Рішення № 98093673, 25.06.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2297/20

Категорія 61

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2021 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, виділення нерухомого майна в натурі та припинення права спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2020 р. позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідача Київської міської ради з вищевказаним позовом, в якому просять: 1) визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку з відповідними надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину житлового будинку з відповідними надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3) виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в натурі 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що складає такі приміщення будинку, загальна площа загальною площею 128,8 кв.м., житлова 80.8 кв.м., а саме: коридор 1-1 площею 5,6 кв.м., кухня 1-2 площею 6,2 кв.м., ванна 1-3 площею 2,5 кв.м., коридор 1-4 площею 5,8 кв.м., житлова кімната 1-5 площею 17,8 кв.м., житлова кімната 1-6 площею 13,9 кв.м., житлова кімната 1-7 площею 9,0кв.м., житлова кімната 1-8 площею 12,8 кв.м., коридор 1-9 площею 7,4 кв.м., санвузол 1-10 площею 3,5кв.м. кухня 1-11 площею 17,0кв.м., житлова кімната 1-12 - 27,3 кв.м., надвірні споруди під літ «В» сарай під літ «З» гараж; 4) припинити право спільної часткової власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок із з відповідними надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі співвласниками ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ; 5) розділити (виділити в користування) земельну ділянку АДРЕСА_1 , площа якої становить 0,0627 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій відповідно розміщена відокремлена частка житлового будинку в результаті його поділу в натурі, виділивши в користування земельну ділянку: - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - в розмірі 0,0301 га, - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - в розмірі 0,0326 га.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який був для позивачів батьком. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачі вказали, що відповідно до норм діючого законодавства та у встановлені строки вони звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на будинок, у зв`язку із тим, що вони не надали правовстановлюючий документ на даний будинок. Зазначили, що надати нотаріусу документи, що підтверджують право власності на будинок не змогли, так як його було лише про інвентаризовано та видано технічний паспорт на ім`я ОСОБА_5 , а право власності на нього належним чином не було зареєстровано. Посилаючись на те, що будівництво спірного будинку відбулося на відведеній для цього земельній ділянці на законних підставах, але після закінчення будівництва житлового будинку на нього не отримано правовстановлюючі документи, просили визнати за ними право власності на спадщину у вигляді 1/2 частини живого будинку, виділити в натурі по 1/4 частині даного житлового будинку та припинити право спільної часткової власності, визначити порядок користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що іншого порядку для захисту своїх спадкових прав, а ніж судового, в них не має можливості.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 25.02.2020 р. з призначенням розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 25.02.2020 р. у приватного нотаріуса КМНО Чухрій О.С. було витребувано копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_5 .

Представником відповідача був поданий відзив, в якому сторона відповідача просила прийняти рішення згідно норм чинного законодавства, посилаючись на те, що на підставі ст.1261 ЦК України позивачі є спадкоємцями 1 черги, відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), у вчиненні нотаріальних дій позивачам було відмовлено обґрунтованою постановою приватного нотаріуса.

Представником позивача до початку судового засідання подана заява про розгляд справи за її відсутності, в даній заяві просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у відзиві міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Треті особи, будучи у встановленому законом порядку повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, в даній заяві не заперечували проти задоволення позову.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням № 412 виконавчого комітету Подільської районної ради депутатів трудящих від 20 травня 1957 року було надано земельну ділянку ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 , для забудови на дві квартири в розмірі 600 кв.м.

17 липня 1957 році було укладено договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з виконкомом Подільської ради депутатів трудящих.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (актовий запис № 11070 від 30.06.2019 р., складений Відділом державної реєстрації смерті ГТУЮ у м.Києві).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок (домоволодіння), виготовленому Київським міським бюро технічної інвентаризації, станом на 18.03.1986 р., тобто за життя за ОСОБА_5 , за ним було проінвентаризовано домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: - житловий будинок літ.А, рік забудови 1957, загальна площа 128,8 кв.м, житлова 80.8 кв.м, що складався: коридор 1-1 площею 5,6 кв.м., кухня 1-2 площею 6,2 кв.м., ванна 1-3 площею 2,5 кв.м., коридор 1-4 площею 5,8 кв.м., житлова кімната 1-5 площею 17,8 кв.м., житлова кімната 1-6 площею 13,9 кв.м., житлова кімната 1-7 площею 9,0кв.м., житлова кімната 1-8 площею 12,8 кв.м., коридор 1-9 площею 7,4 кв.м., санвузол 1-10 площею 3,5кв.м. кухня 1-11 площею 17,0кв.м., житлова кімната 1-12 - 27,3 кв.м.; - надвірні споруди, що складались: гараж під літ.Б (рік забудови 1965), сарай під літ.В (рік забудови 1969), вбиральня під літ.Г (рік забудови не зазначено), сарай під літ.Д (рік забудови 1976), вбиральня під літ.Е (рік забудови 1957), сарай під літ.Ж (рік забудови 1977), споруди та замощення (дати не зазначені).

