Рішення № 98080361, 29.06.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

29 червня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3143/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ірметової О. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Попової Н. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2020 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є платником орендної плати з фізичних осіб на підставі договорів оренди землі від 06.08.2004 та від 08.12.2008. Станом на 10.07.2020 у ОСОБА_1 наявний податковий борг з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 192912,64 грн. основною платежу, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 06.06.2019 № 53593-5206-1214 на суму 26548,42 грн. за 2016 рік, № 53594-5206-1214 на суму 28141,33 грн. за 2017 рік, №53595-5206-1214 на суму 28141,33 грн. за 2018 рік, № 53592-5206-1214 на суму 28141,33 грн. за 2019 рік, №53591-5206-1214 на суму 27313,41 грн. за 2019 рік, зазначені податкові повідомлення - рішення, відповідно до поштового повідомлення про вручення вважаються врученими платнику 11.07.2019 та від 27.04.2017 за № 6009-1302 на суму 27313,41 грн. за 2017 рік, яке відповідно до поштового повідомлення вважається врученим платнику 31.08.2017 та від 30.03.2018 за № 193037-1304-1214 на суму 27313,41 грн. за 2018 рік. Головним управлінням ДПС у Луганській області ОСОБА_1 направлено податкову вимогу від 18.07.2019 форми «Ф» № 55281-52, яка відповідно до поштового повідомлення вважається врученою - 21.08.2019. Проте, здійснені Позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не дали позитивного результату, станом на даний час вищезазначена податкова вимога не погашена, податковий борг платника не сплачений та продовжує збільшуватись.

Отже, на підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , кошти за податковим боргом з орендної плати з фізичних осіб у загальній сумі 192912,64 грн.

Ухвалою суду від 26 серпня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року продовжено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

22 жовтня 2020 року від представника позивача надійшли пояснення по окремим питанням (а.с. 83-85).

Ухвалою суду від 03 грудня 2020 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судового рішення у справі № 360/4007/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про скасування вимоги (а. с. 97).

Ухвалою суду від 07 червня 2021 року поновлено провадження у справі (а.с. 114).

Ухвалою суду від 07 червня 2021 року замінено з первісного позивача - Головне управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ 43143746) правонаступником - Головне управління ДПС у Луганській області, як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44082150, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) (а.с. 115-116).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований як платник з орендної плати з фізичних осіб на підставі договорів оренди землі від 06.08.2004 та від 08.12.2008 та перебуває за основним місцем обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області (м. Сєвєродонецьк), що підтверджується інформаційною довідкою (а.с.4).

На підставі інформації Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_1 є орендарем земельних ділянок за кадастровими номерами 4412900000:02:001:0042 договір від 06.07.2004 та 4412900000:02:001:0042 договір від 06.11.2008 (а.с. 22, 23), за користування якими ГУ ДПС у Луганській області було нараховано орендну плату з фізичних осіб за 2017-2019 роки та направлено на його адресу податкові повідомлення-рішення:

- від 27.04.2017 за № 6009-1302 на суму 27313,41 грн за 2017 рік, яке не вручено позивачу особисто, а 31.08.2017 повернулось до відповідача з довідкою Укрпошта форми 20 за закінчення терміну зберігання (а.с.17, 18, 19);

- від 30.03.2018 за №193037-1304-1214 на суму 27313,41 грн за 2018 рік, яке відповідно до відмітки на поштовому повідомленні, вручено платнику 23.05.2018 особисто (а.с. 20, 21);

- від 06.06.2019 за № 53593-5206-1214 на суму 26548,42 грн за 2016 рік (а. с. 12), № 53594-5206-1214 на суму 28141,33 грн за 2017 рік (а. с. 13), № 53595-5206-1214 на суму 28141,33 грн за 2018 рік (а. с. 14), № 53592-5206-1214 на суму 28141,33 грн за 2019 рік (а. с. 11), № 53591-5206-1214 на суму 27313,41 грн за 2019 рік (а. с. 10), які не вручені позивачу особисто, а повернулись до ГУ ДПС у Луганській області 11.06.2019 з довідкою Укрпошта форми 20 за закінчення встановленого строку зберігання (а.с.15).

Податкові повідомлення-рішення є узгодженими, оскільки отримані позивачем, проте не оскаржені ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

18.07.2019 відповідачем сформовано податкову вимогу форми «Ф» №55281-52, відносно ОСОБА_1 про сплату податкового боргу у загальному розмірі 109430,54 грн та направлено позивачу за його адресою за місцем реєстрації (а.с. 8).

Вказана вимога також не отримана позивачем особисто та 21.08.2019 повернулась до ГУ ДПС у Луганській області з довідкою Укрпошта форми 20 за закінчення встановленого строку зберігання (а.с. 9).

Дана податкова вимога була оскаржена відповідачем у судовому порядку.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання противоправною та скасування податкової вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 18.07.2019 форми «Ф» №55281-52, винесену відносно ОСОБА_1 про сплату податкового боргу у загальному розмірі 109 430 (сто дев`ять тисяч чотириста тридцять) гривень 54 коп.Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі №360/4007/20 - задоволено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі №360/4007/20 - скасовано.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання противоправною та скасування податкової вимоги - відмовлено.

Рішення набрало законної сили 26 квітня 2021 року.

Відповідно до розрахунку боргу, станом на 10.07.2020 у відповідача перед місцевим бюджетом рахується заборгованість з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 192 912,64 грн (а.с. 5), що підтверджується інтегрованою карткою платника податків (а. с. 131).

На час розгляду адміністративної справи відповідачем податковий борг не погашений.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із статтею 16 ПК України платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2).

Пунктом 11 статті 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 288 ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою орендної плати.

Так, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України.). Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2 статті 288 ПК України.). Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 статті 288 ПК України.).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (пункт 288.7 статті 288 ПК України.).

Як визначено пунктом 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводяться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки) які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення - рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 287.2 статті 287 ПК України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Згідно з пунктом 42.1. статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

На підставі пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.5. статті 42 ПК України визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг .

Відповідно до пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними з підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

На підставі пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно до абзацу 2 пункту 57.3 статті 57 ПУ України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як визначено підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Оскільки постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 податкову вимогу від 18.07.2019 № 55281-52 визнано чинною, суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду дотримано вимоги статті 95 ПК України.

Відповідно до п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» доповнено ПК України статтею 19-3 та викладено в новій редакції п.п.19.1.1 п.19.1 ст.19, якими визначено перелік функцій державний податкових інспекцій, а функції контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Податковий борг у добровільному порядку не було сплачено, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків, доказів погашення податкового боргу сторонами суду не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 стаття 95 ПК України).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 стаття 95 ПК України).

Головним управлінням ДПС у Луганській області доведено наявність податкового боргу у ОСОБА_1 у розмірі 192 912,64 грн, правомірність звернення з позовом про стягнення податкового боргу до суду та наявність підстав для його стягнення, тобто позовні вимоги відповідають положенням податкового законодавства та підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини четвертої статті 139 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) кошти за податковим боргом з орендної плати з фізичних осіб у загальній сумі 192912,64 грн (сто дев`яносто дві тисячі дев`ятсот дванадцять грн 64 коп.) на користь місцевого бюджету з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих цього платника.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текс рішення складено та підписано 05 липня 2021 року.

Суддя О.В. Ірметова