Рішення № 98092242, 02.07.2021, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.07.2021

Справа № 497/998/2021

Провадження № 2/497/482/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2021 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання – Бекметова Х.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

12.02.2021р. заявник звернулася до суду з вищезазначеною заявою, якою просить визнати факт її проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, – з січня 2014р. до 30.09.2020р. включно, за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що вона є єдиною спадкоємицею ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки проживала разом з нею на її ж прохання з січня 2014 р. по день її смерті однією сім`єю за вищезазначеною адресою у будинку, 1 / 4 частина якого належала спадкодавиці на підставі договору дарування: вели разом спільне господарство, в них був спільний бюджет, спільні витрати. Вона, позивач здійснювала догляд за ОСОБА_2 , яка через похилий вік та через вади зору і за станом свого здоров`я не могла обслуговувати себе, адже в неї був діагноз "глаукома", через що вона спочатку дуже погано, а пізніше – зовсім нічого не бачила, також в неї був атеросклероз та хронічна серцевосудинна недостатність, у зв`язку з чим вона потребувала постійного стороннього догляду. Вона, позивач забезпечувала її всім необхідним для життя: продуктами харчування, одягом, ліками, прибирала в квартирі, прала, готувала їжу, підтримувала ОСОБА_3 морально. Але після звернення до нотаріуса вона, позивач, отримала відмову у отриманні свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю родинних відносин між нею та спадкодавцем, тому встановлення факту проживання однією сім`єю понад 5 років разом зі спадкодавцем має для неї, позивача, юридичне значення, – адже вона лише так може реалізувати своє право на прийняття та оформлення спадщини за законом, тому змушена звернутися до суду.

Представник заінтересованої особи – Болградська міська рада Одеської області не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, заперечував у заяві щодо задоволення позовних вимог позивача, посилаючись на те що, відповідно до ст.4 СК України, створення сім`ї в Україні можливе двома шляхами: шляхом створення подружжя або шляхом народження дитини; та стверджуючи, що, відповідно до ч.ч.1,2 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державного реєстрації актів цивільного стану; крім того, у своїх вимогах позивач не ставить питання про встановлення факту родинних відносин між зазначеними в заяві двома особами, тому вважає неможливим визнання у судовому порядку сім`єю позивача ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_2 .

У судовому засіданні заявниця підтримала заявлені вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним в заяві, просила заяву задовольнити.

Свідки – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили, що позивач дійсно проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 – з січня 2014р. до дня її смерті – до 30.09.2020р. включно, оскільки вели спільне господарство, в них був спільний бюджет, спільні витрати, вони разом святкували свята, запрошували гостей, позивач доглядала за ОСОБА_2 і забезпечувала її всім необхідним для життя: продуктами харчування, одягом, ліками, прибирала в квартирі, прала, готувала їжу, підтримувала її морально, оскільки ОСОБА_2 була жінкою похилого віку, страждала на захворювання очей – в неї була глаукома, яка привела до втрати зору, але на операцію ОСОБА_2 не погоджувалася – вважала, що вона їй не допоможе, тому ОСОБА_1 була для неї як рідна – доглядала, прала, ходила за покупками, готувала їжу, розказувала, що відбувається навкруги, тобто, була як компаньон, подруга, сестра – найближчою людиною і цілодобово, оскільки вночі ОСОБА_2 також потрібна була допомога сторонньої людини, адже вона сама була неспроможна себе обслуговувати, хоча й не була лежачою.

З показів свідків судом встановлено, що ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_2 дійсно тривалий час – більш, ніж п`ять років до смерті ОСОБА_2 були пов`язані спільним побутом та жили однією сім`єю – реально були членами однієї сім`ї.

Вислухавши у судовому засіданні позивача, свідків, дослідивши надані суду письмові матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що вимоги заяви підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

Згідно положень ст.ст.4 і 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, що встановлений цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У судовому засіданні дослідженням наданих доказів, встановлено, що:

- ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , вид.01.10.2020р. Болградським районним відділом державної РАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), а/з№657, а.с.9);

- довідкою ВК Болградської міської ради Одеської області від 06.01.2021р. за №33 підтверджується, що спадкодавець ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 – до дня смерті – до 30.09.2020р. (а.с.15);

- згідно договору дарування частин житлового будинку від 09.08.2013р. та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №7901630, спадкодавець ОСОБА_2 є власником 1 / 4 частини житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16-17);