За даними реєстрових книг Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації», житловий будинок АДРЕСА_1 , на праві власності не зареєстровано, що підтверджено інформаційною довідкою від 24.09.2019 р. за вих.№ 1478.

Рішенням Подільського районного суду м.Києва у цивільній справі № 758/463/17 від 23 листопада 2017 р., що набрало законної сили 23.03.2018 р., з урахуванням ухвали про виправлення описки від 11.06.2018 р., було задоволено позов ОСОБА_4 , ОСОБА_6 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_5 , а саме: 1) визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину житлового будинку з відповідними надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_8 , який помер 10.02.2016 р.; 2) визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/4 частину житлового будинку з відповідними надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 3) виділено ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в натурі 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що складає такі приміщення будинку (квартири АДРЕСА_2 , загальна площа 58,3 кв.м, житловою площею 35,6 кв.м): коридор 2-1 (площею 6,5 кв.м), кухня 2-2 (площею 8,0 кв.м), коридор 2-3 (площею 3,5 кв.м), санвузол 2-4 (площею 4,7 кв.м), житлова кімната 2-5 (площею 7,7 кв.м), житлова кімната 2-6 ( площею 17,8 кв.м), житлова кімната 2-7 (площею 10,1 кв.м), з відповідними надвірними будівлями: сарай літ.Д, огорожа № 1, вимощення № 11.; 4) припинено право спільної часткової власності між ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на житловий будинок із з відповідними надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зі співвласником ОСОБА_5 .

Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленому ТОВ «Бюро Технічної Інвентаризації» станом на 03.12.2019 р., тобто після смерті ОСОБА_5 , за замовленням ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , проінвентеризовано такі будівлі та споруди: житловий будинок літ.А, сарай літ.В, сарай літ.Д, гараж літ.З, споруди 1-ІІ, 1-3.

Як вбачається з вищевказаного технічного паспорту, житловий будинок літ.А складається з 2 (двох квартир), зокрема квартира АДРЕСА_3 загальною площею 128,8 кв.м, житловою площею 80.8 кв.м: коридор 1-1 площею 5,6 кв.м., кухня 1-2 площею 6,2 кв.м., ванна 1-3 площею 2,5 кв.м., коридор 1-4 площею 5,8 кв.м., житлова кімната 1-5 площею 17,8 кв.м., житлова кімната 1-6 площею 13,9 кв.м., житлова кімната 1-7 площею 9,0кв.м., житлова кімната 1-8 площею 12,8 кв.м., коридор 1-9 площею 7,4 кв.м., санвузол 1-10 площею 3,5кв.м. кухня 1-11 площею 17,0кв.м., житлова кімната 1-12 - 27,3 кв.м; зокрема квартира АДРЕСА_2 загальною площею 58,3 кв.м, житловою площею 35,6 кв.м: коридор 2-1 (площею 6,5 кв.м), кухня 2-2 (площею 8,0 кв.м), коридор 2-3 (площею 3,5 кв.м), санвузол 2-4 (площею 4,7 кв.м), житлова кімната 2-5 (площею 7,7 кв.м), житлова кімната 2-6 ( площею 17,8 кв.м), житлова кімната 2-7 (площею 10,1 кв.м).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 був батьком ОСОБА_10 , яка змінила прізвище на ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 , яка змінила прізвище на ОСОБА_13 .

21.08.2019 р., тобто у встановлений ст.1270 ЦУК України 6-місячний строк, звернулися до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольги Степанівни із заявою про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_5 .

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С. було заведено № 12/2019 спадкову справу після смерті ОСОБА_5 .

Постановами Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С. від 23.01.2020 року позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності правовстановлюючих документів на домоволодіння та державної реєстрації права.

Статтею 392 ЦК України зазначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Враховуючи неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок, питання про визнання права власності підлягає вирішенню у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі належать до спадкоємців за законом 1 черги.

Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно роз`яснень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Стаття 1297 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщину інших спадкоємців.

Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У зв`язку з тим, що будівництво відбулося на відведеній для цього земельній ділянці на законних підставах, але під час життя ОСОБА_5 не отримав правовстановлюючий документ на спірну частину житлового будинку, тобто у нього виникло права власності на вказану частину будинку, однак не оформив належним чином документи.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст.16 ч.2 п.1 ЦК України способом захисту цивільних справ є визнання права.

Зважаючи на те, що позивачі в строки встановлені законом вчасно звернулася до нотаріуса для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5 , суд вважає, що позов про визнання за кожним позивачем права власності по 1/4 (1/2 : 2) спірного житлового будинку у порядку спадкування після померлого ОСОБА_5 обґрунтований та заснований на законі.

Оскільки позивачі в іншій спосіб, крім звернутися з позовом до суду про визнання права власності в порядку спадкування, захистити свої порушені праві не можуть, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про виділення частин житлового будинку в натурі слід зазначити про таке.

