозвільних документів на проведення робіт, не маючи дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) вищевказаних земельних ділянок, за допомогою спеціальної техніки, зняв родючий шар ґрунту на вищевказаній земельній ділянці, чим спричинив матеріальну шкоду державі в особі ДП «Вознесенське лісове господарство» (Прибузьке лісництво) на загальну суму 183 936,24 грн., використав її не за цільовим призначенням, чим спричинив матеріальну шкоду державі в особі ДП «Вознесенське лісове господарство» (Прибузьке лісництво) на загальну суму 110 544,37 грн.

Також ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що будучи службовою особою за ознакою виконання ним організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, всупереч інтересам служби, неналежним чином виконуючи свої службові обов`язки, внаслідок несумлінного ставлення до них, маючи реальну можливість здійснювати їх належним чином, здійснив видобування надр із порушенням встановлених законодавством правил на частині земельної ділянки державного лісового фонду за кадастровим номером 4822080800:08:000:0006 площею 8,3613 гектарів, яка розташована в кварталі 30 у виділах 7, 8, 19, 21, 22, що належить на праві постійного користування ДП «Вознесенське лісове господарство» (Прибузьке лісництво) та знаходиться в межах Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, спричинив порушення структури її ґрунту, знищив лісові насадження, вивів з лісогосподарського обороту, чим створив небезпеку для довкілля та позбавив постійного землекористувача можливості фактичного користування частиною земельної ділянки площею 8,3613 га вартістю 1 086 133 грн., яка вибула з державного лісового фонду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.367 КК України – службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам держави; за ч.1 ст.197-1 КК України – самовільне зайняття земельної ділянки, що завдано значної шкоди її законному власнику; за ч.2 ст.240 КК України –порушення встановлених правил використання надр, яке створило небезпеку для довкілля.

Під час підготовчого судового засідання захисником – адвокатом Береговських В.В. заявлено клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття провадження по справі.

Обвинувачений надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Прокурор та представник потерпілого клопотання захисника підтримали.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Частиною 4 ст.286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.1-3 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

В силу положень ст.49 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду.

Судом, з урахуванням вимог КК України і КПК України, та після дослідження матеріалів кримінального провадження, встановлено наявність зазначених умов для застосування ст.49 КК України.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.1 ст.197-1, ч.2 ст.240 КК України, час вчинення – період з 15.07.2013 по 26.12.2015.

Вирішуючи дане клопотання, суд враховує постанову Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №566/554/16-к, відповідно до якої звільнення від кримінальної відповідальності відбувається незалежно від визнання обвинуваченим вини. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінально відповідальності на підставі ст.49 КК України.

Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується. У вказаній справі Європейський Суд зазначив, що «презумпція невинуватості порушена, якщо посадова особа висловлює думку про винність особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, коли цього не було доведено відповідно до закону. Момент, з якого особа вважається винуватою, є саме той час, коли вина особи доведена в законному порядку, тому альтернативна процедура встановлення винуватості особи є неприпустимою».

Відповідно до ст.284 КПК України, суд закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, клопотання захисника слід задовольнити.

Стосовно заявленого цивільного позову суд зазначає наступне.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема, ст.129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

Тому, у зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений прокурором цивільний позов про стягнення з обвинуваченого шкоди слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 100, 284-286, 288, 314, 370, 372, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Береговських Віталія Валерійовича про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367, ч.1 ст.197-1, ч.2 ст.240 КК України у зв`язку із закінченням строків давності – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367, ч.1 ст.197-1, ч.2 ст.240 КК України на підставі п.1-3 ч.1 ст.49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12013160190002888 – закрити.

Цивільний позов заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Миколаївської обласної прокуратури процесуального керівника – Левицької О.В. в інтересах держави в особі ДП «Вознесенське лісове господарство» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди у сумі 1 561 432, 73 грн., – залишити без розгляду.

Скасувати арешт з майна ОСОБА_1 , а саме із земельних ділянок з кадастровими номерами:

- № 4810200000:09:004:0095, площею 0,08 га (цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку);

- № 4820355700:07:014:0031, площею 0,05 га (цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку);

- № 4822080800:13:000:0148, площею 2 га, яка знаходиться за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, с. Бузьке (цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства);

- № 4822784001:08:064:0002, площею 0,1503 га (цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку), – накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.05.2021.

Скасувати арешт з майна ОСОБА_1 , а саме:

- житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ;

- квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 ;

- нежитлового приміщення - комори №1-540, площею 6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 ,

- нежитлового приміщення - комора №1-541, площею 5,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , – накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.05.2021.

Скасувати арешт з майна ОСОБА_1 , а саме з транспортних засобів:

- ГАЗ 322132 2200, державний номерний знак НОМЕР_2 (2003), білого кольору, номер двигуна НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ;

- TOYOTA LAND CRUISER 200 4461, державний номерний знак НОМЕР_5 (2013), чорного кольору, номер двигуна НОМЕР_6 , номер кузова НОМЕР_7 , – накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.05.2021, та повернути їх ОСОБА_1 .

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя Н.В.Домарєва