- у технічному паспорті на садибний житловий будинок від 01.10.2006р. (а.с.18-20), - спадкодавець ОСОБА_2 теж вказана власником 1 / 4 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- постановою приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Станєвої В.Б. від 19.03.2021р., за № 145/02-31 – ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю родинних відносин заявника зі спадкодавцем (а.с.24);

- приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Станєвою В.Б. на ухвалу суду про витребування доказів надіслана суду 14.06.2021р. за вих.№302/02-16 копія спадкової справи щодо майна спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем майна, згідно матеріалів спадкової справи, – є ОСОБА_1 (спадк.спр.,а.с.2), відомості про інших спадкоємців відсутні;

- згідно заяви представника Болградської міської ради Одеської області, – відповідач вимоги позивача не визнає, заперечує проти їх задоволення, не надавши достатніх пояснень доказів на підтвердження своїх заперечень - лише посилаючись на частину чинного законодавства щодо утворення сім`ї.

Відповідно до змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд, а ч.1 ст.15 ЦК України регламентовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, що подане відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, наданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Ч.2ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. А, відповідно до ст.318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, має бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту – це ті наслідки, настання яких бажає заявник.

Для позивачки встановлення факту проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини не менше п`яти років має юридичне значення, оскільки дозволить реалізувати їй право на прийняття спадщини, як спадкоємця четвертої черги за законом у встановленому законом порядку.

Як вбачається з ч.2 ст.3 СК України, особи, що спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки - складають сім`ю. П.21 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк має виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо. Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто, участь у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов`язані спорідненням зі спадкодавцем.

Тому посилання представника відповідача Болградської міської ради Одеської області на те, що неможливо визнання у судовому порядку проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – є неспроможним лише на підставі врахування положень ст.4 СК України, згідно якої створення сім`ї в Україні можливе двома шляхами – шляхом створення подружжя або шляхом народження дитини. Відповідно до частин 1,2 ст.21 СК України дійсно визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державного реєстрації актів цивільного стану, проте у заяві ОСОБА_1 мова не йде про шлюбні стосунки, а сімейні (наприклад, мати і дочка, дві сестри, тітка і племінниця, тощо - теж є сім`єю в розумінні чинного законодавства, за умови проживання разом і якщо вони пов`язані спільним побутом, тощо).

Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.ін. Спадкоємець, що постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України).

Правовий аналіз норм Сімейного кодексу України та вищевказане надає підстави вважати, що ОСОБА_2 була членом сім`ї позивача, оскільки вони спільно проживали, були пов`язані спільним побутом, правами та обов`язками, спільним несенням витрат по утриманню господарства, вели спільне господарство, та й ще проживали в одному приміщенні, тобто, фактично були однією сім`єю.

Як вбачається з наданих суду документів та показів свідків, ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_2 проживали однією сім`єю не менше п`яти років, а точніше, – ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 з січня 2014-го року і до вересня 2020 року – вони вели спільне господарство, в них був спільний побут та спільний бюджет. Таким чином, в ході судового розгляду факт, що має юридичне значення, а саме той факт що позивач, як того вимагає положення ст. 1264 ЦК України, проживав постійно зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, в тому числі не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з січня 2014р. і до 30.09.202 р. - знайшов своє підтвердження належними та достатніми доказами, які нічим і ніким не спростовані. З огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту її права на спадкування, зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 немає іншої можливості, окрім у судовому порядку, встановити факт проживання однією сім`єю зі спадкодавицею ОСОБА_2 , на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, суд дійшов сивновку, що даний позов підлягає задоволенню, оскільки вимога його законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами і показаннями свідків, що були допитані в ході судового засідання судом під присягою, які, у свою чергу, є щирими, послідовними та логічними, узгодженими між собою, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

На підставі викладеного, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ст.ст.15,1216-1218,1223,1258,1264 ЦК України, ст.3 СК України, ст.ст. 2,4,13,76-81,229,293,293,294,315,318 ЦПК України, та керуючись ст.ст.258,259,263-265, 268,273,319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення.

Встановити та визнати факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , – не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, а саме: з січня 2014 року до часу відкриття спадщини – ІНФОРМАЦІЯ_1 включно, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, – протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення виготовлено 05.07.2021 року.

Суддя А.В. Кравцова