Відповідно до ст.361 ЦК України співвласники мають право самостійно розпоряджатись своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Рішенням Подільським районним судом міста Києва 23 листопада 2017 року справа № 758/463/17 припинив спільну часткову власність на житловий приватний будинок між ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на житловий будинок із з відповідними надвірними спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , зі співвласником ОСОБА_5 .

В мотивувальній частині цього рішення є висновок експерта № СЕ-1227-1-8881.17 будівельно-технічної експертизи Судової незалежної експертизи України, що виділ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 технічно можливий та відповідає вимогам будівельних норм.

Відповідно до ст.82 ч.4 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, якщо ОСОБА_4 , ОСОБА_6 виділили 1/2 частини житлового будинку спільної часткової власності за вищевказаною адресою та припинили спільну часткову власність то і спільна часткова власність відносно іншої частини житлового будинку, яка належала померлому ОСОБА_5 припинилась.

ОСОБА_5 належали такі приміщення будинку (квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 128,8 кв.м., житлова 80.8 кв.м., а саме: коридор 1-1 площею 5,6 кв.м., кухня 1-2 площею 6,2 кв.м., ванна 1-3 площею 2,5 кв.м., коридор 1-4 площею 5,8 кв.м., житлова кімната 1-5 площею 17,8 кв.м., житлова кімната 1-6 площею 13,9 кв.м., житлова кімната 1-7 площею 9,0кв.м., житлова кімната 1-8 площею 12,8 кв.м., коридор 1-9 площею 7,4 кв.м., санвузол 1-10 площею 3,5кв.м. кухня 1-11 площею 17,0кв.м., житлова кімната 1-12 - 27,3 кв.м., надвірні споруди під літ «В» сарай під літ «З» гараж.

Оскільки за кожним з позивачів суд визнає право власності по 1/4 частині, а частки їх обох становлять 1/2 частину, то вищевказана частина підлягає виділу позивачам в натурі.

Відповідно до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ в натурі частки майна, що є у спільній сумісній власності.

Частина 2 ст.367 ЦК України передбачає, що у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

А відтак, підлягають задоволенню і вимоги позивачів про припинення їх права спільної часткової власності з іншими співвласником вищевказаного домоволодіння - ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , яким належить інша 1/2 частина вищевказаного домоволодіння.

Щодо позовних вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою суд виходить з такого.

В судовому засіданні достеменно встановлено, що земельна ділянка за адресою; АДРЕСА_1 , яка надавалась ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за рішенням виконкому Подільської райРади від 20.05.1957 р., не перебувала у власності спадкодавців ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Статтею 120 ЗК України, якою врегульований порядок переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду, визначено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2).

А відтак, суд не погоджується з посиланням сторони позивача на ст.ст.88, 89 ЗК України, оскільки дані правові норми регулюють питання володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у особи саме у власності, а не на праві користування.

Відповідно до ч.4. ст.120 ЗК України, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Статтею 125 ЗК України, зокрема, передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.126 ЗК України, якою регламентовано оформлення речових прав на земельну ділянку, передбачено, що, зокрема, право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, питання про визначення порядку користування земельною ділянкою між її користувачами може вирішуватись лише після оформлення речових прав на дану земельну ділянку.

В судовому засіданні достеменно встановлено, що позивачі не оформлювали своє право користування земельною ділянкою за вищевказаною адресою, а тому їх вимоги про визначення порядку користування даною земельною ділянкою є передчасними.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст.15, 16, 328, 361, 364, 367, 370, 1216, 1218, 1222, 1261, 1296 ЦК України, ст.ст.120, 125, 126 ЗК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 82, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, виділення нерухомого майна в натурі та припинення права спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/4 частину житлового будинку з відповідними надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/4 частину житлового будинку з відповідними надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виділити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) в натурі 1/2 частину житлового будинку під літ.А, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що складає такі приміщення будинку (квартира АДРЕСА_3 , загальна площа 128,8 кв.м., житлова площа 80,8 кв.м), а саме: коридор 1-1 площею 5,6 кв.м, кухня 1-2 площею 6,2 кв.м, ванна 1-3 площею 2,5 кв.м, коридор 1-4 площею 5,8 кв.м, житлова кімната 1-5 площею 17,8 кв.м, житлова кімната 1-6 площею 13,9 кв.м, житлова кімната 1-7 площею 9,0 кв.м, житлова кімната 1-8 площею 12,8 кв.м, коридор 1-9 площею 7,4 кв.м, санвузол 1-10 площею 3,5 кв.м, кухня 1-11 площею 17,0 кв.м., житлова кімната 1-12 - 27,3 кв.м, а також надвірні споруди: сарай під літ.В, гараж під літ.З.

Припинити право спільної часткової власності між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на житловий будинок із з відповідними надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі співвласниками ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 05.07.2021 р.

Суддя Н. М. Ларіонова